Порядок виконання роботи. 1. Перевірити підключення до стенда роз’єму живлення від джерела живлення (ДЖ).

1. Перевірити підключення до стенда роз’єму живлення від джерела живлення (ДЖ).

2. Ввімкнути лабораторний стенд. Тумблер S1 повинен знаходитись в положенні "Живлення від ДЖ". При цьому на стенді буде світитися світлодіод "Живлення від ДЖ" і один із світлодіодів індикації режимів роботи.

3. Розмістити приймач і передавач на одній лінії в напрямку прийом - випромінювання одне до одного (повинен світитися зелений світлодіод "Режим чекання").

4. Встановити активний ІЧС у нормальний режим роботи (режим чекання).

5. Виміряти допустимий зсув осей діаграм спрямованості приймача і передавача d і кут , при яких зберігається робочій стан активного ІЧС.

Необхідно переміщувати передавач направляючими стенду до моменту, коли засвітиться червоний світлодіод «Режим тривоги», який свідчить про те, що приймачем сигнал не приймаеться. Виміряйте відстань d(рис. 1.4, а). Встановіть елементи сповіщувача у вихідне положення. Повертаючи приймач навколо вертикальної вісі, виміряйте кут a(рис. 1.4, б).

6. Переміщуючи передавач і обертаючи дзеркала і приймач, зібрати контури рубежів охорони, аналогічні наведеним на рис.1.5. Перевірте їх працездатність.

7. Дослідити роботу активного ІЧС при перетині ІЧ-променя предметами різного розміру.

Встановити активний ІЧС у режим чекання (світиться зелений світлодіод). Внести в ІЧ-промінь предмети відомих розмірів і спостерігайте за роботою активного ІЧС. Визначити мінімальні розміри предмету, який перекриває ІЧ-промінь і спрацьовує активний ІЧС.

1.3. Зміст звіту до лабораторної роботи

У звіті необхідно навести:

· мету роботи;

· структурну схему активного ІЧС;

· основні технічні характеристики активного ІЧС, який досліджується (оптичну дальність дії, електричні характеристики, вид діаграм спрямованості передавача і приймача);

· пункти виконання експериментальної частини роботи відповідно до завдання на експеримент. Кожен пункт повинен містити відповідні результати вимірів і необхідні пояснення, що супроводжують виконання цього пункту роботи;

· висновки з проведеної роботи.

1.4. Контрольні питання

1. Навіщо використовується модуляція ІЧ-променя сигналом низької частоти?

2. Чому модулюючий сигнал має частоту вище 100 Гц?

3. Чому при створенні бар’єрного сповіщувача використовують ІЧ‑випромінювання, а не іонізуюче чи випромінювання видимого діапазону частот? Чи можливе застосування іншого виду випромінювання? Наведіть приклади.

4. Чи розрізняється ширина діаграм спрямованості передавача та приймача у горизонтальній площині?

5. Як змінити напрямок діаграми спрямованості передавача (приймача), не змінюючи при цьому положення його корпусу?

6. Чи можливе підключення сповіщувача IRP 50 у шлейф охоронної сигналізації як сповіщувача з «сухими» нормально розімкнутими контактами? Чому?

Лабораторна робота 2

ДОСЛІДЖЕННЯ МАГНІТОКОНТАКТНИХ СПОВІЩУВАЧІВ СИСТЕМ ОХОРОННОЇ СИГНАЛІЗАЦІЇ

Мета роботи:

§ вивчення будови, принципу дії та характеристик магнітоконтактних сповіщувачів (МКС) систем охоронної сигналізації;

§ дослідження параметрів МКС систем охоронної сигналізації.

2.1. Стислі теоретичні відомості

Магнітоконтактні сповіщувачі – це найбільш простий, дешевий і, в той же час, досить надійний вид сповіщувачів, що використовуються в системах охоронної сигналізації. Згадані переваги разом з малими габаритами і простотою встановлення призвели до широкого використання МКС. Основою МКС є контакти, керовані магнітним полем. Основне призначення таких сповіщувачів – фіксація моменту відкривання дверей, вікон або аналогічних конструктивних елементів, а також зсуву предметів.

Конструкція магнітоконтактного сповіщувача

Магнітоконтактний сповіщувач містить у собі два основних елементи. Перший елемент– це геркон (рис. 2.1), що складається з герметичної колби 1, у якій знаходяться пластини 2 з контактами, які мають малий опір. До пластин під’єднані провідники 3, що забезпечують підключення МКС. Для виготовлення пластин використовуються метали або сплави (наприклад, сталь), які забезпечують ефективне керування пластинами магнітним полем. Один з варіантів побудови геркона – використання протилежно намагнічених пластин. Під впливом магнітного поля від розташованого поруч магніту 4 відбувається замикання чи розмикання контактів. У більшості випадків під впливом магнітного поля контакти нормально замкнуті. При знятті магнітного поля під дією пружних сил відбувається розмикання контактів.

Рис. 2.1. Основні елементи магнітоконтактного сповіщувача

Контакти звичайно покриваються спеціальним сплавом, наприклад, родієвим, що забезпечує малий опір і тривалий термін служби.

На цей час фірми-виробники випускають різноманітні типи МКС, які розрізняються за: способом встановлення, місцем використання, конструктивним виконанням, основними параметрам і іншими ознаками.

Геркон може бути розміщений в корпусах різного конструктивного виконання. На рис. 2.2 зображений один з варіантів конструкції МКС. Спеціальне кільце захищає геркон від механічних навантажень.

Рис. 2.2. Конструкція магнітоконтактного сповіщувача

Основні параметри магнітоконтактних сповіщувачів

Робочий зазор

Робочий зазор визначає мінімальну відстань, на якій відбувається замикання контактів геркона (рис. 2.3, а). Наприклад, на рис. 2.4 показані криві, що визначають робочий зазор МКС типу МРS-45WG і МРS-20WG компанії С&К. Видно, що величина робочого зазору змінюється в залежності від взаємного розташування геркона і магніта.

При зсуві магніта в бік величина зазору зменшується.

Деякі МКС мають збільшенийробочийзазор, що дає можливість встановлювати їх на конструкції, які мають люфти та збільшені зазори між елементами конструкції, що блокуються.

Магніт

Геркон

	а)		б)

Рис. 2.3. Робочий зазор МКС

Зазор відпускання

Визначає величину зазору, при якому відбувається розмикання контактів геркона. На рис. 2.4, а показані криві для випадку, коли зазори замикання і розмикання різні (МКС типу МРS-45WG).

б)

а)

Рис. 2.4. Залежність зазорів (робочого та відпускання) від відстані до магніту

Кількість спрацьовувань

Конструктивне виконання сучасних МКС забезпечує до 10⁷ спрацьовувань контактів. Це гарантує практично необмежене за часом використання МКС, що перекриває періоди фізичного чи морального старіння інших елементів системи сигналізації. Так, компанія С&К Systems дає довічну гарантію на цей тип пристроїв.

Максимальний струм

Це досить важливий параметр комутаційних пристроїв, але у більшості випадків в системах охоронної сигналізації він не впливає на надійність МКС. Пояснюється це тим, що основна задача МКС – комутація слабкоструменевих шлейфів сигналізації.

Як приклад наведемо типові параметри МКС: максимальна потужність на контактах - 3 Вт при постійної чи змінної напрузі 30 В, максимальний імпульсний струм комутації - 1 А, постійний струм через контакти - до 0,3 А.

Спосіб монтажу

За способом монтажу можна виділити дві основні групи МКС: призначені для встановлення на поверхні конструкції (дверях, рамі і т.п.) (рис. 2.5, а) і для прихованого встановлення (всередині елементу, що блокується) (рис. 2.5, б).

б)

а)

Рис. 2.5. Способи встановлення МКС

Пристрої, призначені для встановлення на поверхні, можуть кріпитися за допомогою гвинтів чи шурупів, чи мати клейку підставку. Приклад – МКС типу МРS-45 (рис. 2.6, а). Останній тип пристроїв корисний з погляду спрощення процедури встановлення, а також при монтажі на конструкціях, які забороняється свердлити чи пошкоджувати. Наприклад, герметизовані віконні рами чи музейні експонати.

Дата добавления: 2015-10-26