Забезпечення безпеки туристів на маршруті.

Р о з д і л VII БЕЗПЕКА ТУРИСТІВ Стаття 26. Система забезпечення безпеки туристів

Безпека туристів на території України гарантується державою. Державний комітет України по туризму разом з заінтересованими міністерствами та відомствами розробляє програму забезпеченнямзахисту та безпеки туристів і організує її виконання.

Місцеві органи державної виконавчої влади в галузі туризмумрозробляють і організують виконання регіональних программзабезпечення захисту та безпеки туристів, особливо в місцяхмтуристичної активності.

Суб'єкти туристичної діяльності розробляють конкретні заходимщодо забезпечення безпеки туристів, екскурсантів, які берутьмучасть у туристичних подорожах, походах, змаганнях, запобіганнямтравматизму та нещасним випадкам і несуть відповідальність за їхмвиконання.

Стаття 27. Забезпечення виконання комплексу заходівмз безпеки туристів

З метою забезпечення безпеки туристів суб'єкти туристичної діяльності зобов'язані здійснювати:

- підготовку безпечних умов для перебування туристів, облаштування трас походів, прогулянок, екскурсій, місць проведення змагань, забезпечення туристів справним спорядженням та інвентарем;

-навчання туристів засобам профілактики і захисту від травм та нещасних випадків, інструктаж з надання першої медичної допомоги, а також інформування про джерела небезпеки, які можуть бути зумовлені характером маршруту та поведінкою самих туристів;

-контроль за підготовкою туристів до подорожей, походів, змагань, інших туристичних заходів;

-надання оперативної допомоги туристам, що зазнають лиха, транспортування потерпілих;

-розробку та реалізацію спеціальних вимог безпеки під час організації та проведення походів з автомобільного, гірського, лижного, велосипедного, водного,мотоциклетного, пішохідноготуризму та спелеотуризму.

Стаття 28. Спеціалізовані служби забезпечення безпеки туристів

З метою здійснення практичної роботи по забезпеченню безпеки туристів, поданню їм допомоги і захисту в екстремальних ситуаціях суб'єкти туристичної діяльності, що спеціалізуються на організації туристичних подорожей з використанням активних форм пересування туристів, створюють пошуково-рятувальні служби або укладають угоди

з відповідними службами на обслуговування.

Порядок створення і діяльності таких служб визначається положенням, яке затверджується Державним комітетом України по туризму.

Пошуково-рятувальна служба взаємодіє з органами охорони здоров'я, зв'язку, внутрішніх справ, цивільної авіації, лісового та водного господарства, гідрометеорологічної служби.

150. SWOT АНАЛІЗ туристичної галузі Закарпаття

Сильні і слабкі сторони розвитку ТРК Закарпатської області

Сильні сторони

Слабкі сторони

· наявність рекреаційних територій: загальна площа ландшафтів рекреаційного призначення у Закарпатській області складає 2,6 тис. га, 80% території займають гори; · наявність мінеральних вод: із 36 типів мінеральних вод, наявних в Україні, 32 типи є в Закарпатті, затверджені експлуатаційні запаси мінеральних вод області 3 272 куб. м на добу мають 14 родовищ; · розширення мережі природно-заповідного фонду області; · привабливі природні умови, гірські озера, лісові комплекси, краєзнавчі парки (заг. площа 130 га); · значний прогрес в інфраструктурі охорони довкілля, зниження величини викидів від стаціонарних забрудників і автотранспорту; · велика кількість унікальних туристично-рекреаційних об’єктів (замки, церкви, пам’ятки архітектури тощо); · унікальні природні та туристичні ресурси для розвитку туризму (“Центр Європи”, “Синевірське озеро”, “Долина нарцисів”); · наявність природних умов для розвитку екстремального, сільського, зеленого туризму та туризму за інтересами (мисливства, рибальства тощо); · існують об’єкти, які вико­­рис­товуються для спелеотуризму; · інтенсифікація туристичної діяльності, зростання потоків іноземних туристів; · наявність мережі санаторіїв, санаторіїв-профілакторіїв, баз від­починку; · проведення масштабного капітального ремонту закладів рекреаційної сфери (протягом минулого року кожен другий санаторно-оздоровчий заклад перебував на капремонті).

· незадовільний стан ґрунтів через втручання в екосистему Карпат; · самовільна, несанкціонована вирубка лісових насаджень; · погіршення якості підземних вод; · низький рівень знешкодження токсичних відходів: знешкоджується значно менше, ніж виробляється (із 36 тис. тон відходів, що виробляється щороку знешкоджується тільки 15 тис.тон); · відсутність полігонів і місць захоронення для токсичних відходів; · значне забруднення річок; · ріст забруднення вихлопними газами та збільшення шуму у зв’язку із розвитком транскордонного співробітництва; · брак водостічних споруд та каналізацій на значній частині території області; · незадовільний стан пам’яток природи, історії, культури, архітектури; · низький рівень розвитку туристичної інфраструктури; · недостатня кількість розроблених туристичних маршрутів в межах області; · погана доступність до об’єктів спелеотуризму; · недостатня кількість об’єктів готельного господарства; · недостатній рівень благоустрою озер і рік для туристичних потреб; · погане пристосування для потреб спеціалізованого туризму; · недостатня кількість туристичного товару та спорядження; · неточність інформаційного забезпе­чення для туристів; · низький рівень матеріально-технічної бази рекреаційної сфери; · невідповідність якості рекре­аційних послуг міжнародним стандар­там.

Можливості і обмеження розвитку ТРК Закарпаття

Зовнішні

Можливості

Обмеження

· застосування технології стратегічного моделювання державного управління розвитком ТРК регіону; · розвиток транскордонного співробітництва у ТРК регіоні; · вихід туристичного і рекреаційного бізнесу на міжнародний ринок; · залучення інвестицій у модернізацію ТРК Закарпаття; · використання світового досвіду в дослідженні, організації і управлінні ринком туристично-рекреаційних послуг; · дослідження та ефективне вико­рис­тання турис­тично-рекреацій­ного потенціалу Закарпаття; · проведення науково-обгрунто­ваного економічного зонування рекреаційних територій Закар­патської області.

· недосконале податкове законодавство; · обмежене бюджетне фінан­су­вання; · наявність адміністративних бар’є­рів на шляху становлення та розвитку ТРК Закарпаття (реєстрація, ліцензування, сертифікація, регулювання орендних відносин); · відсутність механізмів реалізації державної політики щодо підтримки туристичного бізнесу; · орієнтація іноземних партнерів, головним чином, на експлуатацію мінерально-сировинних ресурсів регі­о­ну;

Дата добавления: 2015-07-08