Памятники и деятели культуры Вашего края.

Історія одеської міської скульптури має понад 180-літній вік. Так, один із перших міських пам'ятників, що й нині є символом Одеси — засновнику міста, другому після де Рібаса його градоначальнику дюку Рішельє роботи славетного українського скульптора Івана Мартоса вперше було встановлено 22 квітня 1828 року. Протягом XIX століття у місті з'явилась ще низка пам'ятниікв, що прославляла «батьків» Одеси.

У повоєнний час у Одесі, як місті-герої, було споруджено низку помпезних меморіалів, стел і пам'ятників на вшанування подвигу радянського народу у Великій Вітчизняній війні, зокрема відзначення бойової звитяги на морі, в т.ч. і потьомкінцям.

У різний час у Одесі було встановлено чимало пам'ятників і погрудь класикам української та російської літератур — Тарасові Шевченку, Іванові Франку, Олександру Пушкіну, Льву Толстому (деякі з них бували у місті, а інші — протягом тривалого часу мешкали у ньому).

За незалежності України (від 1991 року) Одеса збагатилась низкою оригінальних пам'ятників і скульптурних композицій, зокрема й авторства відомих російських скульпторів Е. Нєізвєстного і З. Церетелі, пам'ятником на честь «рятівника» міста — апельсина, а також пам'ятником відомому одеситові Л. Утьосову, деякими пам'ятними знаками з приводу трагічних подій національної історії ХХ століття (Війна в Афганістані 1979-1989, Чорнобильська катастрофа тощо).

На сучасному етапі (2000-ні) Одесу не оминула т.зв. «війна пам'ятників» — у частини громадян існують протести і незадоволення з приводу відновлення пам'ятника російській імператриці Катерині ІІ та можливого спорудження пам'ятника Г. Потьомкіну; деякі з існуючих пам'ятників піддаються актам вандалізму, як з боку проросійськи, так і проукраїнськи налаштованих громадян.В 1823 році починається ще один епохальний період в розвитку Одеси. На посаду генерал-губернатора Новоросійського краю та намісником в Бесарабії призначається Михайло Семенович Воронцов.

Саме він робить офіційною столицею своїх підвідомчих володінь Одесу й спрямовує значну частину своєї енергії на подальший розвиток міста та порту. Завдяки графу, з 1928 року починається регулярне пасажирське сполучення по Чорному морю. Перші рейси здійснювались до Криму.

При Воронцові формується комплекс споруд Приморського бульвару. Окрасою бульвару стають будівля першої міської біржі, готелі «Лондонський» та «Петербургський», палаци княгині Наришкіної та власне М.Воронцова.

В центрі бульвару в 1828 році за проектом скульптора Мартоса встановлюється пам’ятник Дюку Де Ришельє. Від цього пам’ятника в 1837-1842 роках архітектором Ф.Бюффо було прокладено 192 сходинки до набережної. Цей спуск відомий зараз як «Потемкинская лестница».

Дата добавления: 2015-07-08