Поняття інвестиції, інвестування, інвестиційної діяльності, законодавче забезпечення.

Вступ

Інвестиції - вкладення засобів з метою отримання доходу. Форми інвестування заощаджень можуть бути різними: пряме вкладення засобів у виробництво і непряме, коли між власниками заощаджень і їх кінцевим "споживанням" виступають ті або інші фінансові посередники. Важливо, щоб, кінець кінцем, вкладені кошти виступали як чинник, сприяючий розвитку виробництва і оздоровленню економіки.

Незважаючи на створену певну законодавчу базу, інституційну інфраструктуру, привабливість економічного потенціалу України (порівняно багаті природні ресурси, вигідне географічне положення, наявність кваліфікованих "дешевих" робочих кадрів, досягнення в наукових дослідженнях, значна місткість внутрішнього ринку), надходження іноземних інвестицій в Україну - незначні. В порівнянні з країнами Східної Європи об'єм іноземних інвестицій, які поступають в економіку України, в 3-7 разів менше.

Дві третини світових капіталовкладень доводиться на 10 країн світу. Найвагоміші інвестори - США, Великобританія, Німеччина, Японія і Франція. У країни (в основному азіатські), що розвиваються, було інвестовано 100 млрд. дол. США. На частку ж 100 країн - найменших реципієнтів (включаючи Росію і Україну) - доводиться лише 1,0 % прямих іноземних інвестицій, що для нашої країни не може вважатися нормальною ситуацією.

Слід зазначити, що діяльність по залученню фінансування на ринках, що розвиваються, зазвичай описується як інвестиційна банківська діяльність. Само собою зрозуміло, що найбільш простим визначенням інвестиційного банку буде наступне: інвестиційний банк - це фінансовий інститут, що займається інвестиційною банківською діяльністю.

Проте таке визначення не зовсім точне. Воно в неявному виді має на увазі спеціалізацію цього інституту на інвестиційній банківській діяльності. Але спеціалізуватися тільки на інвестиційній банківській діяльності не можна. Здійснення такої діяльності можливе тільки у рамках по-справжньому універсального інституту, в якому досить розвинені усі інші види діяльності інвестиційного банку. Діяльність по залученню фінансування неможлива без наявності добре організованої і розвиненої роботи за усіма іншими напрямами, властивими інвестиційному банку.

Виконання банківських операцій з широкою клієнтурою - важлива особливість сучасної банківської діяльності в усіх країнах світу, що мають розвинену кредитну систему.

Відомо, що провідні комерційні банки прагнуть виконувати широкий круг операцій і послуг для своїх клієнтів з тим, щоб розширити свою прибуткову базу, підвищити рентабельність і конкурентоспроможність. При цьому важливо мати на увазі, що розвиток банківської діяльності припускає надання банківських послуг з мінімальними витратами для клієнтів і самого банку, використання прийнятних цін на послуги, необхідні клієнтам.

Теоретичною і практичною основою цієї роботи є матеріали дослідження економістів по суміжних проблемах, як в нашій країні, так і за кордоном, матеріали, отримані в процесі аналізу роботи діяльності інвестиційних банків, статистичні матеріали і дані видань періодичного друку («Економіст»). При написанні роботи виникла необхідність у використанні журнального матеріалу («Фінанси»). Таким чином, уся доступна література була використана з опублікованими документами для вирішення основного завдання курсової роботи, яка полягає у вивченні діяльності інвестиційних банків.

Поняття інвестиції, інвестування, інвестиційної діяльності, законодавче забезпечення.

Інвестиції грають дуже важливу роль в економіці. Вони об'єктивно потрібні для стабільного розвитку економіки, забезпечення стійкого економічного зростання. Активний інвестиційний процес зумовлює економічний потенціал країни в цілому, сприяє підвищенню життєвого рівня населення. Економічна діяльність активних господарюючих суб'єктів залежить значною мірою від об'ємів і форм здійснюваних інвестицій.

На загальноекономічному рівні інвестиції вимагаються для:

· розширеного відтворення;

· структурних перетворень в країні;

· підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції;

· рішення соціально-економічних проблем, зокрема проблем безробіття, екології, охорони здоров'я, розвитку системи утворення та ін.

На рівні підприємства, інвестиції сприяють:

· оновленню основних фондів;

· росту технічного рівня;

· стабілізації фінансового стану;

· підвищенню конкурентоспроможності;

· стійкому розвитку;

· підвищенню кваліфікації кадрового складу;

· вдосконаленню методів управління.

Під інвестиціями розуміються - грошові кошти, цінні папери, інше майно, у тому числі майнові права, що мають грошову оцінку, вкладаються в об'єкти підприємницької і (чи) іншій діяльності в цілях отримання прибутку і (чи) досягнення іншого корисного ефекту.

Інвестування - вкладення капіталу в цілях отримання доходу в майбутньому, компенсуючого інвесторові відкладене споживання, очікуваний ріст загального рівня цін і невизначеність отримання майбутнього доходу (ризик).

Мета інвестування полягає в пошуку і визначенні такого способу вкладення інвестицій, при якому забезпечувався б необхідний рівень прибутковості і мінімальний ризик.

На інвестування чинять дію різні чинники:

· тимчасовою;

· інфляційний;

· чинник невизначеності або ризику.

Часовий чинник. Інвестування по суті означає відмову від використання доходу на поточне споживання, щоб в майбутньому мати велику суму. Іншими словами, інвестор має намір отримати в майбутньому суму грошей, перевершуючу відкладену у нинішній момент, як плату за те, що він не витратив гроші на себе, а надав їх у борг.

Інфляційний чинник. Інфляція - це стійке, неухильне підвищення загального рівня цін. Інвестор, чекаючи, що ціни на необхідні йому товари і послуги підвищаться, повинен компенсувати подібне підвищення цін, коли він вкладає свої кошти в той або інший вид інвестицій. Інакше йому невигідно здійснювати інвестування.

Чинник ризику. Під ризиком розуміється можливість не отримання від інвестицій бажаного результату. Коли інвестування зв'язане з ризиком для інвестора, то для останнього важливе відшкодування за ризик при вкладенні засобів в інвестиційний об'єкт.

У інвестиційному бізнесі важливу роль грає інвестиційний або холдинговий період. Під останнім розуміється період часу від моменту придбання інвестиції до її кінцевої реалізації або ліквідації (перетворення на готівку).

Види інвестування. Інвестування підрозділяють на:

· інвестування у фінансові активи;

· інвестування в нефінансові активи;

· інвестування в матеріальні активи;

· інвестування в нематеріальні цінності.

Інвестування у фінансові активи припускає вкладення засобів в різні цінні папери: акції, облігації, депозитні і ощадні грошові сертифікати, ф'ючерси і тому подібне

Інвестування в нефінансові активи означає вкладення засобів в коштовні камені, дорогоцінні метали, предмети колекціонування.

Інвестування в матеріальні активи включає вкладення засобів у виробничі будівлі, споруди, верстати, устаткування, будівництво житлових і інших приміщень.

Під інвестуванням в нематеріальні цінності мається на увазі вкладення грошових коштів в знання, перепідготовку персоналу, в охорону здоров'я, наукові дослідження і розробки.

Інвестування є безпосереднім процесом вкладення інвестицій і є складовою частиною інвестиційної діяльності.

Під останньою розуміють вкладення інвестицій і здійснення практичних дій в цілях отримання прибутку і (чи) досягнення іншого корисного ефекту.

Вирішальним чинниками активізації інвестиційної діяльності являються: кардинальне поліпшення інвестиційного клімату, стабільність і передбачуваність умов господарювання економічних суб'єктів, забезпечення мотивації інвесторів до вкладення засобів в реальний сектор економіки.

Важливими шляхами активізації інвестиційної діяльності є:

· вдосконалення законодавства, що регулює інвестиційну діяльність, усунення протиріч різних законів;

· забезпечення стабільності і прозорості стосунків власності, створення правової основи для безумовного виконання контрактів і взаємного дотримання зобов'язань суб'єктами інвестиційного ринку, підвищення відповідальності за порушення прав інвесторів;

· створення дієвого механізму захисту прав і інтересів інвестора;

· формування ефективних механізмів страхування інвестицій (страхування майнових інтересів інвесторів, страхування кредитів для довгострокових інвестицій, страхування цінних паперів).

· забезпечення адекватної інформаційної системи на інвестиційному ринку, регламентації складу і структури розкриваної інформації, а також процедур, що дозволяють забезпечити доступ до інформації.

· державна підтримка пріоритетних інвестиційних проектів.

Прибутковість і ризик інвестицій. Будь-який вид інвестування припускає визначення двох основних параметрів: прибутковості і ризику.

Метою інвестування є максимальне збільшення вкладених коштів. Приріст грошових коштів інвестора називається віддачею інвестиційного об'єкту. Якщо інвестор вклав 10 млн. рублів і після закінчення інвестиційного періоду отримав 15 млн. рублів, то приріст вкладеної суми на 5 млн. рублів і є віддача вкладення грошових коштів. Але по абсолютних величинах важко судити про міру вигідності альтернативних інвестицій. Скажімо, інвестор може вкласти інвестиції вартістю 15 млн. рублів і 18 млн. рублів, при цьому віддача від першої складе 150 тис. рублів, а від другої - 160 тис. рублів. Який варіант прийнятніший? Куди краще вкладати? Другий варіант дає велику віддачу, чим перший, але отримання 150 тис. рублів на вкладені 15 млн. рублів вигідніші, ніж 160 тис. рублів на 18 млн. рублів первинних витрат. Тому бажано використовувати відносну величину - прибутковість.

Прибутковість (r) визначається як відношення сумарного грошового потоку від інвестиційного об'єкту до інвестиційних витрат.

Сумарний грошовий потік складатиметься з кінцевої ціни (ціни продажу інвестиції), початкової ціни (ціни купівлі інвестиції), а також доходу, який отримує інвестор у вигляді дивідендів при купівлі акції або у вигляді відсотка, який отримує інвестор, придбаваючи облігацію.

Прибутковість акції, наприклад, визначається таким чином:

де:

rакции - прибутковість акції;

Рк - кінцева ціна акції (ціна акції на момент закриття біржі);

Д - дивіденд;

Рн - початкова ціна (ціна, по якій отримується акція).

По облігаціях прибутковість буде рівна:

Іншою важливою складовою є ризик. У інвестиційній діяльності існує небезпека грошових втрат. Вкладаючи кошти в той або інший інвестиційний об'єкт, інвестор може лише з певною долею упевненості прогнозувати майбутню віддачу інвестицій. Інвестор прекрасно розуміє, що очікувана ним віддача інвестицій може істотно відрізнятися від фактичної віддачі, яка спостерігатиметься після інвестиційного періоду. Скажімо, він придбавав акції сподіваючись на швидкий ріст їх ціни, а насправді ціна акцій знизилася і відповідно змінилася прибутковість акції. Власне, відсутність у інвестора 100% -ной гарантії отримання планованого доходу від інвестицій і складає основу ризику інвестиційної діяльності.

Дата добавления: 2015-10-26