(н. 30.09.1940)
Фізик, кандидат фізико-математичних наук (1970), доцент(1973), доктор фізико-математичних наук (1989), професор (1991), академік АН вищої школи України (1992). Закінчив фізичний факультет Львівського університету (1962), аспірантуру (1967). У 1967-1968рр. – інженер; у 1968-1971рр.- старший науковий співробітник проблемної Науково-дослідної лабораторії росту і дослідження фізичних властивостей кристалів та асистент кафедри фізики напівпровідників Львівського університету. Протягом 1971-1974 рр. – викладацька робота в Республіці Малі (Бамако). Упродовж 1974-1990рр.- доцент; у 1990-2001рр. – професор кафедри фізики напівпровідників. У 1974- 1987рр. – начальник Науково-дослідного сектора Львівського університету; з 2001р. виїхав у США.
Наукові праці стосуються фізики матеріалознавства кристалів та плівок сполук складних оксидів, люмінесцентних та сцинтиляційних матеріалів, спектроскопії кристалів, дефектоутворення в оксидах. Заснував Науково-дослідну лабораторію окисних кристалів та створив науково школу в галузі фізики кристалів складних оксидів.
Автор майже 190 наукових праць, 12 авторських свідоцтв, керівник 9 кандидатських дисертацій.
Пашковський Маріан Владиславович
(01.02.1928)
Фізик, кандидат фізико-математичних наук (1961), доцент (19632), доктор фізико-математичних наук (1973),професор (1976). Народився в с. Підгір’я (тепер Бродівського району Львівської області). Закінчив фізико-математичний факультет Львівського державного університету (1952), аспірантуру (1957). У 1952-1954рр. учителював; у 1954-1955рр. – викладач математики Львівського технікуму громадського харчування. У 1957 році розпочав роботу у Львівському університеті: 1957-1958рр.- в. о. доцента кафедри експериментальної фізики: у 1958-1962рр. в о. доцента; 1962-1964рр. – доцент кафедри фізики твердого тіла. У 1964-1972рр.- завідувач кафедри, а з 1980р. – професор кафедри фізики напівпровідників Львівського університету.
Наукові праці стосуються дослідження напівпровідникових матеріалів, зокрема, сірчистої ртуті; вузькозонних напівпровідників на основі твердих розчинів халькогенідів ртуті; окисних кристалів, особливо вольфраматів двовалентних металів, ніобіту літію, кремнію.
Керівник понад 30 кандидатських дисертацій. Автор майже 250 наукових праць. Заступник редактора журналу «Физическая єлектроника» (1969-1986).
Лауреат Державної премії УРСР (1986). Заслужений професор Львівського національного університету імені Івана Франка (2003).
Дата добавления: 2015-10-29; просмотров: 107 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Кочан Володимир Олександрович | | | В случае, если выпадает номер участника, чья анкета не соответствует перечисленным условиям, победа и приз переходят к следующему номеру в порядке возрастания. |