Оформлення пояснювальної записки

Для текстових документів слід використовувати наступні відступи від рамки аркуша: верхній – 10 мм, нижній - 15 мм, лівий – 5 мм, правий – 5 мм. Основний текст набирається шрифтом гарнітури Times New Roman розмір 14 пт, міжрядковий інтервал – полуторний. Для спеціальних символів та формул необхідно використовувати редактори формул Mathtype та/або Microsoft Equation. Усі рисунки, створені в Microsoft Word, повинні бути згруповані в один об‘єкт. Перша сторінка пояснювальної записки (титульний аркуш) оформлюється згідно з додатком 1. Слідком розміщується завдання на курсову роботу (додаток 2).

Допускається виконання пояснювальної записки у рукописному (чорним чорнилом) або комп’ютерному варіанті. Пояснювальна записка виконується на окремих аркушах з однієї сторони. Усі сторінки, включаючи додатки, повинні бути пронумеровані у нижньому колонтитулі «від центру». Для текстових документів застосовується міжрядковий відступ «полуторний».

Текст пояснювальної записки поділяється на розділи, кількість яких визначається конкретною задачею. Розділи повинні мати порядкові номери, позначені арабськими цифрами з крапкою. Найменування розділів повинні бути короткими, визначатися темою роботи, відповідати змісту частини роботи і записуватися великими літерами з нової сторінки.

Розділи можуть складатися з пунктів і підпунктів, що мають порядкові номери в межах розділу. Повний номер пункту і підпункту може мати такий вигляд:

5.12. – пункт 12 п’ятого розділу,

5.12.3 – підпункт 3 пункту 12 п’ятого розділу.

Найменування підпункту записується малими літерами. Між підпунктами додатково пропускається один рядок.

Підкреслювати і переносити слова в заголовках не допускається. Крапка наприкінці заголовка не ставиться, а якщо заголовок складається з двох речень, їх розділяють крапкою.

Текст пояснювальної записки повинен бути коротким та чітким, виключати можливість суб’єктивного тлумачення. Термінологія і визначення повинні відповідати нормам, що встановлені у стандартах, а при їхній відсутності – загальноприйнятим. Якщо в пояснювальній записці використовується специфічна термінологія або скорочення, повинен бути наведений перелік прийнятих термінів і скорочень з роз’ясненнями.

Умовні літерні позначення фізичних величин повинні відповідати встановленим стандартам. При розрахунках необхідно користатися одиницями системи вимірювання СІ.

Формули нумеруються арабським цифрами в межах розділу з правого боку аркуша на рівні формули в круглих дужках. Посилання в тексті на формулу наводять у круглих дужках, наприклад: “ опір електричного кола визначається за формулою (2.3) ”.

Позначення величин і параметрів у тексті доцільно пояснити. Значення символів і числових коефіцієнтів, що входять у формулу, вказуються відразу під нею. Значення кожного символу наводять з нового рядка в послідовності, прийнятій у формулі. Перший рядок пояснень до формул повинен починатися зі слова “ де ”. Формула розглядається як звичайний елемент речення. З урахуванням цього необхідно ставити розділові знаки після формул.

Текст пояснювальної записки може бути ілюстрований необхідними схемами, рисунками, таблицями та графіками. Всі ілюстрації повинні мати номери в межах розділу та підписи, що пояснюють їхній зміст. Якщо кількість ілюстрацій не велика, допускається застосовувати наскрізну нумерацію ілюстративних матеріалів у продовж усієї пояснювальної записки. Ілюстрації розміщуються після відповідного посилання на них у тексті. Схеми алгоритмів і програм можуть міститися на декількох аркушах.

Кресленики виконуються на аркушах паперу формату А4 (210х297 мм), допускається використання формату A3 (297x420 мм) та ін.

Цифровий матеріал рекомендується оформляти у вигляді таблиць і наводити тільки значущі цифри. Не допускаються похилі лінії в заголовках таблиць. Для зручності посилань графи нумерують. При перенесенні таблиці на інший аркуш заголовок розташовують тільки над першою частиною.

Графу “№ п/п” у таблицю не включають. За необхідності нумерації даних порядкові номери вказують у першому ліворуч стовпці перед їх найменуванням. Якщо числові дані в графах таблиці мають різні одиниці, їх вказують у заголовку кожної графи. Ставити лапки замість повторюваних цифр, знаків та математичних символів не допускається. Якщо цифрові чи інші дані в таблиці не вказуються, у графі ставиться риска. Для скорочення тексту заголовків і підзаголовків граф окремі поняття замінюють літерними позначеннями, якщо вони пояснені в тексті чи зазначені на рисунках. Таблиці нумерують арабськими цифрами в межах розділів. Над лівим верхнім кутом розміщують напис з номером, наприклад: Таблиця 2.1.

Окремі ілюстрації, таблиці, допоміжний текст, лістинги програм, схеми рекомендується розташовувати у додатках, які необхідно оформляти як продовження пояснювальної записки на наступних її сторінках Додатки розташовують в порядку появи посилань на них у тексті пояснювальної записки. Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки і мати заголовок, надрукований вгорі малими літерами з першої прописної, симетрично щодо тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої прописної повинно бути надруковано слово “ Додаток ” і прописна буква, що позначає додаток. Додатки слід позначати послідовно прописними буквами українського алфавіту, за винятком букв Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Один додаток позначається літерою А. Додатки повинні мати загальну з іншою частиною пояснювальної записки наскрізну нумерацію сторінок. Текст кожного додатку, за необхідності, може бути розділений на підрозділи і пункти, що нумеруються арабськими цифрами в межах кожного додатка.

У пояснювальній записці має бути наведений список використаної літератури. Відомості про книги (монографії, підручники, довідники) включать у себе: прізвище та ініціали авторів, назву книги, місце видання, видавництво (чи видання), рік видання і загальна кількість сторінок. Якщо авторів більше трьох, допускається вказувати прізвища тільки перших трьох з них і слова “та ін.”. Назву книги необхідно наводити в тому вигляді, у якому вона надрукована на титульному аркуші. Місце видання наводиться цілком у називному відмінку. Найменування видавництва наводиться без лапок.

Відомості про статтю з періодичного видання містять у собі: прізвище та ініціали автора, назву статті, найменування видання (журналу), номер, рік випуску, номера першої й останньої сторінок, на яких розташована стаття. Назву статті вказують так, як вона зазначена в оригіналі. Видавництво вказується тільки для разових збірників.

Літературні джерела вказуються або в порядку вживання, або за алфавітом. Іноземні видання містяться після українських.

У тексті пояснювальної записки обов’язково повинні бути посилання на використану літературу. При цьому вказується в квадратних дужках номер джерела відповідно до списку, наприклад: “ значення константи К згідно з [3] приймається рівним 10”. Посилання на неопубліковані матеріали забороняються.

Дата добавления: 2015-07-10