Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Дайте визнач. та зроб. порівнял. характерист. промисл. перевор. в Англ. та Франц. (передумови, періоди, о-ості та наслід.).

Столипінс. аграр. реформа та її реаліз. в Укр. | О-ості екон. кризи 1929-1933 рр. у Нім. Виникн. неолібералізму та його роль у господарс. відродж. країни. | О-ості розвит. світ. господарства на зламі 19-20 ст. та їх відображу. в концепт. імперіалізму (Дж.Гобсон, В.І.Ленін, К.Каутський, Р.Гільфердінг, Й.Шумпетер). | Розкрийте суть та знач. НТП і НТР як факторів розвит. світ. сист. господарства та її підсистем у 1950-80-ті рр. Зроб. порівнял. характерист. концепцій НТР. | Транснац. корпорац. та о-ості їх діял. на суч. етапі розвит. світ. господарства. | Передумови, суть та наслід. інформ.-технолог. револ. кін.20-поч. 21 ст. та її відображ. в суч. екон. думці. | Порівн. основ. тенденц. екон. розвит. у США та Вел. Брит. на етапі інформ.-технолог. револ. та їх відображ. в суч. екон. думці. | Загал. характерист. етапів становл. команд.-адмін. екон. сист. та її відображу. у працях укр. економістів (1917-1991 рр.). | Господарс. сист. періоду непу та її відображ. в укр.. екон. літ. 20-х рр. | Горбачовс. перебудова» як спроба трансформац. радянс. екон. сист. |


Читайте также:
  1. ББК 81.2 Англ.
  2. Вам не нужен - передайте его другому или верните в храм.
  3. Виникн. і становл. нових форм господарюв. в умовах генезису ринков. екон. в Англ. (2 пол. 17 – 60-ті рр. 19 ст.).
  4. Выщипывание бровей ниткой – создайте идеальный образ!
  5. Голдсмит Р., Браун С., Фоксол Г. Психология потребителя в маркетинге / Пер с англ. — СПб., 2001.
  6. Дайте визнач. та зроб. порівнял. характерист. промисл. перевор. в Нім. та США (передумови, періоди, о-ості та наслід.).

Переломним моментом у розвитку продуктивних сил світу стає промисловий переворот (або промислова революція). Такий промисловий переворот стався в Європі внаслідок впровадження машинної праці та переходу від мануфактурного виробництва до фабричного. Це великий стрибок в розвитку людства. Винайдення парового двигуна та впровадження його в виробництво дозволило значно полегшити процес виробництва, зробити його менш трудомістким та суттєво зменшити фінансові витрати на виробництво. Іншою причиною промислової революції може стати перехід від одного способу організації виробництва до іншого, наприклад від мануфактури до фабрики.

Батьківщиною промислового перевороту стала Англія, де в сере­дині XVIII ст. склався комплекс економічних та політичних пе­редумов його успішного здійснення. Головною ж політичною передумовою стає Англійська буржуазна револю­ція (1640—1649 рр.), що скасувала феодальні привілеї та відкри­ла шлях для капіталістичного розвитку.

Промисловий переворот в Англії відбувався приблизно з останньої третини XVIII ст. до першої чверті XIX ст. Його основ­ними етапами були винайдення та застосування машин у тексти­льній промисловості (спочатку у бавовняній), удосконалення ме­талургійного процесу, винайдення та активне впровадження па­рового двигуна і, нарешті, створення галузі, що виробляє маши­ни, — машинобудування. По-перше, бавовняна промисловість була новою галуззю, її ма­нуфактурні підприємства будувалися вже з урахуванням досягнень технічного прогресу, значно більшими за розмірами, що створю­вало сприятливіші умови для запровадження машин. Крім того, продукція бавовняної промисловості споживається різними верст­вами населення, тоді як суконна, традиційна для Англії, промис­ловість значною мірою виконувала державні замовлення. Це роби­ло бавовняну промисловість більш залежною від коливань кон'юнктури ринку, а власників підприємств більш заінтересова­ними у застосуванні нової, ефективнішої техніки та технології.

У результаті завершення промислового перевороту (перша чверть XIX ст.) в Англії пануючим стає фабричне виробництво, країна з аграрної перетворюється в індустріальну. Це проявляєть­ся в значному піднесенні промислового виробництва, передусім виробництва бавовняних тканин (споживання бавовни за 130 ро­ків зросло в 1000 разів); прискорився розвиток металургійної, ма­шинобудівної промисловості. Значного розвитку досягло заліз­ничне будівництво.

Промисловий переворот мав важливі соціальні наслідки. В Анг­лії складається структура капіталістичного індустріального суспіль­ства, різко підвищується питома вага міського населення (в 1811 р. частка сільського населення скоротилася до 35%).Значно зростає роль колоній як ринків сировини та збуту для англійської промисловості. Англія перетворюється в економічно­го лідера доби домонополістичного капіталізму — провідну тор­говельну країну, найбільшу колоніальну державу, «майстерню світу», яка постачала свої товари у більшість країн. У цьому не­абияку роль відіграв перехід до вільної торгівлі — фрітредерства. До політики фрітредерства Англія перехо­дить у 1853 р. Ця політика означала скасування митних зборів на сировину та напівфабрикати й зниження їх на готову продукцію, яка завозилася в країну.

Революція 1789 р. була тією вирішальною подією, яка визначила у Франції початок промислового перевороту і роз­чистила дорогу для розвитку капіталістичної економіки. Промис­ловий переворот в країні тривав майже все XIX ст. Він розпочав­ся в 1810—1820 рр. і прискорився лише в 1850—1860 рр., які можна вважати також роками завершення промислового перево­роту.У 50—60-ті роки значних темпів розвитку набувала важка Промисловість. Використання бесемерівського методу виплавки сталі призвело до підвищення якості продукції І зростання виробництва у вісім разів.

Промисловий переворот було завершено в кінці 60-х років. Франція стала аграрно-індустріальною державою. Загальний об­ом промислової продукції порівняно з початком перевороту зріс у шість разів. Відбувся процес концентрації виробництва, особ-піиіо в легкій промисловості та металургії. Зросло міське насе­лення. Та більша частина національного доходу припадала усе ж І аграрний сектор. У сільській місцевості проживало 56 % меш­канців країни, а в сільському господарстві було зайнято 40 % на-Селення.Вже на етапі промислового перевороту у Франції сформувалися фінансова буржуазія, яка відігравала значну роль в державі,але опікувалася розвитком промисловості. Вона збагачувалася за рахунок лихварства, фінансових та біржових спекуляцій. Грошовий капітал зростав швидше, ніж промисловий. Перевага дрібних селянських господарств стримувала капіталістичний розвиток французького села. Державна митна політика, яка більше сприяла аграріям, ніж підприємцям, стримувала розвиток промисловості

Успішно розвивалася кредитна справа, біржа, банки і акціонерні товариства.

 

Вкаж. відмінності другої наук.-техніч. револ. (ост. чв. 19 ст. – поч.. 20 ст.) від першої промисл. револ. та визнач. напрями її впливу на ринков. господарство країн Захід. Євр. та США.

Промисло́ва револю́ція або промисловий переворот — перехід від ручного, ремісничо-мануфактурного до великого машинного фабрично-заводського виробництва, який розпочався в Англії у другій половині XVIII ст. і впродовж XIX ст. поширився на інші країни Європи, США та Японію. Важливою складовою промислової революції було впровадження у виробництво і транспорт робочих машин і механізмів, які замінили ручну працю людей; створення самостійної машинобудівної галузі. У Англії, де промислова революція розпочалася, у другій половині XVIII ст. традиційна аграрна економіка була заміщена економікою, у якій стало домінувати виробництво машин і механічне виробництво, що стало можливим після винаходу парового двигуна. Це змінило баланс політичних сил від лендлордів у бік промисловців і сприяло створенню міського робітничого класу. Друга промислова революція — фаза промислової революції, відома також, як Технологічна революція. Друга промислова революція кінця ХІХ початок ХХ ст. підготовлена сторічним розвитком виробничих сил на машинній основі, розвитком науки на базі техніки. Друга промислова революція почалася в середині дев'ятнадцятого століття із розвитком залізниць і пароплавів. Поштовхом для другої промислової революції стали важливі винаходи таких видатних винахідників, як Бессемер, Сіменс. Як і перша промислова революція, друга сприяє швидкому зростанню чисельності міського населення. Але, в той час як перша була зосереджена на поліпшенні використання вугілля, заліза і технологій пов'язаних з парою, друга обертається навколо сталі, електроенергії та хімічних речовин.

 

Потувод


Дата добавления: 2015-10-24; просмотров: 73 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Розвит. ринков. екон. сист. в Укр. (2 пол. 90-х рр. 20 ст.) та відображу. цих процесів в укр.. екон. літ.| Назв. форми господарств та визнач. спіл. риси і відмінності господарс. розвит. в Месопотамії, Дав. Єгип., Кріто-Мікенській цивіліз.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.005 сек.)