За владу концесій

21 листопада 1920 року Раднарком СРСР ухвалив Декрет про концесії. Документ наголошував: «Процес відновлення виробничих сил Росії, а разом з тим і всього світового господарства може бути прискорений в багато разів за рахунок залучення іноземних державних і комунальних установ, приватних підприємств, акціонерних товариств, кооперативів і робітничих організацій до справи видобутку і переробки природних багатств Росії». Оголосити НЕП та відкрити економіку СРСР для іноземних компаній – на таке не наважувався навіть царський уряд. Щирість концесійної політики більшовиків вражає.

У СРСР про Ленський розстріл чув, мабуть, кожен, саме з цією подією пов’язували появу псевдоніма «Лєнін» у соціал-демократа Володимира Ульянова. Та мало хто знає, що однією з постраждалих сторін цієї трагедії була британська компанія Lena Goldfields, яка володіла 66% акцій золотих копалень на річці Лена. Внаслідок розстрілу робітничого страйку частка акцій компанії знизилася до 17%. Але після Декрету про концесії Lena Goldfields знову повернулася на російський ринок, тепер уже як власник 93% акцій копалень. Англійським бізнесменам можна було не боятися більше робітничих страйків – тепер про їхній спокій дбали міцні хлопці з Об’єднаного державного політичного управління. Ошаленівши від такої щирості, англійці взяли в концесію ще три металургійні заводи й три вугільні родовища.

А ось ще один приклад концесійної діяльності більшовиків. Восени 1921 року з Лєніним зустрівся молодий бізнесмен із США Арманд Хаммер. А вже 27 жовтня 1921-го Наркомат зовнішньої торгівлі СРСР і компанія Хаммера уклали угоду про постачання в СРСР 1 млн бушелів американської пшениці в обмін на хутра, чорну ікру і коштовності, зібрані в радянському Держхрані. У майбут­ньому Хаммеру судилося стати мільйонером, фігурантом Вотергейтського скандалу, топ-менеджером нафтової компанії Occidental Petroleum та «офіційним другом» СРСР. А в жовтні 1921-го він тільки-но закінчив Колумбійський університет за фахом лікаря.

Загалом у СРСР налічувалося близько 350 промислових і торговельних іноземних концесій. Угоди з деякими компаніями (наприклад, японською Hokushinkai oil concession) мали тривати до 1975 року. Проте концесійна епопея скінчилася 27 грудня 1930-го, коли постановою Раднаркому всі концесійні угоди було анульовано. Це рішення спричинило справжню бурю в середовищі західних бізнесменів. У світі лютувала Велика депресія, а тут… Уряд США планував закликати світ до введення санкцій проти СРСР. Але радянський нарком з іноземних справ Максім Літвінов особисто відвідав США і запевнив уряд: Америка скривдженою не залишиться.

Дата добавления: 2015-07-08