Що являє собою система управління?

1) сукупність взаємодіючих елементів, які складають цілісне утворення, що має властивості відмінні від властивостей складових елементів;

2) сукупність взаємодіючих елементів;

3) цілісне утворення, що має властивості, відмінні від властивостей складових елементів;

4) сукупність елементів організації.

7. Вид управлінського рішення, яке лише приблизно позначає схему дій підлеглих і дає їм широкий простір для вибору засобів і методів їх втілення:

1) контурне;

2) структуроване;

3) алгоритмічне;

4) організаційне.

8. Модель прийняття рішення, яке застосовується для визначення оптимального способу розподілу дефіцитних ресурсів за наявності конкуруючих потреб:

1) моделі теорії черг;

2) моделі управління запасами;

3) модель лінійоного програмування;

4) імітаційне моделювання.

9. Схематичне зображення проблеми прийняття рішення:

1) дерево рішень;

2) платіжна матриця;

3) графік беззбитковості;

4) модель лінійного програмування.

10. Суб`єктами управлінського рішення є:

1) керівники вищої ланки управління;

2) керівники середньої ланки управління;

3) керівники нижчої ланки управління;

4) всі відповіді правильні.

Тема 4

«Методи обгрунтування управлінських рішень»

1.Метод, що використовується для обгрунтування управлінських рішень в умовах невизначеності ситуації, яка є наслідком дії об`єктивних обставин, що невідомі або мають випадковий характер:

1) метод платіжної матриці;

2) метод «дерева рішень»;

3) метод теорії статистичних рішень;

4) метод теорії ігор.

2.Методи обгрунтування управлінських рішень, що використовуються в умовах, коли фактори, які визначають прийняття рішення, не можна кількісно охарактеризувати, або вони взагалі не піддаються кількісному вимірюванню:

1) метод платіжної матриці;

2) метод «дерева рішень»;

3) якісні методи;

4) кількісні методи.

3.Кількісні методи прогнозування можна використовувати, якщо:

1) інформації недостатньо для вивчення тенденції або немає систематичної достовірності залежності між змінними;

2) є переконаність, що діяльність у минулому мала певну тенденцію, яку можна продовжувати в майбутньому;

3) результати одного рішення впливають на наступні рішення;

4) керівник установлює, яка стратегія найбільше сприятиме досягненню цілей.

4. За допомогою управлінських рішень здійснюється:

1) визначення цілей діяльності;

2) закріплення людей за посадами і робочими місцями;

3) розподіл ресурсів;

4) усі відповіді правильні.

5. Управлінські рішення класифікуються за часом дії на:

1 ) стратегічні, тактичні, оперативні;

2) планові, організаційні, регулюючі, активізуючі, контрольні;

3) директивні, нормативні, методичні, рекомендаційні, дозвільні;

4) оптимальні, раціональні.

6. Управлінські рішення класифікуються за напрямом впливу на:

1) стратегічні, тактичні, оперативні;

2) внутрішнього спрямування, зовнішнього спрямування;

3) планові, організаційні, регулюючі, активізуючі, контрольні;

4) директивні, нормативні, методичні, рекомендаційні, дозвільні.

Тема 5

«Планування в організації»

1. Що мається на увазі під поняттям "функція планування "?

1) встановлення цілей та завдань розвитку об'єктів управління, визначення шляхів та засобів їх досягнення;

2) встановлення цілей організації;

3) визначення шляхів і засобів виконання завдань;

4) визначення способів досягнення цілей організації.

2. Стратегічне планування здійснюється:

1) на вищому рівні управління;

2) на низовому рівні управління;

3) на середньому рівні управління;

4) на всіх рівнях управління.

3. Тактика організації – це:

1) короткострокові плани, які конкретизують стратегію;

2) завдання, які треба виконувати;

3) види робіт по досягненню цілей;

4) плани робіт, які слід виконувати.

4. Для практичної реалізації стратегічних планів організації розробляють:

1) тактику, правила, бюджети;

2) тактику і правила;

3) бюджети;

4) правила.

5. Для розроблення стратегічного плану вище керівництво організації повинно виявити:

1) сильні сторони своїх конкурентів;

2) внутрішні сильні і слабкі сторони своєї організації;

3) слабкі сторони своєї організації та конкурентів;

4) сильні сторони конкурентів.

6. Аналіз конкурентів організації проводиться з метою:

1) визначення їх стратегії та сильних сторін;

2) визначення їх цілей та сильних сторін;

3) визначення їх цілей, стратегії, сильних і слабких сторін;

4) визначення стратегії.

7. Довгострокові та перспективні плани розробляються найчастіше строком на:

1) три – п’ять років;

2) п’ять і більше років;

3) один рік;

4) півріччя, квартал, місяць, тиждень.

8. Середньострокові плани розробляються строком на:

1) два – три роки;

2) п'ять і більше років;

3) один рік;

4) півріччя, місяць, декаду, тиждень.

9. Короткострокові плани розробляються строком на:

1) п’ять і більше років;

2) три – п’ять років;

3) один рік;

4) чотири роки.

10. Під місією організації розуміють:

1) причину створення організації;

2) чітко виражену причину існування організації;

3) основні завдання організації;

4) політику організації.

Тема 6

«Організація як функція управління»

1. Організаційна структура – це:

1) відокремлений орган, наділений функцією управління;

2) сукупність ланок управління на певному щаблі ієрархії управління;

3) сукупність підрозділів та зв’язків між ними, яка дає змогу управляти організацією;

4) склад самостійних структурних підрозділів.

2. Вимоги, яким повинна відповідати оргструктура:

1) простота;

2) економічність;

3) адаптивність;

4) 1, 2, 3.

3. Горизонтальний поділ праці – це:

1) комплекс функцій управління;

2) поділ праці на завдання;

3) поділ праці за рівнями управління;

4) правильна відповідь відсутня.

4. Лінійний тип організаційної структури характеризується:

1) функціональною замкнутістю структурних підрозділів та конкретизацією сфери діяльності кожної керуючої ланки;

2) здатністю пристосовувати до змін, що відбуваються у зовнішньому середовищі;

3) концентрацією комплексу функцій управління та вироблення управлінських дій в одній ланці управління;

4) відповідність структури до стратегії.

5. Недоліками функціонального типу організаційної структури є:

1) подвійне підпорядкування;

2) збільшення кількості рівнів управління;

3) перевантаження інформацією;

4) узгодженість дій виконавців.

6. Матрична організаційна структура:

1) не відповідає принципу адаптивності;

2) не має недоліків;

3) використовується організаціями, які реалізують одночасно декілька проектів;

4) такої структури не існує.

7. Якого типу організаційної структури не існує:

1) лінійно-функціональної;

2) лінійно-штабної;

3) функціонально-штабної;

4) територіальної.

8.Передача виконання виробничих задач підлеглим нижчестоящим керівникам - це:

1) делегування повноважень;

2) небажання виконувати роботу;

3) турбота про заробітки співробітників;

4) делегування відповідальності.

Тема 7

«Мотивація»

1. Мотивація – це:

1) сукупність зовнішніх та внутрішніх рушійних сил, які стимулюють людину до діяльності;

2) відчуття потреби в будь-чому;

3) процес впливу на людину з метою спонукання її до дій;

4) відокремлений вид управлінської діяльності, який передбачає виплату заробітку працівникові.

2. Розрізняють такі види стимулів:

1) позитивні і негативні;

2) матеріальні і моральні;

3) загальні і часткові;

4) генеральні і індивідуальні.

3. До внутрішніх винагород відносяться:

1) почуття задоволення результатами роботи;

2) заробітна плата;

3) службовий автомобіль;

4) 2,3.

4. Грошова винагорода, сплачувана організацією робітникові за конкретно виконану роботу:

1) надбавка;

2) премія;

3) мотивація;

4) заробітна плата.

5. Основою організації заробітної плати на підприємствах є:

1) тарифна система;

2) тарифна сітка;

3) тарифна ставка;

4) тарифно-кваліфікаційний довідник.

6. Комісійний заробіток:

1) ґрунтується на укладені договору між роботодавцем і виконавцем;

2) складається з фіксованого окладу і комісійної винагороди;

3) передбачає розподіл певної частини прибутку підприємства між працівниками;

4) 1, 3.

7. Відрядна форма оплати праці передбачає:

1) залежність суми заробітку від кількості виготовлених виробів за певний проміжок часу;

2) оплату праці в залежності від відпрацьованого часу;

3) оплату праці за поїздку у відрядження;

4) 1,2.

Тема 8

«Управлінський контроль»

1. Основна мета контролю – це:

1) достовірність звітних даних;

2) дотримання законодавства;

3) забезпечення виконання управлінських рішень;

4) перевірка стану об’єкта на відповідність заданим параметрам.

2. Бюрократичний контроль передбачає:

1) застосування суворих правил та стандартів;

2) прозорість інформації та базування на корпоративній культурі;

3) наявність спеціалізованих контрольних служб;

4) орієнтацію на групові норми та традиції.

3. Для підвищення ефективності контролю потрібно:

1) покращити інформаційний обмін між працівниками;

2) запровадити тотальний, прискіпливий контроль;

3) здешевити його для організації;

4) 1,2 та 3.

Дата добавления: 2015-07-08