Читайте также:
|
|
Причини переходу до непу:
Глибока соціально-економічна і політична криза влади
Масові повстання в сільській місцевості, виступи в містах, армії та на флоті
Злам ідеї побудови соціалізму і комунізму шляхом ліквідації ринкових відносин
Намагання утримати владу в будь-який спосіб
Спад революційної хвилі на Заході. Відкладення «світової» революції.
Мета
• Ліквідація загрози нової громадянської війни
• Рятування більшовицького режиму
• Покращення економічного становища країни, що знаходилася в міжнародній ізоляції
Основні заходи:
Промисловість: часткова денаціоналізація (оренда та передача в приватну власність дрібних та середніх підприємств).Концесії.
С/г: Продовольчий податок, оренда, наймана праця
Торгівля і обмін: Відновлення торгівлі (державна, кооперативна, приватна). Ліквідація безоплатних послуг
Фінанси: Відновлення грошово-фінансової системи (запровадження твердої валюти — червінця)
С-ма управління: Децентралізація: запровадження горизонтальної системи управління (система трестів)
Трудові відносини: Система вільного найму робочої сили;
Матеріальне стимулювання праці; підприємництво
Особливості впровадження непу в Україні
• Неп було запроваджено пізніше, ніж в інших радянських республіках
• Упровадження непу супроводжувалося боротьбою із селянським повстанським рухом
• Податки на селян були вищими, ніж в інших радянських республіках
Наслідки
Швидке відновлення сільського господарства, промисловості, транспорту
Відновлення і розвиток торгівлі
Зростання кількості міського населення
Підвищення продуктивності праці
Підвищення рівня життя населення
Прискорення соціальної диференціації в місті; поява «нової буржуазії»
Прискорення розшарування селянства
Наростання економічної нестабільності, періодичні економічні кризи
Зростання безробіття
Прийшовши до влади, революційний уряд здійснив низку радикальних заходів, спрямованих на посилення державного управління економікою. Перша течія в Україні була представлена цілою плеядою відомих українських і тих, що працювали тут, учених-економістів, які після Лютневої революції сподівалися втілити свої наукові ідеї на реформаторських засадах розбудови нового суспільства, а після встановлення радянської влади — на шляхах згоди з нею. Серед цих науковців були В. Косинський, К. Воблий, Є. Слуць-кий, Л. Яснопольський, Г. Кривченко, В. Левитський, М. Птуха, М. Соболєв, П. Фомін, Ф. Дунаєвський, Я. Діманштейн, С. Фесен-ко та багато інших. Що ж до другої течії суспільно-економічтюї думки в Україні, котра склалася в роки радянської влади як офіційна, то вона була представлена переважно державними, партійними та господарськими діячами, які вийшли з лав професіональних революціонерів і тією чи іншою мірою пропагували ідеї та програми Леніна, розробляли відповідні заходи економічної політики тощо, а також нечисленними професійними економістами-марксистами, лави яких у 1920-ті роки інтенсивно поповнювалися науковцями нової формації. Серед перших найвідоміші фігури — В. Чубар, С. Косіор, В. Затонський, Г. Гринько, В. Мещеря-ков, X. Раковський, Д. Мапуїльський, М. Скрипник, Г. Петровсь-кий, Е. Квірінг, П. Любчепко, К. Сухомліп та інші, серед других — В. Введенський, А. Віткуп, С. Кузнєцов, П. Жигалко, Я, Дудник, В. Мишкіс, М. Кривицький, П. Штерн, В. Дубровін, О, Алексан-дров, О. Адріяіюв, О. Шліхтер, В. Целларіус, Є. Терлецький, О. Лозовий, Т. Білані та ін. Офіційна література всіляко пропагувалася в Україні ленінські положення щодо організації так званої продовольчої справи. У виступах, статтях, брошурах С. Косіора, О. Шліхтера, Д. Мануїльського та ін. методи продрозкладки розглядалися не лише як зумовлені поточними завданнями (забезпечення армії, виробничих центрів тощо), а й як пов'язані із програмними настановами радянської влади у сфері соціалістичного будівництва. Украй негативно ставилися до економічної програми більшовиків В. Косинський, В. Левитський, К. Воблий та інші провідні українські вчені-економісти. Вони попереджали, що націоналізація чи соціалізація землі може спричинити, як писав В. Косинський, «небувалі потрясіння, позбавить країну останніх продуктів... послабить інтенсивність праці в селі, бо відіб'є у селян бажання працювати».
Дата добавления: 2015-10-24; просмотров: 82 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Загал. характерист. етапів становл. команд.-адмін. екон. сист. та її відображу. у працях укр. економістів (1917-1991 рр.). | | | Горбачовс. перебудова» як спроба трансформац. радянс. екон. сист. |