Читайте также:
|
|
ХІХ - початку ХХ ст.»
Навчальна дисципліна «Культурологія»
Спеціальність 5. 120 101 06 «Стоматологія ортопедична»
Курс ІІ (другий)
Кількість навчальних годин 2 години
Обговорено і затверджено на засіданні циклової комісії соціально-економічних та гуманітарних дисциплін Протокол № ___________ від “ ____ ” ______ 2013 р. Голова комісії: _____ Л.С.Рубан |
Харків – 2013 р.
Автор:
Руда О.В. – викладач вищої категорії
Рецензент:
Редько О.Я – методист КЗОЗ ХМК № 2, викладач вищої категорії
Рубан Л.С.– голова ЦК соціально-економічних
та гуманітарних дисциплін, викладач вищої категорії, викладач - методист
І. Актуальність теми:
Цей період позначений появою цілого ряду нових течій і шкіл у художньому житті Західної Європи і США. Відбувалася переоцінка традицій. Романтизм поступався дорогою реалізму. Але поряд із цим утверджувались нові естетичні напрями, що суперечили естетиці реалізму. Ці течії прийнято об’єднувати загальною назвою — декаданс (у перекладі «занепад»). Найвизначнішим явищем у мистецтві декадансу став символізм. Символісти оголосили себе співцями «кінця, занепаду, загибелі», художниками зневіри, ворожими дійсності, яка пригнічувала їх своєю вульгарністю і бездуховністю.
Значне місце серед нових напрямів розвитку художньої культури посідав натуралізм, який торкався питань, що раніше вважалися непристойними і забороненими.
Однак, незважаючи на все розмаїття напрямів і стилів, твори світової культури пронизані гуманізмом, вірою в необмежені можливості людини.
Період активних і плідних експериментів, справжньої художньої революції переживав театр. Новим явищем театрального життя стала поява «вільних театрів» — невеличких студій, спектаклі яких призначалися для вузького кола театралів, а постановки здійснювались за рахунок коштів, отриманих від продажу квитків.
Зміна стилів відбувалася і в європейській архітектурі. Багато що тут визначалося використанням у будівництві нових матеріалів — зварювального заліза, бетону. Споруджена в 1899 р. Ейфелева вежа стала наочним прикладом і в той же час виявила нові тенденції в архітектурі. Виникає новий стиль — модерн.
В образотворчому мистецтві останньої третини ХIХ — початку ХХ століть сформувався й отримав загальне визнання новий напрям — імпресіонізм. Основним критерієм мистецтва для імпресіоністів була гострота зорового враження. Вони прагнули передати побачене через гру фарб, кольорів, тіней. На зміну імпресіонізму прийшов постімпресіонізм. Він відзначався активним ставленням до навколишнього світу й пошуками суворої форми. На початку ХХ століття в образотворчому мистецтві виникає новий напрям — кубізм. Поява кубізму ознаменувала завершення імпресіоністської та постімпресіоністської епохи в живописі.
На початку ХХ століття в Росії продовжували існувати початкові земські школи, школи Міністерства народної просвіти і церковноприходські училища. Тільки в початкових школах Міністерства народної просвіти навчалось біля 6 млн. дітей. Розширювалась і система вищої освіти. Крім 11 університетів (1916 р.) виникає 16 вищих технічних навчальних закладів. Найбільшими навчальними і науковими центрами були Електротехнічний і Політехнічний інститути. В університетах у 1907 р. навчалось 35,3 тис. студентів. На початку ХХ століття в країні значно розширилась мережа жіночих навчальних закладів. У 30 вищих освітніх закладах для жінок навчалось понад 20 тис. студенток. Удосконалювалась методика викладання. Збільшилась кількість видавничої продукції — книжок, журналів. За кількістю виданих книжок Росія в перше десятиліття ХХ століття посідала третє місце у світі після Німеччини і Японії. На початку століття друкувалось 125 легальних газет, через 12 років — уже понад 1000, з них 827 газет — російською мовою. У 1904 р. в Росії налічувалось близько 10 тис. громадських і народних бібліотек, з них близько 4,5 тис. було відкрито земствами, в основному в сільській місцевості.
На зламі XIX–XX століть у Росії з’явилось кіно. З 1908 р. по 1917 р. було створено до 2 тис. ігрових картин вітчизняного виробництва.
Наприкінці XIX — початку XX століть з’являються новаторські тенденції в мистецтві, було покладено початок оновленню видового і жанрового розмаїття художньої творчості, що спричинило переосмислення естетичних цінностей. У російській художній культурі широкого розповсюдження набуло декадентство (К. Бальмонт, І. Коневськой, Ф. Сологуб, Д. Мережковський, З. Гіппіус), позначене такими явищами в мистецтві, як відмова від громадянських ідеалів і віри в розум, занурення у сферу індивідуалістичних переживань. Ці ідеї виражали соціальну позицію частини художньої інтелігенції, яка прагнула «сховатись» від життєвих труднощів у світі марень, ірреальності, а почасти й містики.
Найвизначіші літературні твори зазначеного періоду вийшли з-під пера А. П. Чехова, О. М. Горького, І. О. Буніна, О. І. Купріна. Розвивається творчість О. Блока, В. Маяковського, С. Єсеніна, М. Гумільова і багатьох інших.
Нові риси російської музики знайшли відображення у творчості М. А. Римського-Корсакова, С. В. Рахманінова, О. М. Скрябіна. Російська вокальна школа дала чимало видатних співців, з-поміж них зірками першої величини були Ф. І. Шаляпін, Л. В. Собінов, А. В. Нежданова.
Важливу естетичну і просвітницьку роль на зламі століть відіграли російські художники, що заснували об’єднання «Світ мистецтва». До них належали О. М. Бенуа, К. А. Сомов, Л. С. Бакст, Є.Є. Лансере (Серебряков). У цей період працювали М. О. Врубель, В. О. Сєров, К. О. Коровін, М. В. Нестеров.
Російська культура сприятливо впливала на творчість багатьох народів. Вона стала частиною золотого фонду вітчизняної і світової культури.
ІІ. Навчальна мета самостійної роботи:
Формування системи знань про культурологію та закономірності культурного процесу; про культуру як специфічний та унікальний феномен людства, її роль у формуванні особистості й розвитку суспільства; засвоєння навичок аналізу явищ культури, вміння орієнтуватися в основних проблемах культурології, розуміння культурної зумовленості економіки і здатність ураховувати культурну специфіку при вирішенні соціально-економічних проблем.
Знати: - загальні проблеми культурології та її місце в розвитку успільства; - типи і форми культур, основні культурно-історичні центри і регіони, закономірності їх еволюції та функціонування; -особливості розвитку культури України в контексті світової (зокре- ма, європейської) культури; - роль культури і науки в розвитку цивілізації, їх співвідношення і пов’язані з ними сучасні соціальні, економічні та етичні проблеми; - структуру розвитку культури людства, основні культурно-історичні епохи, їх здобутки у матеріальній та духовній сферах, у різних галузях науки та видах мистецтва; - різні картини (моделі) світу та місце людини в ньому; - норми, які регулюють взаємовідносини людей і ставлення людини до навколишнього середовища; - сутність суперечностей, що існують на сучасному етапі науково-технічного розвитку, і кризи існування людини у природі внаслідок порушення рівноваги в ній; - важливість вирішення сучасних глобальних проблем; - культурні процеси і явища, сучасні наукові методи їх дослідження на рівні, необхідному для розв’язання практичних завдань у майбутній професійній діяльності. Уміти: - визначати засоби формування культурної особистості, її відповідальності за збереження культурних надбань; -пояснити феномен культури, її роль у людському житті; способи набуття, збереження і передавання соціального досвіду, базисних культурних цінностей; -оцінювати досягнення культури на основі знання історичного контексту їх створення; - вести діалог як спосіб виявлення свого розуміння культурних здобутків різних регіонів, народів і націй та визначити лінію власної поведінки в умовах розмаїття культур; -володіти розвиненою культурою мислення, вміти чітко і логічно висловлювати власні думки в усній і письмовій формах; -бути здатним самостійно опановувати нові знання,критично осмислювати набутий досвід з позицій останніх досягнень у галузі гуманітарних наук, економіки та соціальної практики. |
IІІ. Матеріали самостійної роботи.
ІІІ.1. Заповнити таблицю:
Напрями та течії зарубіжної культури наприкінці ХІХ - початку ХХ ст. | Визначення, представники, твори, країни |
ІІІ.2. Написати реферати на теми:
- «Культура ХІХ – ХХ ст.: символізм, імпресіонізм та постімпресіонізм»
- «Авангардистські течії у світовій літературі»
- «Історико-літературний процес кінця XIX — початку 20 століття»
- «Поняття модернізму. Течії модернізму, їхня характеристика»
ІІІ.3. Рекомендована література:
1.Андреев Л. Импрессионизм. – М., 1980.
2.Белый А. Символизм как миропонимание.– М., 1994.
3.Власов В.Г. Стили в искусстве: Словарь. – Т. 1. – СПб, 1995.
4.Голомшток И. Тоталитарное искусство. – М., 1994.
5.Гуревич А.Я. Западноевропейская музыка в лицах и звуках: XVII — первая половина XX века. — М, 1994.
6.ЗатонскийД. Европейский романтизм. – К., 1984.
7.Ивбулис В.Я. Модернизм и постмодернизм. — М, 1988.
8.История зарубежного искусства. – М., 1991
9.Кулькова И. Философия и искусство модернизма. – М., 1988
10.Ревалд Дж. История импрессионизма. — М., 1994.
11.Самосознание европейской культуры XX века. — М., 1991.
12.СарабьяновД.В. Стиль модерн. — М., 1989.
ІІІ.4. Матеріали для самоконтролю:
Питання для самоконтролю:
1. Що характеризує романтичне світовідчуття?
2.Що лежить в основі реалізму як методу пізнання та відображення світу?
3.Як розуміють завдання художньої творчості імпресіоністи?
4.Назвіть основні риси стилю модерн.
5.Чи бачите ви розбіжності між стилем модерн і модернізмом?
6.Які особливості культури ХХ ст. Ви можете виділити?
7.Що характерне для мистецтва авангарду в цілому і для окремих його течій зокрема?
Питання до теми:
1.Яким чином література на межі XIX—XX століть тісно пов'язана з усіма перипетіями свого часу?
2.Назвіть найбільш прикметні чинники літературного розвитку в першій половині XX ст.
3.Дайте загальну характеристику модерністської літератури.
4. Які течії і напрями належать до авангардистських? Дайте їх загальну характеристику.
Комунальний заклад охорони здоров’я
ХАРКІВСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ КОЛЕДЖ № 2
Дата добавления: 2015-10-02; просмотров: 493 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Таким чином, рівень культурно-економічного розвитку трипільців був значно вищим, ніж племен, що їх оточували. Проте мобільні, добре організовані, войовничі й агресивні Скіфи. | | | Методичні рекомендації |