Пояснювальна записка

1.9.1 Загальні вимоги

Залежно від особливостей і змісту пояснювальну записку, складають у вигляді тексту, ілюстрацій, таблиць або їх поєднання. Пояснювальна записка виконується державною мовою. В окремих випадках зі згодою та рішенням кафедри пояснювальна записка може бути викладена російською мовою. Пояснювальну записку оформляють на аркушах формату А4 (210 х 297 мм). Допускається використання окремих аркушів формату А3 (297 х 420 мм), коли це необхідно з подальшим складанням до формату А4, щоб не виступала за розмір аркуша пояснювальної записки.

Пояснювальну записку, виконують на одній стороні аркуша білого паперу за допомогою комп'ютерної техніки. Допускається включення в пояснювальну записку, сторінок, виконаних методом репрографії (отримання копій з використанням різної копіювальної техніки.). Наклеювати копії рисунків не допускається.

Шрифт повинен бути однаковим по всій записці. Шрифт тексту і формул Times New Roman, розмір шрифту - 14, полуторний міжрядковий інтервал. Допускається в таблицях зменшувати розмір шрифту до 10.

Текст пояснювальної записки, слід писати, дотримуючи наступні розміри полів: ліве -30 мм, верхнє і нижнє – 20 мм, праве - 15 мм. Необхідно дотримувати рівномірну щільність, контрастність і чіткість зображення по всій записці пояснення. Всі лінії, букви, цифри і знаки повинні бути по всій записці одного кольору (чорного).

Помилки, описки і графічні неточності допускається виправляти стиранням або закрашенням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці виправленого зображення. Виправлене повинне бути того ж кольору, що і вся записка.

Допускається не більше двох виправлень на одній сторінці.

Скорочення слів і словосполучень, які приводяться в пояснювальної записці, повинні відповідати діючим стандартам по бібліотечному і видавничому фонду.

Структурні елементи пояснювальної записки, «ЗМІСТ», «ВСТУП», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ» не нумерують, а їх найменування служать заголовками структурних елементів і виконуються прописними (великими) буквами, жирним шрифтом без курсиву (нахилу) і підкреслення, симетрично тексту(вирівняти по центру), без крапки в кінці.

Розділи і підрозділи повинні мати заголовки. Пункти і підпункти можуть мати заголовки.

Заголовки структурних елементів пояснювальної записки, і заголовки розділів слід розташовувати у середині рядка і писати прописними (великими) буквами, жирним шрифтом без курсиву (нахилу) і підкреслення без крапки в кінці.

Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів слід починати з абзацного відступу і писати жирним шрифтом, рядковими (маленькими) буквами, окрім першої прописної, не підкреслюючи, без крапки в кінці.

Абзацний відступ повинен бути однаковим по всьому тексту 1,25 см (стоїть за умовчанням в Word).

Якщо заголовок складається з двох або більш речень, їх розділяють крапкою. У заголовках перенесення слів не допускаються.

Відступ від заголовків структурних елементів і розділів два рядки. Якщо заголовки з декількох рядків, інтервал, як для основного тексту.

Відступи від заголовків підрозділів, пунктів і підпунктів до тексту один рядок. Відступи між декількома заголовками, наприклад підрозділом і пунктом один рядок.

Не допускається розміщувати найменування розділу, підрозділу, а так само пункту і підпункту в нижній частині сторінки, якщо після нього немає тексту.

1.9.2 Правила викладання тексту документів

Повне найменування виробу на титульному аркуші, в основному написі і при першій згадці в тексті документа повинно бути однаковим з найменуванням його в основному конструкторському документі.

У подальшому тексті порядок слів в найменуванні повинен бути прямою, тобто на першому місці повинне бути визначення (ім'я прикметник), а потім - назва виробу (іменник); при цьому допускається вживати скорочене найменування виробу.

Найменування, що приводяться в тексті документа і на ілюстраціях, повинні бути однаковими.

Текст документа повинен бути коротким, чітким і не допускати різних тлумачень.

При викладі обов'язкових вимог в тексті повинні застосовуватися слова «повинен», «слідує», «необхідно», «потрібний, щоб», «вирішується тільки», «не допускається», «забороняється», «не слідує». При викладі інших положень слід застосовувати слова – «можуть бути», «як правило», «при необхідності», «можливо», «у випадку» і т.д..

При цьому допускається використовувати оповідну форму викладу тексту документа, наприклад «застосовуємо», «визначаємо», «приймають», «указують» і т.п.

У документах повинні застосовуватися науково-технічні терміни, позначення і визначення, встановлені відповідними стандартами, а при їх відсутності - загальноприйняті в науково-технічній літературі.

Перелік скорочень слів, що допускаються, встановлений в ГОСТ 2.316.

Якщо в документі прийнята особлива система скорочення слів або найменувань, умовні буквені позначення, зображення або знаки не встановлені діючими стандартами, специфічна термінологія, то після змісту повинен бути приведений перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів, де приводять відповідні розшифровки. Перелік включають в зміст документа. При першій появі цих елементів в тексті пояснювальної записки, приводять їх розшифровку.

У тексті документа не допускається:

- застосовувати обороти розмовної мови, техніцизми, професіоналізми;

- застосовувати для одного і того ж поняття різні науково-технічні терміни, близькі по сенсу (синоніми), а також іноземні слова і терміни за наявності рівнозначних слів і термінів в російській мові;

- застосовувати довільні словотворення;

- застосовувати скорочення слів, окрім встановлених правилами російської орфографії, відповідними державними стандартами, а також в даному документі;

- скорочувати позначення одиниць фізичних величин, якщо вони уживаються без цифр, за винятком одиниць фізичних величин в головках і боковиках таблицю в розшифровках буквених позначень, що входять у формули і Рисунки.

У тексті документа, за винятком формул, таблиць і рисунків, не допускається:

- застосовувати математичний знак мінус (-) перед негативними значеннями величин (слід писати слово «мінус»);

- застосовувати знак «Æ» для позначення діаметру (слід писати слово «діаметр»).

- застосовувати без числових значень математичні знаки, наприклад > (більше), < (менше), = (рівно), ³ (більше або рівно), 9 (менше або рівно), ¹ (не рівно), а також знаки № (номер), % (відсоток);

- застосовувати індекси стандартів, технічних умов і інших документів без реєстраційного номера.

Якщо в документі приводяться пояснюючі написи, що наносяться безпосередньо на виріб (наприклад, на планці, табличці до елементів управління і т.п.), що виготовляється, їх виділяють шрифтом (без лапок), наприклад ВКЛ., ВІДКЛ. або лапками - якщо напис складається з цифр і (або) знаків.

Найменування команд, режимів, сигналів і т.п. в тексті слід виділяти лапками, наприклад, «Сигнал +27 включено2.

У тексті документа числові значення величин з позначенням одиниць фізичних величин і одиниць рахунку слід писати цифрами, а числа без позначення одиниць фізичних величин і одиниць рахунку від одиниці до дев'яти - словами.

Приклади:

1 Провести випробування п'яти труб, кожна завдовжки 5 м.

2 Відібрати 15 труб для випробувань на тиск.

Якщо в тексті приводиться ряд числових значень, виражених в одній і тій же одиниці фізичної величини, то її указують тільки після останнього числового значення, наприклад, 1,50; 1,75; 2,00 м.

Якщо в тексті документа приводять діапазон числових значень фізичної величини, виражених в одній і тій же одиниці фізичної величини, то позначення одиниці фізичної величини указується після останнього числового значення діапазону.

Приклади

1 Від 1 до 5 мм; 2 Від 10 до 100 кг; 3 Від плюс 10 до мінус 40 °С.

Неприпустимо відокремлювати одиницю фізичної величини від числового значення (переносити їх на різні рядки або сторінки), окрім одиниць фізичних величин, що поміщаються в таблицях, виконаних машинописним способом.

Приводячи найбільші або найменші значення величин, слід застосовувати словосполучення «повинно бути не більш (не менш)».

Приводячи допустимі значення відхилень від вказаних норм, вимог слід застосовувати словосполучення «не повинно бути більш (менш)».

Наприклад, масова частка вуглекислого натрію в технічній кальцинованій соді повинна бути не менш 99,4 %.

Числові значення величин в тексті слід указувати із ступенем точності, яка необхідна для забезпечення необхідних властивостей виробу, при цьому у ряді величин здійснюється вирівнювання числа знаків після коми.

Округлення числових значень величин до першого, другого, третього і т.д. десяткового знаку для різних типорозмірів, марок і т.п. виробів одного найменування повинно бути однаковим. Наприклад, якщо градація товщини сталевої гарячекатаної стрічки 0,25 мм, то весь ряд товщини стрічки повинен бути вказаний з такою ж кількістю десяткових знаків, наприклад, 1,50; 1,75; 2,00.

Дробові числа необхідно приводити у вигляді десяткових дробів, за винятком розмірів в дюймах, які слід записувати 1/2^¢¢; 1/4^¢¢ але не При неможливості виразити числове значення у вигляді десяткового дробу, допускається записувати у вигляді простого дробу в одну строчку через косу риску, наприклад, 5/32; d= (50a–4c)/(40b+20).

1.9.3 Нумерація сторінок текстового документа

Сторінки слід нумерувати арабськими цифрами, дотримуючи крізну нумерацію по всьому тексту пояснювальної записки. Номер сторінки проставляють в правому верхньому кутку сторінки без крапки в кінці. (20 мм зверху і 15 мм справа). Титульний аркуш, аркуш завдання, відомість роботи, реферат, включають в загальну нумерацію сторінок пояснювальної записки, але номер не проставляють. Проставлення сторінок в записці починати із структурного елементу «ЗМІСТ». Ілюстрації і таблиці, розташовані на окремих аркушах, включають в загальну нумерацію сторінок пояснювальної записки, з проставленням номера сторінки. Номера сторінок переважно проставляти за допомогою комп’ютера але допускається проставляти рукою чорною пастою.

1.9.4 Нумерація розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів

Розділи, підрозділи, пункти, підпункти пояснювальної записки слід нумерувати арабськими цифрами (рис. 1.1).

Розділи пояснювальної записки, повинні мати порядкову нумерацію в межах викладу суті пояснювальної записки і позначатися арабськими цифрами без крапки, наприклад, 1,2,3 і т.д.

Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, розділеного крапкою. Після номера підрозділу крапку не ставлять, наприклад, 1.1;1.2 і т.д.

Пункти повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з номера розділу, порядкового номера підрозділу і порядкового номера пункту, розділених крапкою. Після номера пункту крапку не ставлять, наприклад, 1.1.1; 1.1.2 і т.д.

Якщо текст розділяють тільки на пункти, їх слід нумерувати порядковими номерами.

Рис. 1.1. Приклад нумерації розділів підрозділів, пунктів, підпунктів

Номер підпункту складається з номера розділу, порядкового номера підрозділу, порядкового номера пункту і порядкового номера підпункту, розділених крапкою, наприклад, 1.1.1.1; 1.1.1.2; 1.1.1.3 і т.д. Після номера підпункту крапку не ставлять.

Якщо розділ або підрозділ складається з одного пункту, або пункт складається з одного підпункту, його також нумерують.

1.9.5 Ілюстрації

Ілюстрації (креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми, фотознімки) слід розташовувати в пояснювальної записці, безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації повинні бути дані посилання в пояснювальної записці. Ілюстрації виконують з допомогою графічних програм на ПК.

Креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми, поміщені в пояснювальної записці, повинні відповідати вимогам стандартів «Єдиної системи конструкторської документації». Ілюстрації слід розташовувати по короткій стороні аркуша формату А4. При необхідності допускається розташування їх по довгій стороні аркуша формату А4, при цьому ілюстрація, нумерація і пояснення повинні знаходиться під рисунком при повороті записки за годинниковою стрілкою. Допускається виконувати ілюстрації на форматі А3 з подальшим складанням до формату А4, щоб не виступала за розмір аркуша пояснювальної записки.

Ілюстрація позначається словом «Рис.», яке разом з назвою ілюстрації поміщають перед пояснюючими даними. Ілюстрації слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком ілюстрацій, що приводяться в додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, розділених крапкою, наприклад, Рис. 3.2. – другий рисунок третього розділу.

Ілюстрації повинні мати назву, яку поміщають під ілюстрацією в рядку з нумерацією ілюстрації. Після назви крапка не ставиться, наприклад, «Рис. 3.1. Схема розміщення».

Під ілюстрацією після її нумерації та назви і після двокрапки, в рядок або в стовбець, розміщують пояснювальний підпис (підрисуночний текст), який відокремлюється крапкою з комою з рівномірним заповненням аркуша (розміщення по центру або ширині).

Якщо в тексті пояснювальної записки згадуються всі позиції, які наведені на рисунку, то підрисуночний текст не наводиться.

Перед, після ілюстрації та після пояснювального підпису відступ один рядок.

Якщо в пояснювальної записці, тільки одна ілюстрація, її також нумерують.

Якщо ілюстрація не поміщається на одній сторінці, можна переносити її на інші сторінки, при цьому назву ілюстрації поміщають на першій сторінці, а пояснювальний підпис – на кожній сторінці і перед ними указують:

«Рис. 1, аркуш 2»,

При посиланні на ілюстрації слід писати: «..на рис. 1.3..». Приклад оформлення ілюстрації представлений на рис. 1.2.

Рис. 1.2. Схема віброзбуджувача:

1 – електродвигун; 2 – вал; 3 – дебаланс

1.9.6 Таблиці

Цифровий матеріал, як правило, оформляють у вигляді таблиць відповідно до рис. 1.3.

Таблиця (номер) Назва таблиці

Рис. 1.3. Приклад побудови таблиці

Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, в якому вона згадується, або на наступній сторінці по короткій стороні аркуша формату А4. При необхідності допускається поміщати таблицю по довгій стороні аркуша, при цьому номер таблиці її назва і сама таблиця повинні читатися при повороті записки за годинниковою стрілкою. Допускається виконувати таблиці на аркушах формату А3 розташованих горизонтально з подальшим їх складанням до формату А4, щоб не виступали за розміри аркушів пояснювальної записки.

На всі таблиці повинні бути дані посилання в тексті пояснювальної записки, наприклад: «. у табл. 1.3», а при повторному посиланні «см. табл. 1.3».

Таблиці слід нумерувати арабськими цифрами порядкової нумерацій в межах розділу. За винятком таблиць, що приводяться в додатках.

Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, розділених крапкою, наприклад, Таблиця 2.1 – перша таблиця другого розділу або Таблиця В.1, якщо вона приведена в додатку В. Якщо в пояснювальної записці, одна таблиця, її також нумерують.

Заголовки граф таблиці пишуть рядковими буквами (окрім першої прописної), а підзаголовки - з рядкових, якщо вони складають одне речення із заголовком.

Підзаголовки, що мають самостійне значення, пишуть з прописної букви. В кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять. Заголовки і підзаголовки граф указують в однині.

Розділяти заголовки і підзаголовки боковика і граф діагональними лініями не допускається.

Горизонтальні і вертикальні лінії, що розмежовують рядки таблиці допускається не проводити, якщо їх відсутність не утрудняє користування таблицею.

Заголовки граф, як правило, записуються паралельно рядкам таблиці. При необхідності допускається перпендикулярне розташування заголовків граф. Головка таблиці повинна бути відокремлена лінією від решти частини таблиці. Висота рядків таблиці повинна бути не менше 8 мм.

Таблиця повинна мати назву, яку пишуть звичайним шрифтом, рядковими буквами (окрім першої прописної), без підкреслення і нахилу, і поміщають над таблицею. Назва повинна бути короткою і відображати зміст таблиці. Після назви таблиці відступу немає. Перед назвою таблиці та після таблиці відступ один рядок.

Якщо таблиця виходить за формат сторінки її переносять на іншу сторінку, при цьому її головку замінюють відповідним номером графи арабськими цифрами. Слово «Таблиця» указують один раз зліва з абзацу над першою частиною таблиці, над іншими частинами зліва з абзацу пишуть слова «Продовження табл.» з вказівкою номера (позначення) таблиці без її назви відповідно до рис. 1.4.

Таблиця.

У міліметрах

Номінальний діаметр різьблення болта	Внутрішній діаметр шайби	Товщина шайби
нормальної
а	б
2,0	2,1	0,5	0,5
2,5	2,6	0,6	0,6
3,0	3,1	0,8	0,8

Продовження табл..

У міліметрах

4,0	4,1	1,0	1,2
42,0	42,5	9,0	9,0

Рис. 1.4. Приклад оформлення таблиці

Таблиці з невеликою кількістю граф допускається ділити на частини і поміщати одну частину поряд з іншою на одній сторінці, при цьому повторюють головку таблиці відповідно до рис. 1.5. Рекомендується розділяти частини таблиці подвійною лінією або лінією завтовшки 2s.

Таблиця..

Діаметр гайки, мм	Маса 1000 шт. гайок, кг	Діаметр гайки, мм	Маса 1000 шт. гайок, кг
М10 М20 М24

Рис. 1.5. Приклад оформлення таблиці

Графу "Номер по порядку" в таблицю включати не допускається.

Якщо в більшості граф таблиці приведені показники, виражені в одних і тих же одиницях фізичних величин (наприклад, в міліметрах, вольтах), але є графи з показниками, вираженими в інших одиницях фізичних величі, то над таблицею слід писати найменування переважаючого показника і позначення його фізичної величини, наприклад, «Розміри в міліметрах», ' «Напруга у вольтах», а в підзаголовках решти граф приводити найменування показників і (або) позначення інших одиниць фізичних величин відповідно до рис. 1.6.

Для скорочення тексту заголовків і підзаголовків граф окремі поняття замінюють буквеними позначеннями, встановленими ГОСТ 2.321, або іншими позначеннями, якщо вони пояснені в тексті або приведені на ілюстраціях, наприклад D — діаметр, Н — висота, L — довжина.

Показники з одним і тим же буквеним позначенням групують послідовно у порядку зростання індексів відповідно до рис. 1.6.

Таблиця..

Розміри в міліметрах

Умовний прохід Dy	D	L	L1	L2	Маса, кг, не більше

Рис. 1.6. Приклад оформлення таблиці

Якщо графа таблиці містить значення однієї і тієї ж фізичної величини, то позначення одиниці фізичної величини указують в заголовку (підзаголовку) цієї графи відповідно до рис. 1.7.

Таблиця.

Тип ізолятора	Номінальна напруга, В	Номінальний струм, А
ПНР-6/400
ПНР-6/500
ПНР-6/600

Рис. 1.7. Приклад оформлення таблиці

Текст, що повторюється в рядках однієї і тієї ж графи і складається з одиночних слів, що чергуються з цифрами, замінюють лапками відповідно до рис. 1.8. Якщо текст, що повторюється, складається з двох і більш слів, при першому повторенні його замінюють словами «Те ж», а далі лапками відповідно до рис. 1.9. Якщо попередня фраза є частиною подальшої, то допускається замінити її словами «Те ж» і додати додаткові відомості.

За наявності горизонтальних ліній текст необхідно повторювати.

Замінювати лапками цифри, що повторюються в таблиці, математичні знаки, знаки відсотка і номера, позначення марок матеріалів і типоразмірів виробів, позначення нормативних документів не допускається.

Таблиця.

У міліметрах

Діаметр зенкера	З	С1
Від 10 до 11 включ. Зв.11 «12 « «12 «14 «	3,17 4,85 5,50	– 0,15 4,20

Рис. 1.8. Приклад оформлення таблиці

Таблиця.

Найменування відливання	Положення осі обертання
Гільза циліндрова Те ж «	Горизонтальне « Те ж, вертикальне

Рис. 1.9. Приклад оформлення таблиці

За відсутності окремих даних в таблиці слід ставити прочерк (тире) відповідно до рис. 1.8.

При вказівці в таблицях послідовних інтервалів чисел, що охоплюють всі числа ряду, їх слід записувати: «Від... до... включ.», «Зв.... до... включ.» відповідно до рис. 1.8.

1.9.7 Формули і рівняння

Формули і рівняння розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки. Вище і нижче за кожну формулу або рівняння повинно бути залишено не менше одного вільного рядка.

Формули і рівняння слід нумерувати порядковою нумерацією в межах розділу. Номер формули або рівняння складається з номера розділу порядкового номера формули або рівняння, розділений крапкою, наприклад, формула (1.3) - третя формула першого розділу. Номер формули або рівняння указують на рівні формули або рівняння в дужках в крайньому правому положенні на рядку, по одній вертикалі.

У документі слід застосовувати стандартизовані одиниці фізичних величин, їх найменування і позначення ГОСТ 8.417. При записі умовних позначень і символів слід використовувати латинський і грецький алфавіт (див. додаток В). Разом з одиницями системи СІ, при необхідності, в дужках указують одиниці систем, що раніше застосовувалися, дозволених до застосування. Застосування в одному документі різних систем позначення фізичних величин не допускається. Одиниця вимірювання, позначення одного і того ж параметра в межах записки повинна бути постійною.

Розрахунок рекомендується писати, як в цілях полегшення перевірки його самим автором або іншою особою, так і щоб уникнути помилок, в такій формі: спочатку повинна бути написана формула в буквах; потім ту ж формулу без жодних перетворень алгебри пишуть в цифрах; після цього пишеться результат обчислення з одиницею вимірювання. Якщо розрахунок виконується по одній методиці, то на неї необхідно давати посилання. Приклад: Розрахунок приводу дискового живильника проводимо по [5].

Визначаємо потужність двигуна привода дискового живильника

кВт (1.3)

Якщо методика розрахунку розроблена самостійно на підставі декількох джерел, то на них також дається посилання.

На загальновідомі розрахунки і формули посилання не дають.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять у формулу або рівняння, якщо вони не пояснені раніше в тексті, слід приводити безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони дані у формулі або рівнянні. Пояснення значення кожного символу і числового коефіцієнта слід давати в рядок або у стовбець через крапку з комою. Перший рядок пояснення починають без абзацу словом «де» без двокрапки.

Приклад:

де К _п = 1,2…1,5– коефіцієнт запасу [12] або К _п – коефіцієнт запасу, К _п=1,2…1,5 [12]; А – робота, що затрачується на здолання сил тертя, Дж; n – частота обертання диску, об/с; h – ККД привода.

До та після формули відступ один рядок.

Переносити формулу або рівняння на наступний рядок допускається тільки на знаках виконуваних операцій, причому знак операції на початку наступного рядка повторюють. При перенесенні формули або рівняння на знаку операції множення застосовують знак «х».

Якщо в пояснювальної записці, тільки одна формула або рівняння, їх нумерують згідно вимогам п.1.9.7.

Набор формул і рівнянь треба виконувати за допомогою редактора формул Microsoft Equation Editor 3.0, який вбудований в текстовий редактор Microsoft Word, кнопка . Встановити настройки в меню «Розміри» і «Стиль», приведені на рисунку 1.14.

Рис. 1.14. Настройки редактора формул

Якщо на комп’ютери встановлена операційна система Windows 7 то редактор формул Microsoft Equation Editor 3.0 можна знайти натиснувши в меню кнопку «вставка» потім кнопку «об’єкт» і у вікні що відкриється вибрати «Microsoft Equation 3.0», а потім виконати настройки що наведені на рис. 1.14.

1.9.8 Розрахунки, виконані із застосуванням ПК

З метою скорочення непродуктивних витрат часу і підвищення точності настійно рекомендується роботи розрахункового характеру виконувати в дипломних проектах (роботах) із застосуванням ПК.

У всіх випадках розрахунків з використанням ПК в дипломному проекті (роботі) необхідно вказати, що даний розрахунок виконаний з використанням конкретного типа ПК, його марку.

При використанні ПК в тексті приводиться постановка завдання і блок схема набору завдання; розрахунок коефіцієнтів моделі виносять в додаток.

Якщо виконувався одноразовий розрахунок, його результати наводять в тексті. Якщо було виконане моделювання, оригінали результатів машинної обробки виносять в додаток, а в тексті наводять підсумкові результати.

При використанні ПК в тексті приводиться постановка завдання для її вирішення на ПК. При цьому:

- якщо було використане самостійне програмування, в тексті приводять програму і методи роботи з нею, а також контрольний приклад для перевірки її роботи;

- якщо програма була складена спільно з математиком-програмістом, в тексті приводять те ж, що і в першому випадку, і указують прізвище, ім'я і по батькові того, хто брав участь в роботі;

- якщо була використана стандартна програма, в тексті посилаються на джерело, звідки вона узята, саму програму не приводять.

Всі початкові дані, які були використані для розрахунків на ПК, приводять в тексті.

Якщо виконується одноразовий розрахунок, його результати наводять в тексті в зручному для аналізу вигляді. Оригінал машинного документа включається в записку, пояснення, у вигляді додатку.

Якщо було виконане моделювання, всі оригінали машинних документів виносять в додаток, а в тексті наводять підсумкові результати розрахунків в зручному для аналізу вигляді.

Посилання

У тексті пояснювальної записки, необхідно указувати посилання на стандарти, довідники, підручники та інші документи. При цьому в цілях спрощення запису в тексті записки рекомендується указувати тільки номер документа, під яким він значиться в структурному елементі «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», без вказівки повного його найменування. Наприклад, «...приймаємо ефективний коефіцієнт концентрації К_s = 1,6 [1], «в роботах [1-4]». Цифра в квадратних дужках означає порядковий номер джерела в структурному елементі «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ».

При посиланнях на розділи, підрозділи, пункти, підпункти, ілюстрації, таблиці, формули, рівняння, додатки із пояснювальної записки, указують їх номери.

Приклади: при посиланні на четвертий розділ «в розділі 4», при посиланні на перший підрозділ другого розділу «дивись 2.1» або «відповідно до 2.1», при посиланні на третій рисунок першого розділу «на рис. 1.3, при посиланні на другу таблицю третього розділу «у табл. 3.2.», при посиланні на першу формулу третього розділу «по формулі (3.1)», при посиланні на рівняння з двадцять третього по двадцять п’яте першого розділу «у рівняннях (1.23) - (1.25)», при посиланні на перший розділ додатка Б «у додатку Б.1».

1.9.10 Примітки

Примітки слід поміщати безпосередньо після текстового, графічного матеріалу, таблиці, до яких відносяться ці примітки, і друкувати з прописної букви з абзацу.

Якщо примітка одна, то після слова «Примітка» ставиться крапка і з прописної букви в тому ж рядку записується текст з крапкою в кінці. Одну примітку не нумерують. Приклад

Примітка.___________________________________________________________

____________________________________________________________________.

1.10.3 Декілька приміток нумерують послідовно арабськими цифрами з крапкою. Після слова «Примітка» ставлять двокрапку і з нового рядка з абзацу після номера примітки з великої букви записується текст. В кінці кожної примітки ставиться крапка.

Приклад

Примітки:

1. _____________________________________________________________

___________________________________________________________________.

2._____________________________________________________________

____________________________________________________________________.

Висновки

Висновки розташовують на окремій сторінці. У висновках приводять оцінку отриманих результатів роботи або її окремого етапу (негативних також).

Дата добавления: 2015-10-29