Середня теоретична подача ЗПН за один оберт кривошипного вала рівна об’єму , описаному його поршнями (плунжерами). За час t

. (3.1)

Середня теоретична подача однопоршневого (плунжерного) насоса односторонньої дії буде

(3.2)

де F – площа поршня (плунжера);

S – довжина ходу поршня;

– радіус кривошипа;

–кутова швидкість корінного вала.

Середня теоретична подача поршневих і плунжерних насосів односторонньої дії

(3.3)

де – кратність дії (кількість робочих камер насоса).

Середня теоретична подача однопоршневого насоса двосторонньої дії буде

, (3.4)

де – площа поперечного перерізу штока.

Для насосів двосторонньої дії при “К” циліндрах середня теоре-тична подача буде

, (3.5)

де К – кількість циліндрів двосторонньої дії.

Середня фактична подача ЗПН буде меншою від середньої теоретичної із-за:

– втрат (в клапанних парах, ущільненнях штоків, циліндропоршневих парах);

– часткового стиснення рідини і її розширення із шкідливого простору робочих камер);

– деформації стінок робочих камер під високим тиском;

– несвоєчасного відкриття і закриття вхідних і вихідних клапанів.

Відношення середньої фактичної подачі насоса до середньої теоретичної називається коефіцієнтом подачі

(3.6)

де –коефіцієнт наповнення (враховує зменшення подачі насоса в результаті неповного використання його об’єму);

– об’ємний ККД насоса (враховує зменшення подачі із-за перетоків і втрат рідини).

Коефіцієнт подачі залежить не тільки від герметичності ущільнень насоса, але й від режиму його роботи (тиску, частоти ходів, температури рідини, висоти всмоктування тощо).

Коефіцієнт подачі визначають експериментальним шляхом. Для перевірочних розрахунків приймають a= 0,85…0,98 (менші значення відносяться до насосів з невеликою подачею).

Дата добавления: 2015-07-10