Фашизм і більшовизм за Лукашем

-фашизм пропонував нелюдську форму варварства, маніпуляцію свідомістю;

-більшовизм говорив про гуманізм, інтернаціоналізм, братерство;

-більшовицькі ідеї на практиці не підтверджувалися, навіть були протилежними, отже, подібними до фашистьських, але лише одиниці це розуміли.

Трактовка свободы и ее восприятия массами(Э.Фромм)

Процесс развития человеческой свободы, согласно Фромму, оказывается двойственным, противоречивым.

С одной стороны — это возрастающая свобода, возможность проявления человеческой сущности, укрепление человеческой солидарности, возрастание силы и роли разума, с другой — усиление изоляции человека, его неуверенности, что ведет к возрастанию чувства бессилия и ничтожности отдельного человека, когда свобода начинает ощущаться как бремя, как опасность.

«Восстание масс» За Ортегою-і-Гасетом, вся влада в суспільстві перейшла до мас, що і є причиною кризи в Європі. Людина-маса – це варвари, які заполонили світ. Отже, Європа котиться до варварства. Такий висновок був пов’язаний зі спостереженням за більшовизмом, який рвався, щоб ним оволодів фашизм. В Європі з’являється такий тип людини, який не хоче визнавати ні свою правоту, ні правоту іншого. Масовість у нього – синонім інертності і непокірності одночасно. Але людина-маса – це точно негативне поняття. Ця людина, пливе за течією не може нічого проектувати, так як їй цього не дано, отже, вона нічого не створює. Духовна структура людини-маси сильніше, ніж раніше, але простіша, примітивніша. Побутує віра в те, що завтра буде краще, ніж завтра, але цього не стається. Ця людина не бажає знати історію і з нею рахуватися. Прихід до влади більшовизму і фашизму підкріплює думку, що в сучасному суспільстві демократичні прояви втратили свою популярність. Диктатура задобрювала маси в 20 ст, а це їм підходило, це була епоха всезагального шантажу в політиці.

Аналіз фашизму в 30-40 роки. Ще в 20-ті роки дослідники різних країн світу проводили паралелі між фашизмом і більшовизмом. Вони вважали, що головної причиною їхнього успіху була підтримка мас (фантастичне вірування). Фашизм зацікавлений у тому, щоб відчай мас застиг у своїй тупості, був загнаний в кут. Ця політика перетворила свої реакційні ідеї в основу громадської системи, основу внутрішньої і зовнішньої політики. Лукач каже, що в основу фашистської політики була покладена міфотворчість. Вірі в чудо служила за основу політична та організаційна форма, а зміст міфі став украй грубим. Маси завжди подавляли, тому вони стали байдужими і покірними. Вихід є той, щоб маси навчилися розпізнавати будь-які форми їх подавлення, а також їх викорінювали. Прикладом такого подавлення чи маніпулювання є Гітлер, який під час своїх виступів, ніби гіпнотизував публіку (візуально і не тільки). Чим відрізнявся більшовизм від фашизму? Фашизм пропонував нелюдську форму варварства, а більшовизм говорив про гуманізм, інтернаціоналізм, братство. У цьому була сила ідей Радянського Союзу. А те, що ідеї на практиці не підтверджувалися, а часто ставали протилежними і подібними фашистським, це одразу зрозуміли далеко не всі. Перемога над фашизмом ще більше возвисила Радянський Союз, а тим самим посунула питання про характер цього режиму на задній план. Але тимчасово

Античність:

Солон: кожний афінянин хитра лисиця, а разом вони – стадо баранів.

Геродот і Фукид: маса нахабна, самовпевнена й невігласна.

Платон – основна маса населення – це стадо. Тільки мудра аристократія може керувати державою.

Арістотель – трудящі – це раби, придаток держави. Так розділила природа: оні – вільні; інші – раби, які не мають здорового глузду.

Сократ – будь-якого раба можна навчити.

Стародавній Рим: «Черні хліба й видовищ»

Цицерон: «нові натовпи» як відходи(покидьки) людства.

Загалом: до мас ставилися з презирством.

Відродження: дещо інше ставлення, але натовп все ще вважали агресивною, дурною і лінивою.

Тіко Делла Мірандола: плебс – це мінлива й безголова тварина.

Петрарк, Бруні, Гуано

Бокаччо: протиставляє натовпу освітчених людей.

Плебс
(категорії):

І – Ліниві; ІІ – Зазнайки; ІІІ - Зосереджені лише на матеріальному збагаченні

Баткин: гуманісти не відносяться до черні.

Виснвок: Гуманісти Відрождення говорять, що чернь сприймає істину в популярній буквально-наївній формі, тоді вона стає для неї доступною.

Марсіліо Фічіні: Божественні речі недопустимо відкривати черні.

Ніколо Макіавеллі: народ розсудливіший від будь-якого правителя, народ – голос Божий; народ – це маси, упорядковані законом,а натовп – це неупорядковане законом скупчення людей.

Просвітництво

Ø Віра в силу розуму, як засобу історичного прогресу й взагалі процесу;

Ø Особливий інтерес до народних мас, натовпів;

Ø Увага до взаємозв’язків мас і влади;

Ø Народ вважали «темним», отже його треба зробити освіченим («просвітити») і тільки тоді цей народ зможе стати щасливим.

Вольтер: Віра в Бога – корисна віра, вона допомагає тримати маси у покорі.

Гельвецій: Виховання – всемогутнє. Воно робить нас тими, хто ми є, а характер й інтелект народу залежать і змінюються разом із формою правління (тобто, вихованням тільки для народу).

Гольбах: визнавав, що людині властиві пристрасті, а заборонити ці пристрасті – означає заборонити людям бути людьми. Тільки розум допоможе спрямувати ці страсті в правильне русло, на користь.

Руссо: рівність людей; політичний ідеал – пряма демократія.
-------

Ці всі ідеї просвітництва стали основоположними для діячів Французької революції (1789-1799), які проголошували «культ розуму». Виникла нова релігія розуму, релігія істини маси.

Ф. Бабеф, Токвіль (переосмислення ролі народних мас у Фр. револ.)

Ідеї просвітництва народних мас в німецькій класичній філософії

Кант: казав про те, що в добу Просвітництва розум був рушієм історичного прогресу і додав, що застосувати розум можна, долаючи несвободу.

Гегель:!Кожний народ має тих правителів, яких заслуговує. У нього натовп – це аморальний нерозумний агрегат приватних осіб; а народ – потребує монарха, бо інакше він просто безформна маса.

Маркс і Енгельс: народні маси, зайняті у виробництві мають рівні умови праці; виникає урівнення умов життя мас у всіх сферах; урівнення життєдіяльності індивідів.
! Чим швидше маси усвідомлять свою історичну роль, тим швидше настане перемога мас над експлуатацією. Для цього треба масова зміна свідомості людей, їх цілей і цінностей. → на поч.. 20 ст. Ленін приділятиме особливу увагу розвитку класової свідомості пролетаріату.

В. Бауер: люди самі творять свою історію, але під впливом традицій минулого.

Д. Лукач: із всіх трудящих мас, тільки пролетаріат наділений класовою свідомістю.

Дата добавления: 2015-10-28