Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Розповсюджувати та тиражувати без офіційного дозволу видавництва Новий Світ - 2000 заборонено 1 страница



УДК 330.1(075.8)

Розповсюджувати та тиражувати без офіційного дозволу видавництва "Новий Світ - 2000" заборонено

Рецензенти:

д-р. економ, наук, професор І. О. Тивончук (Національний університет "Львівська політехніка")

д-р. економ, наук, проф. С. Ю. Трубич (Тернопільська академія народного господарства)

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (Лист №14/18.2 - 2703 від 20. 12. 04.)

Ватаманюк 3., Панчишнн С., Ватаманюк О., О Пікулик.

Вступ до економічної теорії. Курс лекцій. Видання друге, доповнене. 3. Ватаманюк (теми 1, 5,6, 7, 8, 9), 3. Ватаманюк, С. Панчишин (теми 2,4), С. Панчишин, 3. Ватаманюк (тема 3), О. Ватаманюк (тема 10)., О. Пікулик (тести) - Львів: "Новий Світ - 2000", 2005, - 408 с.

І5ВК 966-7827-64-х

У курсі лекцій викладено теоретичні питання, які кафедра економічної теорії ЛНУ імені Івана Франка традиційно, від часу свого заснування, трактує як вступні до розгляду сучасної економічної теорії- макро- та мікроекономіки (аналітичної економіки). Порівняно з попереднім виданням дещо змінено структуру матеріалу, а також введено нові теми (Економічна роль держави; Підприємство і підприємництво; Економіка домогосподарства).

Теоретичний матеріал доповнено графіками, схемами, прикладами з економічного життя, короткими резюме, що допоможе читачам систе­матизувати свої знання з цього предмета. Кожна тема розпочинається переліком ключових понять та термінів.

Друге видання доповнене тестами.

Для студентів економічних спеціальностей вищих закладів освіти.

Висловлюємо щиру вдячність

доцентам П. Островерху, Л. Цимбал, Є. Майовцю, І. Грабинській, С. Кудин, докторантові А. Стасишину, к. е. н. О. Дорош і /. Крупці та іншим колегам за критичні зауваження і цінні поради щодо викладу матеріалу.

Ми щиро вдячні і працівникам кафедри Ірині Булик та Зориславі Євтушок за багаторазові передруки і виправлення тексту,

за їхнє терпіння.

І5ВМ 966-7827-64-х "Новий Світ-2000"

© 3. Ватаманюк, С. Панчишин,

О. Ватаманюк, 2005.

© "Новий Світ-2000", 2005.

ЗМІСТ

Тема 1. Економічна теорія як наука...............................................5

1.1. Предмет економічної теорії.......................................................... 6

1.2. Методи економічної теорії........................................................... 13

1.3. Функції економічної теорії. Економічна теорія та економічна політика.............................................................................................. .22

1.4. Філософія економічної науки.......................................................... 26



1.5. З історії розвитку економічної теорії........................................... 29

Резюме.......................................................................................,.......... 43

Тема 2. Потреби і ресурси. Ефективність використання ресурсів..45

2.1. Потреби та їх класифікація........................................................... 46

2.2. Виробничі ресурси.......................................................................... 53

2.3. Виробництво: еволюція поглядів і структура............................... 63

2.4. Ефективність використання ресурсів........................................... 68

2.5. Незайнятість ресурсів і перспективи економічного зростання.... 76 Резюме.................................................................................................. 79

Тема 3. Форма виробництва. Товарна економіка...........................82

3.1. Натуральне і товарне виробництво.............................................. 83

3.2. Товар і його властивості............................................................... 89

3.3. Гроші та ціни................................................................................. 94

3.4. Грошові системи та їх типи......................................................... 103

Резюме.................................................................................................. 109

Тема 4. Економічні системи.............................................................112

4.1. Національна економіка та економічна система............................. 113

4.2.. Типізація економічних систем...................................................... 123

4.3. Перехід до ринку............................................................................. 135

Резюме.................................................................................................. 141

Тема 5. Ринкова економіка.............................................................145

5.1. Сутність та функції ринку........................................................... 146

5.2. Принципи організації ринкової економіки........................................ 153

5.3. Кругопотік ринкової економіки...................................................... 160

5.4. Сучасний ринок та його структура.............................................. 163

Резюме.................................................................................................. 175

Тема б. Ринковий механізм.............................................................178

6.1. Попит та його чинники. Крива попиту. Закон попиту................. 178

6.2. Пропозиція та її чинники. Крива пропозиції та її переміщення..... 185

6.3. Рівновага попиту і пропозиції. Ціна рівноваги............................... 189

6.4. Еластичність попиту і пропозиції................................................. 191

6.5. Переваги і вади ринку.....................................................................793

Резюме ___..................................................................... ....201

Тема 7. Ринкова інфраструктура....................................................203

7.1. Суть, функції та склад ринкової інфраструктури....................... 204

7.2. Інфраструктура реального сектору економіки.............................206

7.3. Інфраструктура фінансового сектору економіки......................... 212

7.4. Формування ринкової інфраструктури в Україні.......................... 230

Резюме.................................................................................................. 236

Тема 8. Економічна роль держави..................................................238

8.1. Держава як економічний суб'єкт................................................... 239

8.2. Еволюція поглядів на роль держави в економічному житті......... 242

8.3. Передумови участі держави в ринковій економіці......................... 247

8.4. Економічні функції держави..........................................................252

8.5. Методи державного втручання (регулювання) в економіку........ 264

8.6. Державний сектор у національній економіці.................................269

8.7. Межі та перспективи регулювальної діяльності держави...........27/

Резюме..................................................................................................276

Тема 9. Підприємництво і підприємство.........................................281

9.1. Сутність підприємництва та його основи....................................252

9.2. Підприємство і фірма....................................................................257

9.3. Правові форми підприємств (фірм)..............................................29/

9.4. Види підприємств за розмірами.....................................................299

9.5. Нові форми підприємницької діяльності........................................307

9.6. Витрати і прибуток підприємств. Заробітна плата.................. 312

9.7. Основи менеджменту й маркетингу

в підприємницькій діяльності................................................................ 320

Резюме.................................................................................................. 323

Тема 10. Домогосподарство як суб'єкт ринкової економіки..........327

10.1. Домогосподарство та його ознаки..............................................327

10.2. Домогосподарства як постачальники ресурсів

і виробники товарів та послуг............................................................... 331

10.3. Домогосподарства як споживачі благ

та заощадники доходів........................................................................336

10.4. Родинний розподіл доходів........................................................... 340

Резюме..........................................................................,.......................342

Тести...........................................................................................345

Література...................................................................................404

ТЕМА1

ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ ЯК НАУКА

О План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:

1.1. Предмет економічної теорії.

1.2. Методи економічної теорії.

1.3. Функції економічної теорії. Економічна теорія та економічна політика.

1.4. Філософія економічної науки.

1.5. З історії розвитку економічної теорії. Резюме

Ключові поняття та терміни

австрійська школа граничної корисності, маржиналізм американська школа господарка економічна теорія економічний аналіз економічні закони й моделі індукція і дедукція кейнсіанство кембриджська школа класична школа макроекономіка і мікроеко-номіка

марксистська економічна кон­цепція

меркантилізм метод наукової абстракції

"невидима рука " неокейнсіанство неокласичний напрям неолібералізм (соціальне рин­кове господарство) нова історична школа позитивна і нормативна еко­номіка

"помилка композиції" предмет економічної теорії припущення "за інших-одна­кових умов" спостереження трудова теорія вартості факти, принципи або теорії, економічна політика філософія економічної науки цілі економічної політики

Кожна наука має свою історію, предмет і метод, мету і завдання. У цій темі з'ясовано предмет і метод економічної теорії. Для українських економістів це питання особливо актуальне, адже тривалий час предмет економічної теорії

Економічна теорія як наука

визначали згідно з марксистською доктриною, тобто предметом називали виробничі відносини. Усі інші підходи до предмета економічної науки оголошували ненауковими, неправильними й... буржуазними.

Окремо розглянуто взаємозв'язок економічної теорії і практики, цілі економічної політики. Тезово схарактеризовано еволюцію економічної науки від найдавніших часів.

1.1. ПРЕДМЕТ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ Що вивчає економічна теорія?

Частково відповідь на це запитання дає з'ясування самого поняття економіка. Вперше цей термін ужили давні греки: Ксенофонт (430-355 до Р. X.) й Арістотель (384-322 до Р. X.). Термін "економіка" походить від двох грецьких слів: ойкос, що означає дім, господарство, і номос - закон, учення. Суть економіки, за грецьким філософом Ксенофонтом (йому приписують авторство цього терміна), - це мистецтво ведення домашнього господарства. Економіка ж як дисципліна і предмет, який викладають в університетах, сформувалася щойно наприкінці XVII - на поч. XVIII ст., спочатку як політична економія.

Термін "політична економія" ввів француз Антуан Монкретьєн, який 1615 р. опублікував невелику брошуру - "Трактат про політичну економію". У цьому терміні маємо ще один компонент, який походить від грецького слова політейя, що означає державний, суспільний. Отже, буквальний переклад запропонованого А. Монкретьєном терміна визначає предметом науки організацію та управління суспільним господарством.

Переклад складників терміна "економіка", а також "політична економія" відображає сферу людської діяльності -господарку, тобто сферу, де створюють матеріальні та духовні блага, багатство народу. Водночас поняття "економіка" застосовують і до визначення науки, яка вивчає господарку і пов'язану з нею діяльність людей. Однак господарка (економіка) і створення багатства - це дуже складний і місткий процес, який охоплює: структуру виробництва, відносини між людьми, ефективність використання обмежених ресурсів та ін. Тому єдиного визначення предмета економічної теорії немає.

Всяке людське суспільство неодмінно потребує виробництва засобів для підтримання свого існування, оскільки природа не дає більшості потрібних людям благ у готовому вигляді - їх треба

виробляти. Праця людей, спрямована на виробництво потрібних їм благ, і є економічною (господарською) діяльністю, сферою господарки.

Отже, економічна наука вивчає питання, які торкаються усіх нас, без винятку. Вона стосується надзвичайно важливої сфери життя - сфери господарської діяльності людей, де відбуваються вироб­ництво, розподіл, обмін і споживання життєвих благ, багатства за умов обмежених ресурсів. Економічна (господарська) поведінка людей - суттєва характеристика реалізації людської особистості, умова, основа всіх інших аспектів життя окремої людини і суспільства загалом. Тому економічна теорія - не технічна, а суспільна наука.

Від часу появи економіки як самостійної галузі знань (політична економія) визначення її предмета пройшло істотну еволюцію.

Марксистська методологія ґрунтувалася на тому, що суспіль­ство має складну структуру, яка охоплює продуктивні сили, виробничі відносини і надбудову. Ці три елементи взаємозалежні й взаємодіють один з одним. Продуктивні сили - це всі речові та особисті чинники виробництва (предмети і засоби праці, інформація, інфраструктура, організація тощо). Вони виявляють ставлення людей до природи, ступінь оволодіння людиною сил і явищ природи. Рівень розвитку продуктивних сил виражається у продуктивності праці, яка є важливим критерієм і показником суспільного прогресу. Продуктивні сили становлять лише один бік суспільного виробництва, є його матеріальною і технічною основою. Друга частина суспільного виробництва - це виробничі відносини, тобто відносини між людьми, що виникають у процесі виробництва. Предметом політичної економії (економічної теорії) марксисти визначали саме виробничі відносини, які тісно взаємопов'язані з продуктивними силами і надбудовою. Отже, марксисти акцентували на соціально-економічних аспектах господарського життя, на класовому підході до нього. Однак уся економічна й політична історія XX ст. засвідчила неспроможність класового підходу в економічній теорії і Практиці. Нині в суспільному розвиткові та в суспільних науках пріоритетними стають загальнолюдські цінності.

Проте ще з кінця XIX ст. потреби практики посилили увагу дослідників до інструментальних, прагматичних аспектів економічної теорії, до функціювання ринкової економіки. Згодом масова практика і традиція закріпили поняття економічна теорія за однією з її течій, що на Заході одержала назву есопотісз. Привабливість есопотісх у

Економічна теорія як наука

тому, що він розкриває механізм функціювання ринкової економіки, а також у тому, що ця наука майже позбавлена ідеологічних складників. Перед есопотіся поставлено завдання розробити раціональну, зорієнтовану на оптимізацію всієї господарської діяльності модель ведення господарства, за якої максимальних вигід досягають за мінімуму витрат. Есопотісз не використовує терміна виробничі відносини, концентруючи увагу на з'ясуванні кількісних взаємозв'язків між елементами господарської системи.

В українських перекладах популярних на Заході підручників з "Есопотісу" П. Семюелсона і В. Нордгаузата К. Макконнелла і С. Брю есопотіса перекладено як аполітичну економію або аналітичну економіку1. Обидва ці терміни тотожні термінові економічна теорія.

Що ж нині вважають предметом економічної теорії?

Англійський економіст Л. Робіне предмет економічної теорії визначає так: економіка - це наука, яка вивчає поведінку людини з погляду відносин між її цілями та обмеженими ресурсами, які допускають альтернативне використання2.

У підручнику П. Семюелсона і В. Нордгауза подано перелік того, чим займається аналітична економія. Аналітична економія вивчає, як суспільство використовує обмежені ресурси, щоб виробляти різні товари, і розподіляє їх серед людей3.

Предмет аналітичної економії К. Макконнелл і С. Брю визначають так: аналітична економія - це суспільна наука, яка досліджує проблему такого використання або застосування обмежених ресурсів (факторів виробництва), при якому досягається найбільше або максимальне задоволення безмежних потреб суспільства (мета виробництва)4.

У всіх цих визначеннях важливими є два поняття: потреби і ресурси. І не випадково, адже саме вони становлять наріжний камінь есопотісз.

Есопопгісз виходить з того, що людям для існування потрібні товари і послуги. Оскільки більшість товарів і послуг природа не дає у готовому вигляді, то їх треба виробляти. Отже, потреби є внутрішнім стимулом господарської діяльності людей. Потреби бурають різні й постійно зростають; вони безмежні й непогамовні.

Для створення матеріальних благ і послуг потрібні певні виробничі ресурси - земля, праця, капітал. Які б не були різноманітні

'Семюелсон П. А., Нордгауз В. Д. Мікроекономіка. - Київ: Основи, 1998; Макконнелл К. Р., Брю С. Л. Мікроекономіка. -Львів: Просвіта, 1999. 2Коуз Р. Фирма, рьшок й право. - М., 1993. - С. 4. 3Семюелсон П. А., Нордгауз В. Д. Мікроекономіка. - С. 33 'Макконнелл К. Р., БрюС. Л. Мікроекономіка. - С. 34

Тема 1

ресурси, вони мають ту спільну рису, що рідкісні та існують в обмеженій кількості. Отже, існує певна суперечність господарки: безмежність потреб наштовхується на обмежені ресурси та, відповідно, обмежене виробництво товарів і послуг.

Звідси й випливає мета господарської діяльності - забезпечити якнайефективніше використання виробничих ресурсів для максимально можливого задоволення багатоманітних потреб суспільства. Отже, есопотісх досліджує проблеми ефективного використання обмежених виробничих ресурсів, щоб максимально задоволити потреби людей.

Аналітична економія вивчає, як суспільство, викорис­товуючи обмежені ресурси, забезпечує найповніше задоволення потреб людей. Вона досліджує, як потрібно організувати виробництво, розподіл та споживання в умовах обмежених виробничих ресурсів. Такий підхід до визначення предмета економічної теорії обґрунтований та суттєвий, оскільки націлює на розв'язання проблем життєдіяльності суспільства. Він особливо актуальний в умовах погіршення ресурсного забезпечення економіки. Нині одні ресурси зменшуються, вичерпуються, інші - погіршуються й руйнуються під антропогенним впливом. За цих умов раціональна господарська поведінка людей - досягнення максимуму результату за мінімуму затрат, тобто проблема ефективності використання обмежених ресурсів - стає центральною в дослідженні ринкового господарства. Економічна теорія постійно розширює поле своїх інтересів, проникаючи в інші галузі - соціальні, гуманітарні, політичні науки. Адже в суспільстві все пов'язане, економічна діяльність не може відокремлюватися від політики та проблем, які її супроводжують. Економіст може глибоко осмислити економічний факт, якщо він вийде за межі тільки економічного підходу.

Дуже вдало цю рису об'єкта економічної науки окреслив французький дослідник економічної історії Франсуа Бродель: "Економіка ніколи не буває ізольованою, її ґрунт, її простір є так само ґрунтом і простором, де поселяються і живуть інші сутності -культурна, соціальна, політична, - які без угаву втручаються в економіку, аби сприяти їй чи так само їй протистояти... Можна було б у будь-якому порядку писати такі рівняння: економіка - це політика, культура, суспільство; культура - це економіка, політика, суспільство тощо"1.

1 Бродель Ф. Матеріальна цивілізація, економіка і капіталізм, ХУ-ХVIII ст. Т. 3. Час світу / Пер. з фр. - К.: Основи, 1998. - С. 35.

Економічна теорія як наука. 0

Економічну теорію можуть не цікавити запитання: які економічні основи розвалу останньої і мперії - СРСР? чому так важко Україні позбутися міцних "обіймів" Росії? які перспективи економічного зростання в Україні та як вони пов'язані з типом політичної системи? Цих та подібних запитань економічна наука оминути не може.

Аналітична економія тісно пов'язана з іншими економічними дисциплінами, такими як економіка галузей (промисловості, сільського господарства, торгівлі тощо), фінанси, кредит, грошовий обіг та ін. У системі цих наук економічна теорія є їхньою методологічною основою. Вона вивчає закономірності функціювання і розвитку певної економічної системи загалом, тоді як предметом конкретних економічних дисциплін є процеси господарської діяльності окремих галузей або підсистем економіки.

Водночас аналітична економія враховує досягнення інших наук, зокрема гуманітарного циклу - історії, соціології, політології, географії. Вона не може обійтися без статистичних та математичних методів. З огляду на загострення проблеми людина - природа економічна теорія не оминає також процесів відтворення природних ресурсів і довкілля. Аналітична економія широко використовує надбання психологічної науки (згадаймо величезну роль психо­логічних чинників мотивації господарської діяльності) та інших галузей знання. Що ширший спектр наук, результати яких інтегрує аналітична економія, то об'єктивніше вона відображає реалії господарського життя.

Особливістю економічної науки є те, що вона широко використовує кількісні методи, числа, обчислення. На побутовому рівні це дає підстави вважати її кількісною, тобто наукою, що зводиться до різних обчислень числових значень, показників, індексів тощо.

Однак економічна наука має справу не стільки з речами, фізичними (виробничими) об'єктами, які піддають числовим обчисленням, а передусім з поведінкою людини в господарському житті. Так у коло її інтересів щораз ширше входить проблема довкілля. І багато чого тут важко визначити кількісно. Тому економічна наука широко використовує й якісні показники (наприклад такі: інтереси, духовні потреби, корисність, рівні можливості тощо), керуючись не стільки цифрами, скільки самою логікою життя, думками досвідчених людей, визначеними тенденціями, що й перетворює її в якісну, словесну, описову (прозаїчну - за Р. Коузом) науку. Як можна, до прикладу, визначити

Тема 1

кількісно вплив на господарку політичних, етичних, моральних, релігійних, психологічних чинників?

Отже, економічна наука, з одного боку, є наукою цифр, показників, обчислень, а з іншого - наукою, яка впевнено оперує твердженнями, умовиводами, міркуваннями тощо.

Економічна теорія — наука про людину

Хоча економічна наука вивчає проблеми виробництва й розподілу життєвих благ, вона не є наукою про ці блага і ресурси. Економічна теорія повернута головно до людей, які беруть участь у виробництві та йдуть шляхом прогресу і змін незалежно від того, що вони із собою несуть. Іншими словами, економічна теорія вивчає не ресурси і багатство як такі, а економічну (господарську) поведінку людей. Цілком правомірно вважати економічну науку частиною дослідження поведінки людини, поведінку у сфері її господарської діяльності.

Людина - визначальний ресурс і чинник господарської діяльності. Вирішуючи практичні господарські проблеми, вона орієнтується не тільки на виробничі фактори. Дуже важливими є й моральні мотиви, етика, господарська культура, його історичні та національні традиції - все те, що вважають мента­літетом народу. Ці не економічні чинники суттєво впливають на формування економіки і соціальних спільнот. (Згадаймо так звані дива - японське, німецьке, південнокорейське, китайське, які зумовлені насамперед менталітетом народів). Тому економічна наука у процесі дослідження господарської діяльності має враховувати й морально-етичні та інші мотиви поведінки людей під час вибору мети їхньої діяльності.

Предметні межі економічної теорії окреслює проблематика багатства. Однак зміст поняття "багатство" в умовах сучасного постіндустріального суспільства змінюється. Відбувається зміщення пріоритетів з багатства економічного (опредметненого) до багатства соціального, гуманістичного. Його визначальним складником є людина як особистість. Тому економічна теорія дедалі частіше матиме справу з проблемою проблем -людською життєдіяльністю, яка створює саму людину, людину як елемент багатства.

Економічна теорія як наука 11

Отже,

економічна наука досліджує ту сферу діяльностГ "людського суспільства, яка найтісніше пов'язана зі створенням та* використанням життєвих благ людей. З іншого боку, вона є частиною^ дослідження людини у сфері її господарської діяльності, також людини як складника багатства.

Два рівні дослідження: макро- та мікроекономіка

Економічна наука використовує два рівні аналізу: макро-економічний і мікро-економічний — відповідно маємо дві частини науки: макро економіку і мїкроекономіку. Макроекономіка - це наука, яка досліджує національну економіку загалом й оперує такими агрегатними показниками, як валовий внутрішній продукт (ВВП), чистий національний продукт (ЧНП), національний дохід (НД), загальний рівень зайнятості, інфляція, грошовий обіг, сукупний попит, сукупна пропозиція тощо. Вона розглядає економіку загалом, не звертаючи уваги на конкретні економічні одиниці, її завдання - з'ясувати загальну картину економіки і зв'язків між великими агрегатами, що формують національну економіку.

Мікроекономіка вивчає окремі економічні одиниці. Вона оперує поняттями галузь, фірма, домогосподарство, використовуючи такі показники, як виробництво і ціна конкретного товару, витрати окремої фірми чи видатки сім'ї, попит і пропозиція, на окремий товар тощо.

Відмінність між макро- і мікроекономікою можна визначити так: макроекономіка вивчає ліс, а мікроекономіка - окремі дерева. Водночас було б помилкою вважати, що між предметами макро- і мікроекономіки є різка межа. Багато проблем є об'єктами обох частин економічної науки.

Практика викладання есопотісз у західних університетах виробила два підходи до її вивчення: приблизно у 50% випадків спочатку викладають макроекономіку, а потім мікроекономіку; у решті випадків практикують зворотний порядок вивчення. Ми вважаємо, що для наших умов, умов переходу від командно-адміністративної до ринкової економіки, прийнятнішим є порядок, коли спочатку розглядають проблеми макроекономіки, авже потім -мікроекономіки.

12 Тема 1

1.2. МЕТОДИ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ

Якщо предмет науки - це те, що досліджують, то метод - це те, як досліджують. Предмет і метод становлять певну єдність: особливості предмета визначають прийоми і засоби, які викорис­товують у процесі пізнання.

Метод науки - це шлях дослідження, спосіб пізнання предмета. Отже, метод - це сукупність прийомів, способів, принципів, за допомогою яких визначають шляхи досягнення певної мети, розв 'язання конкретного завдання. Іншими словами, метод - це шлях до істини.

За словами відомого природодослідника Ж. Кюв'є, науковий метод має набагато більше значення, ніж будь-яке окремо взяте відкриття. А інший видатний учений академік І. Павлов писав, що метод- найперша, основна річ. Від методу, від способу дій залежить ефективність дослідження. За допомогою хорошого методу, на його думку, і не дуже талановита людина може зробити багато, а з поганим методом і геніальна людина працюватиме марно й не отримає точних результатів.

Економічна теорія не може скористатися методами при­родничих наук. Вивчаючи господарку, не можна застосовувати ні мікроскопа, ні телескопа, ні хімічних реактивів. Тому економічна наука, як і інші суспільні науки, широко використовує метод наукової абстракції. Цей метод означає абстрагування, очищення уявлень людини про процеси, які вивчають, від випадкового, перехідного, швидкоплинного, одиничного і виокремлення в них сталого, типового. Саме завдяки цьому вдається проникнути у внутрішній світ явищ і процесів, розкривати їхню сутність, формулювати категорії та визначати принципи, які виражають цю сутність.


Дата добавления: 2015-08-28; просмотров: 117 | Нарушение авторских прав







mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.022 сек.)







<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>