Фази післяопераційного періоду

Післяопераційний період – це час від закінчення операції до одужання хворого і відновлення працездатності або переведення його на групу інвалідності. Залежно від важкості хвороби, об’єму і характеру операції, післяопераційний період може тривати від декількох днів до декількох місяців. Розрізняють ранній післяопераційний період – перші 5-6 днів після завершення хірургічної операції; пізній післяопераційний період – до виписування хворого із стаціонару; віддалений післяопераційний період – до повного видужування і відновлення його працездатності або переведення на групу інвалідності.

У післяопераційний період необхідно уважно стежити за станом та функцією найважливіших органів і систем, оскільки хірургічна операція і наркоз призводять до відповідних патофізіологічних змін в організмі. Під впливом операції і наркозу змінюється інтенсивність обмінних процесів: порушується співвідношення катаболізму (накопичення токсичних продуктів в організмі внаслідок розпаду речовин і клітин) й анаболізму (сукупність процесів, спрямованих на утворення органічних речовин – складових частин клітин і тканин).

У перебігу післяопераційного періоду розрізняють три фази (стадії): катаболічну, зворотного розвитку й анаболічну.

Катаболічна фаза. Тривалість цієї фази – 3 - 4 дні. Вираженість її залежить від важкості хвороби, об’єму операції, виду наркозу, їх тривалості, інтенсивності післяопераційного лікування (неповноцінне, незбалансоване лікування, наявність ускладнень). Слід зазначити, що катаболічна фаза в першу чергу є захисною реакцією організму, мета якої – підвищити опірність організму за рахунок енергетичних і пластичних матеріалів. З одного боку, це відбувається за рахунок підвищеного розпаду білків, жирів і вуглеводів; з іншого – утворюється значна кількість токсичних речовин, що призводить до ацидозу (зміни кислотно-лужного стану), порушення окисно-відновних процесів у тканинах і органах (печінці, нирках, серці та ін.), що негативно впливає на загальний стан прооперованого хворого.

Анаболічна фаза. Тривалість її – 4 – 6 днів. У цей період розпочинається активний синтез білків, жирів, глікогену (вуглеводного матеріалу), збільшується кількість енергетичних і пластичних матеріалів. Клінічними ознаками цієї фази є покращення загального стану хворого, зменшення болю, нормалізація температури тіла, поява апетиту. Покращується діяльність серцево-судинної системи, дихання. Відновлюється діяльність шлунково-кишкового тракту, перистальтичні скорочення кишечника, починають відходити гази.

Фаза зворотного розвитку. Клінічно вона характеризується як період одужання. У цій фазі покращується самопочуття хворих, апетит, нормалізуються функції внутрішніх органів: серця, легень, печінки, нирок та ін. Тривалість анаболічної фази – 2-5 тижнів. Її перебіг залежить від важкості захворювання, об’єму перенесеної операції, тривалості катаболічної фази. Вона завершується відновленням ваги тіла, повним загоєнням рани й утворенням надійного післяопераційного рубця.

Зміни в організмі хворого, пов’язані з хірургічною травмою

У післяопераційному періоді можуть розвиватися окремі порушення обмінних процесів і функцій внутрішніх органів. Вони, як правило, виникають у важкохворих після складних операцій. Після невеликих операцій, наприклад, планового видалення грижі чи апендектомії, ці зміни виражені незначно і не потребують спеціального лікування.

1. Порушення білкового обміну. Одним із важких порушень гомеостазу оперованих хворих є порушення білкового обміну. В організмі здорової людини вагою 70 кг міститься біля 10 кг білка (14 % ваги тіла), що забезпечує нормальну життєдіяльність організму. Головним порушенням білкового обміну є переважання розпаду білків над їх синтезом. Зниження вмісту білка в крові (гіпопротеїнемія) відбувається в основному за рахунок зменшення альбумінів, що, в свою чергу, призводить до порушення співвідношення їх із глобулінами. Основним джерелом надходження і розпаду білка у важкохворих є м’язи організму. У таких хворих настає м’язева слабкість, атрофія. Найменший рівень вмісту білка спостерігають на 5-6 день після операції, після чого він починає нормалізуватись. Однак така нормалізація вмісту білка в крові відбувається дуже повільно і триває 10-15 днів. Для попередження порушень білкового обміну в передопераційний період хворих необхідно забезпечити висококалорійною білковою їжею, проводити переливання плазми, альбуміну, протеїну.

2. Порушення жирового обміну. У післяопераційному періоді відбуваються виражені зміни і жирового обміну. Для його корекції використовують в основному жирові емульсії (веноліпід, інтраліпід, емульсан та ін.), які є джерелом енергії, ненасичених жирних кислот (лінолева, ліноленова, арахідонова та ін.), які забезпечують нормальне функціонування клітин організму, гальмують катаболічні процеси. Слід зазначити, що калорійність жирів у 2,5 раза вища, ніж білків і вуглеводів. Жирові емульсії вливають із розрахунку 1,5 – 2 г жирів на 1 кг ваги хворого.

3. Порушення вуглеводного обміну після операції. У 90 % хворих у перші 2-3 дні кількість цукру в крові зменшується і виникає гіпоглікемія. З 3-4-го дня спостерігають підвищення вмісту глюкози в крові (гіперглікемію), іноді глюкозурію, що пов’язано із збільшенням її утворення і зменшенням засвоєння. З 2-3-го дня кількість глюкози в крові зменшується і виникає гіпоглікемія. Слід пам’ятати, що кількість речовин в організмі залежить від інтенсивності обмінних процесів і способів їх виділення з організму. Саме при порушенні вуглеводного обміну в організмі в основному накопичуються недоокислені продукти, що зменшують резервну лужність і впливають на рН крові. Зміна величини рН крові всього на 0,3-0,4 ОД (норма рН – 7,35-7,45 ОД) в будь-який бік призводить до вираженого порушення ферментативної активності, окисно-відновних процесів в організмі, що може закінчитися смертю хворого.

Своєчасна, правильна та інтенсивна передопераційна підготовка, ретельний догляд за хворими, а також корекція вуглеводного обміну (введення достатньої кількості 5-10 % розчину глюкози з інсуліном з розрахунку 1 ОД інсуліну на 4-5 г сухої глюкози) до і після операції є найкращим засобом профілактики важких форм порушення вуглеводного обміну.

4. Порушення водно-електролітного обміну є причиною багатьох ускладнень у хворих після операції. Існує три форми порушення водного обміну:

1) справжній дефіцит виникає внаслідок недостатнього надходження води в організм;

2) надлишок води, зумовлений невідповідністю між надходженням і виведенням її з організму;

3) перерозподіл води в окремих ділянках тіла, пов’язаний із зміною співвідношень електролітів.

Після виконання операції і до відновлення працездатності хворого розрізняють три періоди спостереження за пацієнтом. Після короткого періоду безпосереднього післяопераційного спостереження анестезіологом у відновній палаті з метою забезпечення номалізації свідомості, дихання, артеріального тиску, пульсу, а також якщо немає показів для переведення його у відділення інтенсивної терапії, пацієнта транспортують в загальну палату. Після виписки з хірургічного відділення пацієнт все ще може потребувати спостереження і відновного лікування у лікаря-хірурга. Це забезпечується під час амбулаторного лікування в поліклініці, санаторії або програмою поступового відновлення активності в реабілітаційному центрі.

Догляд за порожниною рота. Після операцій необхідний старанний догляд за порожниною рота. При сухості в роті рекомендується систематичне полоскання водою і змащування слизової оболонки вазеліновою олією.

Для профілактики запалення привушних залоз слід полоскати ротову порожнину теплою водою з лимонним соком. Середній медичний персонал повинен стежити за тим, щоб хворі регулярно чистили зуби.

Догляд за шкірою. Всі хворі повинні щодня мити обличчя і руки. Важкохворих вмивають няні. Слід стежити за чистотою шкіри важкохворих.

Для профілактики пролежнів лежачим хворим підкладають надувні гумові круги, систематично (2—3 рази на день) протирають ділянку спини, таза і крижів камфорним спиртом. Треба міняти положення хворого в ліжку. При появі початкових ознак пролежнів змінені ділянки шкіри змащують 5—10% розчином калію перманганату.

Щоб запобігти запрілості, слід систематично протирати 0,1% розчином калію перманганату і припудрювати тальком пахвинні і пахвові ділянки, пупок, у жінок — складки під молочними залозами.

Особливо уважно слід стежити за чистотою промежини. Після дефекації ділянку промежини обмивають за допомогою ватного тампона теплою водою або 0,1% розчином калію перманганату. Жінкам на ніч миють промежину.

Час, коли хворому дозволяється вставати з ліжка, залежить від важкості і характеру операції, його стану і післяопераційного перебігу. При задовільному стані хворого і відсутності ускладнень після апендектомії, герніопластики йому дозволяється вставати на 1—2-й день. Після складніших операцій (резекція шлунка, холецистектомія та ін.) — на 3—4-й день за вказівкою лікаря. Після операцій на органах грудної порожнини, на кінцівках при переломах, пораненнях судин, нервів і т. д. вставати дозволяється в різні терміни індивідуально для кожного хворого.

Догляд за пов'язкою є одним з основних обов'язків середнього медичного персоналу. Потрібно уважно стежити, щоб пов'язка добре лежала і щоб не оголилася рана. Якщо пов'язка зсунулася і рана оголилася, слід негайно зробити перев'язку. Пов'язка може трохи просочитися кров'ю в першу добу після операції. В цих випадках її злегка змащують спиртовим розчином йоду і підбинтовують. При значному просочуванні пов'язки кров'ю слід негайно викликати лікаря і вжити заходів для зупинки кровотечі.

Пов'язку змінюють в перших три дні після операції і до зняття швів. При загноєнні рани перев'язки роблять часто залежно від стану рани і пов'язки.

Зняття швів. Шви знімають у більшості хворих на 7—8-й день, у дітей їх можна зняти раніше — на 5—6-й день після операції, у осіб літнього віку і ослаблених хворих шви знімають пізніше — на 10—12-й день.

Харчування хворого після операції. Харчування хворого після операції залежить від характеру її. При операціях на органах черевної порожнини, як правило, протягом першої доби не дозволяється пити.

У подальшому протягом 5—7 днів хворим призначають рідку, легкозасвоювану їжу (бульйон, протерті супи, кефір, рідкі каші, кисіль, некруто зварене яйце та ін.). Дієту встановлюють залежно від захворювання і характеру оперативного втручання. Так, після операцій на жовчевому міхурі призначають печінкову дієту, після операцій на шлунку з приводу виразкової хвороби — виразкову дієту і т. п.

Для втамування спраги протирають губи і порожнину рота вологою ватою.

Після операцій на шлунку і кишечнику на 2-й день дозволяється пити теплу кип’ячену воду по чайній ложці на годину. На 3-й – 4-й день після операції при відновленні перистальтичної активності кишківеика хворі можуть їсти бульйон, кисіль, некруто зварене яйце, в наступні дні — рідку манну кашу, протерті супи. Сухарі дозволяють їсти на 5—6-й день.

Після операцій на жовчевому міхурі і печінці хворим призначають печінкову дієту. їсти дають, починаючи з 2—3-го дня, призначають невеликі порції рідкої, протертої їжі.

Дієта хворих після операцій на тонкому кишківнику наступна: пити дозволяється на 2-й день, в подальшому невеликими порціями протягом 5—7 днів дають рідку їжу (бульйон, некруто зварене яйце, кисіль і т. д.). Сухарі дозволяють їсти на 7—8-й день.

Після операцій на товстому кишківнику хворим призначають рідку, легкозасвоювану їжу протягом 5—7 днів. У цей же період для затримки випорожнень дають настойку опію (5—10 крапель 3 рази на день).

Протягом першої доби хворому після апендектомії дозволяють пити; починаючи з 2-го дня призначають рідку їжу, сухарі, з 3—4-го дня — білий хліб.

Після видалення грижі, операцій на кінцівках хворим призначають загальну дієту.

Після радикальних операцій на стравоході хворі протягом п'яти днів перебувають на парентеральному харчуванні. На 6-й день їм дозволяють невеликими ковтками пити і потім поступово призначають рідку їжу.

Дієта хворих після операцій на органах грудної клітки, на легенях і серці складається з рідкої, легкозасвоюваної їжі з достатньою кількістю білків, вуглеводів і вітамінів. Протягом перших 3—5 днів слід обмежити кількість їжі, щоб запобігти ускладнення з боку серця і шлунково-кишкового тракту.

Після операцій на легенях хворим на 5—7-й день, якщо немає ускладнень, призначають загальну дієту.

Дата добавления: 2015-10-31