Севастополь 2012

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА УКРАЇНОЗНАВСТВА,ПЕДАГОГІКИ ТА КУЛЬТУРОЛОГІЇ

Дисціплина:українська мова за професійним спрямуванням

Тема: двигуни внутрішнього згорання

РЕФЕРАТ

Виконав: студент групи ЕД-11д

Дорошенко Д.А.

Перевірил(а): Васильєва Н.А.

Севастополь 2012

ПЛАН

1.Вступ

2.Класифікація ДВЗ

3.Основні механізми і системи ДВЗ

4.Будова і принцип дії двигуна і його вузлів

5.Правила безпеки для водія і обслуговуючого персоналу

6.Види і способи зварки плавленням із допомогою тиску

ВСТУПРіст і розвиток всіх галузей народного господарства, потребуєпереміщення великої кількості вантажів, а також і пасажирськихперевезень в нашій країні. Основним видом транспорту, який найбільшепідходить для виконання цих перевезень являється – автомобіль, якийпринципово не змінився за останнє століття. Він як і раніше оснащенийдвигуном внутрішнього згорання. Трансмісією, механізмами керування.Кузовом та колесами. Проте всі вузли, агрегати, механізми й системиавтомобіля значно ускладнилися за останні роки, завдяки чому різкозросла економічність автотранспорту, швидкість перевезень,комфортабельність автомобілів, покращився їх дизайн, збільшилась їхпотужність і надійність, а також в системи управління автомобіліввведені елементи автоматизації, а більшість іноземного автотранспортуобладнують комп’ютерами. Як і раніше автомобіль – це транспортнабезрейкова машина на колісному, або напівгусеничному ходу, щопривозиться в рух власним двигуном і призначається для перевезеннявантажів, людей та виконання спеціальних завдань.Будь-який автомобіль складається з трьох основних частин: двигуна, шасіта кузова. Двигун перетворює теплову енергію, що виділяється під часзгорання палива, на механічну роботу.
КЛАСИФІКАЦІЯ ДВИГУНІВДвигуни внутрішнього згорання бувають: поршневі, в яких увесь робочийпроцес здійснюється у повітряному компресорі, камері згорання та газовійтурбіні.На більшості сучасних автомобілів установлюють поршневі двигунивнутрішнього згорання.За способом сумішоутворення й запалювання палива автомобільні поршневі двигуни поділяються на дві групи:-Із зовнішнім сумішоутворенням і примусовим займанням палива віделектричної іскри (карбюраторні і газові).-Із внутрішнім сумішоутворенням і займанням палива від стискання знагрітим повітрям у наслідок його сильного стисканні в циліндрі(дизельні).
ОСНОВНІ МЕХАНІЗМИ І СИСТЕМИ ДВЗ

ДВЗ складаються з таких механізмів і систем: -Кривошипно-шатунного механізму, який слугує для перетвореннязворотно-поступального руху поршня на обертальний рух колін вала.-Механізм газорозподілу забезпечує своєчасне заповнення пальної суміші вциліндрах (або повітрям) і видалення з них відпрацьованих газів.-Система охолодження призначена для підтримання оптимального тепловогорежиму двигуна.-Система мащення забезпечує змащування тертьових поверхонь двигуна,подачу до них оливи, часткове охолодження їх, видалення продуктівспрацювання та очищення оливи. -Система живлення карбюраторного двигуна слугує для очищення палива йповітря. Приготування пальної суміші, подавання її в циліндри тавидалення продуктів згорання.-Система запалювання забезпечує займання пальної суміші в циліндрахкарбюраторного двигуна й містить джерело енергії та перетворювач низькоїживлення карбюраторних двигунів необхідно проводити як принепрацюючому так і при працюючому двигуні.
БУДОВА І ПРИНЦИП ДІЇ ДВИГУНА І ЙОГО ВУЗЛІВ При непрацюючому двигуні перевіряють кріплення всіх вузлів ігерметичність з’єднання деталей, а при працюючому – відсутністьпідтікань пального з бака, через з’єднання палипроводів до карбюратора,а також стан прокладок впускного і випускного трубопроводів івідстійників палива.Для нормальної роботи дизельного чотирьохтактного двигуна необхіднависока частота палива і герметичність магістралей.Деталі паливного насоса високого тиску і форсунки виготовляють з великоюточність, після індивідуального притирання зазорів в плунжерній парі неперевищує 0,005 мм.Для досягнення справності двигуна, який розвиває повну потужність,працює без перебоїв при повних навантаженнях і холостому ходу, неперегрівається, не димить і не пропускає оливу та охолоджувальну рідинукрізь ущільнення. Несправності можна виявити за допомогою діагностуваннята за зовнішніми ознаками.В ЩТО – входить очистка двигуна від бруду та перевірка його стану.Двигун очищають від бруду скребками, миють щіткою, змоченою у розчинусоди, або прального порошку, а потім насухо витирають. Стан двигунаперевіряють зовнішнім оглядом і прослуховуванням його роботи на різнихрежимах.При ТО-1 перевіряють кріплення опор двигуна, а також герметичністьз’єднання головки циліндрів, піддана картера, сальника колінчастоговала. Про нещільність прилягання головки можна судити за підмоклимимісяцями на стінках блока циліндрів. Нещільність прилягання піддонакартера і сальника колінчастого вала виявляють за підтоками оливи.Перевіряючи кріплення опор двигуна, гайки треба роз плінтувати,підтягнути до упору і знову за шплінтувати.В ТО-2 входить підтягнути гайки кріплення головки циліндрів (нахолодному двигуні за допомогою динамометричного або звичайного ключа зкомплекту інструменту водія). Зусилля під час затягування має становити73..78Н. Підтягувати різьбові з’єднання слід рівномірно, без ривків, уточно визначеному порядку для кожного типу двигуна. Затягувати гайкикріплення головки блока треба від центра. Поступово переміщуючись докраїв. На V – подібних двигунах, перш ніж підтягувати кріплення головокциліндрів, слід злити воду із системи охолодження й послабити гайкикріплення впускного трубопроводу. Після підтягування гайок головкициліндрів треба знову затягнути гайки впускного трубопроводу йвідрегулювати зазори між клапанами та коромислами.Кріплення піддона картера виконують на оглядовій канаві. При цьомуавтомобіль треба загальмувати стоянковим гальмом, увімкнути найнижчупередачу, вимкнути запалювання а під колеса підкласти колодки.Перевірити зазор між стержнем клапана та носком коромисла і, якщо треба,відрегулювати його.СТО проводиться двічі на рік, і при цьому перевіряється станциліндропоршневої групи двигуна, системи охолодження і наявністьохолоджувальної рідини, а також чи немає підтоків в системі мащення,зміна сорту оливи, залежно від пори року, а також розбирання, очищення іищення ірегулювання карбюратора, редукторів, фільтрів, електромагнітних,запірних клапанів.У дизельних двигунах проводиться регулювання паливної апаратури, принеобхідності її заміни, а також заміна фільтрів очистки палива.При капітальному ремонті виконується повний обсяг робіт, які включаютьвсі ТО, включаючи заміну зношених деталей, як двигуна так і всіхосновних систем автомобіля.
ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ ДЛЯ ВОДІЯ І ОБСЛУГОВУЮЧОГО ПЕРСОНАЛУВсі водії і технічна обслуга обов’язково повинні знати і виконуватиправила техніки безпеки та правила технічної безпеки. Існують чотиривиди інструктажу: ввідний інструктаж при прийнятті на роботу; інструктажна робочому місці;Повторний інструктаж на робочу місці, додатковий (позаплановий)інструктаж.В результаті ввідного інструктажу водій повинен знати основні положеннязаконодавства України по техніці безпеки і конкретній інструкції.Інструктаж на робочому місці проводить начальник колони. Або інженер потехніці безпеки проводячи його практичним показом правильних і безпечнихприйомів роботи.В результаті інструктаж на робочому місці водій повинен знати конструктивні особливості закріпленого за ним автотранспорту, порядокпідготовки його до роботи, методи безпечної роботи і пробірки справностівузлів і агрегатів.Повторний інструктаж проводиться не рідше одного разу в шість місяців.Додатковий інструктаж ще проводиться при зміні типу робіт, або рухомогоскладу і види умов роботи наприклад: під час інтенсивних перевезеньсільськогосподарської продукції в осінній період.Водії, які винні в порушенні правил техніки безпеки. Підлягаютьдисциплінарному, або адміністративному покаранню, або можуть бутипритягнуті і до судової відповідальності. Всі способи зварки можна класифікувати по двох основних призначеннях: а) по стану металу в зварювальній зоні – на зварку плавленням і зварки здопомогою тиску; б) по виду енергії для нагрівання металу – на пресову (холодну) зварку,механічну (тертям), хімічну (ковальську, газову, термічну, зривом),електричну (дугову), електрошлакову, контактну, стиснутою дугою,електропроменем).
ВИДИ І СПОСОБИ ЗВАРКИ ПЛАВЛЕННЯМ ІЗ ДОПОМОГОЮ ТИСКУ Способи зварки плавленням:При зварці плавленням кромки зварювальних деталей і пересадочніматеріали розплавляється теплотою зварочної дуги або газовим полум’ям,утворюючи зварочну ванну.По мірі переміщення джерела нагріву метал зварочної ванни кристалізується. Утворюючи зварний шов, який і з’єднує деталі, які зварюються.До зварки плавленням відносяться: дугова, електрошлакова, газова,електроннопроменева, плазм енна, термітна, дугова зварка під флюсом,зварка в захисних газах.Види і способи зварки з переміщенням тиску.Зварка з допомогою тиску здійснюється пластичним деформуванням металу умісці з’єднання під дією стискаючих зусиль. В результаті різнізабруднення і окиси на зварювальних поверхнях витісняються на верх, ачисті поверхні наближуються по всьому перерізі на відстань атомногосцеплення.Зварка за допомогою тиску виконується як з місцевим нагрівом допластичного стану (контактна, індукційна, термітно-пресова,газо-пресова, дифузій на) так і без нагріву металу зовнішнім джерелом-пресова, дифузій на) так і без нагріву металу зовнішнім джереломтепла (ультразвукова, холодна, тертям, зривом та ін.).

ЛІТЕРАТУРА

1. В.Ф. Кисляков, В.В. Лущин. “Будова й експлуатація автомобілів”. Київ “Либідь” 2000. 2. В.П. Фоминых, А.П. Яковлев «Ручная дуговая сварка». Москва «Висшая школа» 1986.

Дата добавления: 2015-07-08