Механізм реалізації концепції сталого розвитку

Існує близько 130 індикаторів, що характеризують різні сто­рони та аспекти сталого розвитку.

Політико правовий аспект містить такі елементи:

· розвинуту сучасну демократію;

· конституційну владу;

· правову державу;

· громадянське суспільство;

· дотримання прав і свобод людини;

· рівність усіх перед законом, досконалу систему законодав­ства;

· розгалужену систему інституцій, норм і правил, що визна­чаються та дотримуються громадянами в повсякденній діяль­ності.

Економічний аспект передбачає:

· оптимальне поєднання державної, корпоративної, приват­ної та муніципальної власності;

· функціонування змішаної економіки;

· наявність сукупності ринків (товарів і послуг, капіталів, цінних паперів, нерухомості та землі, технологій і робочої сили, валютних цінностей тощо);

· конкурентне середовище й антимонопольне законодавство;

· засоби стимулювання суспільно корисної діяльності.

Надзвичайно розгалуженим є екологічний аспект сталого роз­витку, яким охоплюється:

· забезпечення коеволюції[1] між економічним, соціальним й екологічним розвитком, відновлення гармонії між ними, спрямо­ваність модернізаційних і постмодернізаційних процесів на фор­мування ноосферних структур та відносин;

· створення реальних можливостей задовольняти свої основ­ні життєві потреби не лише для нинішнього, а й для майбутніх поколінь;

· здійснення теоретичних досліджень і розробка практичних методів ефективного використання природних ресурсів;

· забезпечення екологічної безпеки ноосферного розвитку;

· розгортання маловідходних і безвідходних технологій;

· широке впровадження біотехнологій;

· поступовий перехід від енергоресурсів на основі органічно­го палива до альтернативної енергетики, що ґрунтується на вико­ристанні відновлюваних джерел енергії (сонце, вітер, вода, енер­гія біомаси, підземне тепло);

· удосконалення правових, економічних й адміністративних методів охорони довкілля;

· формування умов для збереження видового розмаїття біо­сфери;

· цілеспрямоване екологічне виховання населення.

Соціальний аспект розгортається в напрямах:

1) боротьби з бідністю, голодом і злиднями;

2) особливої уваги до дітей та людей похилого віку;

3) створення широкої загальнодержавної системи освіти для всіх категорій

громадян;

4) перепідготовки й підвищення кваліфікації кадрів, особли­во в економічній та екологічній сферах.

Міжнародний аспект декларує відомі принципи міжнарод­ного права у сфері міждержавних відносин, а саме:

· боротьби за мир;

· запобігання новій світовій війні та регіональним конфлік­там;

· вирішення будь-яких суперечностей мирними політични­ми засобами;

· розвитку всебічної співпраці, широкої кооперації між краї­нами та народами в різноманітних галузях економіки, науки й техніки;

· надання фінансової та іншої допомоги країнам, що розви­ваються, відповідно до міжнародних документів і програм;

· усілякого сприяння миротворчій і природоохоронній діяль­ності ООН з боку держав-членів.

Інформаційний аспект програми сталого розвитку спрямо­ваний:

· на матеріалізацію досягнень науки;

· широку інформатизацію суспільства;

· масове застосування електронних засобів зв'язку та обміну інформацією;

· надання пріоритету інформаційним ресурсам над речовин­но-енергетичними.

Базисний набір індикаторів сталого розвитку поділяють на три основні групи:

соціальні,

економічні,

екологічні.

Статистич­ний департамент Європейського Союзу виділяє також інституційні

індикатори.

41 соціальний індикатор об'єднано в п'ять агрегованих бло­ків:

1) боротьба з бідністю;

2) демографічна динаміка;

3) сприяння освіті, підготовці кадрів та поінформованості су­спільства;

4) захист здоров'я населення;

5) сприяння стійкому розвитку поселень.

23 економічні індикатори об'єднані в три основні групи:

1) економічний розвиток;

2) зміна характеру споживання;

3) фінансові ресурси й механізми.

В екологіч­ному розділі зосереджено 55 індикаторів, який поділено на п'ять підрозділів:

1) водні ресурси;

2) земельні ресурси;

3) інші природні ресурси;

4) атмосфера;

5) відходи.

Сучасна стратегія сталого розвитку європейських країн перед­бачає виконання таких пріоритетних завдань:

· підтримання стабільного виробництва та високого рівня споживання;

· додержання гарантій соціальної рівності;

· зменшення забруднення довкілля;

· організацію ландшафтів та охорону невідновлюваних при­родних ресурсів;

· збереження видового розмаїття.

Для оцінювання успіхів сталого розвитку на міждержавному рівні країн-членів ЄС використовують 15 головних індикаторів, серед яких пріоритетними є:

· показни­ки економічного зростання,

· зайнятості

· соціального прогресу.

Сукупність індикаторів сталого розвитку дає цілісне уявлення про кількісні характеристики цієї концепції та про реальне стано­вище щодо її втілення в окремих державах світового співтовари­ства.

Дата добавления: 2015-07-08