Трансформація праці в сучасному світі

В дослідженнях інформаційного суспільства часто зазначається, що робота з інформацією так чи інакше вплине на умови праці. Постане необхідність виконувати завдання за допомогою інформаційних баз, а застарілі методи ручної праці поступово зникнуть в міру поширення автоматизованої праці. Таке твердження часто спирається на статистичні дані, які показують збільшення відсотка працівників інформаційної сфери. Дуже рідко дослідники сучасного суспільства, починаючи від 1970-х та 1980-х років, обходяться без посилань на статистичні матеріяли, представлені у працях Фріца Мечлапа чи Марка Пората. Так, наприклад, Деніел Бел в своїх роботах широко використовував статистичні дані Мечлапа (його «героїчна спроба обчислити пропорцію ВНП, що затрачується на виробництво та поширення знань») (Bell, 1974: 212). Пізніше Джон Нешбіт в своїх «Провідних напрямках розвитку» («Megatrends») розглядав математичні обчислення Пората. Свої висновки він подав у підзаголовку «Інформаційне суспільство цілком реальне» (1984: 20). На це Том Стоньєр (Tom Stonier) відповів: «Можливо, Порат і не правий, але наскільки він неправий?» (1983: 47). Зрештою, праця Пората є найвідомішим і найцитованішим дослідженням виникнення інформаційного суспільства (Webster, 1995: 11). Взявши на озброєння прислів’я, що немає диму без вогню, будь-які вади роботи Пората (як це раніше було з працями Мечлапа) зникли за аргументацією переконливої мови статистичних обчислень.

Отже, вищезгаданий аналіз пов’язаний з дослідженнями гнучкіших методів виробництва, які дозволяють робітникам використовувати свій досвід та навички не тільки для покращення результатів праці, але й власного задоволення. У цьому новому світі інформаційної праці кожен з нас має змогу конструювати свою роботу та отримувати прибуток завдяки власним ресурсам — інтелекту. Відзначаючи, що, можливо, будуть і такі, хто не отримає користі від інформаційної революції (в його прикладі це п’ятдесятирічний робітник підприємства з оброблювання сталі, обраний задля підкреслення особливостей минулої індустріяльної праці), Ніколас Неґропонт говорить, що типовий представник розумової праці буде схожий на Майкла Крічтона (Michael Crichton), автора бестселерів і видатних театральних постанов, який працює вдома, створюючи інформаційний капітал, що користується попитом, та отримує таким чином прибутки (Negroponte, 1995: 94). Тому можна казати, що твердження про зміни в виробничому процесі засновуються як на кількісних методах дослідження (все більший відсоток праці припадає на сектор інформації), так і на якісних методах (інформаційна праця якісно відрізняється від індустріяльної).

Дата добавления: 2015-10-24