Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Забезпечення безпеки туристів на маршруті.

Читайте также:
  1. А.4. Ресурсне забезпечення виконання протоколу
  2. А.4. Ресурсне забезпечення виконання протоколу
  3. А.4. Ресурсне забезпечення виконання протоколу
  4. А.4. Ресурсне забезпечення виконання протоколу
  5. А.4. Ресурсне забезпечення виконання протоколу
  6. А.4. Ресурсне забезпечення виконання протоколу
  7. Виконання господарських договорів. Заходи забезпечення виконання господарських зобов'язань

Р о з д і л VII БЕЗПЕКА ТУРИСТІВ Стаття 26. Система забезпечення безпеки туристів

Безпека туристів на території України гарантується державою. Державний комітет України по туризму разом з заінтересованими міністерствами та відомствами розробляє програму забезпеченнямзахисту та безпеки туристів і організує її виконання.

Місцеві органи державної виконавчої влади в галузі туризмумрозробляють і організують виконання регіональних программзабезпечення захисту та безпеки туристів, особливо в місцяхмтуристичної активності.

Суб'єкти туристичної діяльності розробляють конкретні заходимщодо забезпечення безпеки туристів, екскурсантів, які берутьмучасть у туристичних подорожах, походах, змаганнях, запобіганнямтравматизму та нещасним випадкам і несуть відповідальність за їхмвиконання.

Стаття 27. Забезпечення виконання комплексу заходівмз безпеки туристів

З метою забезпечення безпеки туристів суб'єкти туристичної діяльності зобов'язані здійснювати:

-підготовку безпечних умов для перебування туристів, облаштування трас походів, прогулянок, екскурсій, місць проведення змагань, забезпечення туристів справним спорядженням та інвентарем;

-навчання туристів засобам профілактики і захисту від травм та нещасних випадків, інструктаж з надання першої медичної допомоги, а також інформування про джерела небезпеки, які можуть бути зумовлені характером маршруту та поведінкою самих туристів;

-контроль за підготовкою туристів до подорожей, походів, змагань, інших туристичних заходів;

-надання оперативної допомоги туристам, що зазнають лиха, транспортування потерпілих;

-розробку та реалізацію спеціальних вимог безпеки під час організації та проведення походів з автомобільного, гірського, лижного, велосипедного, водного,мотоциклетного, пішохідноготуризму та спелеотуризму.

Стаття 28. Спеціалізовані служби забезпечення безпеки туристів

З метою здійснення практичної роботи по забезпеченню безпеки туристів, поданню їм допомоги і захисту в екстремальних ситуаціях суб'єкти туристичної діяльності, що спеціалізуються на організації туристичних подорожей з використанням активних форм пересування туристів, створюють пошуково-рятувальні служби або укладають угоди

з відповідними службами на обслуговування.

Порядок створення і діяльності таких служб визначається положенням, яке затверджується Державним комітетом України по туризму.

Пошуково-рятувальна служба взаємодіє з органами охорони здоров'я, зв'язку, внутрішніх справ, цивільної авіації, лісового та водного господарства, гідрометеорологічної служби.

 

 

150. SWOT АНАЛІЗ туристичної галузі Закарпаття

Сильні і слабкі сторони розвитку ТРК Закарпатської області

Сильні сторони Слабкі сторони
· наявність рекреаційних територій: загальна площа ландшафтів рекреаційного призначення у Закарпатській області складає 2,6 тис. га, 80% території займають гори ; · наявність мінеральних вод: із 36 типів мінеральних вод, наявних в Україні, 32 типи є в Закарпатті, затверджені експлуатаційні запаси мінеральних вод області 3 272 куб. м на добу мають 14 родовищ; · розширення мережі природно-заповідного фонду області; · привабливі природні умови, гірські озера, лісові комплекси, краєзнавчі парки (заг. площа 130 га); · значний прогрес в інфраструктурі охорони довкілля, зниження величини викидів від стаціонарних забрудників і автотранспорту; · велика кількість унікальних туристично-рекреаційних об’єктів (замки, церкви, пам’ятки архітектури тощо); · унікальні природні та туристичні ресурси для розвитку туризму (“Центр Європи”, “Синевірське озеро”, “Долина нарцисів”); · наявність природних умов для розвитку екстремального, сільського, зеленого туризму та туризму за інтересами (мисливства, рибальства тощо); · існують об’єкти, які вико­­рис­товуються для спелеотуризму; · інтенсифікація туристичної діяльності, зростання потоків іноземних туристів; · наявність мережі санаторіїв, санаторіїв-профілакторіїв, баз від­починку; · проведення масштабного капітального ремонту закладів рекреаційної сфери (протягом минулого року кожен другий санаторно-оздоровчий заклад перебував на капремонті). · незадовільний стан ґрунтів через втручання в екосистему Карпат; · самовільна, несанкціонована вирубка лісових насаджень; · погіршення якості підземних вод; · низький рівень знешкодження токсичних відходів: знешкоджується значно менше, ніж виробляється (із 36 тис. тон відходів, що виробляється щороку знешкоджується тільки 15 тис.тон); · відсутність полігонів і місць захоронення для токсичних відходів; · значне забруднення річок; · ріст забруднення вихлопними газами та збільшення шуму у зв’язку із розвитком транскордонного співробітництва; · брак водостічних споруд та каналізацій на значній частині території області; · незадовільний стан пам’яток природи, історії, культури, архітектури; · низький рівень розвитку туристичної інфраструктури; · недостатня кількість розроблених туристичних маршрутів в межах області; · погана доступність до об’єктів спелеотуризму; · недостатня кількість об’єктів готельного господарства; · недостатній рівень благоустрою озер і рік для туристичних потреб; · погане пристосування для потреб спеціалізованого туризму; · недостатня кількість туристичного товару та спорядження; · неточність інформаційного забезпе­чення для туристів; · низький рівень матеріально-технічної бази рекреаційної сфери; · невідповідність якості рекре­аційних послуг міжнародним стандар­там.  

Можливості і обмеження розвитку ТРК Закарпаття

Загрузка...


Зовнішні

Можливості Обмеження
· застосування технології стратегічного моделювання державного управління розвитком ТРК регіону; · розвиток транскордонного співробітництва у ТРК регіоні; · вихід туристичного і рекреаційного бізнесу на міжнародний ринок; · залучення інвестицій у модернізацію ТРК Закарпаття; · використання світового досвіду в дослідженні, організації і управлінні ринком туристично-рекреаційних послуг; · дослідження та ефективне вико­рис­тання турис­тично-рекреацій­ного потенціалу Закарпаття; · проведення науково-обгрунто­ваного економічного зонування рекреаційних територій Закар­патської області.   · недосконале податкове законодавство; · обмежене бюджетне фінан­су­вання; · наявність адміністративних бар’є­рів на шляху становлення та розвитку ТРК Закарпаття (реєстрація, ліцензування, сертифікація, регулювання орендних відносин); · відсутність механізмів реалізації державної політики щодо підтримки туристичного бізнесу; · орієнтація іноземних партнерів, головним чином, на експлуатацію мінерально-сировинних ресурсів регі­о­ну;


Дата добавления: 2015-07-08; просмотров: 222 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Управління ризикозахищеністю та конфліктами на туристичному підприємстві. | Основні підходи до класифікації засобів розміщення | Класифікація засобів розміщення туристів за ВТО | Типи готельних підприємств за призначенням | Спеціалізовані готелі | Основні стратегії ціноутворення в туризмі. | Реалізація продукції. Методи обслуговування і права споживачів | Фестивальний туризм в Закарпатті | Вимоги до складання індивідуального тексту екскурсії. Якість екскурсії, способи її оцінки. | Якість екскурсії, способи її оцінки. |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Основні функції менеджменту на підприємствах індустрії гостинності.| Забезпечення раціонального використання ресурсного потенціалу

mybiblioteka.su - 2015-2021 год. (0.007 сек.)