Оцінка натовпу

Тард

Публіка – духовна сукупність, група індивідів, фізично розділених між собою, але поєднаних розумовими зв’язками.

Натовп – неоднорідна група індивідів, які об’єднані схожими настроями і для яких характерна стихійність.

Активність натовпу залежить від кліматичних умов: чим тепліше, тим натовп стійкіший і навпаки.

Публіка, як група вищого розряду, не підпорядковується кліматичним умовам.

Публіки більш однорідні, ніж натовпи

Параметри класифікації публік: стать, вік, характер цілі або віра.

Параметри класифікації публік і натовпів: Стать Вік Характер Цілі або віри Час, сезон, широта

Різновиди натовпів: сільський, релігійний, політичний, економічний, натовп який очікує, уважний натовп, маніфестантський, діючий.

«У наш час суспільна думка є для публіки тим самим, чим є душа для тіла»

Суспільна думка – короткострокова і більш-менш логічна група суджень, відповідаючи вимогам сучасності, відтворені в багаточисленних екземплярах, у межах однієї країни, часу та суспільства

Розвиток преси – створення сили кількості і скорочення сили характеру завдяки формуванню суспільної думки. Прямий наслідок – сприяння збільшенню впливу парламентів.

Вплив становлення преси: формування специфічної публіки; суспільний дух стає громадським; пробудження національної свідомості; об’єднання в просторі і надання різноманітності розмовам індивідуумів.

«Розмова – апогей самозароджуваної уваги. Це спостереження однієї людини за іншою з найвищою долею уваги»

Значення розмови: збереження і збагачення мов; творення літератури (драми зокрема); найкращий засіб для проповіді; недоступний острівок особистої свободи; найкращий спосіб знайти спільну мову;
встановлення системи цінностей; вплив на суспільну думку, а отже і на владу.

Канетті

Обращенный страх прикосновений: Человек везде старается избегать чужого прикосновения; все барьеры, которые люди вокруг себя возводят, порождены именно страхом прикосновения; этот страх не покидает нас даже на публике; и только в массе человек может освободиться от страха перед прикосновением.

Разрядка – момент, когда все, кто принадлежит к массе, освобождаются от различий и чувствуют себя равными.

Масса — это предпосылка и фундамент власти. Угроза смерти — основное орудие власти в управлении массой.

Мания преследования: это особенная гневная восприимчивость и раздражимость по отношению к тем, кто раз и навсегда записан ее врагом; Все, что мешает массе, она воспринимает как преграды, возводимые специально, чтобы помешать ее росту; Нападение на массу извне способно ее только укрепить. А вот нападение изнутри в самом деле опасно.

Свойства массы: Масса всегда стремится расти. Внутри массы господствует равенство. Масса требует направления. Масса любит плотность.

Класификация массы:

1. По росту

А) открытая (внезапное возникновение массы там, где перед этим было пусто, т. е. спонтанная масса. НО в своем ядре она вовсе не так спонтанна, как это может показатьсяна первый взгляд.Жажда роста - это первое и высшее свойство массы. Естественная масса - открытая маса. Открытая масса существует, пока растет. Перестав расти, она начинает распадаться.)

Б) закрытая (Закрытая масса отказывается от роста и делает упор на структуру. Граница: ограничивая себя, она создает себе место, которое предназначено именно для нее.)

2. По равенству и плотности:

А) Замершая

• Стоит непосредственно перед разрядкой.

• Она в ней уверена и поэтому старается, насколько можно, замедлить ее приход.

• Массовый процесс здесь начинается не с равенства, а с плотности.

• Равенство же становится главной целью такой массы.

Б) Ритмическая

• Плотность и равенство с самого начала совпадают.

• Здесь все связано с движением (танцем).

• Ритмические структуры молниеносно возникают и изменяются, и только физическое изнеможение кладет этому конец.

3. По целям (направлениям)

А) Быстрая

Это бросающиеся в глаза массы, представляющие собой важную часть современной жизни, то есть политические, спортивные, военные массы, с которыми мы ежедневно сталкиваемся.

Б) Медленная

Это например религиозные массы. Собираются очень медленно и видят себя принявшей некоторый конкретный облик только в отдаленной перспективе.

4. По видимости

А) Видимая

Б) Невидимая

Это, например, мертвые и святые. Такими образами невидимых масс наполнено сознание

верующих. Можно сказать, что религии начинаются с этих масс. Сюда же относят потомство.

5. По аффективному состоянию

А) Преследующая

Цель – убийство. Оно безопасно, потому что на стороне массы подавляющее превосходство. Распад происходит особенно быстро.

Б) Убегающая

Черпает свою энергию в том, что все бегут вместе. Кто остается позади – исключен. Вид его наполняет изнуренных новой силой. Оказавшись в безопасности, масса распадается.

В) Запретная

Собравшись вместе, люди больше не хотят делать то, что они до сих пор делали поодиночке. Негативная масса. Она рождена сопротивлением: запрет – ее Граница.

Г) Обращения

Например, революции. Те, кто долго был беззащитен, вдруг обретают зубы. Численностью они возмещают недостаток хищности.

Д) Праздничная

На время праздника жизнь и наслаждение гарантированы. Запреты и барьеры пали. Но это атмосфера расслабленности, не разрядки. Цель -праздник, уже достигнута.

Массовые кристаллы – маленькие жесткие группы людей, которые имеют четкую границу, обладают высокой устойчивостью и служат для возбуждения масс. • Единство важнее, чем величина. • Должно быть хорошо известно, зачем они существуют. • Постоянны. В них серьезное разделение функций.

Массовые символы – Коллективные единства, состоящие не из людей и, тем не менее, воспринимаемые как массы. Огонь; море; река; дождь; лес; рожь; ветер; песок.

Огонь: Он везде равен себе, стремительно распространяется, способен внезапно возникнуть повсюду, заразителен и ненасытен, многообразен, разрушим, у него есть враг (вода), он ведет себя будто живой, и именно так с ним и обращаются. Эти черты сходства огня и массы ведут к тому, что они часто сливаются.

Море: Оно многократно (волны и капли), в движении, в собственной тесной внутренней связи. В плотности соединения волн выражается то, что ощущают люди в массе: податливость каждого перед другими. Имеет голос. Стремлению массы продолжать существовать оно предстоит как уже осуществленное.

Дождь: это масса в момент ее разрядки, одновременно и момент распада. Облака, из которых он возникает, исходят им, капли падают потому, что уже не могут держаться вместе.

Река: Беспокойство водных масс, следующих без остановки и без перерыва, однозначность общего направления, усвоение других потоков, - все это имеет характер массы. Реки символизируют период, когда масса формируется, когда она еще не достигла того, что ей предстоит достичь.

Лес: Свойственна постоянная близость. Тот, кто в лесу, чувствует себя в безопасности не у вершин, где совершается рост и где плотность максимальна, а внизу. Эта плотность и дает ощущение безопасности. Символ войска.

Рожь: Налитые колосья - что тяжелые головы: они кивают тебе или отворачиваются в зависимости от того, как дует ветер. Рожь падает вся сразу и потому напоминает смерть в битве: поле как поле битвы.

Ветер: В силу своей невидимости он более всего годится для представления невидимых масс.

Песок: Схожесть с массой в 2 пунктах: 1. Малость и одинаковость его частиц.2. Бесконечность песка.

Стаи:

1) 10-20 человек; 2) От них ведут свое происхождение массовые кристаллы и массы. 3) Каждый новый член представляет собой явный и весомый прирост. 4) Прирост и плотность имитируются, равенство и направленность имеются на самом деле. 5) Это группа возбужденных людей, жаждущих, чтобы их стало больше. 6) Характерна невозможность роста.

Формы стаи за целью:

1. Внешние стаи

А) Охотничья – Возникает, когда речь идет об опасном и сильном звере,которого в одиночку не взять, или о массовой добыче, которуюнужно захватить целиком.

Б) Военная – Предполагает наличие другой человеческой стаи, против которой она направлена, даже если на данный момент та еще не возникла.

2. Внутренние стаи

А) Оплакивающая – Образуется,

когда смерть вырывает из группы одного из ее членов. Группа, которая любую утрату воспринимает как невосполнимую, сплачивается в стаю.

Б) Прирастающая – Образуется специально с целью увеличения численности как людей в группе, так и существ, за счет которых группа живет, то есть растений или животных.

Выживающий – Момент выживания - это момент власти. Ужас от ощущения смерти переходит в удовлетворение от того, что мертв не ты, а другой. Выживший один попирает одного или многих мертвых. Он видит себя одним, чувствует себя одним и, если говорить о власти, которую он ощущает в это мгновенье, то нужно всегда помнить, что она проистекает исключительно из его единственности.

Элементы власти:

В насилии больше принуждения, оно более непосредственно, чем власть. Если для насилия есть достаточно времени, оно становится властью. Власть более обстоятельна, по-своему терпелива. Пример: мышь, схваченная однажды, подверглась со стороны кошки насилию. Та поймала ее, держит и собирается умертвить. Но как только она начинает с нею играть и отпускать, позволяя чуть-чуть отбежать, возникает насилие.

Лебон

Індивід у натовпі – піщинка серед маси інших піщинок, що здіймаються і відносяться вітром.

Душа натовпу:

- У мас є духовна єдність, колективна душа, що заставляє їх відчувати, думати та діяти інакше, ніж думав та діяв би кожен із них окремо.

- Натовп часто буває злочинним, це правда, але часто він буває і героїчним. Натовп піде на смерть заради торжества якого-небудь вірування чи ідеї; у натовпі можна пробудити ентузіазм і заставити його, заради слави та честі, іти без хліба та зброї.

- Натовп підкорюється закону духовної єдності. Свідома особистість зникає і відчуття та ідеї всіх інших одиниць, що створюють одне ціле під назвою натовп, приймають одне і теж направлення.

Характер натовпу:

- імпульсивність

- велика мінливість

- не допускає щоб щось ставало між бажанням і його реалізацією, для індивіда в натовпі поняття неможливо не існує

- дратівливість

- піддатливість навіюванням

- легковір’я

- спотворення подій, фактів

- масові галюцинації

«Психологія натовпу схожа на психологію дикунів, жінок і дітей: імпульсивність, дратівливість, нездатність обмірковувати, відсутність розсудливості та критики, гіпертрофована чуттєвість»

Причини появи нових рис у натовпі:

Поява цих нових спеціальних рис, що характерні для натовпу і не зустрічаються у індивідів обумовлено трьома причинами:

1) Індивід у натовпі набуває, завдяки лише його чисельності відчуття нездоланної сили, і усвідомлення цього дозволяє йому піддаватися таким інстинктам, яким він ніколи не дає волю на одинці. В натовпі ж він менш схильний стримувати ці інстинкти, тому що натовп анонімний і не несе відповідальності. Саме відчуття відповідальності, що зазвичай стримує індивідів, абсолютно зникає у натовпі.

2) Заразливість або зараза також сприяє створення нових рис у натовпу. У натовпі будь-яке відчуття, будь-яка дія заразні, і притому до такої міри, що індивід з легкістю приносить в жертву колективним інтересам свої власні. Така поведінка протирічить природі людини, і тому зустрічається лише у мас.

3) Найголовніша причина, що обумовлює прояв у індивідів в натовпі особливих властивостей – це піддавання навіюванню. Індивід, пробувши деякий час серед діючого натовпу переходить у стан, що нагадує стан загіпнотизованого суб’єкту. Свідома особистість у загіпнотизованого зникає разом із волею та розсудком, і всі відчуття та думки направляються волею гіпнотизера.

Між великим математиком і його швецем може існувати ціла прірва з точки зору інтелектуального життя, але з точки зору характеру між ними часто не помітно ніякої різниці.

Ці спільні риси характеру, що керуються підсвідомим і існують в майже однаковому ступені у більшості нормальних індивідів раси поєднуються в одне ціле у натовпі. В колективній душі інтелектуальні здібності індивідів, і, відповідно, їх індивідуальність зникає; різнорідне тоне в однорідному і підсвідомі якості беруть гору.

Натовп в інтелектуальному відношенні завжди стоїть нижче ізольованого індивіда, але з точки зору почуттів, вчинків, що цими викликані цими почуттями, він може бути кращим або гіршим за індивіда, зважаючи на обставини. Все залежить від того, якому навіюванню піддається натовп.

Релігійні форми, які приймають переконання натовпу:

Переконання натовпу завжди приймають форму, яку можна визначити як релігійне почуття. Воно характеризується:

обожнюванням передбачуваної верховної істоти

страхом перед приписаній їй магічній силі

підкорення її впливу

неможливість заперечувати її догмати

бажання поширювати їх

прагнення бачити ворога у кожному хто не поділяє їх переконань

Ідеї натовпу:

1. Скороминущі і тимчасові, зароджені під впливом хвилини (поклоніння якомусь індивіду чи доктрині)

2. Всі основні ідеї, яким оточення, спадковісь, громадьска думка дають велику стійкість (релігійні вірування)

Якими б не були ідеї, навіяні натовпу, вони можуть стати переважаючими не інакше, як за умови бути поданими в найбільш категоричній та простій формі. Тоді ці ідеї представляються у вигляді образів, і лише в такій формі вони доступні натовпу. Коли ідея проникає в душу натовпу, вона отримує нездолану владу над нею і породжує ряд наслідків.

Фактори, що визначають характер думок і вірувань натовпу:

1. Віддалені фактори

Ті фактори, що роблять натовп готовим до сприйняття певних переконань і нездатними пройнятися іншими. Ці фактори підготовляють грунт на якому згодом раптово розвиваються ідеї.

2. Безпосередні фактори

Діють на вже підготовлений віддаленими факторами натовп. Інакше вони б не давали ніякого результату; вони створюють у натовпу активну впевненість, тобто надають ідеї певної форми.

Віддалені фактори:

- раса

- традиції

- час

- освіта і виховання

- політичні і соціальні установи

Безпосередні фактори:

- Образи, слова і формули

Могутність слів знаходиться в тісному зв’язку з образами, які вони викликають. Зазвичай саме слова, що мають найбільш невизначений сенс мають найбільший вплив на натовп. Такими є: демократія, свобода, рівність.

- Ілюзії

Натовп не прагне правди, він відвертається від очевидного, якщо те йому не подобається і надає перевагу поклонятися оману якщо воно йому до вподоби. Хто вміє ввести натовп в оману той ним і керує.

- Досвід

Є єдиним дієвим засобом для міцного закріплення якої-небудь істини в душі натовпу. Але необхідно щоб досвід було проведено в широких розмірах і повторено декілька разів.

- Розсудок

Впливає на натовп негативно. На нього не можна впливати розмірковуваннями. Всі фактори, що справляють ефект на натовп звернені до почуттів, а не до розуму.

Лідери натовпу:

- Зазвичай обираються з самого натовпу

- Його воля являє собою те ядро, навколо якого викристалізовується і об’єднується думка

- Це не мислителі, це люди дії

- Яку б абсурдну ідею вони не виказували їх переконання неможливо похитнути ніякими доводами

- Люди у натовпі втрачають волю та інстинктивно звертаються до того, хто її зберіг

- Роль всіх лідерів зводиться до того, щоб створити віру

- Влада лідерів деспотична, але саме завдяки цьому їй підкорюються

Типи вожаків мас:

1. Люди енергійні, з сильною, але короткочасною волею. Вони сміливі, буйні і хоробрі; вони особливо придатні для раптових зухвалих заходів, для того, щоб залучити натовп не дивлячись на ризик і перетворити вчорашніх рекрутів на героїв. Але енергія цих вожаків хоча і надзвичайно потужна, але короткотривала, тримається не довго і зникає разом з збудником цієї енергії.

2. Люди, воля яких як сильна так і стійка. Хоча вони не такі блискучі лідери, але ці вожаки більш вагомі. Їх наполеглива воля – настільки рідка і могутня якість, що заставляє собі покоритись. Розумні вони чи обмежені не грає ніякої ролі.

Хевеші

Античність:

Загалом до мас ставилися з призирством

Солон, Геродот і Фукид, Платон, Арістотель, Сократ, Стародавній Рим: “Черні хліба й видовищ”. Цицерон.

Відродження

Плебеї;

Тіко Делла Мірандола, Бокаччо, Баткин, Марсіліо Фічіні.

Чернь сприймає істину в популярній буквально-наївній формі, тоді вона стає для неї доступною.

Просвітництво

Культ “розуму”

Просвітництво народу;

Французька революція (1789 - 1799).

Оцінка натовпу

Шопенгауер (ярий противник “натовпу”, “мас”);

Ніцше (вищий, нижчий стани; надлюдина);

Лебон (натовп, як єдине утворення);

Тард (роль періодики; “натовп” і “публіка”).

Маси у 20 ст.:

Присутнє почуття людської самотності;

людина може відчувати, що нею маніпулюють, але нічого не може зробити

зникнення розуміння світу, себе, людина є ідейно незахищеною

з’являється взаємне непорозуміння з іншими людьми

створення ілюзії захищеності, потрібності в масі

Вебер. Типи легітимності:

1) віра в законність існування наявної влади;

2) на традиції, вірі, які має той, хто отримав право за традицією;

3) віра в надприродну святість влади, в те, що Вебер назвав харизмою.

Хосе Ортега-і-Гассет: Людина-маса - це новий тип людини; варвари, які заполонили світ.

Дата добавления: 2015-10-28