Методична розробка

для проведення заняття з гуманітарної підготовки

з військовослужбовцями військової служби за контрактом, які проходять навчання в Навчальному центрі Державної прикордонної служби України

Тема №12 «Здоровий образ життя – важлива умова постійної готовності до ефективного виконання службових завдань»

Обговорено на засіданні методичної наради

циклу гуманітарних дисциплін

Протокол № __ від “ __ “ ________ 2011 року

м. Черкаси 2011 р.

Тема №1 “ Здоровий образ життя – важлива умова постійної готовності до ефективного виконання службових завдань. ”

Усього на тему: 1 година.

Самостійна підготовка: 1 година.

Кінцева мета заняття	Час	Зміст навчальних питань (обсяг)	Спосіб реалізації (метод)	Навчальне забезпечення
1. В кінці заняття слухач знає, що таке безпечна поведінка, та передумови запобігання ВІЛ та СНІД серед прикордонників.     2. В кінці заняття слухач володіє інформацію щодо безпечної поведінки, як підтримувати здоровий спосіб життя, та запобігати ВІЛ – інфекціям.	15хв   15хв	1. Прихильність до здорового способу життя та безпечна поведінка - головні передумови запобігання ВІЛ-інфекцій та СНІДу серед прикордонників.   2.Вживання психоактивних речовин – причина службових порушень, травматизму, загроза життю та здоров’ю персоналу Державної прикордонної служби України.	1. Розповідь   2. Показ   3. Бесіда	1Мультімедійна презентація.   2. Указка   3. Роздатковий матеріал

Місце проведення: навчальний клас.

Література: Довідковий матеріал УРП АДПСУ.

Х І Д З А Н Я Т Т Я:

Організаційно-методичні вказівки по вивченню всієї теми:

Теоретичне заняття проводиться з однією навчальною групою, маючи на меті придбати знання щодо обов’язків та відповідальності прикордонників за дотримання норм і правил поведінки у позаслужбовий час.

Напередодні заняття керівник заняття здійснює особисту підготовку до заняття. Йому необхідно: отримати вихідну інформацію, стосовно даного заняття, з’ясувати зміст заняття, визначити його мету, вибрати методи досягнення мети заняття, здійснити вибір сил і засобів, необхідних для досягнення мети, визначити методи контролю за її досягненням та скласти план проведення заняття. План проведення заняття затвердити у начальника циклу (начальника відділення). Поставити завдання начальнику навчальної групи, щодо підготовки навчально-матеріальної бази та підготовки помічників керівника заняття (написання план-конспектів по визначеним навчальним питанням, особиста теоретична підготовка, підготовка оціночних відомостей) і слухачів навчальної групи до даного заняття.

У вступній частині (10хв.) прийняти доповідь про готовність до заняття, перевірити наявність слухачів, оголосити тему і навчальну мету, довести порядок проведення даного заняття (навчальні питання). Провести контроль знань по пройденому матеріалу методом письмового опитування („летючки”) (5хв.). Для цього слухачів розподілити на чотири варіанти. Якщо місце проведення заняття не дозволяє провести письмове опитування, то опитування слухачів проводиться методом усного опитування під час проведення основної частини заняття з виставленням оцінок в журнал.

В кінці вступної частини використати так званий ГАЧОК для привернення уваги слухачів для збудження у них уявлення, зацікавленості, виклику емоцій, введення їх у реальність теми, яка буде викладатись під час основної частини.

Наприклад, надати будь-яку статистику, яка приверне їх увагу, привести пару прикладів з особистого досвіду і т.п. Провести поєднання даної теми з іншими дисциплінами навчання (ТПС, РМН, ПП, тощо).

Під час основної частини(30 хв.) викладачу методом лекції, показу, обговорення викладати навчальний матеріал, використовуючи слайди, мультимедійну презентацію, плакати.

Головною метою даного теоретичного заняття є доведення до слухачів вимог щодо здорового способу життя та безпечної поведінки військовослужбовців Державної прикордонної служби України – подальшого підвищення якості охорони державного кордону. Також це важливий засіб засвоєння систематичних знань. Теоретичне заняття дозволяє викласти матеріал у суворій послідовності, повідомляти нові дані, ураховуючи особливості навчальної групи. Добре викладення матеріалу викликає зацікавленість у слухачів.

Доводити до слухачів навчальний матеріал таким чином, щоб вони логічно міркували, а не тільки слухали і запам’ятовували інформацію. Під час розповіді паралельно здійснювати показ слайдів, мультімедійну презентацію, плакати. Постійно підтримувати живий зв’язок з аудиторією.

Для контролю якості засвоєння матеріалу ставити питання контрольного опитування перед усіма слухачами навчальної групи:

1. Прихильність до здорового способу життя та безпечна поведінка - головні передумови запобігання ВІЛ-інфекцій та СНІДу серед прикордонників.

2.Вживання психоактивних речовин – причина службових порушень, травматизму, загроза життю та здоров’ю персоналу Державної прикордонної служби України.

Потім чекати 15-20 с. на усвідомлення запитання і формування відповіді. Під час прослуховування відповіді не слід перебивати слухача, разом з тим не можна допускати відхилення від суті запитання, вживання не вірних термінів. Після прослуховування відповіді одного із слухачів запропонувати іншим виправити помилки в доповіді або доповнити її. Якщо ніхто з тих, хто навчається не може дати вірної відповіді - дати її самому і оцінити відповідь слухачів. За результатами контролю якості засвоєння навчального матеріалу можна призначити повторне вивчення навчального питання або винести його на додаткові заняття (самостійну підготовку).

Під час доведення навчального матеріалу дотримуватись такого темпу мови, який дозволяє свідоме засвоєння матеріалу або його конспектування.

Не слід перевантажувати слухачів конспектуванням всього навчального матеріалу, але давати під запис лише основні положення, терміни, визначення, залишаючи час на пояснення.

Під час усного викладення матеріалу акцентувати увагу слухачів зміною темпу і тону викладення, періодично (раз на 5 хв) звертати увагу на кожного із слухачів (іноді достатньо погляду в очі).

При викладенні навчального матеріалу не слід відхилятися від наміченого порядку проведення заняття.

Керівник заняття повинен знати й мати на увазі, що найважче засвоювану інформацію, треба повторювати 6 – 8 разів як у ході заняття, так і на черговому занятті, коли здійснюється контрольне опитування на тему попереднього заняття. Наприклад:

- 1 – 2 рази, під час пояснення навчального питання;

- 2 – 3 рази, під час контролю засвоєння слухачами навчального питання;

- 1 – 2 рази, під час контролю засвоєння теми заняття в цілому;

- 1 - 2 рази, під час підбиття підсумків заняття (в заключній частині), коли керівник стисло нагадує, які питання були розглянуті на занятті та їх короткий зміст;

1 раз на черговому занятті, коли керівник проводить контрольне опитування на тему попереднього заняття.

Довідковий матеріал

1. Навчальне питання – 15 хв.

Прихильність до здорового способу життя та безпечна поведінка - головні передумови запобігання ВІЛ-інфекцій та СНІДу серед прикордонників.

У кінці XX століття людство зіткнулося з появою нової вірусної хвороби - СНІДу (синдрому надбаного імунодефіциту). Цим терміном позначено кінцеву стадію ВІЛ-інфекції (вірусу імунодефіциту людини) - збудника СНІДу. ВІЛ характери­зується ураженням імунної (захисної) системи людини, в ре­зультаті чого організм втрачає можливість протистояти різним хворобам. У хворого розвиваються різні запалювальні процеси в легенях, органах шлунково-кишкового тракту, в головному мозку тощо. Закінчується хвороба смертю.

ВІЛ уражає живі клітини (лімфоцити) і розвивається в них. Живі клітини використовуються як «інкубатор», в якому відбу­вається їхній поділ і розмноження. Розміри ВІЛ дуже малі: на лінії довжиною в 1 см може розміститися близько 100.000 вірус­них частинок. Вірус повільно викликає тривалу хворобу з певним латентним періодом (час з моменту ураження до проявів хворо­би) від 1 до 15 років.

Хвороба призводить до летального наслідку.

ВІЛ не живе в організмі тварини. Для своєї життєдіяльності і розмноження він має потребу у клітинах людини і тому не мо­же передаватися від тварини до людини. Це положення було доведене американськими вченими, які ставили досліди з різни­ми представниками тваринного світу. Отже, отримати уражен­ня вірусом, який викликає СНІД, можливо тільки від людини, яка є джерелом ВІЛ-інфекції. Для цього вірус повинен потра­пити в організм здорової людини, де він проникає у клітини. Найбільша кількість вірусу, достатня для ураження здорової людини, знаходиться у хворого в крові, спермі, піхвових виділеннях. Таким чином ураження може відбутися у випадку, коли вірус потрапив в організм завдяки крові, спермі або піхво­вим виділенням ВІЛ-інфікованої людини. Отже, можна говори­ти про три шляхи передачі ВІЛ-інфекції:

- статевий;

- парентеральний (проникнення вірусу в кров);

- вертикальний (від ВІЛ-інфікованої матері дитині). Проникнення вірусу в організм можливе у таких ситуаціях:

1) При ін'єкційному введенні наркотиків (спільне користу­вання одним шприцом та голкою), при виготовленні наркоти­ку з додаванням до розчину крові, при розборі наркотику різними шприцами з однієї спільної посудини);

2) При використанні нестерильних хірургічних інструментів а також інструментів для здійснення татуювання і пірсінгу;

3) При незахищених сексуальних контактах з ВІЛ-інфікованим партнером або партнершею;

4) Під час пологів і годування грудним молоком від ВІЛ-інфікованої матері дитині.

На сьогодні ВІЛ-інфекція зареєстрована практично в усіх країнах світу. Згідно з оціночними даними Програми ООН-СНІД і ВОЗ, за час розвитку епідемії до 2003 року було інфіко­вано понад 40 млн дорослих і дітей, з яких 14 млн вже померло від СНІДу. З кожним роком ці дані змінюються. Майже щоденно у світі ВІЛ-інфікується близько 7000 осіб, при цьому 9 чоловік з десяти не знають, що вони уражені вірусом. На жаль, епідемія ВІЛ/СНІДу не обійшла стороною й Україну: наша держава має найвищий ступінь розповсюдженості хвороби серед населення республік колишнього Радянського Союзу. У 2003 році - понад 5О 000 офіційно зареєстрованих ВІЛ-інфікованих осіб. Найбільш уражені ВІЛ-інфекцією жителі Донецької, Дніпропетровської, Миколаївської, Харківської, Запорізької, Черкаської областей, Автономної.Республіки Крим, міст Києва і Севастополя. Хворо­ба уражає переважно молоде покоління - найбільш активну у ре­продуктивному і працездатному відношенні верству населення. Це одна з найхарактерніших ознак СНІДу - вплив па суспільне корисне життя молодого, здорового прошарку людей. Не менш загрозливим є те, що, за даними міжнародних організацій, ліку­вання СНІДу є найбільш дорогим з усіх видів медичної допомо­ги. Це пояснюється, насамперед, тим, що тривалість безсимптомного носіння вірусу залежить від антивірусної терапії, яку слід проводити невизначено довгий час, тобто все життя. Мільйони доларів витрачають провідні наукові заклади світу на вивчення хвороби, розробку діагностичних і лікувальних препаратів, ство­рення анти - СНІД вакцини.

Проблема у поведінці самих воїнів. Військовослужбовці явля­ють собою особливу «групу ризику» не тільки у зв'язку зі своєю сексуальною активністю (більшість українських військових має вік від 18 до ЗО років), але й завдяки їхній життєвій позиції. Ча­стково ця позиція формується під впливом соціального військо­вого середовища через так звану «армійську культуру», яка ґрунтується не тільки на позитивних традиціях у військових колекти­вах (ці традиції є досить консервативними). Агресивність, яка асоціюється з хоробрістю, спонукає багатьох чоловіків в уніформі йти на численні сексуальні пригоди, під час яких вони почува­ють себе «завойовниками». Немалу роль у ризикованій поведінці військових відіграє алкоголь. Ще з «гусарських» часів стресові ситуації і відпочинок в армії супроводжувалися вживанням міцних напоїв. Молода людина у стані алкогольного сп'яніння не контролює свої дії і не здатна обмежити бажання надати собі за­доволення у сексуальних контактах, як правило, з партнером «на одну ніч». Звичайно, та у такому стані складно гарантувати без­печний секс. Професійна звичка військових ризикувати під час бойових дій має важливе значення, але на «сексуальному фронті» вона грає з ними лихий жарт.

Вагомим чинником підвищення рівня розповсюдженості ВІЛ серед військовослужбовців є практика відряджень їх у місця, розташовані на значній відстані від сім'ї та звичного для них се­редовища. Позбавлення контактів із дружинами або постійними сексуальними партнерами сприяє появі випадкових зв'язків.

Особливого значення набуває залучення українських військо­вих підрозділів для проведення миротворчих операцій у зонах ло­кальних збройних конфліктів. Бойові дії створюють сприятливі умови для розповсюдження ВІЛ-інфекції. Руйнування інфраст­руктури медичних закладів, криміналізація суспільного життя, постійні міграції біженців, скрутне соціальне становище місцево­го населення - характерні ознаки країн, де проходять службу наші миротворці. Все це є зонами підвищеного ризику поширен­ня ВІЛ/СНІДу.

Але найбільшу небезпеку у поширенні ВІЛ/СНІДу серед військовослужбовців може відігравати наркоманія. За даними епідеміологічного контролю, близько 80 % ВІЛ-інфікованих до призову вживали наркотичні речовини шляхом ін'єкцій.

Поведінка будь-якої людини, у тому числі військової відносно ВІЛ/СНІДу може бути ризикованою (небезпечною) або безпеч­ною і відповідальною.

Тому головною метою профілактичної роботи з запобігання розповсюдженню ВІЛ/СНІДу серед військовослужбовців є фор­мування безпечної і відповідальної поведінки. У медичній та пе­дагогічній літературі відбито різні тлумачення цього поняття. Але всі визначення зводяться до розуміння безпечної і відповідальної поведінки як сукупності усвідомлено здійснених певних дій та вчинків, що сприяють зниженню ризику ураження ВІЛ-інфекцією або взагалі зведенню до відсутності такої ймовірності.

2. Навчальне питання – 15 хв.

Вживання психоактивних речовин – причина службових порушень, травматизму, загрози життю та здоров’ю персоналу Державної прикордонної служби України.

Наркоманія - це стан періодичного або хронічного сп`яніння, викликаний неодноразовим вживанням якої-небудь наркотичної речовини (натуральної або синтетичної). Його характерними ознаками є:

непереборне бажання або нагальна потреба продовжувати вживання наркотиків і добувати їх будь-яким способом;

бажання до збільшення дози;

психічна і фізична залежність від дії наркотику;

шкідлива дія такого стану як на індивідуума, так і на суспільство.

Що ж це таке - наркотичні засоби?

Наркотичні засоби - це рослина, сировина або речовина, які становлять небезпеку для здоров`я населення у випадку зловживання ними і віднесені до зазначеної категорії Комітетом з контролю за наркотиками при Міністерстві охорони здоров`я України (Наказ № 2 від 07.02.96 “Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин, їхніх аналогів і прекурсорів, що підлягають спеціальному контролю відповідно до законодавства України”, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 04.04.96 за № 104/1129).

Розрізняють декілька видів наркотиків:

- індійська конопля та її препарати;

- опій і синтетичні препарати морфіноподібної дії;

- снотворні, в основному барбітурати;

- рослини епіксілон - кока та його алкалоїд кокаїн;

- галюциноген;

- стимулятори нервової системи типу като;

- стимулятори нервової системи типу амфетамінів;

- транквілізатори (заспокоювальні препарати);

- препарати з арсеналу психіатричної допомоги (аміназін, циклодол, антидепресанти і таке інше);

- ускладнені форми токсикоманії.

Наркоманія – це загальна назва захворювань, що характеризуються постійним потягом людини до вживання наркотичних засобів внаслідок стійкої психологічної і фізичної залежності від них. Під наркоманією також розуміють вживання наркотиків та речовин, які є їхніми відповідниками без медичних призначень.

У світі відомо близько 500 наркотичних засобів, з них 100 наркотиків і близько 50 психотропних препаратів, які мають наркотичні властивості і зафіксовані в міжнародних документах.

Тільки від передозувань у нашій країні щорічно помирає до тисячі чоловік. За статистичними даними, нині в Україні на відповідному обліку перебуває близько 80 тисяч громадян, з яких понад 50 тисяч є наркохворих. Реально таких людей у 7 – 10 разів більше офіційної цифри. Щорічно виявляється до 10 тисяч осіб, які вживають наркотики. Жертвами “білої смерті” стають люди віком до 25 років. Серед них чимало неповнолітніх, особливо з так званих неблагополучних сімей. На сьогодні в Україні понад 3 тисячі підлітків – наркоманів.

Кримінальний кодекс України передбачає досить суворі покарання за виготовлення і розповсюдження наркотиків – від 5 до 12 років позбавлення волі.

Коротка характеристика наркотичних (токсичних) речовин.

Найбільш розповсюдженими є деякі види ма­ку, коноплі та галлюциногенів.

О П І О Т И. Наркотики опійної групи - велика група депре­сантів центральної нервової системи, що мають морфіноподібний ефект. Наркотики включають в себе як натуральні опіоти (при­родні продукти опійного маку) так і систематичні опіотоподібні з'єднання такі як метадон, героїн, фантанил.

В нашій країні частіше використовується суміш сурогатів опію кустарного виробництва: згущений сік, що добувається з незрілих коробочок маку (склад морфіну - 10 %). Іноді для інстракції наркотику використовують додаткові хімікати. Останнім часом го­тові суміші продаються наркоділками, бо частина починаючих наркоманів не вміє готувати наркотики самостійно. Опійні пре­парати вживаються внутрішньо у вигляді відварів, настоїв, але частіше вводяться внутрівенне. Героїн тільки починає проникати на територію країни і поки не набув значного розповсюдження завдяки високій ціні. Героїн відносять до «тяжких» наркотиків - залежність від нього розвивається у декілька разів швидше, ніж інших наркотиків.

Г А Ш И Ш. Цей наркотик у різних географічних регіонах на­зивається по-різному: гашиш (з арабського «трава»), анаша, канабіс, хеш, черес, кафур, маріхуана (від португальського «Іван - та - Марія»). У жаргонних визначеннях гашиш називають «пла­ном», «травкою», «дурью».

Наркотик «добувають» з листків і стебел коноплі. Зовнішній вигляд його може бути двох видів:

1. Висушена або не висушена зелена трав'яна частина коноплі, більш схожа на тютюн. Буває спресована у кульки або брикетики.

2. Пресована суміш смоли і дуже змільчених верхівок коноплі - темно-коричнева субстанція, за консистенцією подібна до плас­тиліну.

Усі препарати коноплі мають достатньо різкий запах і гіркий смак. Як правило, їх курять, забиваючи у цигарки разом з тютю­ном. Така цигарка має характерний вигляд: вона довше звичай­ної, згорає косо - з одного боку більше, ніж з другого (звідси жар­гонна назва «косяк»). Сформувалася думка про «м'якість» дії га­шишу. У дійсності ж його вживання є первинною стадією для пе­реходу до других, більш «тяжких» наркотиків (за світовою прак­тикою, 10 % тих, хто «покуштував» маріхуалу, з часом стають наркотично залежними). Крім куріння, гашиш вживається шля­хом жування і внутрішнього прийому.

Л С Д - подібні галюциногени. Найбільш розповсюдженим з цієї групи наркотиків є «екстазі». Наркотик виробляється у зручній для прийому таблетній формі, він поєднує у собі влас­тивості психостимулятора і галюциногена. Головним місцем йо­го продажу стали молодіжні дискотеки. Проводячи час у багаточисельних танцях, необхідно мати витримку, досягти якої можна легко з допомогою «екстазі». Одна таблетка здібна при­мусити людину рухатися без перерви протягом 8 - 10 годин. «Екстазі» дорогий препарат, і частіше його споживачі достат­ньо швидко переходять на систематичний прийом сурогатів опію, які суттєво дешевші.

ТОКСИЧНІ РЕЧОВИНИ. До цієї групи відносять засоби побутової хімії, стимулятори, анальгетики, транквілізатори і т. п. Всі токсичні речовини можливо розподілити на дві групи: одні вводяться шляхом подиху, другі вводяться при ковтанні.

До перших відносять так звані інгалятори - рідини і гази, які цілеспрямовано вдихаються для отримання стану ейфорії (на жаргоні їх називають «растворітєлямі»). Найбільш розповсю­джені з них - клей «момент», бензин, фарби, побутові розчинники, ацетон, отруйні хімікати. Токсикомани дихають парами цих речовин, нюхають їх. Порівняно низька ціна, доступність багатьох токсичних речовин, їх невелика тривалість дії - ці чин­ники роблять інгалянти найбільш популярними серед молоді.

Наркоманія особливо небезпечна в умовах військової служби. Наркоману сторонні такі поняття, як почуття совісті, честі, обов`язку, відповідальності, військового товариства та інш. Для отримання порції дурману він здатний на будь-які найважчі проступки і злочини: крадіжку, підлог, розголошення військової таємниці. На цьому підгрунті кояться безчинства над військовослужбовцями, крадіжка зброї і боєприпасів, державного і військового майна.

Профілактика наркоманії забезпечується системою організаційних заходів, спрямованих на: недопущення проникнення наркотиків у військові колективи, запобігання їх поширенню серед особового складу та активне виявлення осіб, які вживають наркотичні засоби.

Дата добавления: 2015-10-28