Транспорт газів кров’ю.

Кисень транспортується кров’ю завдяки гемоглобіну еритроцитів, з яким він утворює сполуку – оксигемоглобін: Hb + O₂ →HbO₂;

Крива дисоціації оксигемоглобіну показує залежність насичення гемоглобіну O₂ у % від РО₂ крові. Вона має S-подібну форму.

Чинники, що впливають на спорідненість гемоглобіну до кисню: рН, рСО₂, температура, концентрація 2,3-дифосфогліцерату (2,3-ДФГ).

Зміщення кривої дисоціації оксигемоглобіну праворуч. Зменшення рН, збільшення рСО₂, підвищення температури крові, збільшення концентрації в еритроцитах 2,3-ДФГ зміщує криву праворуч – це означає, що при тому самому рО₂ дисоціація оксигемоглобіну збільшується: Hb + O₂ ←HbO₂. Це має місце в капілярах, які приносять кров до м’язів під час фізичної роботи, бо знижується рН, підвищується рСО₂, підвищується температура крові.

Зміщення кривої дисоціації оксигемоглобіну ліворуч При зменшенні рН, рСО₂, температури, концентрації 2,3-ДФГ крива дисоціації оксигемоглобіну зміщується ліворуч, це означає, що менше кисню дифундує до клітин організму. Гемоглобін дорослої людини – HbA має меншу спорідненність до кисню, ніж HbF.

Транспортування СО_2. Вуглекислий газ транспортується кров’ю у вигляді: 1) бікарбонатних іонів – 70%; 2) карбогемоглобіну(НнbCO₂) – 23%; 3) СО₂, розчиненого у плазмі – 7%.

В процесі метаболізму в клітинах утворюється СО₂, який завдяки градієнту напруги СО₂ дифундує в плазму крові і в еритроцити. В еритроцитах під впливом ферменту карбоангідрази утворюється вугільна кислота: СО₂ + Н₂О = Н₂СО₃.

Н₂СО₃ → Н⁺ + НСО₃^-, іон водню зв’язується з Hb, утворюючи слабку кислоту HHb, а іон НСО₃^- переходить у плазму в обмін на аніон хлору (хлорідне зрушення).

В той же час кисень дифундує до клітин організму, що сприяє дифузії СО₂ у кров, бо дезоксигемоглобін є слабшою кислотою за оксигемоглобін і може приєднувати більше іонів водню, внаслідок чого збільшується ступінь дисоціації Н₂СО₃^- →Н⁺ + НСО₃^-, збільшується транспортування СО₂ кров’ю (ефект Холдейна).

У плазмі НСО₃^- взаємодіє з катіонами і створює солі вугільної кислоти (NaНСО₃), які транспортуються до легеневих капілярів.

У легенях всі реакції йдуть навпаки. НСО₃^- входить в еритроцити в обмін на іони Сl^-. Іони Н⁺ разом з іонами НСО₃^- утворюють Н₂СО₃, яка розпадається під впливом карбоангідрази на СО₂ та Н₂О. Вуглекисли газ дифундує в альвеоли і видихається.

3) Обмін газів між кровью системних капілярів і тканинами здійснюєься завдяки дифузії. Напруга СО₂ в клітинах, який єпродуктом метаболізму, становить близько 60 мм рт.ст, в міжклітинній рідині – 46 мм рт.ст, а в артеріальній крові капілярів – 40 мм рт.ст, такий градієнт тисків забезпечує дифузію газів у капіляри. Напруга кисню в артеріальній крові становить близько 100 мм рт. ст., у міжелітинній рідині – 40 мм рт.ст., у клітинах – близько 0, такий градієнт тисків забезпечує дифузію кисню до клитин, де він бере участь у метаболізмі

Дата добавления: 2015-10-28