Господарс. форми в укр.. землях доби середньов. і їх відображу. в «Руськ. правді».

Київська Русь була-типовою, ранньофеодальною держ.авою, в якій завершується становлення феодальних відносин, закладаються основи мiцнoї системи взаємин між державою, феодалами та основним населенням з приводу виробництва продукції, зби­рання податків, військової служби.

Основою феод землеволодіння є повна власність феодала на землю та неповна на залежного (покріпаченого) селянина. Проте слід зазначити, що феодальні відносини у Київській Русі ще не були визначальними і ще тривалий час збе­рігалася міцна патріархальна сусідська громада (община), що можна пояснити багатьма причинами, зокрема й наявністю віль­них земель, куди мали можливість перейти селяни.

Найголовнішою пам’яткою права Київської Русі є Руська Правда. В ній є певні згадки про правове становище селян-хліборобів, а також встановлювалося право власності на землю.

Феодальна земельна власність існувала у вигляді князівських доменів, боярських і монастирських вотчин. Джерелом її набуття спочатку вважалася займанщина – освоєння вільних земель холопами і залежними селянами. Відтак головним способом набуття землі стало пряме захоплення її у сусідських общин. Князі роздавали землі своїм дружинникам, слугам. Чим пізніша редакція Київської Правди, тим більше у ній даних про розвиток феодальної вотчини.

Отже, як висновок можна сказати, що право власності набувалося внаслідок вкладення селянином своєї праці в оброблення землі.

За часів Київської Русі було відмічено таку особливість землі – її не можна вкрасти і вона є нерухомою. Саме в “Руській Правді” майно було розмежовано на рухоме і нерухоме.

Слід також зазначити, що в період Київської держави, несли тягар сплати чималих податків та повинностей. Це в свою чергу призвело до збідніння селян-власників, що не могло не вплинути на розвиток землеробства.

Отже, як висновок можна сказати, що земельні відносини в Київській Русі регулювалися як звичаєвими, так у правовими нормами. Вже тоді чітко прослідковується певний взаємозв’язок земельних, майнових та трудових відносин.

Приєднання українських земель до Великого князівства Литовського та Польщі мало значний вплив на розвиток сільського господарства і його правового регулювання.

Правове становище селян ХІV-ХV ст. залежало від правового становища сіл. Існувало право руське, волоське, німецьке, шляхетсько-польське. Правовий статус селян в селах залежав від того, яке право в них було діючим.

Селянство було поділено на три категорії – смерди, невільники, напіввільні (закупи). Вільні селяни мали власні землі

Слід зазначити, що землевласники у Великому князівстві Литовському розпоряджалися своєю власністю на землю, а при цьому змушені були чітко дотримуватися вимог актів литовських князів – “привілеїв”. Перший Литовський Статут 1529 року містив окрему главу, яка стосувалась земельних відносин.

8. Істор. умови виникн. та суть фізіократизму. «Екон. табл.» Ф.Кене.

Фізіократизм (від природа і влада) – економ концепц франц науков школи фізіократів XVIIІ ст, що прийшла на зміну меркантилізму. Його представн — франц Франсуа Кене, Анн Тюрго та ін. Її сутніс ть: основне джерело багатства нації – с/г, а не торгівля. Фізіократи оголо с/г єдин галуззю, що створює багатство країни. Промисл вважали непродукт галуззю, через те що там лише перетвор форма продукту, даного природою. Пов'язували походження багатства не зі сферою обігу, а зі сферою вироб-ва. Обмеженість їх поглядів вияв в тому, що тільки хліборобство вони цінув як продуктивну сферу, оскільки лише земля, на їх думку створює додану вартість, а промисловість вважали «безплідною» галуззю. Фізіократи визнавали, що об'єктивні закони діють не лише у природі, а й у сусп-ві, підтрим політику невтруч держави в економіку (відображ в їх гаслі «laisez faire»), обстоювали розвиток економіки на основі вільої конкуренц, стихійн гри ринков цін. Отже, їх учення було першою концепц капіталіст вироб-ва.

Голов причин переродж феод відносин у ринкові виступила неадекватн форм організац феод господ-ва умовам його відтво й подальш розвитку сусп-ва. Розвиток товарн господ-ва пов'яз з такими процес, як, формув великих капіталів, перетвор феод земел власно­сті на об'єкт купівлі-продажу, використ найм роб сили, посил майнов та соц диференціації тощо. Процес формув товарн господ-ва супроводж його по­ступов проникн і в аграр сферу. Серед зх.європ країн найбільш наочним є приклад Франц. На відмін від Англ, Франц аж до кінця XVIII ст. залиш аграр-феодал країною, унаслідок чого особлив потерпало селянство. Політика меркантил підрив екон-ку с/г. Тому центр економ суперечн змістив у сферу с/г й воно стає головн предметом дослідж представників фізіократизму у Франц сер XVIII ст.

Фізіократи, гостро критик меркантил за ігнорув ролі вироб­нич сфери, виходили з визнач ролі землі, природн факторів та аг­рарн сфери у житті сусп-ва та створ багатства. Найбільш широко особливості переходу аграр сфери на засади товарн господ-ва відображ праці франц мислит Франсуа Кене. Його «Економічна Таблиця» (1758 р.) стала вищ проявом утвердж відносин товарності в с/г. Вона є одним з важлив теорет надбань, що являло собою першу спробу побудови макроеконом моделі цілісн гос­под.-ва. Ніким до цього ще не розгляд екон-ка країни як єдин цілісн організм, в якому все взаємозв'яз. Ґрунтуючись на своїх теорет уявленнях про класову структуру сусп-ва (землероби, власники землі, ремісники або «безплідний» клас), Ф. Кене в своїй таблиці розкрив процес вироб-ва і заміщення відповід витрат що здійснюються у суспільстві, на базі продуктивності землеробства. Він про­аналізував рух щорічн багатств трьох сусп класів і описав їх обіг. Ре­зультатом цього стала перша в історії економ думки спроба зображ всього процесу вироб-ва як процесу відтвор в одній таблиці.

Дата добавления: 2015-10-24