Азиатский поворот России. Сначала Китай, потом Япония

вчера в 18:46 - Евгений Ступин

Россия все ближе к Азии. На саммите АТЭС в Пекине президент Путин встретился с главами Японии, Китая, Индонезии, Малайзии, Вьетнама и Австралии, продемонстрировав активную внешнеполитическую позицию.

Из-за экономических санкций, которые ввел Запад в связи с ситуацией на Украине, темпы роста российской экономики резко снизились, курс рубля сильно упал. В этих условиях Кремль пытается укрепить экономические связи с азиатскими странами. Цель России выйти из режима международной изоляции и оказать противодействие западным странам, укрепив сотрудничество с Азией.

В первую очередь сближение будет происходить с Китаем. Когда Путин 9 ноября приехал в Пекин, он сразу же встретился с председателем КНР Си Цзиньпином и договорился об увеличении поставок в Китай российского газа, а также о расширении торговли в юанях вместо доллара.

По информации министерства коммерции Китая, в период с января по август китайские инвестиции в Россию увеличились в 1,7 раза. Китайские предприятия активно инвестируют в экономику Дальнего Востока. Посетивший РФ премьер Госсовета Китая Ли Кэцян 14 октября подписал со своим коллегой Дмитрием Медведевым 38 документов, направленных на поддержку российской экономики. Радиостанция Голос России передала, что геополитический союз между Россией, обладающей богатыми природными ресурсами, и Китаем, нуждающимся в больших объемах энергии, был словно заключен на небесах. Таким образом Москва продемонстрировала крепость своей дружбы Китаем, выступающим против антироссийских санкций, и оказала давление на западные страны.

К Японии РФ также относится с особым вниманием. Вслед за китайским лидером Путин провел полуторачасовые переговоры с премьер-министром Японии Синдзо Абэ. Последние десять минут они вели беседу наедине в присутствии лишь переводчиков. По всей видимости, главы двух стран обсудили визит Путина в Японию, а также переговоры по мирному договору. Глава России стремится к примирению с Японией.

Исключенная из G8 Россия полагается на Японию в том, чтобы разрушить антироссийскую коалицию. Кроме того, она опасается излишней зависимости от Китая, в связи с чем возлагает определенные надежды на Японию, которая может выступить в роли противовеса.

СССР и Россия всегда были для Китая старшим братом, поставлявшим в КНР передовые технологии. Однако в последние годы ситуация изменилась: теперь Пекин обеспечивает России технологическую и инвестиционную поддержку. В восточной Сибири, где население сокращается год от года, невозможно обойтись без китайского капитала и технологий. Россия тяжело восприняла эту смену ролей, поэтому, с одной стороны, сближается с КНР, а с другой - старается развивать отношения с Японией для сохранения необходимого баланса сил.

Глава администрации президента Сергей Иванов заявил, что Китай это очень важный партнер, с которым Москва развивает партнерские отношения на протяжении многих лет, однако он не является единственной страной на свете. Премьер Медведев также подчеркнул, что Китай важен, но это не единственное государство в Азии. Россия намерена сотрудничать со всеми азиатскими странами, от крупных до малых.

СССР и Россия научились обеспечивать собственную безопасность за счет создания своего пространства. На протяжении 240 лет Россия находилась под монголо-татарским игом, впоследствии участвовала в различных войнах, включая войну 1812 года, а также Вторую мировую. Она находилась под постоянной угрозой нападения со стороны иностранных государств, поэтому старалась как можно дальше отодвинуть собственные границы и обеспечивать себе поддержку за пределами этих границ. Жертвами этой политики в советские времена стали Польша и Прибалтика, а также Украина. В конце Второй мировой войны СССР тоже воевал против Японии, чтобы обеспечить себе безопасное пространство в Азии.

Скорее всего, Россия, лишившаяся западных рубежей в связи с украинским кризисом, не изменит свою позицию по северным территориям. Тем не менее, в конце XX столетия, когда НАТО стала все сильнее расширяться на Восток, сторонам удалось заключить Красноярское соглашение (соглашение 1997 года, в соответствии с которым Россия и Япония обязались приложить все усилия, чтобы заключить мирный договор к 2000 году прим. пер.). Все будет зависеть от того, насколько тесными будут отношения между главами обеих стран.

По всей видимости, в 2015 году все внимание мирового сообщества будет приковано к сближению России и Азии.

Санкції США та ЄС щодо Росії (2014)[ред. • ред. код]

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Санкції США та ЄС щодо Росії 2014 року — політичні та економічні заходи, направлені на припинення агресії Росії проти України. ОкрімСША та країн ЄС санкції, також, ввели Канада, Японія, Норвегія, Австралія, Швейцарія та інші країни. Метою санкцій є припинення фінансування, озброєння та постачання Росією терористів на схід України.

Передбачалось, що санкції будуть вводитись поетапно: перший етап — обмеження співробітництва; другий — обмеження на постачання окремих видів технологій; третій — секторальні санкції, направлені проти окремих секторів економіки РФ^[1].

ЄС

Інші

Росія

Зміст

[сховати]

· 1 Економічна база

o 1.1 Економічний потенціал сторін

o 1.2 Торговельні відносини

· 2 Перший етап санкцій

· 3 Другий етап санкцій

· 4 Другий-плюс етап санкцій

o 4.1 Перша хвиля

o 4.2 Друга хвиля

· 5 Третій етап санкцій

· 6 Наслідки

· 7 Противники введення санкцій

· 8 Реакція та протидія Росії

· 9 Цікаві факти

· 10 Див. також

· 11 Примітки

· 12 Посилання

Економічна база[ред. • ред. код]

Економічний потенціал сторін[ред. • ред. код]

Економічний потенціал сторін

За даними Світового Банку в 2013-му році сумарний ВВП складав:

· ВВП США: $ 16 трлн. 800 млрд. 000 млн.^[2].

· ВВП країн ЄС: $ 17 трлн. 335 млрд. 420 млн.^[3].

· ВВП Росії: $ 2 трлн. 096 млрд. 777 млн.^[4].

За попередніми розрахунками, через введення європейських санкцій РФ втратить € 23 млрд (1,5% ВВП) в 2014 році і майже € 75 млрд (4,8% ВВП) в 2015 році. При цьому втрати самих країн ЄС будуть істотно нижчими — не більше 0,4% свого ВВП. Втрати США через введення санкцій виявляться істотно меншими — через слабку залежність економіки США від Росії^[5].

Торговельні відносини[ред. • ред. код]

На країни ЄС припадає близько половини російського експорту та імпорту. На 2012 рік товарообіг Росії з ЄС складав:

· загальний товарообіг (експорт + імпорт): 336,5 млрд. євро;

· експорт: 213,3 млрд. євро; ЄС посідає перше місце у зовнішній торгівлі Росії;

· імпорт: 123,2 млрд. євро; Росія займає третє місце у зовнішній торгівлі ЄС (після США і Китаю).

В 2012 році основу експорту Росії до ЄС становили товари сировинної групи, насамперед паливно-енергетичні. В імпорті з ЄС домінували машини й устаткування, хімічні та продовольчі товари, готові вироби.

Близько 75% прямих іноземних інвестицій в Росію становлять інвестиції з країн-членів ЄС.

Імпорт послуг з ЄС до Росії в 2011 році становив 24 млрд. євро, з Росії до ЄС — 14,2 млрд. євро^[6].

Перший етап санкцій[ред. • ред. код]

6 березня 2014 року був прийнятий перший етап санкцій, який містив призупинення переговорного процесу Євросоюзу і Росії про пом'якшення візового режиму та нової угоди про партнерство, крім того, під санкції підпадала група можновладців. Також був призупинений процес підготовки до майбутнього саміту G8, в якому мала брати участь Росія.

Другий етап санкцій[ред. • ред. код]

17 березня міністри закордонних справ країн-членів ЄС прийняли рішення перейти до другого етапу санкцій і ввели обмеження у вигляді заборони на в'їзд і заморожування активів для 21 російського і кримського чиновників^[7]. Таким чином, список російських чиновників, які підпадають під санкції у зв'язку із захопленням Криму, досяг 33 осіб. Цього ж дня санкції проти семи представників Росії, Януковича іМедведчука ввели США.

18 березня про введення візових, а згодом і економічних санкцій проти Росії заявила Японія. 19 березня фінансові та візові санкції проти 12 громадян України і Росії ввела Австралія.

20 березня нові санкції проти Росії ввели США: був розширений список громадян Росії, яким заборонено в'їзд в США і чиї активи на території США будуть заморожені^[8]. До санкцій також приєдналась Британія, яка заморозила рахунки 18 колишніх українських чиновників. Пізніше додаткові санкції для посилення ізоляції Росії ввела Канада.

21 березня в список санкцій ЄС додали імена ще 12 російських чиновників^[9][10].

28 квітня США ввели додаткові санкції проти семи депутатів Держдуми Росії і заморозили активи 17 компаній, які наближені до президента РФ Володимира Путіна. Також США заборонили постачання високотехнологічних товарів, які Росія може застосувати у військових цілях^[11]. Цього ж дня ЄС розширили список ще на 15 осіб^[12].

29 квітня, слідом за США про додаткові санкції оголосили Японія, Канада та Рада ЄС. Санкції стосувались обмежень на отримання віз для окремих політиків і бізнесменів. Список Канади також включав дві російські кредитні організації: «Експобанк» і «Росенергобанк»^[13].

Другий-плюс етап санкцій[ред. • ред. код]

Перша хвиля[ред. • ред. код]

16 липня санкції ухвалив уряд США^[14]. Під дію санкцій потрапила низка компаній російського військово-промислового комплексу: корпорація «Алмаз-Антей» та концерн «Калашников», НПО «Іжмаш» та «Базальт», НВК «Уралвагонзавод», КБ «Приборобудування». Під дію санкцій також потрапили компанії нафтогазового сектору: «Новатек», «Роснефть», «Внешэкономбанк», «Газпромбанк». До переліку включено Феодосійське підприємство із забезпечення нафтопродуктами (АР Крим). Також санкції введені проти віце-спікера Держдуми Сергія Нєвєрова, помічника президента Росії Ігоря Щеголева, міністра у справах Криму Олега Савельєва, «прем'єр-міністра» ДНР Олександра Бородая^[15].

В ніч на 17 липня санкції проти Росії розширила Європейська рада^[16]. Список санкцій буде підготовлений до кінця липня і включатиме низку осіб і російських компаній, які надавали підтримку порушення територіальної цілісності і суверенітету України. ЄБРР доручено припинити фінансування нових проектів в Росії, а Європейському інвестиційному банку – призупинити програми співпраці (в 2013 році фінансування по лінії ЄБРР склало близько $2,5 млрд, ЄІБ – $1,4 млрд). Саміт також доручив Єврокомісії та зовнішньополітичній службі ЄС представити пропозиції з блокування будь-яких видів інвестицій в економіку Криму і закликав «всі фінансові інститути утримуватися від фінансування проектів, які прямо чи опосередковано визнають входження Криму до складу РФ». В порівнянні з санкціями, введеними США, європейські санкції до агресора є більш м'якими, що пояснюється значною залежністю економік країн ЄС від Росії та прямим підкупом Росією окремих європейських політиків^[17]. Введення санкцій відбилось на котування акції на російських біржах, так, індекс РТС після відкриття торгів 17 липня впав на 3,61%, опустившись до 1301,76 пункта^[18].

Друга хвиля[ред. • ред. код]

Надвечір 17 липня в Донецькій області терористами самопроголошеної ДНР біля Донецька був збитий Боїнг-777, в результаті теракту загинули 298 пасажирів та членів екіпажу — переважно європейців. Ця подія істотно збільшила активність ЄС щодо протидії тероризму на сході України.

25 липня ЄС оприлюднив додаткові санкції щодо Росії. Під дію санкцій потрапили: голова ФСБ Росії Олександр Бортніков, секретаря Радбезу РФ Микола Патрушев, голова Служби зовнішньої розвідки Росії, екс-прем'єр-міністр Микола Фрадков, заступник секретаря Радбезу РосіїРашид Нургалієв, екс-спікер Держдуми РФ Борис Гризлов, президент Чечні Рамзан Кадиров і губернатор Краснодарського краю Олександр Ткачов тощо. Під санкції підпадають «Луганська народна республіка», «Донецька народна республіка», Федеративна держава Новоросія», «Міжнародний союз громадських об'єднань», радикальна воєнізована організація «Соболь», «міліція самозахисту Луганська гвардія», «армія Південного Сходу», «народне ополчення Донбасу», батальйон «Восток»^[19].

Третій етап санкцій[ред. • ред. код]

16 липня 2014 США ввели перші санкції щодо ключових секторів російської економіки. Під санкції потрапили «Роснафта», газова компанія«Новатек», державні Зовнішекономбанк і Газпромбанк. Проти підприємств російського оборонно-промислового комплексу: корпорації «Алмаз-Антей», «Іжмаш», концерну «Калашников», НВО «Базальт», «Уралвагонзаводу» і КБ Приладобудування, НПО Машинобудування, КРЕТ, «Сузір'я». Також санкції були введені проти кількох російських політиків і військових, а також представників антиурядових сил на Україні.

25 липня США відмовилася підтримувати проекти Світового банку в Росії. Цього ж дня Італія призупинення роботи у спільному з Росією проекті по створенню підводного човна малого водотоннажності S-1000^[20]. Пізніше роботи з цього проекту припинила також Франція.

29 липня ЄС прийняв рішення про введення третього рівня санкцій проти Російської Федерації. Санкції стосуються енергетичного та фінансового секторів, продукції військового та подвійного призначення. Фінансові санкції передбачають обмеження для російських банків (включаючи ті, що мають частку державної власності вище 50%) щодо їх виходу на кредитний ринок і використання фінансових інструментів з терміном дії понад 90 днів. Також заборонено випуск держбанками євробондів і випуск акцій на користь європейських власників. Такі ж обмеження стосуватимуться державних інститутів РФ, корпорацій і агентств з часткою державної власності понад 50%. У сфері енергетики санкції стосуватимуться нафтового сектора і передбачають заборону експорту і реекспорту до Росії високотехнологічного обладнання^[21].

30 липня Міністерство фінансів США вводить обмеження на експорт товарів і технологій для російських нафтових проектів.^[22] Рада Європейського Союзу офіційно прийняла додаткові обмежувальні заходи, збільшивши списку санкцій до 95 фізосіб і 23 юросіб. Про це повідомляє прес-служба ЄС^[23].

4 серпня Німеччина призупинила дію угоди про постачання озброєння для військового тренувального табору в Росії попри те, що пакет санкцій ЄС не зобов'язував її робити це. Вартість укладеного контракту складає € 100 млн.^[24].

5 серпня до санкцій долучились Японія, поширивши санкції на декілька російських компаній та 40 осіб^[25], та Швейцарія, поширивши санкції на 18 російських компаній та 26 осіб^[26].

6 серпня Ізраїль припинив співробітництво з Росією на постачання нових безпілотників^[27]. Цього ж дня про розширення списку санкцій проти РФ оголосив Уряд Канади, додавши до списку банки ВТБ, Россільхозбанк, Банк Москви і Російський Національний Комерційний Банк (РНКБ). Санкції також вводяться проти Об'єднаної суднобудівної корпорації і лоукостера «Доброльот», ряду кримських компаній: "Новий світ" і "Массандра", компаній, які володіють комерційними портовими спорудами в Керчі і Севастополі^[28].

27 серпня санкцій щодо Росії посилила Швейцарія. До списку осіб та організацій, з якими заборонено встановлювати нові фінансові відносини, внесені 11 імен, п'яти російським банкам обмежений доступ до ринку капіталу^[29]. Також забороняється імпорт з Росії матеріалів військового призначення і обмежується експорт нафтового обладнання, вводяться обмеження на інвестиції в розвиток Криму і Севастополя.

1 вересня додаткові санкції ввела Австралія — у сферах оборонно-промислового комплексу, фінансовій та нафтогазовій^[30].

12 вересня ЄС ввів проти Росії нові санкції, якими заборонив організацію боргового фінансування для трьох російських паливно-енергетичних компаній — «Роснафти», «Транснафти» «Газпром нафти» — та торги облігаціями цих компаній з терміном обігу понад 30 днів і участь в організації випусків таких паперів. ЄС також обмежив позики для «Ощадбанку», «ВТБ», «Газпромбанку», «ВЕБ» і «Россільхозбанку». ЄС також ввів заборону на організацію боргового фінансування для трьох найбільших російських оборонних концернів — «Уралвагонзавод», «Оборонпром» і Об'єднаної авіабудівної корпорації та 9 оборонних концернів, яким забороняються поставки технологій подвійного призначення. До чорного списку також внесено ще 24 особи, після чого їх загальна кількість сягнула 119 чоловік^[31].

Цього ж дня перелік нових санкцій оприлюднили США. Відповідно до них, американським компаніям та фізичним особам заборонено надавати позики Сбербанку, Банку Москви, Газпромбанку, Россельхозбанку, ВЕБ і ВТБ на термін понад 30 днів. Під санкції також підпали підприємства нафтової, газової та оборонної промисловості, а активи російських державних оборонних компаній: «Алмаз-Антей», Митищінський машинобудівний завод, ВАТ Долгопруднинське НВП, ВАТ НДІ приладобудування та Машинобудівний завод ім. Калініна виявились замороженими. Заборонена участь операторів з США у глибоководних, арктичних і сланцевих проектах російських компаній «Газпром», «Газпромнефть», «Роснефть», «ЛУКОйл» та «Сургутнефтегаз»^[32].

16 вересня про введення нових санкцій оголосила Канада. До чорного списку додано кілька високопоставлених російських військових та Сбербанк Росії^[33].

24 вересня нові санкції проти Росії ввела Японія. Санкції передбачають обмеження ходіння в Японії цінних паперів окремих російських банків та посилення контролю поставок зброї в Росію^[34].

3 жовтня офіційно вступило в силу рішення США позбавили Росію торгових пільг, передбачених американською Глобальною системою преференцій (ГСП). Рішення було прийняте 8 травня. Названа США формальна причина напряму не пов'язана з подіями в Україні. У списку російських товарів, що поставляються за програмою ГСП, було 425 позицій, обсяг їх імпорту становив близько $ 544 млн.^[35].

10 жовтня перелік санкцій розширила Норвегія, приєднавшись, таким чином, до санкцій ЄС від 12 вересня. Санкції обмежують експорт до Росії товарів і технологій подвійного призначення, технологій та обладнання, необхідних для освоєння шельфових родовищ, доступу до ринків капіталу^[36].

16 жовтня до останнього пакету санкцій ЄС приєднались країни-кандидати на вступ до ЄС: Чорногорія, Ісландія, Албанія, Ліхтенштейн іНорвегія^[37].

21 жовтня Міністерство торгівлі США попередило Росію про скасування торговельної угоди 15-річної давності, яка передбачала безмитний імпорт російської сталі. Припинення дії угоди має відбутись через 60 днів^[38].

30 жовтня міністр фінансів Франції Мішель Сапен заявив, що «не бачить умов для передачі Росії вертольотоносця типу „Містраль“»^[39]. 17 листопада російським морякам, що перебували у Франції, був закритий доступ до кораблів^[40] (рос.).

12 листопада Швейцарія у зв'язку із ситуацією в Україні приєдналася до санкцій щодо Росії, введених Європейським союзом у вересні 2014 року?^[41]

27 листопада Держдепартамент США заборонив постачати в Росію радіаційно стійкі компоненти, що використовуються в приладах для реєстрації випромінювання. Таким чином США блокують реалізацію масштабного міжнародного проекту зі створення орбітальної обсерваторії «Спектр-УФ»^[42].

Наслідки[ред. • ред. код]

4 серпня компанія «Доброльот» (дочірня компанія Аерофлоту), єдиний російський лоукостер, був змушений призупинити свою роботу. Компанія потрапила під санкції як авіакомпанія, що здійснює рейси до окупованого Росією Криму. З перевізником відмовилися працювати його зарубіжні партнери, а контрагенти анулювали договори лізингу на два літаки Boeing 737 та припинили техобслуговування та страхування повітряних суден. В разі спроби передати наявні судна іншому перевізнику, у компанії може бути відкликана ліцензія^[43].

6 серпня Уряд Росії прийняв рішення продовжити мораторій на перерахування пенсійних накопичень громадян в керівні компанії і в недержавні фонди до 1 січня 2016 року. Таке рішення фактично зводить нанівець принцип роботи накопичувальної пенсійної системи і перетворює систему пенсійного забезпечення на фінансову піраміду^[44]. Прийняття рішення викликане різким зростанням відтоку капіталу з Росії та відсутністю зовнішніх надходжень.

Значний внутрішній та зовнішній борг Росії, неможливість доступу до джерел зовнішніх запозичень та падіння цін на нафту призвели до обвалу російського рубля: з початку введення третьої хвилі санкцій 16 липня до 16 жовтня рубль подешевшав з 34.37 за 1 долар США до 40.94 (19%)^[45]. Також суттєво впали економічні показники окремих компаній: так, прибуток державної нафтогазової компанії «Роснефть» в липні-вересні впали в 143 рази^[46].

14 листопада 2014 року котирування російського рубля до американського долара та євро впало під час торгів на Московській біржі до 47,8 та 59,5 рублів за один долар та євро відповідно.^[47]

Противники введення санкцій[ред. • ред. код]

30 серпня Прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що нові санкції стосовно Росії є «безглуздими і контрпродуктивними»^[48]. 6 вересня, перед введенням нових санкцій, Роберт Фіцо заявив, що прем'єр-міністр Чехії Богуслав Соботка притримується аналогічної позиції^[49]. Окрім Словаччини та Чехії проти введення санкцій також виступили Угорщина, Кіпр^[50], Фінляндія та Італія^[51]. В подальшому, проросійська позиція урядів Чехії та Угорщини призвела до антиурядових протестів в цих країнах, а протести в Угорщині отримали масовий характер.

16 вересня президент Сербії Томислав Николич заявив про відмову Сербії приєднуватися до санкцій проти Росії: «Сербія принципово підтримує територіальну цілісність України, але не буде брати участі у жодних санкції проти Росії»^[52]. 22 листопада про відмову вводити вводити санкції заявив прем'єр-міністр Сербії Александар Вучич^[53].

Реакція та протидія Росії[ред. • ред. код]

19 липня 2014, у відповідь на розширення США списку санкцій, Росія закрила в'їзд у країну 12 громадянам США^[54].

26 липня Президент Чечні Рамзан Кадиров «ввів» санкції проти Президента США Барака Обами та чиновників Євросоюзу, «заборонивши» їм в'їзд на території Чечні та «заморозивши» їх активи^[55]. Інформація про бажання зазначених осіб відвідати Чечню та наявність в них активів на території Чечні відсутня.

7 серпня Росія ввела повну заборону на постачання яловичини, свинини, овочів і фруктів, м'яса птиці, риби, сирів, молока і молочних продуктів з країн ЄС, США, Австралії, Канади та Королівства Норвегія — країн, які ввели проти неї санкції^[56].

15 серпня Росія обмежила держзакупівлі товарів легкої промисловості, в тому числі одягу та тканин, з ЄС та США^[57].

Цікаві факти[ред. • ред. код]

· У відповідь на запровадження санкцій, 1 серпня 2014 Росія запровадила ембарго на більшість польських овочів та фруктів, в тому числі яблук. Щоб Польщі покрити незбутий «російський» товар, необхідно, щоб кожен поляк додатково з'їв протягом року ще 4,5 кілограма яблук (при середньому споживанні 16 кг/особу на рік)^[58].

· З початку 2014 року капіталізація фондового ринку Росії скоротилася на 268 мільярдів доларів — до 498 мільярдів доларів. Водночас ринкова вартість компанії Apple, зросла на 192 мільярда доларів і досягла 661 мільярда доларів^[59].

Дата добавления: 2015-07-08