Читайте также:
|
Машина (від франц. machine) - виріб, який виконує механічні рухи для перетворення енергії, матеріалів, інформації тощо.
Машина складається з деталей, які виготовлені без застосування складальних операцій (гвинт, гайка, болт, ролик тощо як прості, колінчастий вал, корпус редуктора, стовба верстата тощо як складні деталі).
Кількість деталей у складних машинах може сягати десятків, сотень тисяч (в автомобілі - не менше 15 тисяч) і мільйонів (у літаках, суднах, автоматизованих металообробних комплексах). Деталі (частково або повністю) об'єднують у специфіковані вироби або складальні одиниці.
Саме поняття "виріб" може мати низку значень, в тому числі і як технічні об'єкти різної складності, створені людиною для задоволення якоїсь потреби. Згідно зі стандартом виріб - довільний предмет або сукупність предметів, які виготовляються на підприємстві. Це поняття стосується будь-якого об'єкта матеріального виробництва та їхніх складових частин - від ручних знарядь праці до розмаїття машин, апаратів, приладів тощо. Стандартом встановлюються такі види виробів: деталі, складальні одиниці, комплекси і комплекти.
Вироби поділяють на неспецифіковані і специфіковані. Неспе-цифіковані вироби це ті, в яких немає складових частин, наприклад, деталей. Специфіковані - ті, які складаються з кількох складових частин (складальні одиниці, комплекси, комплекти).
Деталь - виріб, виготовлений з однорідного матеріалу без складальних операцій.
Складальна одиниця - виріб із складових частин, які підлягають з'єднанню на підприємстві-виготовнику.
Комплекс - це два або більше специфікованих вироби, не з'єднані на підприємстві-виготовнику, але призначені для виконання взаємозв'язаних функцій (наприклад, комплекс машин).
Комплект - два або більше вироби, не з'єднані на підприємстві-виготовнику, які призначені для виконання взаємозв'язаних функцій і мають допоміжний характер. Приклади: комплект інструментів; комплект запасних частин.
На практиці певні вироби називають конструкціями (наприклад, "дерев'яні, металеві, залізобетонні конструкції"), тобто такі, які мають конкретні властивості, що різнять їх один від одного.
Є ще вироби куповані, тобто такі, які не виготовляються на даному підприємстві, а їх одержують готовими, окрім тих, що одержують за угоди про кооперацію.
Проектування (від латинського ргоjeсtus - кинутий вперед) - це процес створення проекту, прообразу або прототипу передбачуваного об'єкта або стану; вирішення завдань синтезу, аналізу, опти-мізації та розробки технічної документації. У процесі проектування дістаємо дані про структуру й функціонування розроблюваних систем, підсистем та їхніх елементів, що задовольняють критерії проектування.
Проектування є одним з найбільш відповідальних етапів при створенні нових машин. При проектуванні необхідно використовувати досягнення науки і техніки, а також враховувати особливості виробництва та експлуатації машин.
Критерії проектування (або цільові функції) - математичне вираження результату і мети проектування. Сюди входять: прибуток, витрати на експлуатацію, продуктивність, показник призначення, надійність, довговічність тощо.
Результатом проектування є проект створюваного об'єкта. Проект втілюється в технічну документацію через проектування, обговорення, всебічний аналіз, коректування і приймається за основу подальшого опрацювання.
Конструювання - створення конструкції об'єкта згідно з проектом. Це творчий процес із притаманними йому законо-мірностями побудови і розвитку.
Конструкція - це будова об'єкта, яка передбачає взаємне розміщення його елементів, спосіб з'єднання, взаємодію частин, вибір матеріалів і визначається призначенням його.
Особливості процесу конструювання полягають в багато-варіантності рішень, необхідності погодження таких рішень із загальними та специфічними вимогами до конструкцій, а також вимогами стандартів, які регламентують терміни, визначення, умовні позначення, систему вимірювань, методи розрахунків тощо.
Базою конструювання є результати проектування. Конструю-вання уточнює всі інженерні рішення, прийняті на стадії проектування.
Інженерне проектування і конструювання - складний творчий процес створення об'єктів (предметів, машин, приладів) певного призначення через розумову діяльність інженерно-технічних кадрів. Результатом цього є створення конкретного уявлюваного образу в динаміці перетворень складових частин як за розміщенням, так і за формою аж до кінцевого підсумку технічної обґрунтованості остаточних параметрів форми та будови.
Дата добавления: 2015-10-24; просмотров: 99 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Аналітичне оцінювання кінематичних параметрів механізмів | | | Загальна класифікація деталей машин |