Читайте также:
|
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №4
Тема: «Організація надання екстреної та первинної медичної (медико-санітарної) допомоги населенню»
Завдання 1. Оцінка показників здоров’я населення
Мета завдання: продемонструвати навички розрахунку та оцінки показників здоров’я населення та діяльності закладів охорони здоров’я, що надають первинну медичну допомогу.
Порядок виконання завдання:
Заповніть наведену в Протоколах таблицю 4.1. наступним чином:
Ø У стовпчику 2 таблиці написати формулу розрахунку показника словами.
Ø У стовпчику 3 вказати середнє значення показника в Україні в теперішній час та в яких одиницях вимірюється цей показник (в % або %0 або %00 або %000);
Ø У стовпчику 4 вказати статистичну суть показника, тобто: відносна величина або середня величина. Якщо величина відносна, то вказати її вид (показник інтесивний, екстенсивний, співвідношення або наочності). Відповідь може виглядати наприклад, так: «відносна, інтенсивний».
Ø У стовпчик 5 внести назву основих 3-5 факторів, які впливають на показник в Україні.
Завдання 2. Складання пам’ятки пацієнту про порядок виклику екстреної медичної допомоги.
Мета завдання: Оволодіти методикою медичного інформування населення про порядок дій пацієнтів в екстремальних випадках та тяжких порушеннях стану здоров’я.
Порядок виконання завдання:
1. Ознайомтеся з наведеними в «Збірці завдань…» витягами з нормативних актів України: - Постанови Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2012 р. №1119 «Про норматив прибуття бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги на місце події»;- Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 01.06.2009 N370 «Правила виклику бригад швидкої медичної допомоги»2. Заповніть наведений в Протоколах шаблон пам’ятки пацієнту «Про порядок виклику швидкої (екстреної) медичної допомоги».Довідково: При виконанні завдання використовуйте наведені нижче витяги з діючих нормативних актів України:
Про норматив прибуття бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги на місце події
Постанова Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2012 р. №1119 (витяг)
1) звернення стосовно надання екстреної медичної допомоги за єдиним телефонним номером екстреної медичної допомоги 103 або за єдиним телефонним номером системи екстреної допомоги населенню 112 залежно від стану пацієнта поділяються на екстрені та неекстрені згідно з додатком;
2) нормативи прибуття бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги на місце події за зверненнями, що належать до категорії екстрених, становлять у містах - 10 хвилин, у населених пунктах поза межами міста - 20 хвилин з моменту надходження звернення до диспетчера оперативно-диспетчерської служби центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф.
Зазначені нормативи з урахуванням метеорологічних умов, сезонних особливостей, епідеміологічної ситуації та стану доріг можуть бути перевищені, але не більше ніж на 10 хвилин.
Додаток до постанови Кабінету Міністрів України
від 21 листопада 2012 р. №1119
Критерії розподілу звернень залежно від стану пацієнта на екстрені та неекстрені
1. До категорії екстрених належать звернення стосовно пацієнта, який перебуває у невідкладному стані, що:
1) супроводжується: знепритомленням; судомами; раптовим розладом дихання; раптовим болем у ділянці серця; блювотою кров’ю; гострим болем у черевній порожнині; зовнішньою кровотечею; ознаками гострих інфекційних захворювань; гострими психічними розладами, що загрожують життю і здоров’ю пацієнта та/або інших осіб;
2) зумовлений:
- усіма видами травм (поранення, переломи, вивихи, опіки, важкі забої, травми голови);
- ураженням електричним струмом, блискавкою, тепловими ударами, переохолодженням, асфіксією всіх видів (утоплення, потрапляння сторонніх предметів у дихальні шляхи);
- ушкодженнями різної етіології під час надзвичайних ситуацій (дорожньо-транспортні пригоди, аварії на виробництві, стихійні лиха тощо);
- отруєннями, укусами тварин, змій, павуків та комах тощо;
- порушенням нормального перебігу вагітності (передчасні пологи, кровотеча тощо).
До категорії екстрених належать також звернення медичних працівників щодо транспортування пацієнтів, які перебувають у стані, що потребує обов’язкового медичного супроводження та термінової госпіталізації до стаціонарних закладів охорони здоров’я.
2. Диспетчер оперативно-диспетчерської служби центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф направляє до пацієнта бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги невідкладно після отримання звернення, що належить до категорії екстрених.
3. До категорії неекстрених належать звернення стосовно пацієнта, стан якого не є невідкладним та:
1) супроводжується:
- раптовим підвищенням температури тіла з кашлем, нежиттю, болем у горлі;
- головним болем, запамороченням, слабкістю;
- болем у попереку, суглобах (радикуліт, остеохондроз, артрит, артроз тощо);
- підвищенням артеріального тиску;
- больовим синдромом у онкологічних хворих;
- алкогольним, наркотичним, токсичним абстинентним синдромом;
2) зумовлений загостренням хронічних захворювань у пацієнтів, які перебувають під наглядом сімейного або дільничного лікаря з приводу гіпертонічної хвороби, виразки шлунка та дванадцятипалої кишки, хронічного запалення печінки, жовчного міхура, кишківника, хвороби нирок, суглобів тощо.
4. Диспетчер оперативно-диспетчерської служби центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф перенаправляє звернення, що належить до категорії неекстрених, до відповідного закладу охорони здоров’я первинної медико-санітарної допомоги у порядку, затвердженому МОЗ, а у разі відсутності такої можливості - направляє до пацієнта бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, що не виконує екстрені виклики, протягом 1 години з моменту отримання звернення.
Правила виклику бригад швидкої медичної допомоги (Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 01.06.2009 N370) 1. Екстрена (невідкладна) медична допомога на території України поза межами лікувально-профілактичних закладів надається цілодобово дорослому і дитячому населенню бригадами швидкої медичної допомоги (далі - Бригада). 2. Виклик Бригади здійснюється з будь-якого телефону набором номера виклику екстрених служб по всій території України або при особистому зверненні громадян до підрозділу швидкої медичної допомоги.
СОЦІАЛЬНА МЕДИЦИНА, ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ЕКОНОМІКА ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №5
Тема: «Організація надання окремих видів медичної допомоги: вторинної, третинної, паліативної, медичної реабілітації»
Завдання 1. Комплексна оцінка показників здоров’я населення та діяльності лікувально-профілактичних закладів окремої території
Мета завдання: Навчитись оцінювати комплесно на основі окремих показників здоров’я населення та показників діяльності ліквально-профілактичних закладів стан системи охорони здоров’я окремої території, визначати фактори, що впливають на ситуацію та заходи щодо її поліпшення.
Порядок виконання завдання:
1. Перелічити (вказати номер та назву) облікові документи, в яких міститься інформація, викладена в Вашому завданні.
2. Провести розрахунки показників, у тому числі показників наочності при порівнянні Ваших показників з показниками здоров’я населення та діяльності лікувально-профілактичних закладів регіону (дивись таблиці 5.1, 5.2 нижче або таблиці на стор. 147-148 «Посібника із соціальної медицини та організації охорони здоров’я / За ред. Ю.В.Вороненка. – К.: Здоров’я, 2002.»).
3. Написати висновки, тобто аналіз ситуації з приведенням розрахованих Вами показників. Вказати фактори, що впливають на ситуацію, що склалася на Вашій території.
4. Запропонувати заходи для покращання ситуації, що склалася на Вашій території.
Умова завдання за варіантами:
(з « Посібника із соціальної медицини та організації охорони здоров’я / За ред. Ю.В.Вороненка. – К.: Здоров’я, 2002.» на стор. 143-148):
| № ва-ріан-та | Умова завдання | ||||||||||||||||||||||||
| Забезпеченість ліжками в сільських районах М. і С. становить 86,0 і 82,3, забезпеченість лікарями відповідно 24,0 і 28,5 на 10 тис. населення. Штати сільських дільниць укомплектовані на 58 % і 75 %. Рівень госпіталізації досягає 18,0 і 19,3 на 100 жителів. Кількість відвідувань лікарів на 1 жителя сільських поселень дорівнює 4,2 та 6,4. Поширеність усіх захворювань протягом двох років коливається в межах 720—810 %0 (район М.) і 920—1080 %0 (район С). Первинна захворюваність становить 520—580 %0 і 600—690 % | |||||||||||||||||||||||||
ЦРЛ району В. на 280 ліжок розташована на відстані 46 км від обласного центру, а ЦРЛ району Т. на 330 ліжок — на відстані 80 км. Середньорічна зайнятість ліжка в хірургічних відділеннях цих ЦРЛ становила 318 і 338 днів за середньої тривалості перебування в стаціонарі відповідно 12,2 та 14,8 дня. Співвідношення хворих, госпіталізованих у плановому та екстреному порядку, приблизно однакове. Склад хворих за видами операцій був таким:
| |||||||||||||||||||||||||
| Забезпеченість лікарями в районах І. і Р. досягає 21,0 і 26,4, забезпеченість ліжками — 81,4 та 84,0 на 10 тис. населення. Штати лікарів на сільських дільницях укомплектовані на 58 % і 76 %. Кількість відвідувань лікарів на 1 мешканця сільських поселень дорівнює 3,8 і 5,6. Поширеність усіх захворювань становить відповідно 810 %0 та 1020 %0, первинна захворюваність — 680 %0 і 810,5 %0. Рівень загальної смертності населення району Р. на 25 % вищий, ніж у районі І., частота інвалідизації при всіх захворюваннях відповідно вища на 15 %. Район Р. розташований у зоні посиленого радіометричного контролю. | |||||||||||||||||||||||||
| На території сільської лікарської дільниці мешкає 4600 жителів, у тому числі в пунктовому селі 2300 жителів. У сільській амбулаторії працюють терапевт (на 1,5 ставки) та стоматолог. На дільниці діють два фельдшерсько-акушерських пункти (ФАПи), в тому числі в селі Д., де кількість жителів становить 1080 чоловік, відстань до пунктового села дорівнює 6 км. ФАП діє також у селі К., яке розташоване на відстані 7,2 км і в якому мешкають 310 жителів. У інших трьох селах проживає 283, 330 і 297 жителів. Ці села розташовані на відстані 8 км, 3 км і 3,5 км від пунктового села. Кількість відвідувань до лікарів на одного жителя цієї дільниці дорівнює 4,1. | |||||||||||||||||||||||||
| Забезпеченість населення сільського району лікарями становить 28,0 на 10 тис. населення, забезпеченість ліжками — 84,0 на 10 тис. населення. Середня кількість днів зайнятості ліжка в ЦРЛ в цілому становить 330 днів, у тому числі в терапевтичному відділенні 323 дні, а в неврологічному — 350 днів. Середня тривалість лікування в ЦРЛ становить 13,4 дня, в тому числі в терапевтичному відділенні 15,8 дня, а в неврологічному — 14,6 дня. Питома вага мешканців райцентру серед усього населення району досягає 46 %, а серед госпіталізованих до ЦРЛ на них припадає 58 %, у тому числі в терапевтичному відділенні 75 %, а в неврологічному — 80%. | |||||||||||||||||||||||||
| На сільських дільницях №1 і №2 району М. майже однакові умови розселення жителів, кількість населення становить відповідно 3,5 тис. та 4,6 тис. жителів. Радіус обох дільниць не перевищує 6 км. На дільниці № 1 є сільська лікарська амбулаторія та один ФАП. В амбулаторії працює терапевт. На дільниці № 2 є два ФАПи, в амбулаторії працюють терапевт і педіатр. Рівні госпіталізації мешканців цих дільниць дорівнюють 20,0 і 19,0 на 100 жителів, кількість відвідувань до лікарів становить відповідно 3,6 і 4,6 на одного жителя. | |||||||||||||||||||||||||
| У сільських районах М. і С. проживає 39,1 тис. та 44,5 тис. населення, потужність ЦРЛ дорівнює 250 і 320 ліжок. У районі М. є три дільничні лікарні, в яких розміщено 70 ліжок, у районі С. у трьох дільничних лікарнях діє 50 ліжок. Рівень госпіталізації становить відповідно 16,0 і 18,8 на 100 жителів. Середня кількість днів зайнятості ліжка в терапевтичних відділеннях ЦРЛ районів досягає 330 і 345 за середньої тривалості лікування в цих відділеннях 16,0 дня (район М.) і 13,3 дня (район С.). Середня кількість днів зайнятості терапевтичних ліжок в дільничних лікарнях району М. коливається в межах 305—310 за середньої тривалості лікування в цих лікарнях 16—17,2 дня. Зайнятість ліжка в дільничних лікарнях району С.— у межах 280—290 днів за середньої тривалості лікування 14—15 днів. | |||||||||||||||||||||||||
| На території сільської лікарської дільниці мешкає 4350 жителів, у тому числі в пунктовому селі 2150 жителів. Радіус дільниці не перевищує 6 км. Відстань від пунктового села до райцентру становить ЗО км. В амбулаторії працюють терапевт, педіатр і стоматолог, діє денний стаціонар на 10 ліжок. За три роки кількість хворих, яких проліковано на ліжку, зросла з 18 до 26. За цей період рівень госпіталізації жителів з цієї дільниці в стаціонарі ЦРЛ зменшився на 10 %. Кількість відвідувань до лікарів на одного жителя цієї дільниці протягом трьох років коливається в межах 4,6—5,1. | |||||||||||||||||||||||||
| Забезпеченість ліжками населення сільського району П. становить 81,0 на 10 тис. населення. ЦРЛ має 270 ліжок. У трьох дільничних лікарнях розміщено 15, 25 і 25 ліжок, відстань до райцентру становить 20, 25 і 40 км. Дороги до пункто-вих сіл усіх дільниць мають тверде покриття. На трьох сільських дільницях діють самостійні лікарські амбулаторії, відстань до райцентру коливається в межах 18—20 км. Середня кількість днів зайнятості ліжка в ЦРЛ становить 338, у тому числі в терапевтичному відділенні 346 днів. Середня тривалість перебування в стаціонарі ЦРЛ становить 13,1 дня, в тому числі в терапевтичному відділенні 12,9 дня. Середня кількість зайнятості ліжок у дільничних лікарнях становить відповідно 270, 290 і 300 за середньої тривалості лікування 17,0, 15,4 та 16,0 дня. | |||||||||||||||||||||||||
| Забезпеченість лікарняними ліжками населення сільських районів О. та П. достатня, забезпеченість лікарями досягає 29,2 та 23,8 на 10 тис. населення. Штати лікарів сільських дільниць укомплектовані відповідно на 70—75 % і 50—60 %. Поширеність усіх захворювань становить 965 %0 і 734 %0, у тому числі хвороб органів травлення 96 %0 і 74 %0. Поширеність виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки дорівнює 22,1 % в 13,2 %, повнота охоплення диспансерним спостереженням при цій хворобі досягає 72 % і 51,5 % на 100 хворих. Протягом року було зареєстровано 3,2 та 8,3 загострення на 100 хворих. | |||||||||||||||||||||||||
| Забезпеченість лікарями в сільських районах І. та Р. досягає 21,0 і 26,4 на 10 тисяч населення, забезпеченість ліжками становить 81,4 та 82,0 на 10 тис. населення. Поширеність хвороб системи кровообігу у сільських районах І. та Р. становить відповідно 220,4 %0 і 270,2 %0. Під диспансерним спостереженням перебуває 42 % та 57 % хворих на ці хвороби. Рівень госпіталізації при хворобах системи кровообігу досягає 3,3 та 2,6 випадку на 100 жителів, а частота інвалідизації — 17,2 та 14,4 на 10 тис. дорослого населення. | |||||||||||||||||||||||||
| Забезпеченість ліжками районів Б. і К., що належать до однієї області, достатня, забезпеченість лікарями становить у районі Б. 23,0, у районі К.— 27,0 на 10 тис. населення. Штати лікарів на сільських дільницях укомплектовані відповідно на 50 % і 70 %. Кількість відвідувань лікарів на 1 мешканця району досягає 7,4 та 9,8. Рівні госпіталізації досягають 22,0 і 18,0 на 100 жителів. Поширеність усіх захворювань дорівнює 760,0 %0 і 980,3 %0, первинна захворюваність становить відповідно 570,0 ‰ і 610,7 ‰ | |||||||||||||||||||||||||
| Забезпеченість лікарями населення районів 3. і В. становить 28,3 та 24,0 на 10 тис. населення. Штати лікарів на сільських дільницях укомплектовані відповідно на 65 і 51 %. Умови розселення мешканців аналогічні. Кількість відвідувань лікарів на 1 мешканця сіл у цих районах дорівнює 6,4 та 4,4, на 1 мешканця райцентрів відповідно 10,0 і 8,9. Рівні поширеності всіх захворювань досягли 1060,5 %0 і 830,2 %0, первинна захворюваність становить відповідно 670,0 ‰ і 620,0 ‰. | |||||||||||||||||||||||||
| У сільських районах Б. і К. забезпеченість ліжками достатня, забезпеченість лікарями становить 23,0 і 27,0 на 10 тис. населення. Штати лікарів на сільських дільницях укомплектовані відповідно на 50 % і 70 %. Кількість відвідувань лікарів на 1 мешканця досягає 7,4 та 9,8. Рівень госпіталізації в районі Б. на 22 % вищий, ніж у районі К., поширеність усіх захворювань у цьому районі менша на 23 %. Поширеність хвороб системи кровообігу протягом трьох останніх років коливається в межах 230—240 ‰ (район Б.) і 268—270 ‰ (район К.). | |||||||||||||||||||||||||
| Забезпеченість лікарями населення сільських районів 3. і В. становить 28,3 та 24,0 на 10 тис. населення. Штати лікарів на сільських дільницях укомплектовані відповідно на 85 % і 61 %. Кількість відвідувань лікарів на 1 мешканця сіл у цих районах дорівнює 9,8 та 7,4. Повнота охоплення диспансерним спостереженням хворих на гіпертонічну хворобу та ішемічну хворобу серця, які проживають у селах, коливається в межах 51—47 % і 43—35 %. Забезпеченість ліжками становить відповідно 83,2 та 85,4 ліжка на 10 тис. населення. Рівні госпіталізації досягають 18,0 і 21,8 на 100 жителів, показники інвалідизації — 60,4 та 66 на 10 тис. населення, в тому числі при хворобах системи кровообігу відповідно 14,4 та 18,0. |
Довідково: Таблиця 5.1
Показники здоров'я населення та діяльності лікувально-профілактичних закладів регіону
| Захворювання | Поширеність, ‰ | Захворюваність, ‰ |
| Разом | 1080,2 | 605,4 |
| Хвороби системи кровообігу | 265,2 | 28,4 |
| в т. ч. гіпертонічна хвороба | 114,5 | 12,4 |
| ішемічна хвороба серця | 116,6 | 10,0 |
| Хвороби органів дихання | 280,4 | 255,6 |
| Хвороби органів травлення | 108,8 | 22,2 |
| в т. ч. виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки | 17,6 | 1,2 |
| Рівень інвалідизації (на 10 тис. дорослого населення) | 65,3 | |
| в т. ч. від хвороб системи кровообігу | 15,8 |
Таблиця 5.2
Показники використання ліжкового фонду
| ЦРЛ разом | Відділення | Дільничні лікарні | ||||
| терапевтичне | хірургічне | неврологічне | кардіологічне | |||
| Середня кількість днів зайнятості ліжка | ||||||
| Середня тривалість перебу-вання хворого на ліжку, дні | 12,8 | 14,5 | 12,6 | 15,4 | 16,7 | 16,0 |
- Кількість лікарів (на 10 тис. населення) – 26,2
- Кількість ліжок (на 10 тис. населення) – 83,5
- Кількість відвідувань лікарів на одного жителя: райцентрів – 10,1; сільських поселень – 5,4; загалом по району – 9,5
- Рівень госпіталізації (на 100 жителів) – 19,6, у т.ч. при хворобах системи кровообігу – 2,9
- Середня потужність центральної районної лікарні – 290 ліжок
- Середня потужність дільничних лікарень – 26 ліжок
Завдання 2. Розрахунок показників діяльності лікувально-профілактичних закладів, що надають вторинну та третинну медичну допомогу
Мета завдання: Продемонтрувати навички розрахунку та оцінки основних показників діяльності лікувально-профілактичних закладів, що надають вторинну та третинну медичну допомогу.
Порядок виконання завдання:
Заповніть наведену в Протоколах таблицю 5.1. наступним чином:
Ø У стовпчику 2 таблиці написати формулу розрахунку показника словами.
Ø У стовпчику 3 вказати середнє значення показника в Україні в теперішній час та в яких одиницях вимірюється цей показник (в %, %0, %00 або %000 )
Ø У стовпчику 4 вказати статистичну суть показника, тобто: відносна величина або середня величина. Якщо величина відносна, то вказати її вид (показник інтесивний, екстенсивний, співвідношення або наочності). Відповідь може виглядати наприклад, так: «відносна, інтенсивний».
Ø У стовпчик 5 внести назву основних 3-5 факторів, які впливають на показник в Україні.
СОЦІАЛЬНА МЕДИЦИНА, ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ЕКОНОМІКА ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №6
Тема: «Методика проведення медико-соціальної експертизи втрати працездатності в роботі різних лікувально-профілактичних закладів»
Завдання 1. Визначення тактики видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність
Мета завдання: продемонструвати навички визначення порядку і сроків видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність в роботі різних лікувально-профілактичних закладів.
Порядок виконання завдання:
1. Заповнити надану в Протоколах таблицю 6.1 згідно Положення про експертизу тимчасової непрацездатності (затверджене Наказом МОЗ України від 09.04.2008 №189), Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян (затверджену Наказом МОЗ України від 13.11.2001р. №455) – вкажіть тривалість (в календрних днях) видання документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність.
Завдання 2. Заповнити розділ «Звільнення від роботи» листка непрацездатності
Мета завдання: продемонструвати навички заповненя розділу «Звільнення від роботи» листка непрацездатності в окремих ситуаціях.
Порядок виконання завдання:
1. Заповніть надану нижче схему розділу «Звільнення від роботи» листка непрацездатності згідно вимог діючих нормативних документів щодо його оформлення.
2. Обгрунтуйте та поясніть свою відповідь. Якщо хворому треба видати декілька листків непрацездатності, заповніть перший з них, а про інші напишіть в поясненні.
Умова завдання за варіантами
(з « Посібника із соціальної медицини та організації охорони здоров’я / За ред. Ю.В.Вороненка. – К.: Здоров’я, 2002.» на стор. 193-195):
| № варі-анта | Завдання |
| 10.01 робітник механічного заводу Іваненко О. П., 1945p. народження, відчув загальне нездужання; увечері піднялася температура. Викликаний наступного ранку дільничний лікар ЦПМСП № 4 Різник А. Є. діагностував грип і призначив відповідне лікування. Захворювання ускладнилося запаленням легенів. Хворий лікувався вдома по 03.02. | |
| Перебуваючи у відрядженні, економіст трикотажної фабрики Сидоренко О. М., 1970р. народження, 10.04 захворіла на гострий гастрит і звернулася по допомогу в поліклініку № 3 до лікаря Демидової Л. О. Хвора була непрацездатна 5 днів. | |
| Вчителька школи № 6 Ільїна О. П., 1960 p. народження, 15.03 відчула біль у горлі. Лікар Назаренко І. М. ЦПМСП №5, якого було викликано 17.03, встановив діагноз "Гострий тонзиліт" і звільнив її від роботи. Хвора лікувалася по 25.03. | |
| Робітник цегельного заводу Тарасов М. К., 1965 р. народження, під час автокатастрофи у вихідний день дістав травму: множинний перелом стегнової кістки. Був непрацездатним з 20.07 протягом 5 міс. Лікувався в стаціонарі лікарні № 3 з 20.07 по 25.09. | |
| За бажанням Левицької С. К., яка працює інженером на кондитерській фабриці, 1980 р. народження, їй зроблено аборт 03.10 в умовах стаціонару пологового будинку №2. | |
| Інженер тютюнової фабрики Щербак М. М., 1962 р. народження, звернувся до ЦПМСП №2 07.10 зі скаргами на біль в епігастральній ділянці. Було встановлено діагноз "Виразкова хвороба шлунка". Хворого госпіталізовано до стаціонару лікарні № 2 11.10, де перебував по 06.11. До роботи став 13.11. | |
| Шофера АТП №6 Олексієнка С. І., 1972 р. народження, було звільнено з роботи за власним бажанням наказом керівника з 20.08, а 19.08 його госпіталізовано до хірургічного відділення лікарні №4 з діагнозом "Гострий апендицит". Перебував у стаціонарі по 28.08. До роботи став 05.09. | |
| У робітниці трикотажної фабрики Смирнової Л. П., 1980 p. народження, 02.07 захворіла дитина віком 3,5 року на гострий трахеїт. 06.07 дільничний педіатр дитячої ЦПМСП №4 Соколова О. М. діагностувала бронхопневмонію та направила дитину до лікарні №1, де вона перебувала з 07.07 по 29.07. | |
| Робітниця хімічного комбінату Марченко Н. М., 1978 р. народження, вдома 10.05 впала та поламала кістки гомілки. Лікар екстреної медичної допомоги відвіз її до хірургічного відділення, де їй надано допомогу. Хвору доставили додому. Хірурга Петрову О. О. ЦПМСП №5 було викликано 11.05. Хвора була непрацездатною по 13.07. | |
| Робітник металургійного заводу Карпенко А. Ю., 1971 р. народження, 15.01 захворів на радикуліт. Лікар ЦПМСП № 4 Різник А. Є. визнав його непрацездатним і призначив лікування. 02.02 робітник став до праці. | |
| Лікар-педіатр дитячої ЦПМСП №2 Самсонова Т. К. 10.12 під час епідемії діагностувала в дитини віком 5 років грип, який ускладнився пневмонією. Догляд за дитиною здійснювала мати, Кужель С. П., 1982 p. народження, працює в лікарні № 3. Дитина пішла до дитячого садка 26.12. | |
| Вантажник овочевої бази Соколов Т. П., 1950 p. народження, був непрацездатним з 05.04 протягом 50 днів з приводу травми (перелом кісток гомілки). Травмувався у стані алкогольного сп'яніння. Лікувався амбулаторно в поліклініці №3 у хірурга Панасенка М.М. | |
| Шахтарю шахти №5 Липовому С.С, 1950р. народження, встановлено антракоз, а 12.02 його переведено на іншу роботу з втратою в заробітку. Листок непрацездатності видано в медико-санітарній частині. | |
| Інвалід III групи Іваненко Б. Т., 1950 p. народження, що працює на механічному заводі бухгалтером, був непрацездатним з приводу нестабільної стенокардії з 20.05 впродовж 2,5 міс. В стаціонарі лікарні № 2 перебував з 26.05 по 19.06. |
Типовий приклад.
Умова завдання: У робітниці хлібозаводу №1 Ляшенко М. К., 1975 р. народження, дочка Ганна віком 6 років хворіла з 12.01 по 28.01 на гострий ларингіт, який ускладнився трахеїтом. Син Сергій віком 3,5 року з 25.01 по 31.01 хворів на гострий тонзиліт. Дітей лікувала дільничний педіатр дитячої поліклініки №2 Зайцева С.П.
Відповідь: ЛИСТОК НЕПРАЦЕЗДАТНОСТІ
Виданий.. дванадцятого січня.......................................................... 20. 14 р.
(число, місяць)
З В І Л Ь Н Е Н Н Я В І Д Р О Б О Т И
| З якого числа | До якого числа включно | Посада і прізвище лікаря | Підпис та печатка лікаря | |
| З 12.01.2014 (число, місяць, рік) | двадцять п’яте січня (словами число і місяць) | Дільничний педіатр Зайцева С.П. | Зайцева | |
| З (число, місяць, рік) | (словами число і місяць) | |||
| З (число, місяць, рік) | (словами число і місяць) | |||
| З (число, місяць, рік) | (словами число і місяць) | |||
| СТАТИ ДО РОБОТИ З (словами число і місяць) ПРОДОВЖУЄ ХВОРІТИ Видано новий листок непрацездатності (продовження) №… № №................ | Дільничний педіатр Зайцева С.П. посада, прізвище Зайцева ................................................. підпис лікаря |
Обгрунтування та пояснення:
В даному випадку необхідно заповнювати 2 окремих листка непрацездатності.
Другий листок непрацездатності видається з 26 січня по 31 січня дільничним педіатром дитячої поліклініки №2 Зайцевой С.П. по догляду за Сергієм і закривається 31 січня з приміткою: стати до роботи 1 лютого.
Листки непрацездатності заповнені згідно пунктів 3.3, 3.4, 3.5 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян (затверджену Наказом МОЗ України від 13.11.2001р. №455).
Завдання 3. Вивчення тактики посадових осіб лікувально-профілактичних закладів та медико-соціальних експертних комісій в конкретних випадках тимчасової та стійкої втрати працездатності
Мета завдання: оволодіти алгоритмом встановлення та продовження різних видів і випадків тимчасової та стійкої втрати працездатності за участю ліквально-профілактичних закладів тамедико-соціальних експертних комісій.
Порядок виконання завдання:
1. Дати відповідь на поставлені в завданні запитання, з посиланням на конкретні пункти нормативних документів.
2. При виконанні завдання використовуйте наступні нормативні документи:
- Інструкції про встановлення груп інвалідності (затверджену Наказом МОЗ України від 05.09.2011р. №561)
- Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності (затверджену Постановою КМ України від 03.12.2009р. №1317).
Умова завдання за варіантами (з « Посібника із соціальної медицини та організації охорони здоров’я / За ред. Ю.В.Вороненка. – К.: Здоров’я, 2002.» на стор. 197-201):
| № варі-анта | Завдання |
| 1) - Хворий С, 37 років, слюсар-монтажник, протягом 5 років хворіє на попереково-крижовий радикуліт. Загострення були рідко. Після піднімання вантажу 3 міс тому з'явився різкий біль у поперековому відділі хребта з іррадіацією в ліву ногу, протягом двох тижнів не міг самостійно пересуватися, з'явився парез лівої стопи. Від оперативного втручання відмовився. Направлено на МСЕК з діагнозом "Вертеброгенна радикулопатія L5—S, зліва, помірно виражений стійкий больовий синдром, виражений парез лівої стопи зі значними трофічними порушеннями". Визначити групу інвалідності. 2) - Хворому А., 40 років, ампутовано нижню кінцівку на рівні стегна у зв'язку з облітеруючим ендартеріїтом. Сформована кукса в задовільному стані. З моменту операції минуло 2 міс. В який термін є сенс направити такого хворого для огляду в МСЕК? | |
| 1) - Хвора, 51 року, бібліотекар, хворіє на гіпертонічну хворобу протягом трьох років. Погіршення стану за останній рік: перенесла ішемічний інсульт у басейні правої середньої мозкової артерії. Лікувалася протягом місяця в стаціонарі з хорошим ефектом. Через 3 міс стався ішемічний інсульт. Повторно лікувалась у стаціонарі протягом місяця. Направлено на МСЕК з діагнозом "Гіпертонічна хвороба І—II ступеня, дисци-ркуляторна енцефалопатія II ступеня, стан після повторного ішемічного інсульту у вигляді лівобічного геміпарезу". Визначити групу інвалідності. 2) - Хворий К. перебуває на листку непрацездатності з приводу перелому стегна протягом 4 міс. Процес консолідації перебігає без ускладнень. Якою повинна бути позиція МСЕК при вирішенні цього питання (визначення групи інвалідності, санкціонування продовження лікування за листком непрацездатності)? | |
| 1) - Хворий К., 51 року, головний інженер виробничого об'єднання, переніс ішемічний інсульт з правобічним геміпарезом. Протягом місяця лікувався в стаціонарі, його виписано з поліпшенням стану. Направлено на МСЕК з діагнозом "Атеросклероз судин головного мозку, стан після перенесеного інсульту, легкий правобічний геміпарез". Визначити групу інвалідності. 2) - Хворому Б. визначено III групу інвалідності після правобічної пульмонектомії. Стан здоров'я хворого на момент огляду задовільний. На який термін слід встановити цьому хворому групу інвалідності? | |
| 1) - Хвора М., 50 років, робітниця. В 1986 р. перенесла гострий ревмокардит і ревматичний поліартрит. З 1995 р. у хворої встановлено серцево-судинну недостатність II ступеня. З 1998 р. стан хворої погіршився, зросли ознаки декомпенсації. Направлено на МСЕК з діагнозом "Стеноз мітрального клапана, недостатність кровообігу II—III ступеня". Визначити групу інвалідності. 2) - Хворій К., 56 років, встановлено II групу інвалідності у зв'язку з ішемічною хворобою серця (ІХС) і кардіосклерозом за наявності недостатності кровообігу II Б стадії. На який термін слід встановити інвалідність? | |
| 1) - Хвора Д., 17 років, не працює, вперше направлено на МСЕК у зв'язку з наявністю ознак інвалідності. Діагноз "Бронхіальна астма інфекційно-алергійного генезу, тяжкого перебігу з частими нападами задухи". Визначити групу інвалідності. 2) - Інвалідові А., який переніс 4 місяця тому операцію з приводу раку легень, встановлено II групу інвалідності безстроково. Чи правильне рішення МСЕК? | |
| 1) - Хворий Ф., 17 років, учень технікуму, має III групу інвалідності з приводу епілепсії з нападами середньої частоти. Під час виробничої практики дістав тяжку черепно-мозкову травму, наслідком чого стала виражена атаксія та вестибулярні порушення. Визначити групу інвалідності. 2) - Хворому Б., який переніс операцію на серці, встановлено II групу інвалідності терміном на 1 рік. Чи правильне рішення МСЕК? | |
| 1) - Хворий М., 50 років, економіст, по дорозі на роботу дістав черепно-мозкову травму — струс головного мозку (І ступеня). Протягом 5 років до цього хворів на гіпертонічну хворобу з нечастими кризами. Після травми кризи почастішали, після останнього кризу стався ішемічний інсульт, внаслідок якого у хворого встановлено помірний тетрапарез, виражену атаксію та вестибулярні порушення. Визначити групу інвалідності. 2) - Хворому Н., який 4 міс тому переніс черепно-мозкову травму, МСЕК рекомендувала продовжити лікування за листком непрацездатності. Своє рішення МСЕК пояснила наявністю позитивної динаміки внаслідок реабілітаційних заходів та повернення втрачених функцій (поліпшення пам'яті, зникнення головного болю, відновлення рухів). Чи правильне рішення МСЕК? | |
| 1) - Хворий Н., 38 років, працює водієм автобуса. Переніс трансмуральний інфаркт міокарда. Пройшов повний курс відновного лікування: стаціонар — санаторій — поліклінічний етап реабілітації. Тимчасова непрацездатність становила 10 міс. Направлено на МСЕК з діагнозом "Ішемічна хвороба серця, атеросклеротичний та постінфарктний кардіосклероз з порушенням кровообігу II Б ступеня". Визначити групу інвалідності. 2) - Хворий А., 77 років, інвалід війни безстроково. У зв'язку з перенесеним інфарктом міокарда його направлено для підвищення групи інвалідності. На який термін у цьому разі буде встановлено групу інвалідності? | |
| 1) - Хворий С, 50 років, працює лікарем-хірургом у стаціонарі. Хворіє на гіпертонічну хворобу. Протягом останніх двох років, незважаючи на постійний прийом гіпотензивних препаратів, було кілька гіпертонічних кризів. Направлено на МСЕК з діагнозом "Гіпертонічна хвороба І — II ступеня, повільно-прогресуючий перебіг з гіпертонічними кризами середньої тяжкості". Рекомендовано переведення на роботу лікарем ЦПМСП з обмеженим робочим днем. Яку групу інвалідності може бути встановлено МСЕК? 2) - Хворій Г., 62 років, встановлено І групу інвалідності у зв'язку з інкурабельним раком печінки терміном на 3 роки. Чи можна було такій хворій встановити групу безстроково? | |
| 1) - Хворий Г., 16 років, студент будівельного технікуму. Одержує пенсію як інвалід з дитинства до 16 років. Направлений на МСЕК з діагнозом "Цукровий діабет І типу, інсулінозалежний, середньої важкості, субкомпенсований, ускладнений діабетичною ангіопатією". Визначити групу інвалідності. 2) - Хворого Д., 43 років, що хворів на променеву хворобу, визнано інвалідом II групи. В який термін має бути призначено переогляд групи інвалідності? |
Довідково: Інструкція про встановлення груп інвалідності (витяг)
(затверджено Наказом МОЗ України від 05.09.2011р. №561)
Медико-соціальна експертиза проводиться хворим, що досягли повноліття, інвалідам, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації.
Медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, здійснення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб інваліда, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
При огляді у МСЕК проводяться: вивчення документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи; опитування хворого; об'єктивне обстеження та оцінка стану всіх систем організму, необхідних лабораторних, функціональнихта інших методів дослідження усіма членами комісії.
Датою встановлення інвалідності та ступеня втрати професійної працездатності потерпілому від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання (у відсотках) вважається день надходження до комісії документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи. Інвалідність та ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) такого потерпілого встановлюється до першого числа місяця, що настає за місяцем, на який призначено повторний огляд.
Комісія проводить огляд тимчасово непрацездатної особи, що звернулася для встановлення інвалідності, протягом семи днів з дня надходження документів на МСЕК. Якщо комісія не прийняла рішення про продовження строку тимчасової непрацездатності, листок непрацездатності закривається датою проведення огляду, але не пізніше дати встановлення особі групи інвалідності.
Якщо строк переогляду особи пропущено з поважних причин, інвалідність поновлюється МСЕК з дня її зупинення, але не більше ніж за три роки.
У разі встановлення інвалідності і ступеня втрати здоров'я комісія розробляє на підставі плану медичної реабілітації, що обов'язково надається лікарем, або за участю лікаря індивідуальну програму реабілітації інваліда, в якій визначаються обсяги та види реабілітаційних заходів, методи та строки їх здійснення, засоби реабілітації та відповідальні за виконання. Комісія відповідає за якість розроблення індивідуальної програми реабілітації інваліда та здійснює у межах своїх повноважень контроль за її виконанням.
До основних видів порушення функцій організму людини, які визначаються медико-соціальною експертизою, належать:
– порушення психічних функцій (сприйняття, уваги, пам'яті, мислення, мови, емоцій, волі);
– порушення сенсорних функцій (зору, слуху, нюху, дотику, больової, температурної та інших видів чутливості);
– порушення статодинамічних функцій (голови, тулуба, кінцівок, рухливих функцій, статики, координації руху);
– порушення функції кровообігу, дихання, травлення, виділення, обміну речовин та енергії, внутрішньої секреції, імунітету тощо;
– мовні порушення (не обумовлені психічними розладами), порушення голосоутворення, форми мови – порушення усної (ринолалія, дизартрія, заїкання, алалія, афазія) та письмової (дисграфія, дислексія), вербальної та невербальної мови;
– порушення, які викликають спотворення (деформація обличчя, голови, тулуба, кінцівок, які призводять до зовнішнього спотворення, аномальні дефекти травного, сечовидільного, дихального трактів, порушення розмірів тулуба).
Критерії життєдіяльності людини: здатність до самообслуговування, пересування, орієнтації, контролю своєї поведінки, спілкування, навчання, виконання трудової діяльності.
Особі, що визнана інвалідом, залежно від ступеня розладу функцій органів і систем організму та обмеження її життєдіяльності встановлюється I, II або III група інвалідності. I група інвалідності поділяється на підгрупи А і Б залежно від ступеня втрати здоров'я інваліда та обсягу потреби в постійному сторонньому догляді, допомозі або нагляді.
Критерії встановлення інвалідності (визначені пунктом 27 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою КМ України від 3 грудня 2009 року N 1317):
Підставою для встановлення I групи інвалідності є стійкі, значно вираженої важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, травмою або уродженою вадою, що призводять до значного обмеження життєдіяльності особи, неспроможності до самообслуговування і спричиняють до виникнення потреби у постійному сторонньому нагляді, догляді або допомозі.
Критеріями встановлення підгрупи А I групи інвалідності є ступінь втрати здоров'я, що спричиняє повну нездатність до самообслуговування та повну залежність від інших осіб (необхідність постійного стороннього нагляду, догляду або допомоги).
Критеріями встановлення підгрупи Б I групи інвалідності є ступінь втрати здоров'я, що спричиняє втрату можливості самостійного задоволення з допомогою технічних засобів і за умови відповідного облаштування житла більшості життєво необхідних фізіологічних та побутових потреб.
Підставою для встановлення II групи інвалідності є стійкі, вираженої важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, травмою або вродженою вадою, що призводять до значного обмеження життєдіяльності особи, при збереженій здатності до самообслуговування та не спричиняють потреби в постійному сторонньому нагляді, догляді або допомозі.
До II групи інвалідності можуть належати також особи, які мають дві хвороби або більше, що призводять до інвалідності, наслідки травми або вроджені вади та їх комбінації, які в сукупності спричиняють значне обмеження життєдіяльності особи та її працездатності.
II група інвалідності встановляється учням, студентам вищих навчальних закладів I-IV рівня акредитації денної форми навчання, що вперше здобувають відповідний освітньо-кваліфікаційний рівень освіти, у разі наявності в них ознак інвалідності на період їх навчання. Після закінчення навчального закладу видається довідка про придатність їх до роботи у результаті набуття професії.
Підставою для встановлення III групи інвалідності є стійкі, помірної важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, наслідками травм або вродженими вадами, що призвели до помірно вираженого обмеження життєдіяльності особи, в тому числі її працездатності, але потребують соціальної допомоги і соціального захисту.
Повторний огляд інвалідів (згідно з пунктом 22 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою КМ України від 3 грудня 2009 року N 1317):
Повторний огляд інвалідів з нестійкими, оборотними змінами та порушеннями функцій організму з метою визначення ефективності реабілітаційних заходів, стану здоров'я і ступеня соціальної адаптації проводиться раз на 1-3 роки.
Повторний огляд інвалідів, а також осіб, інвалідність яких встановлено без зазначення строку проведення повторного огляду, проводиться раніше зазначеного строку за заявою такого інваліда, інших заінтересованих осіб у разі настання змін у стані здоров'я і працездатності або за рішенням суду чи прокуратури.
Особам, що звертаються для встановлення інвалідності, група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду у разі наявності вроджених вад розумового чи фізичного розвитку, анатомічних дефектів, стійких необоротних морфологічних змін та розладу функцій органів і систем організму, неефективності реабілітаційних заходів, неможливості відновлення соціальної адаптації, несприятливого прогнозу відновлення працездатності з урахуванням реальних соціально-економічних обставин у місці проживання інваліда, а також інвалідам, у яких строк переогляду настає після досягнення шістдесяти років – у чоловіків та п'ятдесяти п'яти років – у жінок).
Дата добавления: 2015-10-23; просмотров: 153 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| СОЦІАЛЬНА МЕДИЦИНА, ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ЕКОНОМІКА ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я | | | Завдання 2. Заповнення основних облікових документів центру первинної медичної (медико-санітарної) допомоги |