Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Вимоги до iлюстративного матерiалу, його використання

Читайте также:
  1. А.2.1.10. Заповнення системи одноразового використання для внутрішньовенного краплинного введення лікарського засобу.
  2. Асортимент і вимоги до якості молока
  3. Асортимент і вимоги до якості сухих молочних консервів
  4. ВАРТІСНА ОЦІНКА ОСНОВНИХ ФОНДІВ І ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ
  5. Використання електронних таблиць Excel для побудови економетричних моделей
  6. ВИКОРИСТАННЯ ПРОГРАМНОГО СЕРЕДОВИЩА "AutoCAD" ПРИ ВИКОНАННІ РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНОЇ РОБОТИ
  7. Використання структурно-логічних схем для формування основних понять квантової фізики

Iлюстративний матерiал, що зображує природнi об’єкти, має викликати у дiтей чуттєвi образи, близькi до сприймання дiйсностi, тобто вони повиннi бути виконанi реалiстично. Тварини i рослини мають бути показанi у природних умовах iснування. Цим вимогам відповiдають картини вiдомих анiмалiстiв, майстрiв пензля О. Комарова, В.Ватагiна.

Для ознайомлення з природою використовується iлюстративний матерiал, який можна класифiкувати за такими видами:

а) предметнi картинки, тобто такi, на яких зображено певний предмет;

б) сюжетнi, на яких показано кiлька предметiв у певному зв’язку;

в) художнi картини — репродукцiї вiдомих майстрiв пензля І. Левiтана, І. Шишкiна, В. Бакшеєва, А. Грицая та iн.

Дiафiльми, що знайомлять з сезонними змiнами у природі: «Чотири пори року», «Природа в зображеннi росiйських художникiв», «Пори року» (з чотирьох частин — «Лiто», «Осiнь», «Зима», «Весна»), «Хто як до зими готується», «Хто як зимує», «Хто як весну зустрiчає», «Хто як лiто проводить».

Дiафiльми, що знайомлять з життям тварин: «Тому що вони гарнi», «Свiйськi тварини», «Дикi тварини», «Хто живе у теплому морi», «Хто живе у холодному морi», «Птахи наших лiсiв», «Звiрі наших лiсiв», «Це все кiшки», «Це все собаки», «Про пiнгвiнiв», «Мавпенятко Френд», «Курчатко Цiп» тощо.

Дiафiльми, що знайомлять з життям рослин: «Незвичайнi рослини», «Лiкарськi рослини».

Дiафiльми, що знайомлять з працею людей у природі: «Осiнь у колгоспi», «Зима в колгоспі», «Весна в колгоспi», «Лiто в колгоспi», «Вiршi про хлiб», «Хлiб — всьому голова», «Праця колгоспникiв у рiзнi пори року».

Демонстрування дiафiльмiв використовується на заняттях і у повсякденному життi, найчастiше пiд час розваг. Вони дають змогу розширити знання дiтей, вивести за межі того, що дiти бачать у найближчому оточеннi.

До перегляду дiафiльму проводиться попередня робота: спостереження, читання книжок, пов’язаних iз змiстом дiафiльму. Безпосередньо перед показом дiафiльму з дiтьми проводять вступну бесiду, спрямовану на постановку завдання, на що треба звернути увагу пiд час перегляду.

Робота з дiтьми пiсля перегляду діафiльму може проводитися у рiзних формах: бесiда, малювання на тему переглянутого дiафiльму тощо.

Значне мiсце пiд час ознайомлення дошкiльникiв з природою вiдводиться дiапозитивам. Вони мають ряд цiнних переваг перед картинами i дiафiльмами:

1. Дiапозитиви на вiдмiну вiд дiафiльмiв не зв’язанi системою кадрiв. Це дає змогу вихователю вiдiбрати тiльки ту кiлькiсть кадрiв і розмiстити їх у такiй послiдовностi пiд час показу, якi вiдповiдають дидактичним завданням, вiку дiтей, логiцi матерiалу, що вивчається.

2. Дiапозитиви, як i картини, є статичним зображенням, але великий розмiр екрана, крупне зображення дозволяють сприймати значно бiльшу кількiсть iнформацiї, особливо деталей.

З. Дiапозитиви, особливо кольоровий, порiвняно з картиною, дiафільмом має кращу якiсть зображення: воно яскраве, соковите, наповнене свiтлом.



4. Цiнна особливiсть дiапозитивiв — це можливiсть вiдображення в них природи мiсцевого краю. Ця властивiсть дiапозитивiв особливо цiнна для роботи з дiтьми дошкільного вiку. Сприймання знайомого викликає у дiтей зацiкавленість, радість, що важливо для виховання любовi до рiдного краю.

5. Важливе значення має те, що дiапозитиви можна зробити аматорським шляхом. Дiапозитиви, виготовленi на мiсцевому матерiалi, мають переваги перед серiйними. У дитячому садку слiд створити фонд дiапозитивiв, знятих на мiсцевому матерiалi. Це можуть бути найбiльш поширенi рослини лiсу, лук i водойм, декоративнi квiтковi рослини; цвiтiння найбiльш розповсюджених дерев i кущiв; краєвиди рiдних мiсць у рiзнi пори року; найбiльш розповсюдженi комахи; свiйськi тварини; дикi тварини зоопаркiв.

Враховуючи урбанiзацiю нашого життя i часто неможливiсть за умов мiста показати, наприклад, луки, що цвiтуть, красу квiткових рослин на дзеркальнiй гладiнi озера тощо, можна зробити це з допомогою дiапозитивiв i розповiдi вихователя. Перед показом дiапозитивiв слiд запитати у дiтей, чи були воин на лузi, якi красивi рослини там бачили, чи лiтали метелики, бджоли, джмелi.

Загрузка...

6. МОДЕЛЮВАННЯ ЯК МЕТОД ПІЗНАННЯ ПРИРОДИ

Слово модель — означає зразок, умовний образ якого-небудь об’єкта. Модель є одним iз засобiв наочностi навчання, Вона виконує iлюстративну роль пiд час розповiдi педагога про найбiльш важливi властивостi, дії об’єкта, що вивчається, в цiлому або його окремих частин. Моделi широко застосовуються у шкiльнiй педагогiцi. Сьогоднi використанню методу моделей придiляється достатня увага i в дошкiльнiй педагогiцi.

Для формування уявлень про залежностi в природi особливе значения мають діючі моделі. Будь-який статичний замiнник реального об’єкта, картина, муляж дає змогу сформувати уявлення лише про зовнiшнi ознаки, тодi як дiюча модель розкриває дiтям функцiонування об’єкта, його зв’язок з конкретними умовами. Наприклад, картинка-модель метелика павичеве око, який сидить на корi» (вiдповiдно розфарбованому картонi), може мати крильця, що рухаються за допомогою непомiтних тонких дротинок. Вдаючись до цiєї рухомої моделi, вихователь демонструє особливостi будови тiла, поведiнку комахи і її пристосувальний взаємозв’язок iз навколишнiм середовищем: маскувальне (кольору кори) забарвлення нижнього боку крил у згорнутому положеннi, коли метелик сидить, і застережне — верхньої сторони, коли вiн раптом розгортає крила.

Модель маскування дає змогу показати дiтям значення вiдповiдностi і невiдповiдностi забарвлення, наявностi або вiдсутностi руху для впiзнання певного об’єкта. Вона дiє так: на кольорову частину встановлюється (щоб дiти не бачили) площинна геометрична фiгура такого самого кольору — треба впiзнати її. Щоб перевiрити правильнiсть вiдповiдi, фiгура висувається на бiлу частину панелi. Потiм дiти пояснюють, чому їм було важче впiзнати її на кольоровому тлi і зовсiм легко на бiлому. Вихователь пiдсумовує: якщо забарвлення якогось предмета збiгається з кольором тiла, вiн стає непомiтним.

Демонстрування iншої геометричної фiгури (колiр той самий) при повiльному русi по зафарбованiй частинi панелi переконує, що її легше пiзнати у русi, нiж нерухому. Так дошкiльники спрощено знайомляться з головними ознаками маскування природних об’єктiв у навколишньому середовищi.

Своєрiдною моделлю водойми є акварiум. Через його прозорi стiнки дiти можуть спостерiгати за всiма об’єктами, що знаходяться у ньому. Усвiдомити взаємодiю їх допоможуть також запитання: «Навiщо в акварiумi пiсок? (У ньому ростуть рослини); для чого потрiбнi рослини? (Насичують воду киснем, служать рибкам кормом, прикрашають акварiум). У ходi бесiди проводиться паралель мiж життям мешканцiв акварiума і природою водойми. У дошкiльникiв формується уявлення про єднiсть і взаємозв’язки в природі.

Можна використати «живі картини», на яких за допомогою вирiзаних з паперу рослин, комах тощо демонструється послiдовнiсть цвiтiння, появи комах, що допоможе сформувати бiльш узагальне усвiдомлення дiтьми змiн у природi.

Н. І. Вєтровою дослiджувалась можливiсть використання моделей для розвитку узагальнених способiв спостереження у дiтей.

Отже, дидактична цiннiсть методу моделей полягає у можливостi досить швидко і переконливо формувати узагальнюючi уявлення, приводити їх у систему. При цьому нiколи не можна забувати того, що справжня педагогiка, як вказував К. Д. Ушинський, дає учням передусiм матерiал i у мiру нагромадження цього матерiалу приводить його в систему. Чим бiльший і рiзноманiтнiший матерiал, тим вищою стає система. Отже, використання методу моделей у дошкiльному вiцi завжди повинно йти поруч з нагромадженням фонду конкретнцх вражень через безпосереднiй контакт дiтей з природою. Метод моделей допоможе у проведенні поглиблено-пiзнавальних занять.


Дата добавления: 2015-07-08; просмотров: 423 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Методика керiвництва спостереженнями| Особая благодарность

mybiblioteka.su - 2015-2018 год. (0.006 сек.)