Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

О-ості розвит. світ. господарства на зламі 19-20 ст. та їх відображу. в концепт. імперіалізму (Дж.Гобсон, В.І.Ленін, К.Каутський, Р.Гільфердінг, Й.Шумпетер).

Зроб. порівнял. характерист. господарс. сист. Дав. Грец. і Дав. Риму і покаж., як вони були відображ. у працях того час. мислителів. | Основ. форми господарс. одиниць в Захід. Євр. доби середньов.. Вілла та її характерист. на основі «Капітулярію про вілли». | Характерист. Київс. Русі як ранньофеодал. держ.. «Повість минул. літ». | Господарс. форми в укр.. землях доби середньов. і їх відображу. в «Руськ. правді». | Дайте визнач. та зроб. порівнял. характерист. промисл. перевор. в Нім. та США (передумови, періоди, о-ості та наслід.). | Істор. школа: прич. виникн., сутність, етапи розвит. та вплив на розвит. господарства Нім. | Виникн. і становл. нових форм господарюв. в умовах генезису ринков. екон. в Англ. (2 пол. 17 – 60-ті рр. 19 ст.). | Господарс. розвит. укр. земель та основ. форми господарств напередод. Визвол. війни укр. народу (1648-1676рр.). | Зроб. порівнял. характерист. класич. школи політ. економії і маржиналізму та розкрийте їх знач. для становл. і розвит. ринков. екон. в країнах Євр. цивіліз. | Столипінс. аграр. реформа та її реаліз. в Укр. |


Читайте также:
  1. Господарс. розвит. укр. земель та основ. форми господарств напередод. Визвол. війни укр. народу (1648-1676рр.).
  2. Господарс. форми в укр.. землях доби середньов. і їх відображу. в «Руськ. правді».
  3. Гуань-дзи» як пам*ятка екон. думки Дав. Китаю та його господарс. розвит.
  4. Дайте визнач. та зроб. порівнял. характерист. промисл. перевор. в Англ. та Франц. (передумови, періоди, о-ості та наслід.).
  5. Дайте визнач. та зроб. порівнял. характерист. промисл. перевор. в Нім. та США (передумови, періоди, о-ості та наслід.).
  6. Загал. характерист. етапів становл. команд.-адмін. екон. сист. та її відображу. у працях укр. економістів (1917-1991 рр.).
  7. Звільнені від військової служби 1-9; спосіб ведення війни 10-18; облога 19-20

Становлення світового господарства. Концепції Імперіалізму як відображення зовнішньополітичної політики країн Західної Європи.

Перша промислова революція підготувала екон перед­умови для здійснення другої технологічної революції (1870—1918) B нових істори умовах, які позначилися подальшим розвитком ринкового господарства в період монополіст. конкуренції.

У 1873 p. відбулася світова екон криза, яка була наслід­ком циклічного розвитку капіталіст економіки в умовах віль­ної конкуренції. Криза співпала з початком другої наук-технологічної революції, що позначилася значними від­криттями в галузі науки й техніки.

Збільшення обсягів виробництва товарів, зростання міст, освоєння корисних копалин у колоніях призвело до розвитку та вдосконалення транспорту. Швидкими темпами зростає довжина залізниць,будуються нові величезні канали— Суецький та Па­намський, почалась електрифікація залізниць.

Упровадження у всі сфери людського життя досягнень другої технологічної революції суттєво вплинуло на світове промислове виробництво. Так, лише з 1870 по 1900 pp. обсяги продукції збіль­шилися в три рази.

Унаслідок технічних зрушень прискореними темпами розви­вається важка промисловість, яка випереджає легку, а також сіль­ське господарство.

У сільському господарстві відбувається подальший розвиток фермерства, зростає його товарність та кардинально поліпшуєть­ся механізація.

Продовжується освітня революція, яка розпочалася в середині XIX ст. У кінці XIX ст. країни особливий наголос зробили на розвитку середньої та вищої освітй, особливо технічної, щоб за­довольнити потреби промисловості у кваліфікованих кадрах.

Технічний прогрес наприкінці XIX — на початку XX ст. актив­но вплинув на процес розширення виробництва, застосування нової техніки, збіль­шення розмірів промислових підприємств і централізації капіталу та виникнення монополій.

У такій ринковій системі монополії набувають форми карте­лів, синдикатів, трестів та концернів, з виробництва, збуту та ке­рування підприємствами.

У провідних країнах Зах Європи та США посилюється, вплив держави на економіку та утвор державно-монополістичний капіталізм.

На рубежі XIX—XX ст. в економічній літературі для опису змін, що відбувалися, дедалі частіше почали вживаться термін «імперіалізм», переважно у значенні експансіоністської зовнішньо політичної діяльності капіталіст держав. На початку століття з'являються перші теорії імперіалізму як нової стадії розвитку суспільства. Найпоширенішими підходами до аналізу імперіалізму були економічний та політичний.

Засновником екон інтерпретації імперіалізму вважа­ють англ ліберального економіста Дж. Гобсона. У 1902 р. в праці «Імперіалізм» він висловив думку, що в основі новітніх тенденцій розвитку суспільства лежать фінансові інтере­си класу капіталістів, що є «керуючим імперського двигуна». Створюється сталий надлишок капіталу у виробництві, що не може бути реалізований у країні через малу місткість внутріш­нього ринку, перешкоди, що виникають під час розподілу капіта­лу, а також інвестиційні ускладнення. Це обмежує можливості великих фірм, які до того ж намагаються уникнути значних ризи­ків і загрози надвиробництва. Це спонукає фінансову буржуазію шукати нові інвестиційні можливості за кордоном. Однак за ме­жами своїх країн монополії стикаються з іншими конкурентами. Для усунення конкурентів з ринку фінансова олігархія викори­стовує власні держави, підштовхуючи їх на імперіалістичні аван тюри і створюючи загрозу війни. Це був економічний стрижень імперіалізму, але без ризику, агресії, проявів расизму, націоналізму, на думку Гобсона, імперіалізм був би неможливий. Він вважав, що імпер-м створює великі витрати для екон розвитку, що призводить до війни.

Екон інтерпретацію імперіалізму розвивали також Р. Гільфердинг («Фінансовий капітал»), В. 1. Ленін («Імперіалізм, як найвища стадія капіталізму») та ін.

Прихильники неекономічного підходу до аналізу імперіалізму (лідери II Інтернаціоналу К. Каутський, Р. Люксембург, українсь­кий дослідник П. Мигулін та ін.) намагалися обґрунтувати тезу, згідно з якою імперіалізм не є прямим породженням капіталізму.

У такому висвітленні найвідомішою є праця Й. Шумпетера «Соціологія імперіалізму» (1919), в якій німецький учений з по­зицій соціал-дарвінізму обстоював думку, що саме природа лю­дини (а не суспільство) призводить до неминучості виникнення війни, й у цьому Й. Шумпетер бачив «нормальність» перебігу су­спільних подій. По-перше, він вважав, що клас воїнів є традицій­ною структурою суспільства, яке віддає «воїнам» свої цінності та прагнення. По-друге, монополії є викривленням природи капіта­лізму і породженням вспадкованої від феодального порядку систе­ми протекціонізму й тарифів. По-третє, імперіалізм з'являється через наявність егоїзму фінансової олігархії.

Отже, імперіалізм, на його думку, не є нормальним розвитком капіталізму, а являє собою результат випадкового поєднання мі­літаризму, монополії та фінансової олігархії. У разі усунення двох останніх шляхом проведення реформ і за умов вільної рин­кової економіки капіталізм вийде на магістральний шлях свого розвитку.

Наприкінці XIX -- на початку XX ст. поступово накопичу­ються й загострюються соціально-економічні суперечності між провідними країнами світу, що призводить до блокового проти­стояння між ними. Екон й територ претензії країни-Суперниці намагалися розв'язати під час Першої світової війни, яку можна назвати першою кризою світової цивілізації.


Дата добавления: 2015-10-24; просмотров: 74 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
О-ості екон. кризи 1929-1933 рр. у Нім. Виникн. неолібералізму та його роль у господарс. відродж. країни.| Розкрийте суть та знач. НТП і НТР як факторів розвит. світ. сист. господарства та її підсистем у 1950-80-ті рр. Зроб. порівнял. характерист. концепцій НТР.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)