Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Додаток 1. Поняття про роман

Читайте также:
  1. Додаток 1
  2. Додаток 1
  3. Додаток 12
  4. Додаток 15
  5. Додаток 2
  6. Додаток 2

Поняття про роман. Психологізм прози Панаса Мирного

 

Роман — великий епічний твір, що охоплює тривалий проміжок часу, ланцюг важливих життєвих подій, організованих у кілька сюжетних ліній, через які вимальовується система образів.

Для всебічного розкриття характерів героїв роману письмен­ник використовує оповідь з описами та характеристиками, ліричними підступами і діалогами.

Сама назва «роман» виникла у XII—XIII століттях. У Європі тоді панувала латинь, а твори, написані однією із романських мов, стали називати романським оповіданням. Згодом це словосполучення скоротилося і залишилась тільки назва «роман» на означення великих розповідних творів.

Тематика романів різноманітна: пригоди лицарів, любовні пристрасті, життя родини. На особливу увагу заслуговує авантюрно-пригодницький роман, у XIX ст. розвивається історичний роман. Найбільш яскраві зразки роману в українській літературі:

• соціально-побутовий — А.Свидницький «Любороцькі»;

• соціально-психологічний — П.Мирний «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»;

• історичний — П.Куліш «Чорна рада»;

• фантастичний — В.Винниченко «Сонячна машина»;

• романи про життя на селі А.Головка, М.Стельмаха;

• пригодницькі романи П.Загребельного;

• роман-набат О.Гончара «Собор».

Отже, роман — жанр, який в усій повноті охоплює життєві події, по-філософськи осмислює їх, аналізує проблеми суспільства і незвич­ний світ людської душі.

Серед майстрів глибокого психологізму в українській літературі другої половини XIX століття найпочесніше місце займає Панас Мирний. Особливість індивідуального стилю цього письменника — внутрішній стан героїв. Він підкреслював, що для нього головне — зобразити душевне життя з усіма протиріччями і труднощами.

Динаміка характеру, динаміка душі — ось що в центрі уваги письменника-психолога. На прикладі Чіпки, Максима, Галі, Грицька автор доводить, що як в житті все міняється, розвивається, так і ду­шевний стан героїв повний протиріч, це складний процес, пов'яза­ний з боротьбою настроїв, з глибокими кризами, зі зміною одних душевних якостей іншими.

Герої Панаса Мирного люблять і страждають, шукають і сумніваються, ідуть хибним шляхом до щастя чи наївно вірять у силу добра. Одному й тому ж героєві притаманні і прекрасні порухи, і тонкі ніжні духовні якості, і зриви, і падіння в безодню. Малюючи зовнішність Чіпки, автор зосереджує увагу на одній деталі — поглядові, яку повторює у романі кілька разів, і, дякуючи цьому, художній образ врізається у пам'ять і вже не забувається та сприймається як особистість.


Дата добавления: 2015-07-08; просмотров: 185 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
ЛОГОПЕДИЧЕСКИЙ СЛОВАРИК| Додаток 3

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)