Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Методи навчання

Читайте также:
  1. I. ОРГАНИЗАЦИОННО-МЕТОДИЧЕСКИЙ РАЗДЕЛ
  2. II МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ ПО ПОДГОТОВКЕ К ПРАКТИЧЕСКОМУ ЗАНЯТИЮ
  3. II. МЕТОДИЧЕСКИЕ УКАЗАНИЯ ДЛЯ ВЫПОЛНЕНИЯ САМОСТОЯТЕЛЬНОЙ РАБОТЫ
  4. II. Методические указания по изучению дисциплины
  5. II. Режим методического дня
  6. IV. Учебно-методические сборы.
  7. IX. УЧЕБНО-МЕТОДИЧЕСКОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ ДИСЦИПЛИНЫ

ПЛАН

проведення семінарського заняття № 1

Тема 1. Політика як соціальне явище

Час: 2 години

Питання для обговорення:

1. Поняття політики. Багатозначність терміна «політика».

2. Рівні та функції політики.

3. Морально-правові засади політики.

Теми індивідуальних завдань:

1. Основні етапи розвитку політичної науки.

2. Основні парадигми і школи політології.

3. Політологія замість ідеології: чи необхідна політична освіта демократичному суспільству?

4. Хто є хто у світовій політичній науці.

5. Методика політологічного дослідження.

6. Політологія в системі гуманітарної освіти.

7. Порівняльна і прикладна політологія.

8. Співвідношення політології і політичної антропології.

9. Системний підхід і комп'ютерне моделювання в політичному прогнозуванні.

10. Політична наука в сучасній Україні: основні завдання, шляхи розвитку і перспективи.

 

Література:

1. Политология. Курс лекций. Учебное пособие. / Под ред. В.В. Буреги, В.Ж. Попова. – Донецк, ДонГУУ, 2005. – С. 4-20, 21-42, 47-61, 62-70, 70-82, 95-98.

2. Холод В.В. Лекції з політології. – Суми, 2001. – С. 7-24, 25 – 45, 274-292.

3. Основи політичної науки. Курс лекцій. / За ред. Б. Кухти. – Львів, 1996.- С. 82-187, 188-225.

4. Скиба В.Й., Горбатенко В.П., Туренко В.В. Вступ до політології. – К., 1996.- С. 278-356, 426-448, 526-546.

5. Пугачев В.П., Соловьев А.И. Введение в политологию. Учебник для студентов высших учебных заведений. – М., 1999. – С. 7-23, 23-47.

6. Алмонд Г. Политическая наука: история дисциплины. //Полис. – 1997. - № 6.

7. Краснов Б.И. Политология как наука и учебная дисциплина. // Социально-политический журнал. – 1995. - № 1.

ПЛАН

проведення семінарського заняття № 2

Тема 2. Основні політичні доктрини

Час: 2 години

Питання для обговорення:

1.Соціально-політичні ідеї лібералізму і неолібералізму.

2.Консерватизм і неоконсерватизм.

3.Соціал-демократичні і комуністичні ідеї і концепції.

Теми індивідуальних завдань:

1.Принцип справедливості в «ідеальній державі» Платона.

2.Вчення Аристотеля про найкращий устрій суспільства.

3.Мораль і політика у вченнях Конфуція і Макіавеллі.

4.Ідеї Ш. Монтеск'є про поділ влади.

5.Порівняльний аналіз вчень про державу Т. Гоббса і Дж. Локка.

6.Консервативна думка в Росії: М. Данилевський, К. Леонтьев, К. Победоносцев.

7.Політичні ідеї російського післяжовтневого зарубіжжя (М. Бердяєв, С. Франк, Г. Федотов, И. Ільїн).

8.Ідейна боротьба в українській політичній думці початку ХХ ст.: «самостійники» і «автономісти» (М. Міхновський, Д. Донцов, М. Грушевський, В. Вінниченко).

9.«Український титан» М.П. Драгоманов і його погляди на політику.

10.Дослідження проблем влади в українській політичній думці (В. Ліпинський, М. Хвилевий).

Література:

1.Политология. Курс лекций. Учебное пособие. / Под ред. В.В. Буреги, В.Ж. Попова. – Донецк, ДонГУУ, 2005. – С. 4-20, 21-42, 47-61, 62-70, 70-82, 95-98.

2.Холод В.В. Лекції з політології. – Суми, 2001. – С. 7-24, 25 – 45, 274-292.

3.Основи політичної науки. Курс лекцій. / За ред. Б. Кухти. – Львів, 1996.- С. 82-187, 188-225.

4.Введение в политологию. Наука о политике. Учебное пособие. / Под ред. Н.И. Горлача, Г.Т. Головченко. – Харьков, 1995. - С. 150-189.

5.Ирхин Ю.В., Зотов В.Д., Зотова Л.В. Политология. Учебник. – М.: Юрист, 2000. – С. 8-19, 20-29, 330-369.

6.Бодуен Ж. Вступ до політології. – К., 1995.

7.Себайн Дж., Торсон Т. Історія політичної думки. – К., 1997.

ПЛАН

проведення семінарського заняття № 3

Тема 3. Людина і політика

Час: 2 години

Питання для обговорення:

1.Особистість як суб'єкт і об'єкт політики.

2.Політична соціалізація особистості.

3.Передумови, мотиви, рівні і форми політичної діяльності особистості.

Індивідуальні завдання.

1.У джерел елітизму: Парето, Моска, Міхельс.

2. Українська історія з погляду концепції циркуляції еліт.

3. Реформи в пострадянській Україні: чи відбулася зміна еліт?

4. Політичні портрети сучасних українських лідерів.

5.Лобізм у політичному житті західних країн.

6.Теорії соціальних класів: між Марксом і Вебером.

7. Соціальні групи і політична поведінка.

8.Сучасні концепції еліти.

9.Харизматичне лідерство.

10.Політико-психологічні концепції лідерства.

 

Література:

1.Политология. Курс лекций. Учебное пособие. / Под ред. В.В. Буреги, В.Ж. Попова. – Донецк, ДонГУУ, 2005. – С. 4-20, 21-42, 47-61, 62-70, 70-82, 95-98.

2.Холод В.В. Лекції з політології. – Суми, 2001. – С. 7-24, 25 – 45, 274-292.

3.Основи політичної науки. Курс лекцій. / За ред. Б. Кухти. – Львів, 1996.- С. 82-187, 188-225.

4.Політологія: історія та методологія. / За ред. Ф.М. Кирилюка. – К., 2000.– С. 9-16.

5.Політологія: історія та методологія. / За ред. Ф.М. Кирилюка. – К., 2000.– С. 9-16.

6.Полохало В. Політологія посткомуністичних суспільств в Україні і Росії. // Політична думка. – 1998. - № 2.

7.Рудич Ф. Політологія в Україні. Теорія та прикладний контекст. // Віче. – 1997. - № 7.

 

ПЛАН

проведення семінарського заняття № 4

Тема 4. Політична влада

Час: 2 години

Питання для обговорення:

1. Природа і зміст влади.

2. Класифікація влади.

3. Структура влади.

4. Ресурси влади.

5. Проблема легальності і легітимності влади.

6. Ефективність політичної влади в Україні.

Індивідуальні завдання.

1. Бюрократія: теоретичні концепції.

2. Політико-психологічний портрет сучасного українського чиновництва.

3. Концепція раціональної бюрократії М. Вебера.

4. Мотиваційні основи влади.

5. Влада і свобода.

6. Поведінкові концепції влади.

7. Джерела і показники легітимації влади.

8. Походження влади і її джерела.

9. Необхідні і достатні умови для виникнення і стійкого розвитку демократії.

10. Загальнонаціональний, регіональний і місцевий рівні політичної влади, форми взаємостосунків між ними.

 

Література:

1.Политология. Курс лекций. Учебное пособие. / Под ред. В.В. Буреги, В.Ж. Попова. – Донецк, ДонГУУ, 2005. – С. 4-20, 21-42, 47-61, 62-70, 70-82, 95-98.

2.Холод В.В. Лекції з політології. – Суми, 2001. – С. 7-24, 25 – 45, 274-292.

3.Основи політичної науки. Курс лекцій. / За ред. Б. Кухти. – Львів, 1996.- С. 82-187, 188-225.

4.Введение в политологию. Наука о политике. Учебное пособие. / Под ред. Н.И. Горлача, Г.Т. Головченко. – Харьков, 1995. - С. 150-189.

5.Ирхин Ю.В., Зотов В.Д., Зотова Л.В. Политология. Учебник. – М.: Юрист, 2000. – С. 8-19, 20-29, 330-369.

6.Бодуен Ж. Вступ до політології. – К., 1995.

7.Себайн Дж., Торсон Т. Історія політичної думки. – К., 1997.

ПЛАН

проведення семінарського заняття № 5

Тема 5. Правова держава та громадянське суспільство

Час: 2 години

Питання для обговорення:

1.Правова держава:

а) історія проблеми;

б) характерні риси.

2.Поняття і сутність громадянського суспільства:

а) історія становлення;

б) основні ознаки й умови формування.

3.Складання громадянського суспільства і правової держави в Україні.

Індивідуальні завдання.

1.Формування громадянського суспільства в сучасній Україні: проблеми і перспективи.

2.Структурний функціоналізм як методологічна основа теорії політичної системи.

3.Порівняльний аналіз концептуальних моделей політичних систем Д. Істона і Г. Алмонда.

4.Концепція громадянського суспільства: ідейні джерела й основні віхи формування.

5.Громадянське суспільство в країнах Заходу, Сходу, Африки і Латинської Америки.

6.Структура і функції політичної системи.

7.Типології політичних систем.

8.Ознаки держави і їх трактування.

9.Порівняльний аналіз основних моделей федерації.

10.Представницькі інститути влади: функції і прерогативи.

 

Література:

1.Политология. Курс лекций. Учебное пособие. / Под ред. В.В. Буреги, В.Ж. Попова. – Донецк, ДонГУУ, 2005. – С. 101-118,120-146,148-158, 160-184.

2.Гелей С.Д., Рутар С.М. Основи політології. Навчальний посібник. – К., 1999. – С. 240-278.

3.Кухта Б., Теплоухова Н. Політичні еліти і лідерство. Навчальний посібник. – Львів, 1995. – 200 с.

4.Халипов В. Введение в науку о власти. – М., 1996.

5.Тоффлер О. Смещение власти: знание, богатство и принуждение на пороге XXI в. – М., 1991.

ПЛАН

проведення семінарського заняття № 6

Тема 6. Соціальні спільноти у політиці

Час: 2 години

Питання для обговорення:

1.Соціальна детермінованість політичних явищ.

2.Вплив змін статусних позицій на політичну поведінку соціальних груп.

3.Співвідношення соціальної диференціації і політичної ідентифікації.

Індивідуальні завдання.

1.Еволюція соціальної стратифікації західного суспільства.

2.Основні риси і характер стратифікації радянського суспільства.

3.Теорії походження нерівності.

4.Соціальний контекст політики.

5.Світовий досвід рішення проблем національно-державного устрою.

6.Етнонаціональна структура України.

7.Теорія етносу Л.М. Гумільова.

8.Від неостановості до неокласовості: динаміка соціальних змін сучасного українського суспільства.

9.Умови політичної стабільності і методи її забезпечення.

10.Деструктурація громадянського суспільства і феномен маргіналізації.

Література:

1.Политология. Курс лекций. Учебное пособие. / Под ред. В.В. Буреги, В.Ж. Попова. – Донецк, ДонГУУ, 2005. – С. 101-118,120-146,148-158, 160-184.

2.Гелей С.Д., Рутар С.М. Основи політології. Навчальний посібник. – К., 1999. – С. 240-278.

3.Холод В.В. Лекції з політології. Навч. посібник. – Суми, 2001. – С. 256-273.

4.Пугачев В.П., Соловьев А.И. Введение в политологию. – М.: Аспект Пресс, 1997. – С. 162-181.

5.Касьянов Г.В. Теорії нації та націоналізму. – К.: Либідь, 1999. – С. 30-35, 183-208, 258-301.

6.Радаев В.В., Шкаратан О.И. Социальная стратификация. – М., 1995.

7.Актуальні питання вітчизняної етнополітики: шляхи модернізації. – К.: Укр. центр політ. досліджень, 2004. – 311 с.

8.Кавтарадзе С.Д. Этнополитические конфликты на постсоветском пространстве. – М.: Экзамен, 2005. – 223 с.

9.Українська політична нація: генеза, стан, перспективи. – К.: Нац. інститут стратег. досліджень, 2004. – 647 с.

ПЛАН

проведення семінарського заняття № 7

Тема 7. Політична культура

Час: 2 години

Питання для обговорення:

1.Типи політичної культури і її національні різновиди.

2.Політична культура особистості.

3.Призначення і функції політичної культури.

Індивідуальні завдання.

1.Порівняльний аналіз політичних культур: Захід-Схід-Україна.

2.Радянська політична культура: сутність і типологічні особливості.

3.Політичний міф: генезис, динаміка, механізм діяльності.

4.Політико-культурні фактори в процесі модернізації.

5.Порівняльний аналіз політичної участі в країнах Заходу і Сходу.

6.Теорія раціонального вибору: обґрунтування і критика.

7.Основні тенденції електоральної участі в Україні.

8.Політичні норми і ціннісні орієнтації сучасного українського суспільства.

9.Абсентеїзм як тип політичної поведінки.

10.Проблема політичної культури в історії політичної думки.

 

Література:

1.Политология. Курс лекций. Учебное пособие. / Под ред. В.В. Буреги, В.Ж. Попова.– Донецк, ДонГУУ, 2005. – С. 226-243; 245-255.

2.Ирхин Ю.В., Зотов В.Д., Зотова Л.В. Политология. Учебник. – М.: Юрист, 2000. – С. 201-220.

3.Пугачев В.П., Соловьев А.И. Введение в политологию. Учебник для студентов высших учебных заведений. – М., 1999. – С. 182-250; 270-290.

4.Бжезинский Збигнев. Выбор: мировое господство или глобальное лидерство. / Пер. с англ. – М.: Международные отношения, 2005. – 287 с.

5.Кара-Мурза С.Г. Манипуляция сознанием. – М.: Алгоритм, 2000. (главы 12-13).

6.Щербак Ю. Україна: виклик і вибір – перспективи України в глобалізованому світі ХХІ ст. – К.: Дух і літера, 2003. – 574 с.

7.Хантингтон С. Третья волна. Демократизация в конце ХХ века. / Пер. с англ. – М.: РОССПЭН, 2003. – 365 с.

 

ПЛАН

проведення семінарського заняття № 8

Тема 8. Політичні конфлікти та кризи

Час: 2 години

Питання для обговорення:

1.Сутність і види політичних конфліктів.

2.Типи політичних конфліктів.

3.Різновиди політичної кризи.

Індивідуальні завдання.

1.Політичний тероризм: сутність, типи, причини виникнення і засоби боротьби з ним.

2.Основні фактори і причини політичного протесту.

3.Політична участь і проблема стабільності.

4.Внутрішньополітична криза, етапи її визрівання і прояву.

5.Конфлікт як фактор стабільності суспільства (на прикладі теорії конфлікту Р. Дарендорфа).

6.Криза політичної участі: способи і шляхи її подолання.

7.Паблик рілейшнз у діяльності політичних партій.

8.Маніпулювання суспільною думкою у виборчих кампаніях.

9.ХХІ століття в політичних прогнозах.

10.Політичний маркетинг як частина виборчої кампанії.

 

Література:

1.Политология. Курс лекций. Учебное пособие. / Под ред. В.В. Буреги, В.Ж. Попова.– Донецк, ДонГУУ, 2005. – С. 226-243; 245-255.

2.Ирхин Ю.В., Зотов В.Д., Зотова Л.В. Политология. Учебник. – М.: Юрист, 2000. – С. 201-220.

3.Пугачев В.П., Соловьев А.И. Введение в политологию. Учебник для студентов высших учебных заведений. – М., 1999. – С. 182-250; 270-290.

4.Страны мира и международные организации. / Под ред. В.Н. Филатова. – М.: УНИИНТЕХ, 2004. – 131 с.

5.Колесников А.И. Первый украинский: записки с передовой. – К.: Нац. книжный проект, 2005. – 412 с.

6.Корені трави: участь громадськості у формуванні політики. / Упор. Г. Усатенко, О. Боронь.- К.: Фонд “Європа ХХІ”, 2004. – 303 с.

ПЛАН

проведення семінарського заняття № 9

Тема 9. Засоби масової інформації і політика

Час: 2 години

Питання для обговорення:

1.Поняття і політичні функції ЗМІ.

2.Особливості політичного впливу ЗМІ.

3.Політичне маніпулювання і шляхи його обмеження.

Індивідуальні завдання:

1.Політична модернізація і соціальні конфлікти.

2.Критерії політичного розвитку.

3.Концепції політичної модернізації.

4.Критерії і характерні риси глобальних проблем сучасності.

5.Предмет політичної глобалістики.

6.Проблеми забезпечення екологічної безпеки.

7.Міжнародна безпека і глобальний політичний процес.

8.Проблеми стійкого розвитку.

9.Функції засобів політичної комунікації.

10.Свобода слова в Україні: політичний аспект.

 

Література:

1.Политология. Курс лекций. Учебное пособие. / Под ред. В.В. Буреги, В.Ж. Попова.– Донецк, ДонГУУ, 2005. – С. 226-243; 245-255.

2.Пугачев В.П., Соловьев А.И. Введение в политологию. Учебник для студентов высших учебных заведений. – М., 1999. – С. 182-250; 270-290.

3.Політологія: історія та методологія. / За ред. Ф.М. Кирилюка. – К., 2000. – С. 270-309; 320-334.

4.Врублевський В. Український шлях. Начерки. Геополітичне становище та національні інтереси України. – К.: “Дем. Україна”, 1997. – 420 с.

5.Козловский В.В., Уткин А.И., Федотова В.Г. Модернизация: от равенства к свободе. – СПб., 1995.

6.Україна – НАТО: майбутнє в руках минулого. / Центр Разумкова. – К.: Заповіт, 2004. – 176 с.

7.Многоликая глобализация. / Под ред. П.Бергера и С.Хантингтона. – М.: Аспект Пресс, 2004. – 379 с.

6. Методичні рекомендації до самостійного вивчення студентами матеріалу та засоби його контролювання з кожного змістового модуля

Самостійна робота студента є невід’ємною складовою процесу вивчення конкретної дисципліни, її зміст визначається робочою навчальною програмою, методичними матеріалами, завданнями та вказівками викладача. Самостійна робота студента забезпечується системою навчально-методичних засобів, передбачених для вивчення конкретної навчальної дисципліни, а саме: підручниками, навчальними та методичними посібниками, конспектами лекцій, практикумами, методичними вказівками тощо. Методичні матеріали для самостійної роботи студентів повинні передбачати можливість проведення самоконтролю з боку студентів. Навчальний матеріал дисципліни, передбачений робочим навчальним планом для засвоєння студентом у процесі самостійної роботи, виноситься на підсумковий контроль поряд з навчальним матеріалом, який опрацьовувався при проведенні аудиторних занять.

Самостійна робота над навчальною дисципліною для студентів може включати:

· опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу;

· вивчення окремих тем або питань, що передбачені для самостійного опрацювання;

· підготовка до виступу на семінарському занятті;

· підготовка до проведення практичних робіт;

· переклад іноземних текстів встановлених обсягів;

· розв’язання і письмове оформлення задач, схем, діаграм, інших робіт;

· виконання домашніх завдань;

· підготовка до проведення контрольних заходів (складання змістових модулів, модульного контролю).

Курс політології покликаний сформувати інтерес до сфери політичного, навички самостійного і неупередженого вивчення політичного життя, вміння із знанням справи брати участь у політичному процесі, формулювати і виражати свою думку про ті чи інші політичні події. Перш за все слід зважити на те, що мова сучасної політики потребує відповідної серйозної роботи і опанування. Це вимагає від студента ґрунтовно ознайомитися із існуючими словниками, що містять основний об’єм сучасного політичного лексикону. Можна порадити перш за все звернути увагу на невеликий за обсягом, але змістовний словник-довідник С.Г.Рябова “Політологія: Словник термінів і понять” (К.: Тандем, 1996), або більш нове і доповнене видання цієї ж роботи (К., Видавничий дім «КМ Академія», 2001).

В бібліотеці ДонДУУ в достатній кількості наявний «Політологічний енциклопедичний словник» (К., 1997), до якого слід звернутися, якщо треба більш докладно зрозуміти те чи інше слово з лексикону політики. У Москві під редакцією проф. Г. Семігіна у 1999 р. вийшла «Политическая энциклопедия» у 2 – х тт.

Радимо також звернути увагу на глосарій, вміщений наприкінці книги «Основи демократії» (К., 2002). Книга також наявна у бібліотеці ДонДУУ.

Політологічний словник розміщений також у навчально-методичному посібнику “Политология”(ДонДУУ, 2006).

Слід мати на увазі, що досить прості і усім знайомі слова в рамках політичної науки набувають чіткого змісту, який треба правильно розуміти (скажімо, “влада”, “політика”, “цінність”,). Не покладайтеся на свою спроможність усе пояснити “своїми словами”, - їх, як правило, не вистачає.

Зверніть увагу на взаємозв’язок понять між собою, на їхню взаємну залежність.

Спробуйте окреслити коло найбільш фундаментальних понять політичної науки (скажімо, 15 – 20), із допомогою яких можна описати і в основному пояснити (наскільки це буде можливо) соціально – політичну реальність.

Складіть таблицю “Основні етапи розвитку політичної думки” (діячі, напрямки наукової теорії, основні праці, внесок у становлення і розвиток політичної думки).

Оберіть з наведеного нижче списку зручний для Вас посібник (підручник), ознайомтеся із його змістом, продивіться усі теми.

Більш уважно прочитайте розділи, де безпосередньо йдеться про теми, внесені до програми курсу.

Намагайтеся фіксувати ключові слова і словосполучення, через посередництво яких Ви будете розкривати тему. Скажімо, неможливо розповісти про політичну систему суспільства, не використовуючи і не розуміючи таких понять, як “держава”, “політична партія”, “політичний клас” та ін.

Продивіться питання, які виносяться на іспит. Спробуйте відповісти на них, не звертаючись до посібника або записів.

У разі, якщо у Вас виникають запитання, на які Ви не знаходите (не знайшли) відповіді – зверніться за консультацією до викладача кафедри соціології управління (корпус 6, ауд. 205, телефон (0622) 312-56-65).

У підготовці до іспиту (і в цілому для кращого опанування курсу) рекомендується звернутися до додаткової літератури, яка містить відомості про сучасні політичні процеси. Це, зокрема, стосується, періодичної печаті (газети, журнали). Не обминіть увагою такі відомі видання, як журнал “Політична думка”, “Политические исследования”.

Вивчення курсу ставить на меті сформувати стійкий інтерес до соціально політичного життя, проблем політики, сприяти Вашому свідомому самовизначенню як суб’єкта власного життя. Не уникайте можливості викласти власну думку, своє бачення тієї чи іншої складної проблеми, - адже політологія пропонує тільки певне (і багато в чому обмежене) бачення соціального світу. Навіть якщо Ви свідомо намагаєтесь уникнути політики, це краще зробити із знанням справи.

Методичні рекомендації та плани семінарських занять для студентів всіх форм навчання та всіх спеціальностей видані як навчально-методичний посібник “Політологія” під редакцією В.В. Бурегі та В.Ж. Попова (ДонДУУ, 2006).

Зміст самостійної роботи студентів та форми контролю:

Найменування змістових модулів та тем Види та зміст самостійної роботи Закріплення практичних навичок і умінь Форми контролю
Змістовий модуль 1. Теоретико-методологічні основи політології
Тема 1. Предмет і методи політології. Політика як соціальне явище Написати есе «Що таке політика?». Зібрати афоризми відомих мислителів про політику. Знайти 2-3 приклади застосовування політології у практичній діяльності.   Робота з літературою. Використання теорії у практичній діяльності. інд.завдання
Тема 2. Становлення та розвиток політичної думки. Основні політичні доктрини Заповнити таблицю «Основні політичні доктрини». Розробити вправу-гру «Визначення ідеологічних уподобань пересічного громадянина» Вміння порівнювати політичні явища та процеси. Творчий підхід до навчання. контр.завдання
Тема 3. Суб’єкти та об’єкти політики. Людина і політика. Політичне лідерство та політичні еліти Виявити і проаналізувати соціальні і психологічні корені політичного конформізму. Дати порівняльний аналіз Загальної декларації прав людини (1948 р.) і Декларації прав національностей України (1991 р.). На матеріалі сучасного суспільного і політичного життя України проаналізувати причини політичної індиферентності. Заповнити таблицю «Класифікація політичної еліти». Порівняння теоретичного матеріалу, пошук співпадінь та розбіжностей. Застосування знань для аналізу політичного процесу. усне опит.
Тема 4. Політична влада. Політичні партії та партійні системи Охарактеризувати суспільно-політичні рухи за планом: типологія, причини і передумови виникнення, ідейно-політичні позиції; стратегія і тактика дій; соціальна база і рушійні сили; взаємини з існуючою владою, ефективність. На основі сайтів політичних партій України прокомментувати напрями їх діяльності.   Аналіз суспільно-політичних явищ. Застосування знань для аналізу політичного процесу. тестування
Змістовий модуль 2. Соціальний та інституціональний вимір політики
Тема 5. Політична система суспільства. Правова держава та громадянське суспільство Написати есе «Громадянське суспільство в Україні: мета чи примара?» Скласти порівняльну таблицю «Суспільство і держава: їхні взаємини». Вести протягом семестру щоленник «Мої дії як громадянина правової держави».   Закріплення вмінь вести спостереження та аналізувати документи. творче завдання
Тема 6. Соціальні спільноти як суб’єкти і об’єкти політики. Етнонаціональні проблеми суспільства Знайти 2-3 приклади успішного та помилкового вирішення державою соціальних та етнічних проблем. Прочитати та обговорити статтю «Актуальні питання вітчизняної етнополітики: шляхи модернізації». Робота з літературою. Вміння вести цивілізовану дискусію, отстоювати свою точку зору. контр.завдання
Тема 7. Політичний процес. Політична свідомість та політична культура Ознайомитися з творами Бжезинського та Хантінгтона, порівняти їх погляди та твердження щодо перспектив світового політичного процесу, аргументувати свою точку зору. Скласти проект анкети «Політична культура українського громадянина». Скласти план «Політичний процес в Україні» (протягом навчального семестра).   Робота з літературою. Вміння вести цивілізовану дискусію, отстоювати свою точку зору. Застосування знань для аналізу політичного процесу. контр.завдання
Тема 8. Світова політика та міжнародні відносини. Політичні конфлікти та кризи Знайти дані про найбільш довготривалі політичні конфлікти, розробити власний засіб виходу з конфліктної ситуації. Підготувати повідомлення «Україна у міжнародних відносинах».   Робота з періодичними виданнями суспільно-політичного характеру. Аналіз конкретної ситуації за допомогою понятійного апарату політології. творче завдання
Тема 9. Політичне прогнозування. ЗМІ і політика Підготувати повідомлення «Перспективи України на світовій політичній арені». Комплексне завдання: розробити ПР-програму для нової політичної партії.   Підготовка до практичної діяльності на політичному ринку. тестування

7. Методичні рекомендації до виконання індивідуальних завдань

 

Використання індивідуальних завдань з дисципліни «Політологія» спрямоване на закріплення, розширення та поглиблення знань студентів, на розвиток вільного оперування термінологією, стимулювання процесів мислення та власного евристичного пошуку. Індивідуальні завдання в цілому орієнтовані на дидактичні одиниці дисципліни й врахування індивідуальних потреб та утруднень студента.

Відповідно до рівнів пізнавальної діяльності студентів вони градуйовані за рівнем складності:

Перший рівень – завдання, які сприяють засвоєнню інформації на рівні ознайомлення, у тому числі на впізнавання, відтворення окремих фактів, даних, понять, нормативів, правил;

Другий рівень – завдання, які передбачують засвоєння та відтворення інформації на рівні простих мислених операцій й формують навички діяльності за взірцем у стандартних умовах;

Третій рівень – завдання, що потребують використання відносно складних мислених операцій й формують вміння діяти у нестандартних ситуаціях;

Четвертий рівень – проблемні завдання, які розвивають продуктивно-творче мислення, у тому числі завдання щодо аналізу складних ситуацій, формулювання проблемних питань, на виконання завдань дослідницького характеру.

З урахуванням специфіки майбутньої професійної діяльності студентів у якості індивідуального науково-дослідного завдання (ІНДЗ) виступає завдання щодо проведення політологічного дослідження. Воно зорієнтоване на формування здібностей студентів до широкого переносу принципів, методів наукового пізнання у нові ситуації, розвиток навчально-дослідних вмінь, набуття досвіду творчої самореалізації.

ІНДЗ та рекомендації щодо їх виконання студенти отримують після опрацювання теми 2 змістового модуля 1. При визначенні рівня складності ІНДЗ для кожного студента береться до уваги рівень сформованості його готовності до навчально-дослідної діяльності та готовності до вивчення дисципліни «Політологія».

Індивідуальна робота студентів виконується згідно робочому навчальному плану, її вид і зміст відображається у робочій навчальній програмі. Індивідуальні завдання виконуються самостійно і не входять у тижневе аудиторне навантаження студента. Викладач контролює виконання індивідуального завдання на додаткових заняттях, графік яких розробляється і затверджується на початку семестру.

До індивідуальних завдань відноситься написання рефератів, есе, оформлення звітів, аналіз практичних проблемних ситуацій, підготовка результатів власних досліджень до виступу на конференції, участь в олімпіадах тощо.

Для активізації самостійної роботи студентів та здійснення поточного контролю знань пропонується виконання індивідуальних творчих завдань. Творчі завдання можуть носити як теоретичний, так і практичний характер. Виконання завдання передбачає:

- вибір теми творчого завдання із переліку тем, запропонованих викладачем;

- відповідність викладеного матеріалу назві завдання;

- певний ступінь самостійності та творчості студента в осмисленості і викладенні теми завдання;

- логічність викладеного матеріалу.

Виконання індивідуальних творчих завдань формує у студента:

- навички формулювання і аргументування власної точки зору;

- вміння аналізувати складні суспільні проблеми;

- вміння самостійно здобувати необхідну інформацію;

- навички критичного аналізу конкретних PR - акцій та застосування набутих теоретичних знань для практичного вирішення проблем у зв’язках з громадськістю.

-

Номери тем навчальної дисципліни Види індивідуальних завдань Розвивальний потенціал індивідуальних завдань
Зм. модуль 1; Т.4 Зм. модуль 2; Т.1, 5 Завдання-проблеми Здібність до бачення проблем та протиріч, навички формулювання проблем
Зм. модуль 1; Т. 2, 4 Зм. модуль 2; Т.1, 5   Завдання з некоректно представленою інформацією Здібність знаходити некоректно представлену інформацію, помилки та виправляти їх
Зм. модуль 1; Т.2, 4 Зм. модуль 2; Т.1, 4, 5 Завдання на висування гіпотез Здібність генерувати ідеї, висувати гіпотези
Зм. модуль 1; Т.4 Зм. модуль 2; Т.1, 4, 5 Завдання на вибір оптимального рішення Гнучкість, раціональність мислення
Зм. модуль 1; Т.2, 4, Зм. модуль 2; Т.4, 5 Завдання на перевірку результатів Критичність мислення, здібність до оцінювальних суджень
Зм. модуль 2; Т.4, 5   Завдання на вироблення алгоритмів, правил, настанов Здібність до узагальнення та згортання мислених операцій, здібність до рефлексії
Зм. модуль 1; Т.2, 4   Дослідницькі завдання Здібність до широкого переносу принципів, методів пізнання в нові ситуації
Зм. модуль 1; Т.2, 4 Зм. модуль 2; Т.1, 4, 5   Завдання на опис явищ, процесів. Завдання на визначення понять, на пояснення, на доведення, на встановлення причинно-наслідкових зв’язків Інтелектуально-логічні здібності
Зм. модуль 2; Т.5   Завдання на вироблення стратегій, планування та організацію діяльності Здібності до самоуправління в навчальній діяльності
Зм. модуль 1; Т.2, 4 Зм. модуль 2; Т.5   Завдання на розподіл обов’язків у процесі колективної діяльності, співпрацю, пошук засобів взаємоконтролю Комунікативні здібності

 

Незалежно від рівня складності, кожне завдання створює для студента проблемну ситуацію, яка з урахуванням специфіки дисципліни не має «правильної» відповіді та однозначного розв’язання. Пошук відповіді може потребувати обговорення питання з викладачем, іншими студентами, загальної дискусії на семінарі чи індивідуальному занятті.

Виконуючи індивідуальні завдання, студенти стикаються з необхідністю пошуку додаткової інформації, побудови гіпотез, встановлення міждисциплінарних зв’язків, рефлексії власної навчальної діяльності.

Технологія роботи з індивідуальними завданнями передбачує попереднє опрацювання студентом певного розділу, теми за навчальними матеріалами і лише потім перехід до роботи власно над завданням. Оцінювання результатів виконання індивідуальних завдань проводиться в межах кількості балів, відведених на оцінювання індивідуальних завдань. Бали зараховуються при проведенні поточної та підсумкової атестації.

Методи навчання

При викладанні дисципліни «Політологія» переважно використовуються активні методи навчання (АМН). А саме:

неімітаційні – лекція, дискусія;

імітаційні – ігрові (рольові ігри, ігрове проектування), неігрові (аналіз конкретних ситуацій, розв’язання ситуаційних завдань).

Вибір методів навчання зумовлений специфікою навчальних завдань, які висуваються для реалізації на конкретному занятті. Для проведення лекційних занять використовуються традиційна та проблемна лекції. Це дозволяє не лише передати великий обсяг інформації, але й позначити нестандартні підходи до розв’язання проблеми. Лекції супроводжуються відповідними слайдами, роздатковим матеріалом тощо.

Відбір методів АМН відповідно до навчальних завдань з дисципліни представлено у таблиці.

 

Завдання дисципліни Методи навчання
Аналізувати сучасні політичні процеси, розуміти їх природу Проблемні лекції, навчальне проектування, дискусії, аналіз конкретних ситуацій, рольові ігри
Критично оцінювати різні теоретичні школи, що займаються аналізом політичної діяльності Проблемні лекції, дискусії
Застосовувати теоретичні знання до аналізу конкретних політичних подій Навчальне проектування, аналіз конкретних ситуацій, рольові ігри
Оцінювати доцільність та ефективність використання різних політичних заходів Проблемні лекції, дискусії, аналіз конкретних ситуацій, рольові ігри
Адекватно сприймати, критично осмислювати і тлумачити політичну сферу суспільства Проблемні лекції, дискусії
Застосовувати отримані знання в професійно-управлінській діяльності Проблемні лекції, аналіз конкретних ситуацій, рольові ігри навчальне проектування

9. Форми та засоби контролю знань студентів

Система контролю успішності студента з дисципліни «Політологія» включає поточний та модульний контроль.

Поточний контроль здійснюється під час проведення семінарських занять і має на меті перевірку і визначення рівня підготовленості студента до виконання конкретного виду роботи. Поточний контроль проводиться у формі усного опитування, обговорення проблемних питань, розв’язання ситуаційних завдань.

Модульний контроль здійснюється під час проведення останнього семінарського заняття. Форма проведення модульного контролю – виконання тестових завдань. Тестові завдання за змістовими модулями мають два рівня складності. 1-й рівень – закриті питання з запропонованими варіантами відповідей, які виявляють рівень сформованості у студентів конкретних, аксіоматичних знань, що дозволяє визначити розуміння студентами понятійного апарату з дисципліни, засвоєння базового фактичного матеріалу. 2-й рівень – відкриті запитання, які потребують стислої відповіді. Цей тип завдань вимагає від студента самостійного визначення та письмового формулювання відповіді у вигляді одного чи декількох слів або одного речення, що дозволяє виявити рівень опанування студентом навчального матеріалу. Базові варіанти тестових завдань представлені нижче.

Завдання до змістового модуля 1

Варіант № 1.


Дата добавления: 2015-07-08; просмотров: 136 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Разное.| Друге завдання.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.043 сек.)