|
Читайте также: |
Аристократія, бюрократія, видання, випадок, гідрометр, громадянин, гуртожиток, дециметр, добуток, живопис, каталог, листопад, літопис, ненависть, Ньютон, олень, перепис, приятель, псевдонім, різновид, рукопис, середина, спина, феномен, читання.
Теоретичний матеріал з теми
На відміну від загальнолітературної, мова професійного спілкування вимагає однозначності тлумачення основних ключових понять, зафіксованих у термінах. Термінології не властива багатозначність. У межах конкретної галузевої термінології термін в ідеалі має бути однозначним, щоб забезпечити точність передачі наукового поняття.
Наявність багатозначних термінів у межах однієї наукової галузі є виявом невпорядкованості конкретної термінології. До недоліків термінології відносять також синонімію термінів.
Від термінів слід відрізняти номенклатурні назви - своєрідні етикети предметів, явищ, понять.
Номенклатура (від. лат. nomenclatura - перелік, список імен) - сукупність назв конкретних об'єктів певної галузі науки, техніки, мистецтва тощо.
якщо в основі терміна лежить загальне поняття, то в основі номенклатурної назви - одиничне. До номенклатури входять серійні марки машин, приладів, верстатів, найменування підприємств, установ, організацій, географічні назви та назви рослин, звірів і т.д.
Професіоналізми - слова й мовленнєві звороти, характерні для мови людей певний професій.
Оскільки професіоналізми вживають на позначення певних понять лише у сфері тієї чи іншої професії, ремесла, промислу, вони не завжди відповідають нормам літературної мови. Професіоналізми виступають як неофіційні синоніми до термінів.
Практичне заняття 3
Синтаксичні норми наукового стилю.
Особливості наукового тексту й професійного наукового викладу думки
План
1. Синтаксичні норми наукового стилю:
¾прямий та зворотний порядок слів у реченні;
¾складні випадки керування в наукових текстах;
¾однорідні члени речення, специфіка їхнього використання;
¾зв’язок координації між підметом і присудком;
¾складнопідрядні речення, їхні типи в науковому стилі.
2. Особливості наукового тексту й професійного наукового викладу думки.
3. Модульна контрольна робота. Жодного слова…
Питання для самоконтролю
1. У чому полягають основні синтаксичні норми?
2. Яку роль відіграє порядок слів у реченні?
3. Чи використовується в науковому слилі інверсія? Наведіть власний приклад.
4. Які особливості використання однорідних членів речення?
5. Назвіть основні вимоги до координації присудка з підметом.
6. У чому полягають складні випадки керування? Наведіть приклади.
7. Який тип речень найбільш поширений в науковому слилі?
Література
1. Волкотруб Г. Й. Стилістика ділової мови: навч. посіб. / Г. Й. Волкотруб. – К.: МАУП, 2002. – 208 с. – Бібліогр.: С. 87-98, 118-131, 203–204.
2. Зубков М. Г. Сучасна українська ділова мова / М. Г. Зубков. – 3 -тє вид., випр. – Х.: СПД ФО Співак Т.К., 2006. – С. 32-47, 75-290.
3. Мацюк 3. О. Українська мова професійного спілкування: навч. посіб. / 3. О. Мацюк, Н. І. Станкевич. – 2-е вид. – К.: Каравела, 2009. – С. 165-249.
4. Мацько Л. І. Стилістика української мови: підручник / Л. І. Мацько, О. М. Сидоренко, О. М. Мацько; за ред. проф. Л. І. Мацько. – К.: Вища школа, 2003. – С. 256-263.
5. Мозговий В. І. Українська мова у професійному спілкуванні. Модульний курс: навч. посіб. / В. І. Мозговий. – Вид. 3-є, переробл. та доп. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – С. 54-55, 86-99, 111-117, 170-173, 260-263.
6. Українська мова за професійним спрямуванням: Практикум: навч. посіб./ Т. В. Симоненко, Г. В. Чорновол, Н. П. Руденко. — К.: ВЦ «Академія», 2010. — С. 51-55.
Практична частина
1. Українська мова за професійним спрямуванням: Практикум: навч. посіб. / Т. В. Симоненко, Г. В. Чорновол, Н. П. Руденко. — К.: ВЦ «Академія», 2010. — С. 51-55 (вправи 2, 5, 6, 8). У нас на кафедрі немає
2. Запишіть речення, обираючи правильний варіант із дужок.
1. Преміювати Ромашкіну Ніну Михайлівну, учителя-методиста, (Відмінника, Відмінницю) освіти України. 2. (Заступник, Заступниця) міністра Ковалевська Д.В. (привітала, привітав) зі святом усіх (освітян, працівників галузі освіти). 3. Під час виступу наголошено на високих показниках успішності (студента, студентки) О. Пономарьової. 4. (Шановна, Шановно) пані (Ольга, Ольго)!
3. Зредагуйте подані слова, словосполучення й речення, відтворювані в текстах. Прокоментуйте характер допущених помилок.
А. Вибачаюсь, виступаючий з докладом, головнокомандуючий, об'ява, виписка з протоколу, у даний час, пояснююча записка, командировочне посвідчення, подача документа, документ включає важні відомості, у звіті зустрічаються прорахунки, предоставляється право позачергової постановки телефону, з наступаючим святом!, поштовий ящик.
Б. 1. Президентом приноситься така присяга: «Я, (ім’я та прізвище), волею народу обраний Президентом України, заступаючи на цей високий пост, урочисто присягаю на вірність Україні...»
2. Для з’ясування подібної ситуації потрібне більш ширше розуміння суті проблеми.
3. Порушення вимоги закону про всебічне, повне й об'єктивне дослідження обставин справи є однією із самих поширених підстав для зміни або скасування судових рішень.
4. У системі принципів кримінального процесу більш доцільніше спершу виділяти конституційні принципи.
5. Процесуальна форма є найважливішою процесуальною гарантією правильного порушення кримінальних справ.
6. Пане Олександр! Ми запрошуємо Вас на святкування ювілею нашої організації…
7. У конференції братимуть участь знані науковці нашої рідної країни.
4. Перекладіть російські вирази українською мовою, із трьома складіть речення відповідно до Вашого фаху, визначаючи тип речення.
На протяжении шести дней, до пятидесяти лет, перед семьюдесятью студентами, около трехсот лет, с шестьюстами гражданами, на пятистах километрах, девяностовосьмимиллиардный бюджет, миллионам жителей планеты, не хватает тысячи рублей, выслать восьмидесяти адресатам, не хватает тридцать человек.
5. Запишіть, з якими поданими прийменниками можуть поєднуватися наведені іменники.
| Нестача Хвороба Праця Доручення Службові справи Пропозиція Повернення Ніціатива Закінчення Рішення | згідно з за після по через у зв’язку з завдяки у |
6. Зредагуйте речення, правильний варіант запишіть у зошит.
1). Завод, виробляючий раніше воєнну техніку, поступово перепрофільовується на виготовлення товарів широкого вжитку. 2). Регістрація учасників олімпіади проводиться з дев’яти до одинадцяти годин. 3). Значна кількість учених взяла активну участь у секційних засіданнях. Їх виявилося багато. 4). Починаючи збори, у мене спочатку була невпевненість у їхній необхідності. 5). Фармацевтична галузь у будь-якій цивілізованій країні входить до п’ятірки самих прибуткових. 6). Це порушення було більш серйозним, чим попереднє. 7). Більшість студентів нашої групи гарно вчаться. 8). У резолюції висловлені висновки і побажання, які ми повинні врахувати у своїй подальшій роботі. 9). Наш університет і професорсько-викладацький склад досягли значних успіхів у роботі. 10). Ми повинні прагнути до вдосконалення і повного опанування методами. 11). Наша керівник Марія Лозова першою привітала мене з призначенням на нову посаду. 12). Депутат подолав пятидесятивідсотковий бар’єр. 13). Дефекти на банкнотах – це коли зміщені графічні зображення, відсутні графічні зображення, номери, захисна стрічка, неправильно розміщений водяний знак та ін. 14). Уже минули кілька місяців від початку занять.
УСІ ЗАВДАННЯ не за темою.
Теоретичний матеріал із теми
Синтаксис (від грец. syntaxis – побудова, устрій, зв'язок) – це розділ граматики, що вивчає будову і значення словосполучень та речень, способи зв’язку слів у словосполученні й реченні.
Основні синтаксичні норми:
– прямий порядок слів;
– правильна побудова однорідних членів речення;
– точність у поєднанні словосполучень зв’язком керування;
– правильна координація присудка з підметом;
– нормативне вживання дієприслівникових зворотів, непрямої мови.
Типова ознака наукового стилю – використання віддієслівних іменників. Віддієслівні іменники мають здатність називати не конкретну дію, а загальне уявлення, поняття про неї: перевірка, здійснення, підвищення, удосконалення, призначення, створення тощо. Вживаючи віддієслівні іменники, потрібно намагатися не створювати однотипних ланцюжків із цих іменників, які роблять речення громіздкими, немилозвучними, напр.: питання вираження відношення…, поліпшення використання обладнання. У таких випадках один із віддієслівних іменників можна замінити дієсловом в неозначеній формі (поліпшити використання) або замінити його підрядним реченням мети (щоб поліпшити використання).
У науковому стилі часто вживають розщеплені присудки. Розщеплення присудка – це заміна однослівного присудка двослівним, напр.: давати вказівки – вказувати, зробити огляд – оглянути, вести пошук – шукати, виявити сумнів – сумніватися, надати рекомендації – рекомендувати, дати пояснення – пояснити.
Дієприслівникові та дієприкметникові звороти надають текстам стислості. Обов’язковою умовою вживання дієприслівникових зворотів є те, що дві дії, одна з яких виражена дієсловом-присудком, а інша дієприслівником, має здійснювати одна особа. Наприклад, правильно: Взявши за основу ці критерії, усі показники поділимо на такі групи…; неправильно: Зважаючи на світовий досвід, основою реформування системи оплати праці в Україні мусить бути бюджет прожиткового мінімуму.
Паралельні конструкції – це функціонально близькі між собою, але різні за граматичною структурою конструкції, що можуть взаємозамінюватися як синонімічні. Паралельними конструкціями є особові й безособові (завдання виконано) речення, активні й пасивні звороти (оплата гарантується) мови, дієприкметниковий зворот і підрядне означальне речення, дієприслівниковий зворот і підрядні обставинні речення та ін.
Порядок слів – це властиве мові взаємне розміщення членів речення при певній смисловій структурі висловлювання. Українська мова допускає відносно вільний, гнучкий порядок слів у реченні. Існує порядок слів прямий і зворотний (інверсія).
Однією з особливостей побудови речення в науковому стилі мови є прямий порядок слів:
– підмет стоїть перед присудком: Інфляція стала невід’ємною ознакою економіки ХХ століття; Праця, земля і капітал – основні фактори виробництва;
– узгоджене означення, виражене займенником, прикметником, порядковим числівником, дієприкметником, стоїть перед означуваним словом: Національні економічні системи функціонують у конкурентному довкіллі;
– неузгоджене означення (виражене іменником, неозначеною формою дієслова, прислівником та ін.) вживається після означуваного слова: чинники успіху; угода про позики; бажання працювати; робота вручну;
– додаток займає позицію після слова, яке ним керує: Розгляньмо докладніше проблему оподаткування приватних підприємств; Соціологія може надати значну допомогу службі зайнятості;
– обставини вживаються довільно: Українська економічна наука як самостійне явище вивчена лише фрагментарно;
– місце вставних слів і словосполучень залежить від того, що саме треба виділити. Вставні слова на початку речення стосуються усього речення, усередині – того слова, що стоїть після них: Як було зазначено, особливістю інфляції у перехідних економіках є її надмірно високі темпи; Письменник – це, вважай, ціла галактика зі своїми магнітними бурями, супутниками, періодами неспокійного сонця (Б. Олійник).
Інверсія має бути підпорядкована певній меті, найчастіше – надати ваги якомусь слову: Поліпшити якість використання інформаційних систем у повсякденній практиці економіста можуть і зобов’язані вищі навчальні заклади.
Однорідні члени речення – це члени речення, які виконують однакову синтаксичну функцію, мають здебільшого те саме морфологічне значення й пояснюють одне слово в реченні.
Однорідні члени речення є структурною організацією будь-якого функціонального стилю. У художньому стилі вони мають особливе навантаження, є експресивними засобами на синтаксичному рівні мови, сприяють виразності, ритмічності чи навіть музикальності тексту. В офіційно-діловому і науковому стилях однорідні члени речення сприяють повноті інформації, розгорненій класифікації понять, зіставленню чи протиставленню явищ, логічності викладу (вироблення й прийняття стратегії розвитку підприємства; передбачати безробіття й готуватися до нього; становлення й розвиток ринкових форм господарювання).
Вимоги до використання однорідних членів речення:
– поділ на однорідні члени речення мусить мати одну підставу (логічний закон класифікації), напр.: Економічне зростання будь-якої країни визначається шістьма основними факторами, чотири з яких пов’язані з фізичною здатністю економіки до зростання. Це такі фактори: 1) кількість і якість природних ресурсів; 2) обсяг основного капіталу; кількість і якість трудових ресурсів; технологія.
– однорідний ряд – це видові поняття, об’єднані родовими. Помилка: у творах і поезіях письменника; п’єсу показують на багатьох сценах і в театрах; він побував у Києві, Львові і Польщі.
– при побудові однорідного ряду потрібно враховувати важливість повноти поділу. Особливо це важливо для наукового тексту. На повноті переліку наголошують узагальнювальні слова. Допоміжними словами при цьому виступають а саме, наприклад, тобто, як-от, напр.: Перед новими демократіями постала низка важливих питань, а саме: забезпечення просування до конкурентної ринкової економіки, збереження й зміцнення недавно здобутої незалежності.
Відобразити повноту поділу допомагають сполучники і, та,й, чи, або; не тільки..., а (але) й; не лише..., а (але) й; як..., так і та інші.
Сполучник та переважно використовується для тісного сполучування слів у межах речення (становлення та розвиток; продовольчі та непродовольчі товари). Сполучник й не використовується при зіставленні понять, напр.: небо і земля; весна і літо.
Типовими помилками, пов’язаними з граматичним вираженням однорідних членів речення є:
– розбіжність відмінкових форм однорідних членів речення й узагальнювального слова (Нам читають лекції з таких дисциплін: «Макроекономіка», з вищої математики);
– поєднання різнотипних морфологічних та синтаксичних одиниць (Ми зібралися поговорити і щоб вирішити);
– граматична непоєднаність зі словом, яке пояснює однорідні члени (Квитки потрібно пред’являти на вимогу кондуктора вагона або громадському контролерові).
Координація присудка з підметом – це варіанти погодження присудка і підмета.
1. Якщо підмет має у своєму складі числівник, який закінчується на одиницю (21, 51, 71, 181), то присудок ставиться у формі однини: 21 студент склав залік; 181 делегат зареєструвався на конференції.
Якщо перед підметом стоять займенники у формі множини (усі, ці, ті, ваші), дієслово узгоджується із займенником у множині: Усі 71 один вибігли в коридор.
2. Якщо числівник у складі підмета закінчується на два, три, чотири, присудок ставиться у формі множини. Однина можлива тоді, коли повідомлення фіксує певний факт як підсумок або коли повідомленню надається безособового характеру: Було звільнено три працівники.
3. При підметах із числівниками від п’яти і більше присудок може стояти і в однині, і в множині:
а) однина свідчить про цілісність, внутрішню не розчленованість предмета, наголошує на кількості виконавців, а не дії (Сімдесят шість студентів взяло участь у конкурсі);
б) множина свідчить про активність або самостійність дії (Кілька бійців стійко тримали оборону; Шість аспірантів склали екзамен достроково). Якщо до складу підмета входять збірні числівники (двоє, троє, четверо та інші), то можливі обидві форми присудка (Двоє студентів прийшли / Двоє студентів прийшло).
4. Підмети зі словами низка, частина, більшість, меншість, багато, чимало, кілька, декілька, трохи (кількісними іменниками та неозначено-кількісними числівниками) вимагають від присудка форми однини (Більшість студентів нашої групи гарно вчиться; Декілька учасників конференції виступило на пленарному засіданні). Множина вживається тоді, коли підмет чи присудок – однорідні члени (Чимало приватних засновників чи потенційних інвесторів чекають на сприятливіший інвестиційний клімат) або коли підмет і присудок виділені підрядним реченням (Частина осіб, які мають початковий рівень підготовки, розпочинають навчання).
5. При складеному підметі, вираженому прийменниковим сполученням (іменник у Н.в. + іменник в О.в.) присудок ставиться умножині, якщо вказує на рівність двох осіб (Студенти з викладачами добре підготувалися до проведення міжнародної конференції; але: Він із сестрою поїхав до Києва).
6. При підметі, вираженому займенником хто, присудок ставиться в однині (Усі, хто прибув на конференцію, мають зареєструватися).
7. Коли підметом є словосполучення із займенниками дехто, дещо, ніхто та ін., присудок уживається в однині (Дехто з присутніх участі в голосуванні не брав).
8. Якщо до складу підмета входить прикладка, виражена іменником іншого, ніж підмет, роду, присудок у цих випадках узгоджується в роді з підметом, а не прикладкою (означенням, яке дає предметові іншу назву), напр.: Музей-садиба письменника відкрився торік; Виставка-продаж була влаштована у приміщенні Палацу спорту.
9. Коли підмет виражений родовою та власною (умовною) назвою, присудок узгоджують із загальною родовою назвою (Банк «Надра» оголосив про розширення видів послуг). У разі відсутності родового поняття, якщо умовна назва відмінювана, присудок узгоджується з нею у роді й числі («Хрещатик» надав довгострокові кредити на придбання житла), якщо вона невідмінювана, то присудок узгоджується з відсутнім родовим поняттям («ІНКО» запропонував нові послуги).
Синтаксичні норми часто пов’язані зі способом підрядного зв’язку слів у словосполученні – керуванням. Керування – синтаксичний зв’язок слів, при якому залежне слово має той відмінок, якого вимагає головне слово. Моделі поєднання слів таким підрядним зв’язком відображають специфіку мови, закономірності сполучуваності слів.
Керування може бути пряме (безприйменникове), напр.: обирати депутата, одержати рекомендації; опосередковане (прийменникове): одержати від адміністрації, чекати на подругу.
Типові порушення в побудові словосполучень, пов’язаних зв’язком керування, є результатом низького мовно-культурного рівня. Правильно: завідувач кафедри, командувач армії, згідно з наказом, відповідно до розкладу, усупереч проханню, ужити заходів.
Для української мови важливе правильне вживання прийменника по, особливо тоді, коли йдеться про переклад з російської мови.. Адже російські конструкції з прийменником по в українській мові перекладаються цілим рядом конструкцій з прийменниками:
ЗА: за підсумками кварталу, за свідченням, за власним бажанням, за дорученням, за наказом, за вказівкою, менеджер за фахом;
З: з питань комерційної торгівлі, з ініціативи, дослідження з маркетингу, курс лекцій з української мови, з багатьох причин, з нагоди (ювілею), проректор з наукової роботи;
НА: називати на ім’я, на замовлення, на вимогу, на пропозицію, на мою адресу, видатки на бюджет;
ДЛЯ: комісія для складання актів, завдання для проведення профілактики, план для створення;
ЩОДО: щодо справи, рекомендації щодо поліпшення, заходи щодо посилення боротьби;
ПІСЛЯ: після одержання посвідчення, після повернення, після від’їзду, після розгляду питання, після закінчення університету, після закінчення терміну;
У (В): викликати у службових справах, у вихідні, в усіх напрямках, комісія у справах молоді, залишилося у спадок;
ЧЕРЕЗ: через сімейні обставини, через непередбачені обставини;
ПО: черговий по району, наказ по інституту, колеги по роботі, по можливості.
У результаті недостатнього знання мови при використанні близькозначних слів можуть виникати помилки у вживанні відмінкових форм типу:
Властивий (кому?) – характерний (для кого?);
Завідувач (чого?) – завідуючий (чим?);
Сповнений (чого?) – наповнений (чим?);
Оснований (на чому?) – заснований (ким?);
Багата (на що?) – славиться (чим?);
Дорівнювати (чому?) - рівнятися (на що?);
Торкатися (чого?) – доторкатися (до чого?).
Помилки виникають і при нерозрізненні засобів української і російської мов: те саме за значенням дієслово може вимагати від додатків неоднакових відмінкових форм в обох мовах, порівняймо:
| Російська мова | Українська мова |
| Благодарить (кого?) | дякувати (кому?) |
| Причинять (что?) | завдавати (чого?) |
| Снабжать (чем?) | постачати (що?) |
| Нуждаться (в чем?) | потребувати (чого?) |
| Подражать (кому?) | наслідувати (кого?) |
| Извинять (кого?) | вибачати (кому?) |
Ситуація ускладнюється, коли з’являються прийменники, неоднакові в обох мовах. Те саме за змістом дієслово в обох мовах може мати різні прийменники:
| Російська мова | Українська мова |
| Подготовиться (к чему?) | підготуватися (до чого?) |
| Стремиться (к чему?) | прагнути (до чого?) |
| Предупреждать (о чем?) | попереджати (про що?) |
| Думать (о чем?) | думати (про що?) |
| Случилось по вине | трапилось через провину |
| Работать по (совместитель ству) | працювати за (сумісництвом) |
| Выполнять по (распоряжению) | виконувати (за розпорядженням) |
| обратиться по адресу | звернутися на адресу |
| получить в рассрочку | одержати на виплату |
| по возможности бістрее | якомога швидше |
| в тот же момент | тої ж миті |
Дотримання синтаксичних норм керування сприяє чіткості формулювання, точності викладу, а отже, зрозумілості, дохідливості наукового стилю.
Практичне заняття №4
Оформлювання результатів наукової діяльності.
План. Тези. Конспект.
План
1. Особливості поняття «науковий результат».
2. Основні жанри наукових досліджень.
3. План, тези, конспект як важливий засіб організації розумової праці.
Питання для самоконтролю
1. Дайте визначення поняттю «науковий результат».
2. Назвіть підстилі і жанри реалізації наукового стилю.
3. Поясніть відмінність плану від тез і конспекту як джерела наукової інформації.
4. Що таке план? Яке його основне призначення?
5. Які є види плану? На чому базується нова система нумерації?
6. Що таке теза? Які бувають тези відповідно до мети? (вторинні, первинні)
7. Які існують вимоги до складання тез? З яких змістово-композиційних частин складаються тези?
8. Що таке конспект? Які вимоги ставляться до конспекту?
9. Які є види конспектів?
Література
1. Гриценко Т. Б. Українська мова та культура мовлення: навч. посіб. / Т. Б. Гриценко. – Вінниця: Нова книга, 2003. – 480 с.
2. Мацюк З. Українська мова професійного спрямування: навч. посіб. / З. Мацюк, Н. Станкевич. – К.: Каравела, 2008. – 352 с.
3. Мацько Л. І. Культура фахової мови: навч. посіб. / Л. І. Мацько, Л. В. Кравець. – К.: ВЦ «Академія», 2007. – 360 с.
4. Мацько Л. І. Стилістика української мови: підручник / Л. І. Мацько, О. М. Сидоренко, О. М. Мацько. – К.: Вища школа, 2003. – 462 с.
5. Шевчук С.В. Українське ділове мовлення: підручник / С. В. Шевчук. – К.: Арій, 2009. – 574 с.
Практична частина
1. До поданого нижче теоретичного матеріалу складіть оригінальні тези.
2. Складіть простий план на одну із запропонованих тем: «Освічена людина – корисна людина», «Фахові знання – гарант професійного успіху», «Уся діяльність людини перебуває під знаком слова», «Екологія наукової мови як сучасна проблема», «Навіть маленька практика варта великої теорії», «Стан системи військової освіти».
3. Складіть розширений план тексту на одну із запропонованих тем: «Становлення та розвиток української літературної мови», «Здобутки і перспективи олімпійського руху в Україні», «Інноваційні технології і вища освіта», «Інтеграція України у європейський освітній простір», «Керівники діляться не на молодих і старих, а на мудрих і дурних».
*За планом підготуйте розгорнуті відповіді. Зафіксуйте початок, закінчення, основну частину й переходи між думками.
4. Прочитайте текст. Визначте, до якого стилю він належить. Обґрунтуйте свою думку. Укладіть конспект статті, спираючись на теоретичні положення, викладені вище.
Інформаційне суспільство (англ. Information society) – це концепція постіндустріального суспільства, історична фаза можливого еволюційного розвитку цивілізації, в якій інформація й знання продукуються в єдиному інформаційному просторі та є головними продуктами виробництва. Науковці та дослідники «інформаційного суспільства» зробили висновок, що «концептуальне визначення інформаційного суспільства залишається неясним. Поняття «інформаційне суспільство» і концепція вимагають уточнення і наразі придатні для опису лише теоретично можливих майбутніх змін у суспільстві. Існує багато варіантів визначення поняття «інформаційного суспільства», наприклад:
– суспільство, орієнтоване на людей, відкрите для всіх і спрямоване на розвиток, в якому кожний може створювати інформацію і знання, мати до них доступ, користуватися та обмінюватися ними, даючи змогу окремим особам, громадам і народам повною мірою реалізувати свій потенціал, сприяючи своєму сталому розвитку і підвищуючи якість свого життя;
– суспільство, економіка якого базується на інформаційних технологіях і яке соціально трансформується з метою допомогти індивідам та спільнотам використовувати знання та ідеї, що допомагає людям втілити їх потенціал та реалізувати їх прагнення;
– суспільство, яке створюється внаслідок повної інформаційної революції на базі інформаційних і телекомунікаційних технологій та на базі інформації, яка є виразником знання людей. Завдяки технологічному прогресу в такому суспільстві оброблення, накопичення, отримання і обмін інформацією в будь- якій її формі — звуковій, письмовій або візуальній — не обмежені за відстанню, часом і обсягами. Ця революція додає великих можливостей людському інтелекту і створює ресурси, що змінюють спосіб суспільної праці і суспільного життя;
Вважається, що в «інформаційному суспільстві» створення, поширення, використання, узагальнення інформації та маніпулювання нею становить значну частину економічної, політичної та культурної діяльності. Економіка знань стає економічною копією цієї діяльності, оскільки добробут суспільства створюється через експлуатацію знань або розуміння суті речей та процесів. Люди, які мають засоби й можливості для участі в такому суспільстві отримують певні додаткові вигоди, порівняно з тими, хто таких можливостей або засобів не має. «Інформаційне суспільство» вважається наступником «індустріального суспільства».
Оскільки сучасні інформаційно-комунікаційні технології працюють з інформацією в цифровій формі, то часто для позначення «інформаційного суспільства» використовується синонімічний термін «цифрове суспільство», а різницю між членами в можливостях і засобах участі в такому суспільстві позначають як «цифровий розрив».
Інформаційна революція (англ. Information Revolution) — це поняття, яке відображає революційний вплив інформаційних технологій на всі сфери життя суспільства в останній чверті XX сторіччя.
Це явище інтегрує ефекти попередніх революційних винаходів в інформаційній сфері (книгодрукування, телефонія, радіозв’язок, персональний комп’ютер), оскільки створює технологічну основу для подолання будь-яких відстаней при передачі інформації, що сприяє об’єднанню інтелектуальних здібностей і духовних сил людства.
Цей термін також застосовується для позначення чотирьох інформаційних революцій в історії людства, в результаті яких не лише кардинально змінювались способи обробки інформації, але й спосіб виробництва, стиль життя, системи цінностей:
* Знайдіть у поданому тексті 10 термінів, схарактеризуйте їх за ступенем спеціалізації.
Самостійна робота
1. До слів іншомовного походження доберіть українські відповідники. За потреби користуйтеся довідкою.
Авторитет, адаптація, анархія, анонс, антагонізм, апеляція, аргумент, асортимент, баланс, бартер, бізнес, дебати, дефект, домінувати, експеримент, ексклюзивний, екстраординарність, електорат, ідентичний, інцидент, коаліція, компенсація, конвенція, координувати, лаконічний, лімітувати, маркетинг, превентивний, прерогатива, пріоритет, пролонгація, реалізація, реєстрація, репродукувати, симптом, спонсор, стимул, фермер, фіксація.
Довідка: суперечка, боротьба; союз, об’єднання; відшкодування, оплата, покриття; продовження (подовження); пристосування; обмежувати; угода; повага, пошана, вага; справа, діяльність; тотожний, рівнозначний, однаковий; рівновага; запис, закріплення; першість, переважне право; набір; торгівля, продаж; доброчинець, попечитель, меценат; відтворювати; виключний, перевага, виключне право; поштовх, притика, рушійна сила, заохочення; дослід, справа; виборці; запобіжний; безладдя; запис; оголошення, об'ява; господар; звертання; переважати, мати перевагу; стислий, короткий, небагатослівний; випадок, пригода, непорозуміння, неприємна подія, оказія; підстава, мотив, обґрунтування, доказ; погоджувати; вада, недолік, хиба, ґандж, упущення, пошкодження, брак; ознака, риса, прояв, знак; обмін; обговорення; особливість; виконання, здійснення, утілення, проведення, продаж.
2. Запишіть словосполучення, добираючи відповідні за значенням слова.
Рада директорів прийняла / ухвалила рішення; наказ довести / донести до відома всіх працівників; отримати / здобути освіту; поступила / надійшла пропозиція; байдуже відноситися / ставитися до своїх обов’язків; знаходитися / перебувати на нараді; займати / обіймати 15 посаду директора; прийняти / взяти за основу; заключити / укласти угоду; відходити / надходити в розпорядження держави; запрошуємо взяти / прийняти участь; це може призвести / привести до порушення.
3.Прочитайте словосполучення, виправте помилки. Запишіть правильно.
Довести для відома, дякуючи підтримці, проректор по науковій роботі, прожиточний мінімум, відстаючі студенти, займатися своєю справою, курси по вивченню іноземної мови, малоімущі громадяни, підняти питання, підготовити заключення.
Дата добавления: 2015-10-23; просмотров: 406 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Практичне заняття № 4 | | | Теоретична частина |