Читайте также: |
|
Поняття про роман. Психологізм прози Панаса Мирного
Роман — великий епічний твір, що охоплює тривалий проміжок часу, ланцюг важливих життєвих подій, організованих у кілька сюжетних ліній, через які вимальовується система образів.
Для всебічного розкриття характерів героїв роману письменник використовує оповідь з описами та характеристиками, ліричними підступами і діалогами.
Сама назва «роман» виникла у XII—XIII століттях. У Європі тоді панувала латинь, а твори, написані однією із романських мов, стали називати романським оповіданням. Згодом це словосполучення скоротилося і залишилась тільки назва «роман» на означення великих розповідних творів.
Тематика романів різноманітна: пригоди лицарів, любовні пристрасті, життя родини. На особливу увагу заслуговує авантюрно-пригодницький роман, у XIX ст. розвивається історичний роман. Найбільш яскраві зразки роману в українській літературі:
• соціально-побутовий — А.Свидницький «Любороцькі»;
• соціально-психологічний — П.Мирний «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»;
• історичний — П.Куліш «Чорна рада»;
• фантастичний — В.Винниченко «Сонячна машина»;
• романи про життя на селі А.Головка, М.Стельмаха;
• пригодницькі романи П.Загребельного;
• роман-набат О.Гончара «Собор».
Отже, роман — жанр, який в усій повноті охоплює життєві події, по-філософськи осмислює їх, аналізує проблеми суспільства і незвичний світ людської душі.
Серед майстрів глибокого психологізму в українській літературі другої половини XIX століття найпочесніше місце займає Панас Мирний. Особливість індивідуального стилю цього письменника — внутрішній стан героїв. Він підкреслював, що для нього головне — зобразити душевне життя з усіма протиріччями і труднощами.
Динаміка характеру, динаміка душі — ось що в центрі уваги письменника-психолога. На прикладі Чіпки, Максима, Галі, Грицька автор доводить, що як в житті все міняється, розвивається, так і душевний стан героїв повний протиріч, це складний процес, пов'язаний з боротьбою настроїв, з глибокими кризами, зі зміною одних душевних якостей іншими.
Герої Панаса Мирного люблять і страждають, шукають і сумніваються, ідуть хибним шляхом до щастя чи наївно вірять у силу добра. Одному й тому ж героєві притаманні і прекрасні порухи, і тонкі ніжні духовні якості, і зриви, і падіння в безодню. Малюючи зовнішність Чіпки, автор зосереджує увагу на одній деталі — поглядові, яку повторює у романі кілька разів, і, дякуючи цьому, художній образ врізається у пам'ять і вже не забувається та сприймається як особистість.
Дата добавления: 2015-07-08; просмотров: 185 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
ЛОГОПЕДИЧЕСКИЙ СЛОВАРИК | | | Додаток 3 |