Загальні положення. Відповідно до ст

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про прокуратуру" одним з основних завдань прокуратури визначено здійснення захисту від неправомірних посягань гарантованих Конституцією, законами України та міжнародними правовими актами соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод людини та громадянина.

Прокурорська перевірка виконання законів у сфері пенсійного забезпечення проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів - також з власної ініціативи прокурора. Прокуратура не підміняє органи відомчого управління та контролю (ст. 19 Закону України "Про прокуратуру").Наказом Генерального прокурора України «Про організацію правозахисної діяльності органів прокуратури України» від 12.04.2011 №3гн вимагається проводити перевірки за зверненнями та повідомленнями про порушення законів, у тому числі поширеними у засобах масової інформації, що вказують на неналежне виконання своїх обов’язків посадовими особами контролюючих та правоохоронних органів, за матеріалами цих органів, а також з власної ініціативи (п.3 наказу). Перевірки з власної ініціативи проводити за планом роботи відповідної прокуратури, який з урахуванням стану законності в регіоні складається на півріччя, включає поточні та перспективні заходи, які можуть корегуватися щоквартально (п.3.2 наказу).

З прийняттям 08.07.2011 Закону України №3668-VІ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», який набрав чинності з 01.10.2011 (далі Закон №3668- VІ), виникла необхідність у певній додатковій регламентації правозахисної діяльності органів прокуратури у сфері пенсійного забезпечення.

Так, відповідно до ст.2 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-ІV) ще вісім років тому було визначено структуру системи пенсійного забезпечення, яка складалася з трьох рівнів.

До першого рівня віднесено діючу нині солідарну систему загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, яка базується на засадах солідарності і субсидування та здійснення виплати пенсії і надання соціальних послуг за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

Другий рівень становить накопичувальна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, яка полягає в акумулюванні коштів застрахованих осіб у Накопичувальному фонді або у відповідних недержавних пенсійних фондах.

Перший та другий рівні системи пенсійного забезпечення (крім участі у недержавних цільових фондах) становитимуть систему загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (ч.2 ст.2 Закону №1058-ІV).

Система недержавного пенсійного забезпечення, що базується на засадах добровільної участі громадян, роботодавців та їх об’єднань у формуванні пенсійних накопичень, визначатиме третій рівень пенсійного забезпечення в Україні.

Шляхи реального впровадження багаторівневої пенсійної системи визначено Законом №3668-VІ, відповідно до якого перерахування страхових внесків до Накопичувального пенсійного фонду запроваджується, починаючи з року, в якому буде забезпечено бездефіцитність бюджету Пенсійного фонду України (ч.1 ст.1).

Учасниками накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування є особи, які підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню згідно із Законом №1058-ІV, яким на дату запровадження перерахування страхових внесків до Накопичувального пенсійного фонду виповнилося не більше 35 років та які сплачують внески / за яких сплачують внески до накопичувальної системи пенсійного страхування (ч.2 ст.1 Закону 3668-VІ).

Передумовою запровадження ІІ рівня пенсійної системи буде здійснення визначених Законом №3668- VІ заходів щодо збалансування солідарної системи пенсійного страхування у середньостроковій перспективі.

На даному етапі правозастосовної практики правозахисна діяльність органів прокуратури полягає виключно у нагляді за додержанням і застосуванням законів у сфері пенсійного забезпечення, які регулюють солідарну систему загальнообов’язкового пенсійного страхування.

Сутність завдання органів прокуратури на цьому напрямі полягає у здійсненні від імені держави в усій території України специфічної діяльності, спрямованої на своєчасне виявлення порушень законів у сфері пенсійного забезпечення громадян, вжиття адекватних заходів до їх усунення, реального поновлення порушених прав, притягнення винних осіб до встановленої законодавством юридичної відповідальності, а також у виваженому поєднанні налагодження відповідної міжвідомчої взаємодії з принциповим реагуванням на факти неналежного виконання покладених функцій державними та контролюючими органами.

Під предметом та метою цієї прокурорської діяльності слід розуміти забезпечення неухильного додержання законів України у діяльності органів відомчого управління та контролю в особі Пенсійного фонду України та його територіальних органів у межах компетенції, а також органів державного контролю за діяльністю Пенсійного фонду (Міністерством соціальної політики України), яке здійснює державний нагляд за діяльністю Пенсійного фонду щодо збору єдиного внеску, ведення обліку надходжень від його сплати та контролю за сплатою, додержанням законодавства щодо призначення (перерахунку) і виплати пенсій у солідарній системі, Міністерством фінансів щодо державного фінансового контролю та Рахункової палати щодо цільового використання коштів.

Ключовими складовими успішного виконання указаного завдання є систематичність та повнота інформаційного забезпечення прокурорської діяльності, грунтовний аналіз наявних даних при підготовці та проведенні перевірок, застосування сучасних методик і тактичних прийомів для своєчасного виявлення порушень законів, уміле використання усього спектру повноважень прокурора для забезпечення реального впливу на стан законності в указаній сфері суспільних відносин.

Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку, визначеному законодавством України.

Разом з тим за ч.3 статті 3 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» платники збору, визначені пунктами 6,7,9,10 статті 1 цього Закону, збір на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування сплачують на рахунки з обліку коштів спеціального фонду державного бюджету, відкриті в управліннях Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях містах Києві і Севастополі. Ці кошти в установленому порядку зараховуються до спеціального фонду державного бюджету і використовуються згідно із законом про державний бюджет.

У даному випадку йдеться про порядок справляння додаткових зборів до Пенсійного фонду з окремих видів операцій (від торгівлі ювелірними виробами, платиною і дорогоцінним камінням; при відчуженні легкових автомобілів; при купівлі нерухомого майна; за користування послугами стільникового зв’язку), що за відсутності відповідних змін до законодавства продовжує діяти.

Натомість згідно з ч.2 статті 76 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» кошти Пенсійного фонду зараховуються на єдиний рахунок Пенсійного фонду і зберігаються на окремих рахунках територіальних органів Пенсійного фонду в уповноваженому банку.

Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» визначено правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку. Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов’язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватись на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Розмір єдиного внеску для кожної категорії платників, визначених цим Законом, та пропорції його розподілу за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування встановлюються з урахуванням того, що вони повинні забезпечувати застрахованим особам страхові виплати і соціальні послуги, передбачені законодавством про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, фінансування заходів, спрямованих на профілактику страхових випадків, створення резерву коштів для забезпечення страхових виплат та надання соціальних послуг застрахованим особам, покриття адміністративних витрат із забезпечення функціонування системи загальнообов’язкового соціального страхування.

Суми єдиного внеску розподіляються за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування пропорційно до сум єдиного внеску.

Дата добавления: 2015-07-10