Читайте также:
|
На сучасному етапі українській культурі притаманні такі риси:
- перехід від індустріальних форм розвитку до постіндустріальних, екологічно-духовне, громадське та релігійне переосмислення (відхід від попередніх, заідеологізованих форм свідомості [очевидно, від кінця 80-их в Україні, як результат і хвиля від загальноєвропейського контексту 70-80-их], зростання ролі та ареалу релігії (особливо 90-ті)
- пошук та творення української модерної нації, не з погляду галичанина чи слобожанця (за висловом Остапа Скворцова)
- контрарні погляди на трансгендер, ЛГБТ (від різкого засудження до прийняття, непротивлення, толерування) при цьому думки можуть бути висловлені і почуті[12]
- пошук мовної норми («скиньмо чужі мовні кайдани!»)
- майдани — акції політичного протесту, що отримали НОВІТНЮ назву, інтерпретацію-тлумачення — майдан (податковий, чорнобильський)
- зміною, модернізацією політичних еліт, можливо — передумовою цьому — отримання покоління що виросло, сформувалось за незалежної України
- українокультурний продукт, як (російсько- так і україномовний тощо) виходить за межі держави (пісні Білик польською ротуються на польських радіо, Руслани — у європейських топ-чартах, концерти Вакарчука — у Росії тощо, «Бумбокс» популярний на молдовському, російському ринках, «V.I.A.Gra» — Росія тощо, альбом «Шабля» «Kozak System» видається у Польщі (2013)[13]…). В той же час звужується ринок для «старої» генерації співаків — «народним» за званнями чи без них[14].
- відмова від регалій — «світочами» культури література (Костенко, Шкляр) музика (Скрипка, чи не надання таких (Скрябін), — плюралізм та особисті погляди як на сам факт обдаровування, на акцент «політичної біжутерії» чи культурної політики, або без будь-якого иншого акценту.
- пошуки об'єднавчої ідеї — соборної української церкви (за ініціятиви Ющенка) чи пошук героїки (пізніший етап); полярний обмін думками, рукоприкладством (у парляменті), судовими чи політичними рішеннями (визнання — відміна визнання (у тому числі юридична) — невизнання) з приводу героїки і героїв, геополітичних стратегій (молодіжні протести супроти маяків у Криму, фактично, української власності у руках ЧФ РФ, проти пактів — харківських угод, мовного закону…)
- пошук сильної руки — у вигляді провладної більшості, зміцнення президентських повноважень з тими чи иншими флуктуаціями, залежно від лідера та політичного середовища та кон'юнктури, що складалася на окреслений історичний момент
- тяглість процесу як у суспільному, так і культурологічному вимірі. При цьому напрямки культурного будівництва не обов'язково продовжуватимуться послідовниками[15].
- перехід від індустріяльних рис побудови суспільства до постіндустріяльних — переосмислення цінностей, надбудови тощо (формування сфери послуг у 30% ВВП, сильний акцент торгівлі та ІТ-послуг у тому числі аутсорсинг). Неспроможність держави забезпечувати соціально-трудову політику прикладається до поширення програм самозайнятості населення (конверсія, військові кадри — середина 90-их, вивільнені трудівники індустріяльного сектора — від 90-их до сьогодні), поява технократів, що вели б індустріально-центровану політику (Семиноженко, Клюєв,…) не змінює основних тенденцій розвитку.
ІІ. Навчальна мета самостійної роботи:
Формування системи знань про культурологію та закономірності культурного процесу; про культуру як специфічний та унікальний феномен людства, її роль у формуванні особистості й розвитку суспільства; засвоєння навичок аналізу явищ культури, вміння орієнтуватися в основних проблемах культурології, розуміння культурної зумовленості економіки і здатність ураховувати культурну специфіку при вирішенні соціально-економічних проблем.
| Знати: - загальні проблеми культурології та її місце в розвитку успільства; - типи і форми культур, основні культурно-історичні центри і регіони, закономірності їх еволюції та функціонування; -особливості розвитку культури України в контексті світової (зокре- ма, європейської) культури; - роль культури і науки в розвитку цивілізації, їх співвідношення і пов’язані з ними сучасні соціальні, економічні та етичні проблеми; - структуру розвитку культури людства, основні культурно-історичні епохи, їх здобутки у матеріальній та духовній сферах, у різних галузях науки та видах мистецтва; - різні картини (моделі) світу та місце людини в ньому; - норми, які регулюють взаємовідносини людей і ставлення людини до навколишнього середовища; - сутність суперечностей, що існують на сучасному етапі науково-технічного розвитку, і кризи існування людини у природі внаслідок порушення рівноваги в ній; - важливість вирішення сучасних глобальних проблем; - культурні процеси і явища, сучасні наукові методи їх дослідження на рівні, необхідному для розв’язання практичних завдань у майбутній професійній діяльності. Уміти: - визначати засоби формування культурної особистості, її відповідальності за збереження культурних надбань; -пояснити феномен культури, її роль у людському житті; способи набуття, збереження і передавання соціального досвіду, базисних культурних цінностей; -оцінювати досягнення культури на основі знання історичного контексту їх створення; - вести діалог як спосіб виявлення свого розуміння культурних здобутків різних регіонів, народів і націй та визначити лінію власної поведінки в умовах розмаїття культур; -володіти розвиненою культурою мислення, вміти чітко і логічно висловлювати власні думки в усній і письмовій формах; -бути здатним самостійно опановувати нові знання,критично осмислювати набутий досвід з позицій останніх досягнень у галузі гуманітарних наук, економіки та соціальної практики. |
IІІ. Матеріали самостійної роботи.
ІІІ.1. Написати реферати –дослідження за темами:
- «Культурне будівництво за Л.Д.Кучми»
- «Культурне будівництво за В.А. Ющенка»
- «Культурне будівництво за В.Ф.Януковича»
- «Релігійне життя в Україні»
- «Екологічна культура»
- «Техногенна культура та середовище: аварії, катастрофи, людський чинник»
- «Медицина. Фармація. Охорона здоров'я»
ІІІ.2. Рекомендована література:
1.Говдя П. Українське мистецтво другої половини XIX — поч. XX ст. — К., 1964.
2.Губерський Л.,Андрущенко В., Михальченко М. Культура. Ідеологія. Особистість. — К., 2002.
3.Дашкевич Я. Українізація: причини і наслідки // Слово і час. — 1990. — № 8.
4.Історія світової та української культури. — К., 2002. Історія української та зарубіжної культури, — К., 1999. Історія української та зарубіжної культури. — К., 2002. Касьянов Г. Українська інтелігенція на рубежі XIX—XX ст. — К., 1993.
5.Культурне відродження в Україні. Історія і сучасність. — Тернопіль, 1993.
6.Курбас Л, Березіль: Із творчої спадщини. — К., 1988.
7.Макаров А. Світло українського бароко. — К., 1994.
8.Русанівський В, Культура українського народу. — К., 1994.
9.Сініцина А. Історико-філософські ідеї українського романтизму. — Лм 2002.
10.Стяжкіна О. Жінки в історії української культури другої половини XX століття. — Донецьк, 2002.
11.Теорія та історія світової і вітчизняної культури. — Л., 1992.
12.Традиція і сучасне в українській культурі. — X., 2002.
13.Українська та зарубіжна культура. — К., 2000.
ІІІ.3. Матеріали для самоконтролю:
Питання для самоконтролю:
1. Охарактеризуйте період розвитку і становлення України за часів Л.Д.Кучми.
2. Охарактеризуйте період розвитку і становлення України за часів В.А.Ющенка.
3. Охарактеризуйте період розвитку і становлення України за часів В.Ф.Януковича.
Питання до теми:
1. У чому на вашу думку полягають складності та перспективи сучасного культурного будівництва?
2. Якою є культура незалежної України?
3. Кінематограф, малярство, музика та інші галузі культури сьогодні: напрямки розвитку, досягнення, відкриття.
Дата добавления: 2015-10-02; просмотров: 220 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Методичні рекомендації | | | Глава 3. Электронная техника для осознанного сновидения. |