Дешифрування гірських порід із субгоризонтальним та нахиленим заляганням.

З точки зору комплексу фізико- хімічних властивостей порід, осадові породи поділяються на незцементовані (піски, глини), зцементовані(конгломерати, пісковики, глинисті слані, вапняки, мергелі, доломіти, гіпси) та вулканогенні(туфи і т.д.) Рихлі осадові породи (піски) формують конуси виносу, осипи і зсуви; на вододілах вони формують ізометричні плями білого кольору. Схили, що складені глинистими відкладами, на відміну від піщаних мають більший кут нахилу і кращу задернованість. На схилах вони формують щільну ерозійну сітку. За вертикального залягання пласта лінія його виходу на знімку буде являти собою одночасно лінію його простягання, напрям якої не залежить від форм рельєфу, що перетинає пласт. За нахиленим заляганням пласта, лінія його на поверхню буде співпадати з напрямком простягання лише на горизонтальній площині. В обл. розчленованого рельєфу контури виходу пласта будуть вигинатися(утворювати дуги), при чому співвідношення цих вигинів з формами рельєфу і будуть визначати азимут падіння пласта.

Випадки:1) якщо падіння пласта спрямовано що і напрям опускання схилу, але при цьому нахил пласта є крутішим за схил; 2) якщо падіння пласта спрямоване вглиб схолу, то вигини виходів пласта будуть спрямовані опуклою стороною вниз по схилу. Такий пласт утворює в ярах і долинах річок кут із вершиною, що спрямована вгору за течією;

3) Якщо азимут і кут падіння пласта співпадає з азимутом і кутом падіння схилу, то в цьому випадку пласт виступає бронюючим шаром. На вододілах виходи пластів часто фіксуються у вигляді плавних витягнутих дуг, чим вужчим є вододіл, тим сильніше дуги вигинаються і стискаються, набуваючи форму напівеліпсів, пластових трапецій, а в обл. розвитку вузьких гострих водо роздільних грабенів – форми пластових трикутників. Основні моделі: напівеліпс, трапеція, трикутник.

Дата добавления: 2015-10-31