|
Вже після народження, Ви зі страхом дізнаєтеся, що хворе суспільство надто вороже до Вас.
Виходячи з системи описаної вище в пункті Б, при однаковій грошовій сумі в обороті, для того щоб хтось один збагатіти хтось інший обов’язково повинен збідніти. В зв’язку з цим, система генерує нерівність між людьми, яка є головною причиною агресії та злочинності в суспільстві.
Абсурдність такої системи очевидна. Ми самі створили собі умови в яких замість взаємодопомоги, підтримки та взаємовиручки ми стимулюємо ворожість, ненависть та знищення один одного.
Дехто вважає, що конкуренція є двигуном прогресу. Проте, що ми маємо насправді?
З самого дитинства нас привчають конкурувати один з одним. Ще в дитячому садку ми граємо в ігри, на зразок «хто вище стрибає», «хто краще співає» або «хто гарніше малює». В результаті чого, для нас важливішим стає перевершити інших, а не якість виконання вправи.
Замість виховання дітей у дусі взаємодопомоги й підтримки, ми розвиваємо в них прихильність до домінування, змагання та ворожості.
«Ти повинен бути вовком» - кажуть інколи батьки своїм дітям. Проте, невідомо хто саме переймає таку конкурентну поведінку. Ми у вовків чи вовки у нас.
Конкуренцією ми називаємо війну в суспільстві. Коли ти вбиваєш того, хто живе за принципом «виживає сильніший», то він дуже швидко визнає помилковість своїх принципів, оскільки в такому випадку йому доводиться включати мозок і починати думати й аналізувати. Але коли Ви вбиваєте свиней на бійні, то Вам якось не хочеться думати про поняття справедливості.
Кінцевою метою в конкурентній боротьбі є знищення решти конкурентів та отримання монополії на ринку. В результаті чого знову ж таки утворюються різні типи корпорації та картелів, які ставлять свої умови на ринку і по суті є монополістами.
Наслідки конкуренції проявляються також у корупції, запланованому псуванні й старінні продукту, злочинності, війн, масштабних фінансових афер, експлуатації людської праці та багатьох інших проблем.
Варто сказати, що всі суспільно корисні винаходи робилися не на підставі конкуренції, а на підставі бажання посилити прогрес та принести позитивні зміни в суспільство. Якщо ми ретельно переглянемо історію та розберемося в біографіях найбільш видатних вчених та винахідників нашого часу, то побачимо, що такі особистості як Нікола Тесла, Альберт Ейнштейн, Брати Райт та багато інших аж ніяк не були мотивовані грошовою винагородою. Зацікавленість у заробітку грошей не можна плутати з зацікавленістю створювати продукти, які приносять користь суспільству. Навпаки, ці поняття часто протиставляються один одному.
Дата добавления: 2015-10-28; просмотров: 47 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Д) Штучний дефіцит | | | З) Низька якість продуктів |