Розробка та обгрунтування схеми організації ТО і ремонтів машин ВАТ; вибір форм організації ТО і Р 2 страница

ППР = ∑ КІ, ПР · tІ, ПР, (2.5)

І=1

де КІ, ПР – кількість ПР для машин даної марки (див. табл. 1.8);

tІ, ПР – трудомісткість одного ПР для марки даної машини.

tІ, ПР = ПРІ - tІ, ТО-3, (2.6)

де ПРІ – табличне значення трудомісткості ПР для машини двної марки (див. табл. 1.3);

Практика показує, що 20% трудомісткості ПР виконується в профілакторії.

Програма ТО для постів і дільниць:

ПТО = [ПТО-1 + 0.9(ПТО-2 + ПТО-3 + ПСО) + 0.4(0.2ППР)]kП, (2.7)

де kП – коефіцієнт, що враховує спеціалізацію та чисельність машин в парку підприємства і природньо-кліматичні умови в яких в яких експлуатуються машини.

Для машин, що експлуатуються в умовах помірного клімату при змішаному парку до 100 машин kП = 1.05; для інших умов [5, с.75]. Коефіцієнти 0,9 і 0,4 у формулі (2.7) враховують долю постових робіт у складі ТО і ПР; інша частина робіт відноситься до цехових.

При розрахунку програми для постів ТО машин з гідроприводом, необхідно вибрати машини з гідроприводом; при невеликій кількості машин в парку – до розрахунку приймаються всі машини.

Програма дільниці ПР на базі універсальних тупикових постів майстернь:

ПП ПР = [0.4(0.8ППР)]kП, (2.8)

Програма постів непланового ремонту майстерні:

ПП НР = [0.5(0.35ППР)]kП, (2.9)

Програма постів діагностики:

ППД = 0.24ПТО, (2.10)

Програма дільниці ТО паливної апаратури, гідросистем і промивання фільтрів:

ПДТОПГ = 0.15ПТО + 0.02ППР. (2.11)

Програма шинного відділення:

П_Ш = 0,09 ПТО + 0,02 ППР. (2.11)

Програма електротехнічного відділення:

П_Е = 0,07 ПТО + 0,08 ППР. (2.12)

Програма поста зовнішнього догляду:

П_ЗО = 0,05 ПТО (2.13)

Програма поста по поточному ремонту ДВЗ:

П_РДВЗ = 0,25 ППР. (2.14)

Програма акумуляторного відділення:

П_АКБ = 0,03 ПТО + 0,02 ППР. (2.15)

Таблиця 2.1а -Річна програма профілакторію і майстерень

Марки машин

КТО-1

t ТО-1

П ТО-1, люд-год

КТО-2

t ТО-2

П ТО-2, люд-год

КТО-3

t ТО-3

П ТО-3, люд-год

КПР

t ПР

П ПР, люд-год

КСО

t СО

П СО, люд-год

ЕО-2621В2

126

3

378

24

6

144

-

-

-

-

-

-

12

20

240

і т.д

Всього

∑

∑

∑

∑

∑

Трудомісткість робіт ТО, ремонту та діагностики, що виконується пересувними засобами на протязі року є їх річною програмою. Вона визначається по кожній групі (марці) машин і по кожному виду технічних дій. Кількість (КІ) технічних дій береться з колонки “Пересувні засоби” (див. табл. 1.8), а трудомісткість (tІ) одного ТО або ремонту – з таблиці 1.3. Розрахунок ведеться по формулах 2.1; 2.2; 2.3; 2.5; 2.6 в табличній формі і результати приводяться в таблиці 2.1б “Річна програма пересувних засобів”.

Програма ТО для пересувних майстерень:

ППМ ТО = [ПТО-1 + 0.9(ПТО-2 + ПТО-3) + 0.5(0.1ППР ПМ)]kП, (2.16)

де ППР ПМ – програма ПР, що виконується пересувними майстернями (табл.2.2).

Інші параметри також з таблиці 2.2 для пересувних засобів.

Програма діагностики для пересувних діагностичних установок:

ППМ Д = (0.24ППМ ТО)kП, (2.17)

Програма поточних ремонтів для пересувних майстерень:

ППМ ПР = [0.5(1.1ППР ПМ)]kП, (2.18)

Програма непланових ремонтів для пересувних майстерень:

ППМ НР = [0.5 · 0.8(0.35ППР ПМ)]kП, (2.19)

Таблиця 2.1б -Річна програма пересувних засобів

Марки машин

КТО-1

t ТО-1

П ТО-1, люд-год

КТО-2

t ТО-2

П ТО-2, люд-год

КТО-3

t ТО-3

П ТО-3, люд-год

КПР

t ПР

П ПР, люд-год

ЕО-2621В2

і т.д

Всього

∑

∑

∑

∑

2.2. Обгрунтування режиму роботи та розрахунок фондів часу

В курсовому проекті приймається, що пересувні засоби, пости, дільниці ВАТ працюють в одну зміну при п'ятиденному робочому тижні, тобто тривалість зміни – 8 годин; при необхідності переходять на двохзмінну роботу.

Номінальний фонд часу робітника визначається по формулі [6, с. 169]:

ФНР = (ДК – ДВ) tСМ – ДПП (tСМ - tСМ'), (2.20)

де ДК – кількість календарних днів у плановому році, ДК = 365 – 366;

ДВ – кількість св'яткових і вихідних днів на протязі року (для 1998р.

ДВ =108);

tСМ = 8 г – тривалість зміни;

ДПП – кількість передсв'ткових днів (для 1998р. ДПП = 5);

tСМ' = 7 – тривалість зміни в передсв'яткові дні.

Дійсний фонд часу робітника, на відміну від номінального, враховує дні відпустки, втрати робочого часу через хвороби та інші причини [6, с. 169]:

ФДР = (ФНР – ДОТ · t''СМ) η, (2.21)

де ДОТ = 24 – кількість днів відпустки для даної спеціальності;

t''СМ = 6,66 – тривалість зміни при шестиденному робочому тижні, так як в кількість днів відпустки входять суботні дні;

η = 0,96 – коефіцієнт, що враховує втрату часу по хворобох та інших причинах.

Номінальний фонд обладнання визначається по формулі [6, с. 169]:

ФНО = (ДК – ДВ) tСМ· КСМ, (2.22)

де КСМ = 1,1 коефіцієнт змінності (для курсового проекта).

Дійсний фонд обладнання розраховується по формулі [6, с. 169]:

ФДО = ФНО · ηО, (2.23)

де ηО = 0,9 – коефіцієнт використання обладнання, що враховує його простої в ремонті.

2.3 Розрахунок кількості робітників (ланки) і штатна відомість

Кількість штатних робітників на постах, дільницях і впересувних майстернях може бути знайдена по формулі [6, с. 170]:

(2.24)

де П – річна програма робіт (див. пункти 2.1.2 і 2.2.1).

Якщо при розрахунку по формулі (2.24) вийде дріб, то необхідно записати “Прийнято ХШТ ” де ХШТ – ціле число робітників.

Кількість допоміжних робітників у відповідності з [7, с. 124]:

ХВ = (0,15 … 0,18)ХШТ, (2.25)

Кількість ІТП у відповідності з [6, с. 83]:

ХІТП = (0,13 … 0,15) · (ХШТ + ХВ) (2.26)

Таблиця 2.2 -Штатна відомість

Назва професії	Спеціальність	Розподіл по розрядах
1	2	3	4	5	6
Слюсарь по ТО і Р дорожньо-будівельних машин і тракторів
ІТП

Примітка: Якщо в курсовому проекті штатна відомість складається на один пост або пересувний засіб, то попередньо необхідно виконати проектний розрахунок кількості постів або пересувних засобів (див. слідуючий пункт).

2.4 Розрахунок необхідної кількості постів і пересувних засобів

В силу різноманітності машинного парку ВАТ поточний метод проведення ТО і Р застосовується рідко, а тому раціонально використовувати універсальні або спеціалізовані тупикові пости, кількість яких може бути знайдена по формулі [6, с. 170]:

, (2.27)

де = 1,5 – кількість, що враховує нерівномірність подачі машин на пости;

= 2…4 – кількість людей, що одночасно працюють на посту;

= 1,1 – коефіцієнт змінності відділення або одного поста;

- коефіцієнт використання поста;

П – програма відповідних постів або дільниць.

Величина приймається: для профілакторія – 1; для ремонтно-механічних майстерень – 0,8…0,9.

Кількість постів непланового ремонту може бути також визначена по формулі

[8, с. 89]:

, (2.28)

де - коефіцієнт, що враховує нерівномірність розподілу програми НР між змінами (при роботі в одну зміну = 0,8; - у дві зміни = 0,6);

- середня кількість робітників на посту (як правило 1,5…2,5 чол.; тобто може бути дробом при умові, що чисельність робітників в зоні ремонту · є ціле число);

= 0,75…0,90 – коефіцієнт використання робочого часу;

= 1,2…1,4 – коефіцієнт нерівномірності подачі машин на пости.

Для механізації робіт по ТО і ремонту, що проводяться безпосередньо на будівельному майданчику, використовуються пересувні засоби, як правило на базі автомобіля, кількість яких може бути визначена по формулі [6, с. 172]:

, (2.29)

де = 0,7…0,8 – коефіцієнт використання пересувного засобу;

М = 2…4 – кількість робітників, що обслуговують пересувний засіб, включаючи водія;

П – програма відповідних пересувних засобів.

Пересувні засоби часто спеціалізуються на виконанні декількох видів технічних дій і обслуговують машини на різних будівельних об'єктах, а тому їх кількість може бути визначена також по формулі [8, с. 153]:

^, (2.30)

де = 0,8…0,9 – коефіцієнт використання робочого часу, що враховує час на розгортання і згортання обладнання і інші додаткові роботи;

- коефіцієнт, що враховує час руху майстерні;

- число одночасно працюючих виконавців.

=1–0,0073R+0,000018R², (2.31)

де R – середній радіус розташування дорожньо-будівельних машин

(0 < R < 200), км;

(2.32)

де - кількість робітників у ланці пересувної майстерні;

, - відповідно рівні участі машиністів та водія пересувної майстерні в роботах по обслуговуванню і ремонту машини (при =0, =0 їх участь в роботах не передбачається, а при =1, =1 оператори машин і водій ПМ є членами ланки; при врахуванні можливості параллельного виконання робіт значення можуть приймати величину більшу 1, що справедливо для випадків, коли до прибуття ПМ машиніст виконує визначені підготовчі роботи).

Формула (2.30) може використовуватись також для розрахунків кількості ПМ для поточних і непланових ремонтів. В останньому разі, як і для постів стаціонарної бази, враховується коефіцієнт нерівномірності отримання зявок на ремонт, φ = 1,2…1,4.

2.5 Розрахунок кількості і підбір номенклатури технологічного обладнання для постів, дільниць, і пересувних засобів.

Технологічне обладнання розподіляється на основне, що визначається розрахунком, і допоміжне, яке підбирається виходячи з технологічних потреб, так-як використовується періодично.

Розрахунок основного обладнання ведеться в залежності від об'єму конкретних робіт (трудомісткості) і річного фонду часу обладнання по формулі [7, с. 126]:

, (2.33)

де - об'єм (трудомісткість) конкретних робіт.

Отриману по формулі (2.33) кількість основного обладнання, як правило, округлюють в більшу сторону.

Якщо в завданні на курсовий проект вказана розробка поста, пересувного засобу то необхідно визначити кількість основного обладнання на один пост або пересувний засіб. По результатах розрахунку і підбору обладнання необхідно користуватись джерелами вказаними керівником проекту.

Приклад:

Таблиця 2.3- Обладнання та оснащення

Найменування обладнання та інвентаря

Модель, тип

Кільк.

Габаритні розміри, мм

Площа, м^2

Примітка

Оди- ниці

Загаль-на

Основне обладнання

Установка для промиван-ня системи мащення

ОМ-16361

2

1070х800

0,86

1,71

8,1кВт

І т.д.

Допоміжне обладнання

Візок для перевезення агрегатів

ОПТ-7353

1

1400х500

0,7

0,7

-

І т.д.

Організаційне оснащення, інвентар

Стелаж для зберігання акумуляторів

0411.5. 800-1

2

2015х515

1,04

2,08

-

Ящик для піску

0304.5. 800-1

1

500х500

0,25

0,25

-

І т.д.

Всьго

2.6 Розрахунок необхідних виробничих площ

Площі дільниць, в яких роботи виконують на постах, звичайно розраховують по габаритах машин [ 6, с. 173 ]:

(2.34)

або

(2.35)

де - площа яку займає обладнання;

– площа яку займає найбільша машина, яка обслуговується на посту діагностики.

– коефіцієнт щільності розміщення обладнання. ( =3…5)

Фактична площа поста діагностики визначається по скорегованій ширені та довжені (щоб вони відповідали кроку колон):

(2.36)

Де В – ширина поста.

Фактична площа поста:

(2.37)

Відділення, де проводяться цехові роботи, розраховуються по горизонтальній проекції обладнання або по кількості робочих місць [ 8, с. 99 ].

Площа дільниці (поста) кінцево визначається при виконанні плану (Лист №1), виходячи з сітки колон. Допускається як збільшення, так і зменшення площі порівняно з результатами розрахунку.

При виконанні плану дільниці (поста), пересувного засобу на листі № 1 необхідно керуватись вимогами викладеними в [ 9, с. 24-25 ], а також стандартами ЄСКД. При кресленні плану пересувного засобу необхідно вибрати базовий автомобіль, розміри вантажної платформи якого містяться в [ 10, с. 59 ].

2.7 Технологічний процес або склад робіт на посту, дільниці, відділенні або з допомогою пересувного засобу

2.7.1 Призначення поста, дільниці, відділення або пересувної майстерні

Описується призначення поста, дільниці, відділення або пересувної майстерні. Вказується які машини(агрегати) обслуговуються або ремонтуються.

2.7.2 Схема технологічного процесу на посту у відділенні, дільниці чи пересувній майстерні

В цій частіші пояснювальної записки необхідно описати послідовність та взаємозв'язок робіт що проводяться з допомогою того обладнання і тих робітників, які були розраховані для поста, дільниці або пересувного засобу.

2.7.3 Основні види робіт що виконують на посту у відділенні, дільниці чи пересувній майстерні

Перелічуються і коротко розписуються основні види робіт (послідовність виконання того чи іншого виду ТО або Р машин, вузлів чи агрегатів).

Рекомендується користуватись слідуючою літературою [ 11, 12, 13, 14,15 ] і ін.

2.8 Розрахунок освітлення

2.8.1 Розрахунок природнього освітлення

Природнє освітлення забезпечується влаштуванням вікон (бокове освітлення). Розрахунок освітлення зводиться до знаходження сумарної площі вікон. Орієнтовна сумарна площа вікон розраховується,

(2.38)

де - фактична площа поста, дільниці чи відділення, м²;

- коефіцієнт питомої площі вікон на 1 м²підлоги;

-0,2-0,10 – відділення паливної апаратури;

0,2 – електротехнічне відділення;

0,15 – механічне відділення;

0,10 – інші відділення.

- коефіцієнт, який враховує втрати світла від забруднення вікон.

- 0,8-0,9 – для приміщення з виділенням пилу і газу;

0,6-0,7 – для приміщень з інтенсивним виділенням пилу і газу.

Розрахунок кількості вікон,

(2.39)

де - площа одного вікна м².

(2.40)

де b – ширина вікна, м;

– висота вікна, м.

2.8.2 Розрахунок штучного освітлення

При освітлені промислових приміщень використовується, як загальне, так і комбіноване освітлення.

Загальне – призначене для освітлення всього приміщення, тому світильники загального призначення рівномірно розміщуються під стелею приміщення. При необхідності додаткового освітлення окремих робочих місць застосовують облаштування місцевого освітлення, яке здійснюється безпосередньо над робочим місцем.

Сумарна потужність ламп, Вт:

(2.41)

де - питома потужність освітлювального устаткування (табл. 2.4) Вт/м²;

- площа підлоги, м².

Таблиця 2.4 – Значення питомої потужності освітлювального устаткування для світильника

Дата добавления: 2015-11-04