Вимоги при проектуванні каналізаційної мережі

Нормальні гідравлічні умови роботи каналізаційної мережі забезпечуються не тільки правильним гідравлічним розрахунком, але і правильним конструюванням окремих її елементів. При проектуванні каналізаційної мережі необхідно виконувати такі умови:

1) каналізаційні лінії між колодязями слід прокладати прямолінійно. В місцях зміни напрямку трубопроводів в плані (на поворотах), або на профілі (при зміні уклону) і в місцях приєднання однієї або декількох труб повинні бути влаштовані колодязі;

2) з'єднання труб і колекторів у колодязях роблять у вигляді відкритих лотків, виконаних плавними лініями;

3) труби і канали в колодязях необхідно з'єднувати по верху труб (шелигах) або за рівнями води (рис. 2.19а, б). При цьому, як правило, рекомендується з'єднання по верху для труб різного діаметру і за рівнями води при однаковому діаметрі. В тих випадках, коли діаметр трубопроводу на наступній ділянці менший, ніж на попередній, сполучення трубопроводів виконується «лотками» (рис. 2.19в). При під'єднанні безрозрахункових ділянок внутріш-ньоквартальних та дворових мереж до вуличних, застосовується сполучення за схемою «лоток труби-рівень води» (рис. 2.19г);

4) розрахункова швидкість течії повинна зростати вздовж колектора. Зменшення розрахункової швидкості за течією, але не менше критичної, допускається тільки після гасіння швидкості в попередньому колодязі;

5) в місцях сполучення потоків не слід допускати зустрічних течій, ударів струменя і підпорів. Кут між підвідною і відвідною трубою повинен бути не менше 90°. Допускаються сполучення потоків під будь-яким кутом при встановленні в колодязі перепаду у вигляді стояка;

6) наповнення в потоках, що приєднуються, повинні бути вирівняні рівнем води або бути вищими, ніж в основному потоці, а швидкість меншою, ніж в основній трубі. Під'єднання дуже малих труб, зокрема дворових та квартальних, до колекторів великих розмірів слід здійснювати так, щоб лоток малої труби знаходився на одному рівні з поверхнею води у великій трубі при розрахунковому наповненні.

Рис. 2.19 Схеми з 'єднання труб: а – по верху труб; б – за рівнями води;
в –лотками; г –лоток-рівень води

Одночасно з проведенням гідравлічного розрахунку каналізаційної мережі роблять висотну ув'язку труб і будують повздовжній профіль цієї мережі з врахуванням вище перерахованих умов. На профілі вказують діаметри і уклони труб, довжини розрахункових ділянок, відмітки поверхні землі та лотків труб, а також глибини колодязів.

Крім того, показують всі перетини з перешкодами (річками, каналами), наземними спорудами (залізницями, автострадами) і підземними комунікаціями, а також наносять дані про грунти і грунтові води у вигляді розрізів свердловин або шурфів у відповідних точках проектної лінії профілю.

Відмітки лотків труб проставляють з точністю до 1 мм (з трьома десятковими знаками), відмітки поверхні землі та глибини колодязів – з точністю до 1 см (з двома десятковими знаками). У точках зміни розміру труби або перепаду проставляють дві проектні відмітки лотків труб. Горизонтальний масштаб профілю, як правило, приймають рівним масштабу плану, а вертикальний 1:100.

На основі поздовжнього профілю каналізаційної мережі і спеціально проведеного по трасі нівелювання розробляють більш детальні профілі робочих креслень, де наносять не тільки розрахункові, а й лінійні колодязі. За робочими кресленнями здійснюють будівництво каналізаційних трубопроводів.

Дата добавления: 2015-10-24