Науково-технічна політика

Технологічні нововведення набувають соціальну спрямованість.

Ця нова для ЄС стратегія була зафіксована в рішеннях Амстердамського (1997 р.) і Лісабонського саммітів (2000 р.) країн-членів ЄС. На порядок денний ЄС Лісабонська сесія Європейської ради винесла задачу формування “Європейського науково-дослідного простору” – ERA. У цілому проект ERA можна вважати якоюсь ідеальною моделлю, покликаною, з одного боку, підсилити вже досягнуті в ЄС механізми оптимізації циклу “освіта-дослідження інновації” (такі, як об’єднання національних і наднаціональних досліджень, їх координація і моніторинг). З другого боку проект націлений на подолання негативних моментів – дублювання, недостатньої конкуренції ресурсів, низької мобільності дослідників, а також різних швидкостей технологічного розвитку регіонів.

Реалізація проектів ERA відбувається через існування програм розвитку науково-технічної галузі (COST, EUREKA, EUROBIO, ARIANE), так і через функціонування рамкових програм.

Основною метою секторальних промислових політик країн – членів ЄС є утвердження конкурентоспроможності певного сектору, вдосконалення функціонування внутрішнього ринку, а також стандартизація нормативно-правової бази в усіх країнах-членах. Галузева структура промисловості ЄС склалася внаслідок довгострокових тенденцій секторального зростання, важливу роль у якому відіграє продуктивність праці, рівень життя населення, структура локального і глобального попиту, ВНД, міжнародна торгівля та ін.

44. Зовнішні політики ЄС (торговельна, допомоги з розвитку).

Політика ЄС – сукупність інструментів та механізмів для здійснення тієї чи іншої стратегії інтеграційного угрупування через систему визначених на певний час (як правило на 7 років) пріоритетів, що відповідають загальним завданням відповідного документу Євросоюзу (приміром Agenda-2000).

Згідно з договором про заснування ЄС сферами застосування спільної зовн політики є: регулювання митних тарифів, укладання митних та торгових угод, гармонізація інструментів експортної політики, гармонізація засобів охорони внутр. Ринків у випадку демпінгу або сибсудування.

Торговельна політика:

• 60% торгівлі здійснюється між країнами ЄС

• збалансування взаємних переваг;

• антидемпінгове мито;

• захист від демпінгового імпорту;

• захист від субсидованого імпорту;

• експортно-кредитне страхування.

• Допомога з розвитку:

• прагнення до солідарності;

• потужний механізм допомоги (Європейський інвестиційний банк, Європейський фонд розвитку)

• Ломеська конвенція (1989) між ЄЕСп та АКТ (Африка, Карибські, Тихоокеанські країни);

• стратегія підтримки країн;

• гуманітарна допомога ЄС (боротьба з голодом і хворобами).

Програми, що реалізуються ЄС в рамках сприяння розвитку здійснюються на основі європейських демократичних цінностей:повага до прав людини, демократія, основні свободи, а також право закону, стійке управління, гендерна рівність, солідарність, соціальна справедливість, а також ефективне міжнародне сприяння через інститути ООН.

Дата добавления: 2015-11-03