Читайте также:
|
за заліковим модулем (Рм)
Рм = М0 + Ба.р. + Бс.р. + Бі т.д. + ∑ К1
М0 – вагова оцінка модуля в балах (50 б.)
Ба.р. – аудиторна робота
Бс р. – самостійна робота
Бі.т.д. – індивідуальна, творча робота
К1 – бальні коефіцієнти, які враховують організаційну складову навчальної діяльності (ведення конспекту, рівень творчої активності, термін складання модуля)
додатково – 1 б.
| № п/п | Прізвище, ініціали студента | Ваговий коефіцієнт модуля | Оцінка аудиторної роботи | Самостійна робота | Індивідуальна, наукова, творча робота | Оцінка рівня сформованості знань | Відвіду вання | Ведення конспекту | Рівень творчої активності | Термін складання модуля | Загальний рейтинг | ||
| На лекціях | На практичних заняттях | Лекцій | Практичних занять | ||||||||||
| Мо | Бар1 | Бар2 | Бср | Бінт | К1 | К2 | К3 | К4 | К5 | К6 | |||
| 1. | |||||||||||||
| 2. | |||||||||||||
| 3. |
Теми теоретичні:
Модернізм. Символізм.Естетизм. Прерафаеліти. Гедонізм. Натуралізм. Імпресіонізм. Ніцшеанство.Волюнтаризм. Декаданс. Неоромантизм. Веризм. Неокласицизм. Інтуїтивізм. Верлібр. Сугестивна лірика. Нова драма.Символістська драма. Театр мовчання. Тотальний театр.
Християнський ренесанс.Дегуманізація мистецтва.Екзистенціалізм. Історичний роман.
Нівола. Необарокко.Наукова фантастика. Психоаналіз Постромантизм.Ібсенізм. Експериментальний роман.
Теми методологічні – конспекти праць:
Ф. Ніцше «Зародження трагедії із духу музики»
А. Шопенгауер «Світ як воля і уявлення»
А. Бергсон «Творча еволюція»
Ж. Мореас «Маніфест символізму»
Е. Золя «Експериментальний роман»
О. Уальд «Занепад брехні»
Х. Артега-і Гасет «Дегуманізація мистецтва»
Теми історичні:
Історико-літературний процес к. ХІХ – поч. ХХ ст. Англії, Франції, Німеччини, Росії, Швеції, Бельгії, Польщі, Японії, Норвегії, Індії, США, Латинської Америки, Іспанії.
Теми біографічні:
Основні біографічні відомості та прикмети стилю письменників:
Англійська література – Бернард Шоу, Оскар Вальд, Генрі Хаггарт,
Етель Войніч, Герберт Велс, Редіард Кіплінг, Роберт Стівенсон,Конан Дойл,
Томас Гарді
Російська література – Антон Чехов, Леонід Андреєв, Афанасій Фет
Французька література – Артюр Рембо, Поль Верлен, Стефан Малларме,Поль Валері, Еміль Золя, Гі де Мопассан, Поль Клодель, Жюль Верн, Олександр Дюма (син), Жорж-Карл Гюїсманс,Гастон Леру
Бельгійська література – Еміль Верхарн, Жорж Радденбах, Моріс Метерлінк
Польська література – Сенрик Сенкевич, Юліуш Словацький, Болеслав Прус, Джозеф Конрад
Німецька література – Генріх Манн, Фрідріх Ніцше,Герхарт Гауптман
Індійська література (бенгальська) – Рабінданат Тагор
Іспанська література – Мігель де Унамупо
Нікарагуанська (латиноамериканська) література – Рубен Даріо
Література США – Джек Лондон, Марк Твен, О’Генрі, Генрі Джеймс
Норвезька література – Генрік Ібсен, Кнут Гамсун
Шведська література – Август Стрінберг
Італійська література – Джованні Верґа, Джакомо Джованьолі
Тексти для вивчення напам’ять:
Тексти для обов’язкового читання та аналізу:
1. Б. Шоу «Пігмаліон» (комедія)
2. О. Вальд «Портрет Доріана Грея» (роман)
«Балада Редінгської в’язниці» (поема)
«Саломея» (драма)
«Соловейко і троянда» (казка)
«Рибалка та його душа» (казка)
«День народження інфанти» (казка)
3. Г. Хаггарт «Копальні царя Соломона» (роман)
«Прекрасна Маргарет» (роман)
4. Е. Войніч «Гедзь» (роман)
5. Г. Велс «Машина часу» (роман)
6. Р. Кіплінг «Книга джунглів»
7. Р. Стівенсон. Оповідання. «Химерна пригода»
«Остів скарбів» (роман) Поетична творчість
8. Л. Андреєв «Ангелик» (оповідання)
9. А. Чехов «Вишневий сад» (п’єса)
«Дама з собачкою»
10. А. Фет. Поезія в перекладі М. Рильського
11. А. Рембо зб «Останні вірші»
зб «Свята терпіння»
зб «Осяяння»
зб «Сезон у пеклі»
12. П. Верлен зб «Романси без слів»
зб «Сатурнічні поезії»
зб «Мудрість»
13. С. Малларме. Поезії окремих збірок
«Іродіада» (поема)
«Полуденний відпочинок Фавна» (поема)
«Кинутий жереб» (поема)
14. Е. Золя «Творчість» (роман)
«Пастка» (роман)
15. Г. де Мопассан «Любий друг» (пер. В. Підмогильного, роман)
«Матір потвор», «Намисто», «Диявол», «Пампушка», «Два приятелі», «Коштовності» (новели)
16. Поль Клодель «Благовіщення Діви Марії» (драма)
17. Ж. Верн «Замок у Карпатах» (повість)
18. О. Дюма «Дама з камеліями» (повість)
19. Ж. Гюїсманс «Навпаки» (роман)
20. Е. Верхарн. Поезія в пер. М. Зерова
21. Ж. Родденбах «Мертвий Брюгге»
22. М. Метерлінк. 15 пісень в пер. М. Вороного
«Непрошена» (пер. Лесі Українки) (драма)
«Синій птах» (драма)
«Заручени» (драми)
23. Г. Манн «Генріх ІV» (укр. пер)
24. Ф. Ніцше «Так казав Заратустра»
25. Р. Тагор. Поезії в пер. укр. мовою
26. М. де Унамуно «Авель Санчес»
27. Р. Даріо. Поезії
28. Дж. Лондон «Мартін Іден»
29. О’Генрі. Новели «Останній листок», «Дари волхвів»
30. К. Гамсун «Пан» (роман) «Смерть Глана» (новела)
31. Г. Ібсен «Ляльковий дім» (драма) «Пер Гюнт» (драма)
32. А. Стрінберг «Танок смерті» (драма)
33. Дж. Конрад «Лорд Джим» (роман) «Серце пітьми»
34. Г. Сенкевич «Хрестоносці» (роман) «Огнем і мечем"(роман)
«Янко-музикант» (оповідання)
35. Б. Пруст «Фараон» (роман)
36. Ю. Словацький. Поезії в укр. пер.
37. Генрі Джеймс « Оберт гвинта» (повість) «Дезі Міллер»(повість)
38. Гастон Леру « Привид опери» (роман)
39. Томас Гарді "Тесс з роду д'Ербервіллів" (роман)
40. Герхарт Гауптман « Затонулий дзвін» (драма)
Твори, рекомендовані для письмового аналізу
| Верлен П. | "Поетичне мистецтво", "Осіння пісня" |
| Рембо А. | "Голосівки", "П'яний корабель" |
| Мелларме С. | "Мереживо", "Дар поезії" |
| Шоу Б. | "Пігмаліон" |
| Ібсен Г. | "Ляльковий дім" |
| Метерлінк М. | "Синій птах" |
| Ніцше Ф. | "Так казав Заратустра" |
| Сенкевич Г. | "Огнем і мечем" |
Теми рефератів
1. Афоризми О.Уайльда та Ф.Ніцше як вираження оригінального погляду на людину і епоху.
2. Е.Ростан та його п'єси в історії світової літератури кінця XIX - початку XX ст.
3. Засоби психологізму в творах Гі де Мопассана.
4. Причини моральної деградації героїв у романах Е.Золя.
5. Розвиток жанру наукової фантастики у творчості Г.Уелса та Ж.Верна.
6. Надія і безнадія як основні характеристики суспільства в творах Т.Драйзера.
7. Новелістика О'Генрі, Перспективи розвитку жанру.
Вплив ідей ніцшеанства на розвиток німецької літератури. Г.Манн Дилогія "Генріх 1У".
8. Гімн людині у творах Дж. Лондона.
9. Сатира як основа світосприйняття Марка Твена.
10. Духовний світ митця у романі Р.Роллана "Жан Крістоф".
11. Творчість поетів Паризької Комуни.
12. Прийоми і засоби сатири і гумору у романі А.Доде "Пригоди Тартарена з Тараскону".
13. "Вірші складають не із ідей. Їх складають із слів" - творчість С.Мелларме.
14. Еміль Верхарн - "найвеличніший із поетів сучасності": художня своєрідність творчості поета.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДО КУРСУ
1. Провідні жанри і проблеми зарубіжної літератури кінця XIX ст. Філософсько-естетична думка кінця XIX - початку XX ст. і художня практика модернізму
2. Декаданс як світогляд та як літературне явище.Аналіз романівЖ.Гюїсманса «Навпаки»таЖ. Родденбаха «Мертвий Брюгге».
3. Модерністські напрямки і течії в літературі кінця XIX - початку XX ст.
4. Постулати теорії естетизму Оскара Вайльда та їхня інтерпретація в романі "Портрет Доріана Грея". Проблемати та поетика твору.
5. Поняття про символізм в європейській літературі кінця XIX - початку XX ст. та його філософсько-естетичні засади. ТворчістьС. Малларме.
6. Романтичні тенденції та сатиричне начало у п'єсах Генріха Ібсена. Поєднання неоромантичної і реалістичної естетики в драмі Г.Ібсена «Пер Гюнт». Особливості інтерпретації фаустіанівських мотивів у драмі.
7. Філософсько-символічний характер змісту та системи образів п'єси-феєрії М.Метерлінка "Синій птах".
8. Світогляд Е.Золя. Теорія наукового роману. Новаторство Е.Золя в жанрі роману.Роман «Творчість»
9. Поняття про модернізм та авангардизм.
10. Творчість Ж.Верна та його місце в світовій літературі.
11. Творчі пошуки і новаторські відкриття у драматургії кінця XIX - початку XX ст. (на прикладах творів Г.Ібсена, М.Метерлінка, Б.Шоу).
12. Гі де Мопассан - майстер психологічної новели.
13. Натуралізм як сукупність художньо-зображальних та естетико-світоглядних принципів.Натуралізм в новелістиці Гі де Мопассана.
14. Духовність суспільства на межі століть (XIX - XX ст.).Причини виникнення ніцшеанської філософії.
15. Шлях до влади головного героя роману Г.Манна "Генріх 1У" та теорія Ф.Ніцше.
16. Імпресіонізм у літературі, музиці та живописі.Творчіть Поля Верлена.
17. Символізм та неоромантизм як літературні напрямки.
18. Синтез різних літературних напрямків у творчості письменників кінця XIX - початку XX ст.
19. Аналіз роману Е.Золя "Пастка". Творчість Е.Золя у контектсі натуралізму
20. Специфіка театральної концепції Б.Шоу.
21. Поезія А.Рембо. Криза культури і французька поезія символізму
22. Концепція надлюдини в літературній творчості Ф.Ніцше.
23. Ж.Верн "Замок у Карпатах".
24. Автобіагрофічні риси роману Джека Лондона «Мартін Іден». Розкриття в романі теми митця і містецтва в сучасному суспільстві.
25. Символізм у бельгійській літературі. Символістська драма, її ознаки і художні знахідки (Г.Гауптман, М.Метерлінк)
26. Слова Заратустри "Про три перетворення духу" та "Кафедри чеснот" (Ф.Ніцше).
27. Поезія Е.Верхарна.
28. Розвиток традицій детективної новели у творчості К.Дойля.
29. Публіцистика М. Твена. Образи дітей в романах М.Твена.
30. Жанр готичного роману у прозі Гастона Леру.
31. Фантастика у літературі кінця XIX - початку XX ст. Г. Велс«Машина часу»
32. Слова Заратустри "Про укус змії" (Ф.Ніцше).
33. Проблема духовності у літературі кінця XIX - початку XX ст.
А. Чехов«Вишневий сад»«Дама з собачкою»
34. Концепція щастя у творчості Ф.Ніцше та М.Метерлінка. М.Метерлінк: від «драми мовчання» до симолістської драми. Драма-феєрія «Синій птах»: проблематика, поетика, особливості жанру.
35. Поезія Р.Кіплінга: проблематика, поетика, специфіка ліричного героя
36. Пошуки нового героя в пригодницько-психологічній англійській прозі порубіжжя (Р.Стівенсон, Конан Дойль, Д.Конрад)
37. Американський імпресіонізм. особливості творчості Г.Джеймса.
38. Філософський та естетичний зміт англійської літературної казки у творчості Оскара Уайльда та Роберта Стівенсона.
39. Національна своєрідність польської літератури.Жанр історичного роману
40..Християнський ренесанс межі століть: поезія А.Рембо, П.Верлена, проза Г.Снкевича,Л.Андреєва, М.де Унамуно, драматургія П.Клоделя.
41. Розвиток латиноамериканської літератури та її зв'язок з культурою Іспанії.Коцепція творчості Рабіндраната Тагора.
ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ЗНАНЬ І ВМІНЬ СТУДЕНТІВ
Студенти повинні знати:
- найважливіші відомості про історико-культурну добу;
- основні літературні напрями та течії;
- основні етапи життєвого й творчого шляху письменників;
- сюжет, особливості композиції, системи образів вивчених творів;
- жанрові особливості прочитаних творів;
- характерні особливості індивідуального стилю письменника;
- основні ознаки теоретичних понять, визначених програмою;
- тексти, рекомендовані програмою для вивчення напам'ять.
Студенти повинні вміти:
- вдумливо читати та критично аналізувати програмні твори;
- визначати основну проблематику, сюжет, композицію, систему образів і виражально-зображувальні засоби мови;
- характеризувати героїв твору (аналізувати й обговорювати логіку їхніх поглядів і вчинків, їхні уявлення про сенс життя), розкривати сенс етико-психологічних колізій;
- виявляти авторську оцінку героїв, подій твору;
- характеризувати концепцію та найважливіші особливості поетики художнього твору;
- порівнювати твори, що належать до різних національно-культурних традицій (на рівні окремих образів, сюжетів, тем, проблематики, поетики, літературно-естетичних систем);
- обґрунтовувати свою оцінку прочитаних творів;
- складати простий та складний план власного висловлювання;
- створювати усні й письмові роботи, різні за обсягом, характером і жанром;
- складати план і конспект літературно-критичних статей;
- готувати доповідь чи реферат на літературну тему (за кількома джерелами).
Програма екзамену з курсу
ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XIX - ПОЧАТКУ XX СТ.
Межа XIX-XX ст.: основні тенденції та напрямки розвитку літератури, вплив на неї нових філософських учень (Шопенгауер, Ніцше, Бергсон) і настроїв декадансу. Ф.Ніцше "Так казав Заратустра".
Символізм як літературний напрям останньої третини XIX - початку XX ст., основні поетичні принципи та поетичне новаторство символістів. Поняття про символ як основний засіб поетичного самовираження, його трактування французькими символістами: спонтанність появи, неясність і багатозначність, "підказування" смислів і простір для відгадування. Сугестія (навіювання) як наступний визначальний засіб символістської поезії. Зняття інформаційної функції художньої мови.
Натуралізм. Позитивізм - основа естетики натуралізму. Утвердження фактографії, об'єктивізму, біологізації суспільних процесів, впливу середовища на формування особистості. Заперечення принципу відбору. Прагнення письменників-натуралістів підпорядкувати художній метод науковому. Підвищення інтересу до деталей побуту, хворобливих, паталогічних явищ.
Література Франції
Поль Верлен (1844-1896) - поет-символіст. майстер поетичної форми та оригінальної за образністю лірики. Негативне ставлення до сучасного суспільства, протистояння всьому затхлому, ненависному самотній, замкнутій особистості, що страждає. Основні мотиви поезії.
Французькі символісти. Артур Рембо (1854-1891). Громадянський пафос його лірики, художня вишуканість поетичної форми.
Своєрідність творчої манери С.Мелларме, пошук у поезії нових засобів художнього самовираження.
Еміль Золя як видатний представник натуралізму. Його прагнення розширити можливості зображення дійсності. Цикл "Ругон-Маккари" - "природна і соціальна історія однієї родини в добу Другої імперії". трансформація задуму і своєрідне розкриття теми спадковості. Боротьба праці з капіталом в романі "Жерміналь". Правдиве зображення праці і життя трудівників, обґрунтування закономірності повстання шахтарів.
Творчість Гі де Мопассана. Патріотична тема і народні характери в новелах про франко-прусську війну. Засудження світу власників у новелі "Пампушка".
Література Бельгії
Моріс Метерлінк - теоретик і практик символістської драми. "Театр мовчання". Філософська п'єса-казка "Синій птах", втілення мрії поета про щастя, що здобувається у пошуках істини. Символіка та казкова умовність. По-дитячому наївне ставлення героїв до дійсності, їх віра в казковість світу, людського буття та впевненість у власній спроможності протистояти силам зла. Постановка "Синього птаха" Станіславським.
Особливості стилю Е.Верхарна.
Література скандинавських країн
Генрік Ібсен (1828-1906) - видатний норвезький письменник, зачинатель європейської "нової драми". "Ляльковий дім" - соціально-психологічна реалістична драма. Проблема шлюбу, сімейних стосунків і жіночого рівноправ'я. Проблема позитивного героя і абстрактність позитивного ідеалу. Особливості драматичного конфлікту та розвитку сценічної дії. Аналітична композиція. Новаторство Ібсена-драматурга. Місце Ібсена у світовій літературі ("ібсенізм").
К.Гамсун та його естетика у романі "Пан".
Література Англії
Драматургія Б.Шоу як новий етап у розвитку англійської драми. Розвиток ібсенівських традицій у драматургії Шоу. Роль Шоу у створенні англійської соціальної драми, інтелектуальної драми-дискусії "Неприємні п'єси", "Приємні п'єси" та "П'єси для пуритан". Розвінчування буржуазного лицемірства, осуд війни та колоніалізму. Художня своєрідність ранньої драматургії Шоу: майстерність парадоксу, наявність дискусії, розгорнуті ремарки. Демократизм драматурга. П'єса "Пігмаліон".
СИНХРОНІСТИЧНО-ХРОНОЛОГІЧНА ТАБЛИЦЯ
| XIX-XXст. | УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА | СВІТОВА ЛІТЕРАТУРА |
| 1851 — 1860 | ЛІТЕРАТУРА ДОБИ РЕАЛІЗМУ Боротьба реалізму з романтизмом і соц. тенденцій з народництвом, перші прояви натуралізму. 1852 «Байки й прибаютки» Л. Боровиковського. 1853 Перші байки Л. Глібова (1827 — 93). 1856 Нар. Іван Франко. | А «Королівські ідилії» (1859) А. Теннісона. «Адам Бід» (1859) Дж. Еліота (1819 — 80). Ам «Хатина дядька Тома» (1852) Г. Бічер-Стоу (1811 — 96). «Пісня про Гайавату» (1855) Г. Лонґфелло (1807 — 82). «Стеблини трави» (1855) В. Вітмена (1819 — 92). H «Бабине літо» (1857) Штіфтера (1806 — 68). «Макс та Моріц» (1858) В. Буша (1832 — 1908). Нр «Сіннове Сольбакен» (1857) Б. Б’єрнсона (1832 — 1910). |
| 1856 — 57 «Записки о Южной Руси» П. Куліша (1819 — 97). 1857 «Народні оповідання» М. Вовчка (1834 — 1907). «Чорна рада» П. Куліша. 1858 «Нічліг» — перший укр. вірш Ю. Федьковича (1834 — 88). 1860 Альманах «Хата» Д. Куліша. | П «Прометідіон» (1851) К. Ц. Норвіда (1821 — 83). «Хата за селом» (1854 — 55) Ю. І. Крашевського (1812 — 87). P «Дитинство, отроцтво, юнацтво» (1851 — 56), «Севастопільські оп.» (1855 — 56) Л. Толстого (1828 — 1910). «Дворянське гніздо» (1859) І. Турґенєва. «Обломов» (1859) І. Ґончарова (1812 — 91). «Сатири в прозі» (1859 — 62) М. Салтикова-Щедріна (1826 — 89). «Гроза» (1860) О. Островського (1823 — 86). Ф «Дама з камеліями» (1848) А. Дюма (сина) (1824 — 95). «Античні поеми» (1852) Леконт де Ліля (1818 — 94). «Мадам Боварі» (1857) Ґ. Фльобера (1821 — 80). «Квіти зла» (1857) Ш. Бодлера (1821 — 67). «Мірейо» (1859) Ф. Містраля (1830 — 1914). «Леґенда віків» (1859 — 83) В. Гюґо. Ч «Бабуня» (1855) Б. Нємцової (1820 — 62). Шв «Зелений Гайнріх» (1854), «Люди із Зельдвіли» (1856 — 74) Ґ. Келлера (1819 — 90). | |
| 1861 — 1870 | 1861 Смерть Тараса Шевченка. 1861 — 62 Журн. «Основа». 1862 «Люборацькі» (вперше надруковано з великими купюрами 1886, повністю 1901) А. Свидницького (1834 — 71). «Досвітки» П. Куліша. 1863 Циркуляр П. Валуєва про заборону укр. мови. «Дай серцю волю — заведе в неволю» М. Кропивницького (1840 — 1910). 1864 «Марко Проклятий» О. Стороженка (1805 — 74). 1865 «Лук’ян Кобилиця» Ю. Федьковича, «Турецькі бранці» С. Воробкевича (1836 — 1903). 1866 «Дві московки» І. Нечуя-Левицького (1838 — 1918). 1867 — 98 Журн. «Правда» у Львові. | А «Аталянта в Калідоні» (1865), «Поеми і баляди» (1866) Ч. Свінбериа (1837 — 1909). Б «Леґенда про Тіля Уленшпіґеля» (1868) Ш. де Костера (1827 — 79). H «Нібелюнґи» (1862) Ф. Геббеля. Нр «Пер Ґюнт» (1867) Г. Ібсена (1828 — 1906). Р «Записки з мертвого дому» (1861 — 62), «Злочин і кара» (1866), «Ідіот» (1868) Ф. Достоєвського (1821 — 81). «Князь Серебряний» (1862), «Смерть Івана Грозного» (1866) О. Толстого (1817 — 75). «Батьки та діти» (1862), «Дим» (1867) І. Турґенєва. «Що робити?» (1863) М. Чернишевського (1828 — 89). «Війна та мир» (1865 — 69) Л. Толстого. «Обрив» (1869) І. Гончарова. У «Людська трагедія» (1861) І. Мадача (1823 — 64). «Новий землевласник» (1862) М. Йокаї (1825 — 1904). Ф «Знедолені» (1862) В. Гюґо. «Салямбо» (1862) Г. Фльобера. «Життя Ісуса» (1863) Е. Ренана (1823 — 92). «Жерміні Лясерте» (1865) братів Е. (1822 — 96) і Ж. (1830 — 70) Ґонкурів. «Сатурнічні поеми» (1866) П. Верлена (1844 — 96). «Листи з мого млина» (1869) А. Доде (1840 — 97). |
| 1871 — 1880 | 1872 «Лихий попутав» — перше оп. П. Мирного (1849 — 1920). 1872 — 75 «Хіба ревуть воли, як ясла повні» П. Мирного. 1872 — 78 «Труды этнографично-статистической экспедиции в Западно-Русский край» (7 тт.). 1874 Перші поезії І. Франка в журн. «Друг». 1874 — 75 «Исторические песни малорусского народа» В. Антоно вича (1834 — 1908) і М. Драгоманова (1841 — 95). «Лихі люди» П. Мирного. 1876 Емський указ Олександра II про заборону укр. мови. «Микола Джеря» І. Нечуя-Левицького. «Сербські нар. думи та пісні» М. Старицького (1840 — 1904). Кін. 1870-их рр. «Повія» П. Мирного (перше повне вид. 1928 р.). 1878 «Народные песни Галицкой и Угорской Руси» Я. Головацького. «Кайдашева сім’я» І. Нечуя-Левицького. «Боа констріктор» І. Франка. 1878 — 94 «Історія літератури руської» О. Огоновського (1833 — 94). 1880 — 81 «Борислав сміється» І. Франка. | А «Мідлмарч» (1872) Дж. Еліота. «Егоїст» (1879) Дж. Мередіта (1828 — 1909). Ам «Пригоди Тома Соєра» (1876) Марка Твена (1835 — 1910). Блг «Вибране» X. Ботева (1848 — 76). Д «Марія Ґруббе» (1876), «Нільс Ліне» (1880) Е. П. Якобсена (1847 — 85). І «Варварські оди» (1877) Ґ. Кардуччі (1835 — 1907). H «Священик із Кірхфельду» (1870) Л. Анценґрубера (1839 — 89). «Діти світу» (1873) П. Гайзе (1830 — 1914). Нр «Нора» (1879) Г. Ібсена. П «Коля Рієнці» (1873) А. Асника (1838 — 97). «Прадавня легенда» (1876) Ю. І. Крашевського (1876). «Меїр Езофович» (1878) Е. Ожешкової (1841 — 1910). P «Ліс» (1871),. «Вовки та вівці» (1875) О. Островського. «Біси» (1871 — 72), «Брати Карамазови» (1879 — 80) Ф. Достоевського. «Соборяни» (1872), «Запечатаний ангел» (1873) М. Лескова (1831 — 95). «Анна Кареніна» (1875 — 77) Л. Толстого. «Чотири дні» (1877) В. Ґаршина (1855 — 88). Ф «Тартарен із Тараскону» (1872) А. Доде. «Сезон у пеклі» (1873) А. Рембо (1854 — 91). «Навколо світу за 80 днів» (1873) Ж. Берна (1828 — 1905). «Нана» (1880) в циклі «Руґон Маккари» (1871 — 93) Е. Золя (1840 — 1902). Ч «Малостранські оповідання» (1878) Я. Неруди (183.4 — 91). Ш «Червона кімната» (1879) А. Стріндберґа (1849 — 1912). Шв «Юрґ Єнач» (1876) К. Ф. Маєра (1825 — 98). |
| 1881 — 1890 | 1881 «Не судилося» М. Старицького. 1882 «Хуторна поезія» П. Куліша. «Захар Беркут» І. Франка. «Глитай, абож павук» М. Кропивницького. 1882 — 1906 «Киевская Старина» (з 1907 «Україна»). 1883 «Ворскло» Я. Щоголева (1824 — 98). Альманах «Рада» М. Старицького. «Объяснения малоруських и сродных песен» О. Потебні (1835 — 91). 1884 «Бондарівна» І. Тобілевича (1845 — 1907). «Андрій Соловейко» — перше оп. M. Коцюбинського (1864 — 1913). 1886 «Мартин Боруля» І. Тобілевича. 1887 «З вершин і низин» І. Франка. «Перший вінок», альманах за ред. Н. Кобринської (1851 — 1920). Альманах «Ватра» В. Лукича (1856 — 1938). 1889 «Степові думи та пісні», «Над Дніпром» І. Манжури (1851 — 93). 1890 «З поезій» В. Самійленка (1864 — 1925). «Лис Микита» І. Франка. «Соняшний промінь» Б. Грінченка (1863 — 1910), «Сто тисяч» І. Тобілевича. | А «Острів скарбів» (1883) Р. Л. Стівенсона (1850 — 94). «Марій Епікуреєць» (1885) В. Пейтера (1839 — 94). «Портрет Доріяна Ґрея» (1891) О. Вайлда (1854 — 1900). «Троє в одному човні» (1889) Дж. Джерома (1859 — 1927). Б «Сліпці» (1890) М. Метерлінка (1862 — 1949). Блг «Під ярмом» (1889 — 90) І. Базова (1850 — 1921). Груз «Торніке Еріставі» (1884) А. Церетелі (1840 — 1915). «Алуда Кетелаурі» (1888) Важі Пшавели (1861 — 1915). Е «Великий Ґалеотто» (1881) X. Ечеґарая (1832 — 1916). І «Серце» Е. Де Амічіса (1846 — 1908). H «Так мовив Заратустра» (1883), «Поза добром і злом» (1886) Ф. Ніцше (1844 — 1900). «Пані Журба» (1887) Ґ. Зудермана (1857 — 1928). «Перед сходом сонця» (1889) Г. Гавптмана (1862 — 1946). Нр «Примари» (1881), «Дика качка» (1884) Г. Ібсена. «Понад наші сили» (1883) В. Б’єрнсона. «Голод» (1890) К. Гамсуна (1859 — 1952). П «Поезії» (І — IV, 1881 — 93) М. Конопніцької (1842 — 1910). Трилогія: «Вогнем і мечем» (1884), «Потоп» (1886), «Пан Володийовський» (1888) Г. Сенкевіча (1846 — 1916). «Над Німаном» (1887) Е. Ожешкової. Р «Червона квітка» (1883) В. Ґаршина. «Влада темряви» (1887), «Крайцерова соната» (1889) Л. Толстого. Слов «Летючі тіні» (1883), «Сухе гілля» (1884) С. Ваянського (1847 — 1916). «Пагіння» (1885 — 95) П. Гвєздослава (1849 — 1921). Ф «Злочин Сильвестра Боннара» (1881) А. Франса (1844 — 1924). «Мудрість» (1881) П. Верлена. «Любий друг» (1885) Ґ. де Мопасана (1850 — 93). «Жерміналь» (1885) в циклі «Руґон Маккари» Е. Золя. «Щастя» (1888) А. Сюллі-Прюдома (1839 — 1907). Ч «Ніч на Карльстейне» (1885) Я. Врхліцького (1853 — 1912). Ш «Батько» (1887), «Панна Юлія» (1888) А. Стріндберґа. |
| 1891 — 1900 | 1893 «На крилах пісень» — перша зб. поезій Л. Українки (1871 — 1913). «Украдене щастя» І. Франка. «Дзвін» П. Куліша. 1894 «Людина» О. Кобилянської (1863 — 1942). «Пролісок» П. Грабовського (1864 — 1902). 1895 Поява «Етнографічного збірника» НТШ. 1896 «Зів’яле листя» І. Франка. 1897 «Залісся» — повість О. Маковея (1867 — 1925). «Lux in tenebiis lucet» В. Щурата (1872 — 1948). «Царівна» О. Кобилянської. «Богдан Хмельницький», «Маруся Богуславка» І. Старицького. 1898 «Мій ізмарагд» І. Франка. «З села» Б. Лепкого (1872 — 1941) «Слобожанщина» Я. Щоголева (1824 — 98). 1898 — 1919 «Літ.-Науковий Вісник» (Київ — Львів). 1899 «Сава Чалий» І. Тобілевича. «Громадські промисловці» С. Ковалева (1848 — 1920). «Думи і мрії» Л. Українки. «Синя книжечка» В. Стефаника (1871 — 1936). «З теки самовбивця» П. Карманського (1878 — 1956). «Ближні. Образки й оповідання» Т. Бордуляка (1863 — 1916). «У путах шайтана» М. Коцюбинського. 1900 «Хазяїн» І. Тобілевича. Із днів журби» І. Франка. «Камінний хрест» В. Стефаника. «Нечитальник», зб. оп. Л. Мартовича (1871 — 1916). Перші виступи членів групи «Молода Муза» у Львові, оформленої у в-во цієї ж назви в 1906 — 09 рр. | А «Тесс із роду Д’Ербервілів» (1891) Т. Гарді (1840 — 1928). «Книга джунглів» (1894 — 95) Р. Кіплінґа (1865 — 1936). «Кандіда» (1895), «Цезар і Клеопатра» (1899) Б. Шов (1856 — 1950). «Машина часу» (1895) Г. Дж. Велза (1866 — 1946). «Баляда про Редінґську в’язницю» (1898) О. Вайлда. «Лорд Джім» (1900) Дж. Конрада-Коженьовського (1856 — 1924). Б «Пеллеас і Мелісанда» (1892) М. Метерлінка. «Міста-спрути» (1895) Е. Вергарна (1855 — 1916). Білор «Дудка білоруська» (1891) Ф. Богушевича (1840 — 1900). Болг.. «Бай ганю» (1894) А. Константинова (1863 — 97) Груз «Бахтріоні» (1892), «Гість і господар» (1893) Важі Пшавелі. Д «Обіцяна земля» (1891 — 95). «Ганс у щасті» (1898 — 1905) Г. Понтоппідана (1857 — 1943). І «Тріюмф смерти» (1894), «Вогонь» (1900) Ґ. Д’Аннунціо (1863 — 1938). Н «Пробудження весни» (1891) Ф. Ведекінда (1864 — 1918). «Ткачі» (1892), «Затоплений дзвін» (1896), «Візник Геншель» (1898) Ґ. Гавптмана. «Батьківщина» (1893) Г. Зудермана. «Рік душі» (1897) С. Ґеорґе (1868 — 1933). Нр «Будівничий Сольнес» (1892) Г. Ібсена. «Містерії» (1892), «Пан» (1894), «Вікторія» (1898) К. Гамсуна. П «Лялька» (1891), «Емансипантки» (1894), «Фараон» (1896) Б. Пруса (1847 — 1912). «Quo vadis?» (1896), «Хрестоносці» (1900) Г. Сенкевіча. «Варшав’янка» (1898) С. Виспянського (1869 — 1907). «Обіцяна земля» (1899) В. Реймонта (1868 — 1925). «Бездомні (1900) С. Жеромського (1864 — — 1925). P «Воскресіння» (1889 — 99) Л. Толстого. Трилогія «Христос і антихрист» (1895 — 1904) Д. Мережковського (1866 — 1941). «Чайка» (1896), «Дядя Ваня» (1897) А. Чехова (1860 — 1904). «Фома Ґордєєв» (1899) М. Горького (1868 — 1936). «Tertia Vigilia» (1900) В. Брюсова (1873 — 1924). Ф «Трофеї» (1893) Ж. М. Ередія (1842 — 1905). «Сірано де Бержерак» (1897) Е. Ростана (1868 — 1918). Ч «Життя і смерть» (1892), «Бар-Кохба» (1897) Я. Врхліцького. Ш «Саґа про Йесту Берлінґа» (1891) С. Ляґерлеф (1858 — 1940). «Карл XII та його лицарі» (1897 — 98) В. Гайденштама (1859 — 1940). Шв «Баляди» (1896), «Олімпійська весна» (1900 — 10) К. Шпіттелера (1845 — 1924). |
[Енциклопедія українознавства - II. Том 4. — С.1338-1355.]
Методичні поради для підготовки до лекційних занять
Готуючись до лекційного заняття, студент може зробити:
1. З'ясувати історичні обставини в країні, які вплинули на розвиток літератури даної країни і на творчість даного письменника.
2. Ознайомитися з колом праць, монографій, статей про творчість письменника.
3. Прочитати хоча б один твір автора, щоб мати уявлення про його творчий метод та манеру написання.
Методичні рекомендації студентам для підготовки до практичних занять
Велику роль у засвоєнні курсу "Історія зарубіжної літератури" відіграють практичні заняття. Головна їх мета - розвивати у студентів навички самостійного мислення, уміння виражати свою точку зору та доводити її під час дискусії, знаходити відповідну аргументацію, а особливо вдосконалити навички літературознавчого аналізу творів.
Головне завдання практичних занять є вироблення системи вмінь і навичок самостійної роботи над літературним текстом і його аналізом. Для того, щоб підготуватися до практичних занять, необхідно:
- прочитати текст літературного твору, якщо виникнуть складнощі у розумінні змісту, то необхідно ще раз перечитати його або звернутися за порадою до викладача;
- Опрацювати за підручником і додатковою літературою статтю про місце і роль твору у загальному історико-літературному процесі, з'ясувати, хто з вчених і коли досліджував цей твір, визначити його історію та опублікування;
- пригадати визначення основних літературознавчих термінів, рівні свідомості;
- Зробити повний літературознавчий аналіз твору, зосередивши увагу на художніх засобах і прийомах композиції, образній системі, конфліктові, рівням, тематиці, проблематиці, ідейному змістову твору;
- визначити суспільну, художню та естетичну цінність твору, його історичне, пізнавальне чи виховне значення.
Методичні рекомендації для роботи студентів над текстом
1. Уважно прочитати текст.
2. Для глибшого запам'ятовування тексту слід вести читацький щоденник.
3. Після прочитання тексту слід визначити:
- стилістичні ознаки;
- стиль;
- жанр;
- вид твору;
- рід;
- творчий метод письменника;
- тему (тематику);
- проблему (проблематику);
- ідею (ідейний зміст);
- місце твору в творчості письменника;
- цінність твору.
4. Підготуватися до активного обговорення твору на практичному занятті.
Методичні рекомендації щодо написання творчих робіт і рефератів
Творча робота із зарубіжної літератури передбачає:
- опрацювання окремих тем самостійно;
- використання додаткової літератури (щоденників, листів письменників, літературознавчих праць, словників);
- глибоке осмислення поставленої теми;
- узагальнення опрацьованого матеріалу;
- самостійні висновки, роздуми коментарі;
- добір й уміле використання епіграфу, цитатного матеріалу;
- виклад думок наближений до жанру есе.
Есе - жанр, який лежить на стику художньої та публіцистичної творчості. Есе - невеликий за обсягом твір, що має довільну композицію і висловлює індивідуальні думки та враження з конкретного приводу чи питання. Характерні ознаки есе: логічність викладу, що наближає його певною мірою до наукової літератури, дбайливе ставлення до художньої форми. Есе виражає нове, суб'єктивне враження про об'єкт і носить історико-біографічний, публіцистичний, літературно-критичний характер. Стиль есе відрізняється образністю, афористичністю, використанням метафор, поетичних образів, свідомою постановою на розмовну інтонацію і лексику.
Найбільш поширеною формою участі студентів у дослідницькій роботі є підготовка рефератів.
Реферат - стислий письмовий виклад змісту кількох наукових праць, що стосуються певної проблеми чи літературного твору. Реферат складається із короткого викладу основних положень певної літературознавчої концепції й власних висновків автора реферату.
Рефератвиконується на задану тему. При його складанні використовуються декілька статей або книг, кожна з яких розкриває певний аспект поставленої проблеми. Об'єднуючи матеріали, необхідно встановити максимальну послідовність і єдину методику викладу, єдність стилю, позначень і формулювань.
Реферат вимагає не тільки короткого викладу і систематизації матеріалу, але й критичного підходу до ідей і результатів кожної реферованої роботи.
Реферат являє собою цілком завершену, цілісну роботу.
Для підготовки реферату потрібно визначити його мету, ідею, цільове завдання, підібрати літературу, скласти план і виділити в ньому такі частини:
1. Вступ, в якому розкривається мета і завдання реферату.
2. Виклад матеріалу, в якому подається виклад зібраного матеріалу, називаються основні джерела, позитивні і спільні положення авторів розглянутих творів, власний погляд на поставлену проблему.
3. Висновки, в яких подаються результати спостережень, ступінь реалізації мети роботи, практична цінність проведеного дослідження.
Обсяг реферату із зарубіжної літератури - 6-12 сторінок, текст пишеться з одного боку аркуша.
Працюючи над рефератом слід грамотно документалізувати джерела, точно записувати цитати, вказувати вихідні дані використаних літературознавчих праць.
Робота, в якій студент подає чужі думки, як власні, є не що інше як плагіат.
Програмою із зарубіжної літератури передбачено написання таких видів реферату: оглядовий, біографічний, постановчо-тематичний, полемічний.
Перевірка реферату здійснюється викладачем як самостійної роботи або під час прослуховування усної доповіді студента (захисту реферату) на семінарському занятті, конференції тощо.
Методичні рекомендації щодо опрацювання літературознавчих джерел
1. Уважно прочитати текст.
2. Визначити складові композиції літературознавчого дослідження (статті, монографії).
3. Окреслити основні питання, що розглядаються, відібрати ті з них, які передбачені темою практичного заняття, реферату чи творчої роботи.
4. Зробити відповідні виписки.
5. Вміти скласти план, тези, конспект, зробити огляд літератури з тієї чи іншої проблеми, підготувати реферат, доповідь.
6. Вести термінологічний словник, працювати над формуванням свого категоріального апарату.
7. Вести щоденник та карткову роботу.
8. Вміло працювати з довідковою літературою, словниками, енциклопедіями.
Організація самостійної роботи студентів перед екзаменом
(методичні поради)
1. Ознайомтеся з контрольними питаннями, з'ясуйте їх складність.
2. Складіть графік індивідуальної підготовки.
3. Працюючи над матеріалом, не залишайте нез'ясованих питань, зверніть увагу на те, що між екзаменаційними питаннями існує внутрішній зв'язок, тому треба вміти інтерпретувати один і той самий текст з різних позицій.
4. Класифікуйте екзаменаційні питання за темами, наприклад: реалізм і його особливості у творах письменників XIX ст., тощо. Системне опрацювання матеріалу допоможе краще зрозуміти цілісність літературного процесу, культурні взаємозв'язки, типологію жанрів, стилів, методів.
5. Перевірте набуті знання за допомогою питань для самоконтролю.
6. Вивчіть поетичні тексти напам'ять. Розповідь про поезію без цитувань віршів буде спрощеною і безбарвною.
7. Зверніть увагу на те, що визначення загальних проблем, мотивів, тенденцій у творчості письменника або закономірностей розвитку літературного напряму необхідно підтвердити прикладами.
8. Намагайтеся оволодіти різними видами аналізу художнього тексту, це вміння стане запорукою успішної відповіді на іспиті.
Дата добавления: 2015-10-29; просмотров: 237 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Зведені видання | | | Основи аналізу художнього твору |