Читайте также:
|
Бельгійським вченим А.Сапіром у 2005 році для Європейської комісії було підготовлено дослідження, в якому автор виділяє чотири європейські соціальні моделі. «Між національними системами соціальної держави так багато різниць, що поняття «європейської моделі» або «соціальної Європи» мені видаються досить сумнівними», - вважає вчений. «Я пропоную використовувати прийняту на сьогоднішній день поділ національних систем на чотири різні моделі соціальної політики з тим, аби оцінити відносні досягнення кожної моделі за рядом параметрів».
Професор Сапір виділяє Північну модель (Данія, Фінляндія, Швеція плюс Нідерланди), яка
відрізняється високим рівнем соціального захисту та універсальним характером надання допомоги.
Ця модель також характеризується сильним фіскальним навантаженням на ринок праці. Високий рівень синдикалізації найманих робітників і розвинута колдоговірна політика забезпечують жорстке
регулювання рівня заробітної платні. Англосаксонській моделі (Великобританія, Ірландія) властивий
універсальний характер надання соціальної допомоги, власне лише у виняткових випадках, при цьому грошові виплати спрямовані в першу чергу на підтримку людей працездатного віку. Сама система соціальної допомоги спрямована на заохочення активності реципієнта у пошуках роботи. Ринок праці характеризується слабкістю профспілок, достатньо сильною диверсифікацією заробітної платні і значною часткою працівників, які отримують низьку заробітну платню. «Візитною карткою» континентальної моделі є побудова соціального захисту на професійно-корпоративній1 основі. Логіка системи соціального страхування «за Бісмарком» полягає в тому, що розмір соціальних виплат напряму залежить від величини сплачуваних робітником внесків. Особи, що не мають соціальноїстраховки, можуть розраховувати на надання соціальної допомоги з держбюджету. Попри падіннячисельності профспілок в країнах, які репрезентуються континентальну модель, їхня роль в колективно-договірній політиці залишається досить значимою. Нарешті, середземноморська модель
(Греція, Італія, Португалія і Іспанія) характеризується переважанням пенсійних виплат у соціальних
трансферах, високим ступенем сегментації отримувачів допомоги за їхнім статусом. Система
соціального захисту спрямована на витіснення літніх робітників з ринку праці. Заробітна платня у легальному секторі регулюється колективними угодами. Автор, аналізуючи ці моделі за такими
критеріями, як гнучкість ринку праці, рівень бідності, безробіття і і т.ін., приходить до висновку про те, що до сучасних викликів глобалізації спроможні адаптуватись лише англосаксонська і північна моделі, тоді як дві інші виявляються неконкурентоспроможними.
Дата добавления: 2015-11-03; просмотров: 79 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Чинники та етапи запровадження євро. | | | Сутність та особливості англосаксонської моделі розвитку (Великобританія, Республіка Ірландія). |