Поняття тлумачення правових норм

ТЕМА: ТЛУМАЧЕНЕННЯ НОРМ ПРАВА

1. Поняття тлумачення правових норм

2. Способи тлумачення правових норм

3. Види тлумачення правових норм

Висновки

Знання законів полягає не в тому,

щоб пам’ятати їх слова,

а в тому, щоб розуміти їх смисл

Цицерон

ПОНЯТТЯ ТЛУМАЧЕННЯ ПРАВОВИХ НОРМ

Термін «тлумачення» (interpretation) багатозначний і сам потребує інтерпретації. В більш широкому значенні під інтерпретацією розуміється пізнавальний процес, направлений на пояснення явищ природи, суспільних явищ, в тому числі і правових норм. «У цьому відношенні, пише болгарський професор В. Захарієв, – нема принципової різниці між тлумаченням норм права і тлумаченням інших явищ природи чи суспільства». Більш вужче її можна розуміти як пояснення виразів, формул, символів і т. д. якої-небудь теорії. А.Ф. Черданцев сюди відносить і тлумачення правових приписів як визначених мовних виразів законодавця.

Виступаючи необхідною і важливою умовою юридичної діяльності, тлумачення має місце в процесі правотворчості, бо більшість виданих норм так чи інакше пов’язана з багатьма існуючими правовими приписами, і в процесі правореалізації, бо без усвідомлення значення неможливо втілити правові приписи в життя, а також в процесі систематизації законодавства – при підготовці різного роду збірників і довідників по законодавству.

З приводу поняття «тлумачення» існували різні точки зору ще в радянській науковій літературі, але всі автори дійшли одного висновку, що метою і задачею тлумачення є розкриття змісту правових приписів. Н.Л. Гранат, О.М. Колесникова, М.С. Тимофєєв в праці «Толкование норм права в правоприменительной деятельности органов внутренних дел» зазначають, що використаний в літературі вираз «тлумачення права» є невдалим, так як тлумачиться не право чи система права, а відповідний нормативно-правовий акт (закон, постанова, указ, інструкція і т. д.), точніше – його визначена частина. Таким чином, стверджують зазначені автори, правильно говорити про тлумачення, наприклад, закону, указу, а не про тлумачення права. Відповідно безпосереднім об'єктом чи предметом тлумачення є текст нормативно-правового акта, який складається з правових норм.

Змістом правової норми є те значення, яке надане їй законодавцем. Тлумачення «має відтворити ті уявлення і поняття, які пов'язував з даною нормою її творець. Ці уявлення і поняття складають значення чи зміст норми і в той же час виражають думку і волю автора».

В юридичній літературі обговорюється питання про те чи є тлумачення правових норм обов'язковою і необхідною умовою їх застосування чи тлумаченню повинні піддаватися тільки ті норми, які є незрозумілими. Більшість з авторів вважає, що немає жодної норми ні в одній галузі права і законодавчому комплексі, яка могла б бути застосована без її тлумачення. Бо щоб встановити чи зрозуміла норма чи ні потрібно її з’ясувати, розтлумачити.

Тлумачення права – необхідний і важливий елемент правореалізаційного процесу, зокрема в правозастосуванні. Перш ніж застосувати ту чи іншу норму права необхідно з'ясувати її реальний зміст, а в деяких випадках і роз'яснити. Тлумачення – це складна і багатоаспектна діяльність різних суб'єктів, яка має інтелектуально-вольовий характер і спрямована на пізнання і пояснення змісту правових норм.

З приводу визначення і змісту тлумачення права в літературі існують різні думки. Одні автори розуміють під цим лише з'ясування, інші думають, що зміст тлумачення правових норм складає їх роз'яснення, треті визначають тлумачення як єдність того й іншого. Переконливою, на наш погляд, є третя точка зору, оскільки в першому і другому випадку очевидний односторонній підхід.

Дата добавления: 2015-10-31