Помилки в тлумаченні релігій

Церкви та культи були одними з перших наукових інститутів, які мали доволі глибокі знання з медицини, історії, астрономії, архітектури тощо. Проте, на сьогоднішній день, ці знання настільки завуальовані та спотворені, що віднайти в них істину та початкове значення є задачею непосильною навіть для самих жерців.

Служителі церкви знали, наприклад, як працює банківський відсоток і доволі успішно користувались ним. Про це написано ще в Біблії, у розділі Второзаконня (23:19-20):

«Не віддавай у ріст братові твоєму ні срібла, ні хліба, ні чого-небудь іншого, що можна віддавати в ріст; іноземцеві віддавай, а братові твоєму не віддавай у ріст, щоб Господь Бог твій благословив тебе в усьому, що робиться руками твоїми, на землі, в яку ти йдеш, щоб оволодіти нею».

З часом жерці, швидко почали встановлювати монополію на право визнання істинності всіх без винятку знань, яка в деякій мірі існує і досі. Всіх, хто був з ними не згоден, визнавали єретиками та відьмами, яких інквізиція на пострах іншим привселюдно спалювала на вогні. Ні про яку вільну думку або розвиток особистості в таких умовах не могло бути й мови. Створювався принципово новий, далекий від природи тип організації розуму людини, при якому всі знання мали виключно сприйматися на віру, без будь яких доказів, логічних висновків і права на спростування. Такий формат розуму залишається в більшості і до сьогодні. В своїх діях та рішеннях люди керуються не здоровим глуздом, логікою, аналізом ситуації чи набутим досвідом, а релігійними почуттями, традиціями, довірою, емоціями, забобонами, упередженнями та переконаннями. Люди звикли слухатися і не звикли думати. І це вигідно і підтримується церквою. Вигідно це і для державців, оскільки при такій організації розуму людина стає ідеальним рабом. Слухняність, терпимість, покірність, відсутність власної думки, все це ті риси які властиві більшості сучасних людей, оскільки вони були виховані з релігійним типом організації розуму.

Варто пам’ятати, що тип організації розуму формується середовищем у якому людина перебуває. Тому, вийти з такого зачарованого кола не так просто, як може здаватися на перший погляд. Щоб отримати той результат, який ми маємо зараз, релігійним інститутам знадобилися століття часу і незчисленні людські жертви. Щоб виправити наявну ситуацію мирним шляхом нам знадобиться ще більше часу й зусиль.

З послабленням позиції церкви,почав з’являтися новий тип організації розуму, який характеризується появою мислячої людини, яка завжди перевіряє знання здатна аналізувати та самостійно відрізняти добро від зла, базуючись на власному досвіді. Це тип людини, яка вкусивши райське яблуко стала подібною богам.

«…але знає Бог, що того дня, коли ви з’їсте їх («плоди дерева пізнання добра і зла» - примітка автора), розкриються очі ваші, і ви будете, як боги, що знають добро і зло» (Буття, 3:5).

«І сказав Господь Бог: ось, Адам став як один з Нас, знаючи добро і зло; і тепер як би не простяг він руки своєї, і не взяв також від дерева життя, і не з’їв, і не став жити вічно. І вислав його Господь Бог із саду Едемського, щоб обробляти землю, із якої він узятий. І вигнав Адама, і поставив на сході біля саду Едемського Херувима і полум’яний меч, який обертався навколо, щоб охороняти путь до дерева життя» (Буття, 3:22-24).

Яким чином наближення до Бога робить нас грішними? Людина була гнана й вислана «обробляти землю» (прикута до безглуздої монотонної роботи) лише тому, що при наявності в неї знань, самостійного мислення та здатності відрізнити добро від зла виходячи з власного досвіду, вона може становити серйозну конкуренцію богам і досягнути вічного життя.

Організація розуму (Train of thought)

Mieux vaut tête bien faite que tête bien pleine. (Michel de Montaigne)

Розум, добре влаштований, краще ніж розум, добре наповнений. (Мішель Ейкем де Монтень)

Добрий дурень краще ніж злий геній. Існує різниця між наповненням розуму та його організацією.

Правильно влаштований розум базується на позитивних моральних принципах, які є орієнтиром при прийнятті тих рішень і висновків, які робляться людиною. Це своєрідний фільтр або код розуму, який спрямовує всю його подальшу діяльність.

Зміна організації розуму суспільства задача набагато складніша ніж це може показатися на перший погляд, особливо, якщо врахувати, що на сьогодні існує потужна протидія, таким зусиллям.

Візьмемо для прикладу споживання алкоголю, яке давно стало частиною української культури. Жодне свято в Україні сьогодні не обходиться без споживання алкогольних напоїв. Очевидні, підтверджені факти шкідливості вживання таких речовин для організму вперто заперечуються суспільством.

Жодна жива істота при здоровому глузді не буде з власної волі травити себе отруйними речовинами. Проте, ці традиції настільки вжилися в наше життя, що відмова від вживання алкоголю може сприйнятися як «нездоровий глузд» або «неповага до оточуючих». Але це стосується не тільки алкоголізму, тютюнопаління та наркоманії. Те саме ми можемо бачити у діях та поведінці людини.

Для спрощення пояснення суті проблеми, ми будемо використовувати наступні поняття:

1. Релігійний тип організації розуму – тип мислення переважної на сьогоднішній день кількості людей, які в своїх діях керуються традиціями, звичками, думками інших людей. Характерною рисою таких людей є страх прийняття нового та прихильність до консерватизму;

2. Науковий тип організації розуму – тип мислення людей, які в прийнятті рішень керуються аналізом, набутим досвідом, законом причинно-наслідних зв’язків та перевіреними знаннями набутими в результаті експерименту. Для такого типу мислення характерним є цікавість до пізнання всього нового, допитливість та жага до розвитку.

Задачею учасників руху «Zeitgeist» є впровадження наукового типу організації розуму в суспільство.

Варто також розуміти, що такі риси як жадність, злість, жорстокість, ненависть, ревність, презирство, прагнення домінувати та тому подібне ні в якому разі не є «природою людини», як прийнято вважати. Таке поняття як «природа людини» в науковій практиці взагалі відсутнє. Кожна людина при народженні є чистим листом, матеріалом з якого суспільство формує певну особистість з відповідними рисами характеру, які ми називаємо «природою людини». То ж поведінка людини напряму залежить від суспільства в якому вона перебуває. А які риси може виховати суспільство в якому панує конкуренція, нестаток, людська експлуатація та тому подібне? Гадаю, Ви знаєте відповідь.

Дата добавления: 2015-10-28