Розрахунок обладнання

Необхідна кількість завантажувально-розвантажувального транспортного обладнання для нормальної роботи сушильного цеху визначається відношенням необхідного об’єму роботи до продуктивності обладнання за формулою, шт.:

(2.89)

де Ф – об’єм роботи за рік, який необхідно виконати для забезпечення нормальної роботи цеху, м³;

К_н – коефіцієнт, який враховує нерівномірну подачу деревини;

П_річ – річна продуктивність обладнання, м³.

Необхідний об’єм роботи Ф визначають річним об’ємом пиломатеріалів (заготовок), які підлягають сушінню.

Продуктивність автолісовоза, електронавантажувача, крана, траверсного візка, м³:

(2.90)

де Т_річ – кількість годин роботи механізмів за рік;

q – об’єм транспортного пакета, м³;

К_g – коефіцієнт використання робочого часу;

t_ц – тривалість одного транспортного циклу, год.

Кількість годин роботи механізмів за рік залежить від кількості робочих днів у році і кількості змін:

, год. (2.91)

де t –кількість годин в зміні;

і – кількість змін за добу;

п – кількість робочих днів у році.

При двозмінній роботі транспортних засобів, які підвозять сирі пиломатеріали в сушильний цех і відвозять сухі протягом 260 робочих днів.

, год.

Для деякого обладнання, яке використовують безпосередньо в сушильному цеху, фонд робочого часу визначають виходячи з 365 днів роботи цеху і двозмінної роботи:

, год.

Річна продуктивність механізмів при формуванні і розформуванні штабелів і пакетів, м³.

(2.92)

де П_зм – змінна продуктивність обладнання.

Процент завантаження обладнання, %

(2.93)

де N – необхідна кількість обладнання;

N₁ – прийнята кількість обладнання.

Для зберігання процента завантаження необхідно для деяких ділянок, там де є можливість, планувати роботи не в дві зміни, а в одну. В сушильних цехах малої потужності деяке обладнання використовують не повністю завантаженим, але його потреба доцільна з точки зору організаційної технологічного процесу і полегшення умов праці.

1) Розрахунок автолісовоза.

Автолісовоз Т-140А підвозить пиломатеріали до сушильного цеху в щільних пакетах розміром 6,5 х 1,2 х 1,3 м. Відстань перевезення 10 км. Швидкість руху автолісовоза 38 км/год. Річний об’єм сушіння сушильного цеху – 2900 м³ пиломатеріалів середньої товщини 35 мм.

Об’єм транспортного пакета: м³.

Тривалість одного транспортного циклу, год.: (2.94)

де t₁, t₃ – час холостого і робочого пробігу автолісовоза.

год.

де t₂ – час наїзду лісовоза на пакет, на захист пакета і його піднімання, беріть і хв.. або 0,0165 год.;

t₄ – час заїзду до цеху, опущення пакета і розвороту вил, беруть і хв.. або 0,0165 год.

t_ц = 0,026 + 0,0165 + 0,026 + 0,0165 = 0,085 год.

Продуктивність автолісовоза

м³/рік

Необхідна кількість лісовозів

шт.

Процент завантаження

%

2) Розрахунок ліфта.

При середній товщині матеріалів 35 мм. продуктивність робіт при формуванні штабелю, згідно з табл. Д.31 становить 45 м³/зміну.

м³

Кількість ліфтів, необхідно на формування штабелів:

Беремо один ліфт:

%

Таке перевантаження допускається, оскільки розрахунок проведено з урахуванням нерівномірності надходження пиломатеріалів.

При використанні ліфта на ділянці розформування штабелів його продуктивності в два рази більша ніж при формуванні штабелів.

Тоді на розформування необхідно ліфтів.

%

На цій ділянці можна передбачити роботу в одну зміну, щоб досягти високого відсотка завантажування ліфта.

3) Розрахунок траверсного візка

Середня місткість одного сушильного штабеля, який має габаритні розміри 6,5 х 2,6 х 1,8 м. при формуванні штабелю без штацій обрізних п.м. середньої товщини 35 мм. становить.

м³

Тривалість одного циклу траверсного візка становить приблизно 0,23 год.

Продуктивність траверсного візка

м³

Визначаємо кількість траверсних операцій, які здійснюються з кожним штабелем, в сушильному цеху за допомогою траверсного візка:

1) від ліфта до складу сирих штабелів;

2) зі складу сирих пиломатеріалів у камеру;

3) з сушильної камери в охолоджувальне приміщення;

4) з охолоджувального приміщення до ліфта та розформування.

Тоді об’єм роботи в рік для траверсного візка:

Ф = 2500 х 4 = 10000 м³.

Необхідна кількість траверсних візків:

%

2.5.2 Розрахунок кількості робітників

Кількість робітників, які зайняті на формуванні, завантаженні і розвантаженні штабелів, їх розформування визначають залежно від об’єму робіт і ступеня їх механізації. Кількість робітників, які працюють на траверсному візку, крані, тельфері, визначають кількістю і завантаженням даного обладнання.

Кількість робітників, необхідних для формування і розформування штабелів, чол.:

(2.94)

де Ф – річна продуктивність сушильного цеху в фактичному матеріалі, м³;

Т_з – трудозатрати в нормо-годинах на кубометр висушуваного матеріалу, нормо-год/м³;

Т_еф – ефективний річний фонд робочого часу на одного робітника, год.

Затрати праці Т_з визначають з табл.. Д.31 за відповідних способів формування і розформування штабелів і пакетів. При формуванні штабелю із заготовок кількість робітників збільшується в 2 – 2,5 рази. Ефективний фонд робочого часу одного робітника за рік становить 1785 годин.

2.6 Відомість виробничого обладнання

Відомість виробничого обладнання сушильного цеху складають на основі раніше виконаних розрахунків визначення кількості камер, необхідності в тепловому і вентиляційному обладнанні для однієї камери, в завантажувально-розвантажувальному і транспортному обладнанні цеху. До відомості необхідно включити вибрану систему автоматичного контролю і регулювання параметрів процесу сушіння, дистанційного контролю вологості деревини, а також лабораторне обладнання.

До відомості також необхідно включити під штабельні основи, кількість яких була визначена попередньо.

Таблиця 2.12

Відомість виробничого обладнання

Назва обладнання	Тип або марка	Вантажопідйомність	Маса, т	Встановлена потужність, кВт	К-сть	Ціна одиниці обладнання, грн..	Загальна вартість, тис.грн.
Сушильна камера	СПЛК-1	-	-	-			72,00
Треки	-			-			4,9
Автолісовоз	Т-140А						3,9
Ліфт – підйомник	Л-6,5-15			-			4,5
Траверсний візок	ЭТ2-6,5М						5,5
Лабораторія обладнаня	-	-		-	1 к-т		1,5
Система дистанційного устаткування	«Роса»	-	-	-			12,00

2.5.4 Розрахунок площі сушильного цеху і розробка плану цеху

Основою для розрахунку площі сушильного цеху є площа всіх сушильних камер, яку визначають виходячи з конструкції камери (розмірів) і їх кількості, яка визначена в технологічному розрахунку. Сушильні камери становлять 25 % загальної площі цеху.

Планування цеху повинно забезпечувати раціональну організацію всього технологічного процесу, механізацію трудомістких завантажувально-розвантажувальних і транспортних операцій, дотримання вимог техніки безпеки, санітарних норм і т.д. Склад основних дільниць і приміщень цеху залежить від типу камер, способів і механізації для формування і розформування сушильних штабелів. При розробці плану цеху необхідно добиватися такого взаємного розміщення всіх ділянок цеху, яке забезпечить мінімальні затрати часу і праці на проведення транспортних і завантажувально-розвантажувальних робіт. Перелік дільниць і приміщень сушильного цеху і приблизне співвідношення їх площі вказані в таблиці додатку. Центральне місце при плануванні цеху займає блок сушильних камер, допустиме розміщення камер у два блоки за їх великої кількості.

Коридор керування викреслюється повністю на плані цеху.

До коридору керування, як правило примикає лабораторія цеху.

Дільниця формування сушильних штабелів розміщується біля дверей цеху, через які завозять пакети сирих пиломатеріалів. На цій дільниці, крім пакетів сирих пиломатеріалів, розміщаються пакети прокладок, механізми для формування сушильних штабелів, а також самі штабелі.

Склад сирих пиломатеріалів забезпечує завантаження камери у відповідний час. Кількість штабелів на складі переважно дорівнює добовому запасу пиломатеріалів, що становить 15 – 25 % кількість штабелів у всіх камерах, але не менше ніж кількість штабелів в одній камері при малій кількості сушильних камер.

Місткість складу сирих пиломатеріалів (охолоджувального приміщення) визначається для зберігання дво- чотиридобового запасу пиломатеріалів, що приблизно відповідає місткості блоку камер періодичної дії.

Дільниця розформування штабелів розміщується недалеко від охолоджувального приміщення (складу сухих пиломатеріалів). Її зображення залежить від використовуваних для розвантаження штабів механізмів. На підприємствах з невеликою потужністю сушильного цеху (7…10 тис. м³ за рік) при використанні ліфта дільниця розформування деколи поєднана з дільницею формування сушильних штабелів. Це викликає збільшення відстані транспортних перевезень, створює зустрічні вантажні потоки, але є економічно вигідним у зв’язку зі збільшенням коефіцієнта завантажування ліфтів.

Для внутрішніх перевезень сушильних штабелів використовують рейковий транспорт. Ширина колії, як правило, 1000 м. Для переміщення штабелів з одної колії на іншу використовують траверсні візки, які рухаються вздовж фронту сушильних камер по рейках, що прокладені в траверсному коридорі.

На плані цеху службові і побутові приміщення поруч. Всі вказані дільниці сушильних цехів, в тому числі траверсні коридори з боку завантаження камер неперервної дії, дільниця формування штабелів, склади сирих і сухих матеріалів, необхідно розміщувати в опалювальних приміщеннях з природним і штучним освітленням і припливно-витяжною вентиляцією.

Сушильний цех може бути розміщений в окремій будівлі або в одній будівлі з цехом розкрою пиломатеріалів і механізації обробки заготівок. Площа цеху 122 х 4 = 488 м³. Площа однієї камери 9,8 х 3,1 = 30,38 м³. Площа усіх сушильних камер 30,38 х 4 = 122 м³.

Таблиця 2.13

Орієнтовний склад і співвідношення площ ділянок сушильного цеху

Назва ділянок і приміщень	Середнє значення графи, %	Процент загальної площі цеху
Виробничі ділянки:
Сушильні камери
Траверсні коридори
Приміщення для формування сирих штабелів п/м
Склад сирих п/м
Приміщення для розформування сухих штабелів
Склад сухих п/м
Коридор керування
Разом
Допоміжні приміщення:
Лабораторія цеху (15 … 25 м^2)
Механічна майстерня (10 … 20 м^2)
Контора, кімната начальника цеху (10 … 16 м^2)
Разом
Побутові приміщення:
Кімната відпочинку
Курилка
Гардероб
Душ, санвузол
Разом
Всього

3. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

При розробці розділу враховують СНИП 1192-76 і санітарні норми СН 245-71, правила техніки безпеки і виробничої санітарії.

Аналізують виробничий травматизм на виробництві. Передбачають заходи на покращення виробничого процесу, підвищення культури виробництва і продуктивності праці та створення здорових і безпечних умов праці, неможливість виникнення пожежі.

3.1 Гігієна праці і промислова санітарія

Згідно з діючими санітарними нормами і правилами проектування промислових підприємств у всіх приміщеннях треба передбачити дотримання відносної вологості повітря 36 … 75 %; температури повітря: літом не більше ніж 25 ⁰С, зимою – не менше ніж 18 ⁰С; швидкості руху повітря при примусовій циркуляції – не більше за 0,1 м/с; освітленість підприємств деревообробної промисловості. Для забезпечення відповідних норм освітленості в цеху треба передбачити систему освітлення. Для забезпечення необхідних температурно-вологісних умов використовують припливно-витяжну вентиляцію з нагріванням повітря, кратність повітрообміні має бути не менше ніж 1,5.

Кількість повітря, яке забирається з приміщення, м³/год.:

L = V ∙ n = 1760 * 1,5 = 2640 м³/год. (3.1)

де V – загальний об’єм приміщень сушильного цеху без врахування об’єму сушильних камер, м³;

n – кратність повітрообміну за годину.

Для створення сприятливих санітарно-гігієнічних умов мають бути запроектовані необхідні побутові приміщення: гардеробні, умивальники, туалети, душові, тощо.

Витрати води на господарські і побутові потреби визначають залежно від кількості робітників у цеху згідно з нормами витрати: для господарської потреби – 2,5 … 35 л. на робітника за зміну, для душових – 40 л. на робітника за зміну.

Річна потреба у воді, м³

, м³ (3.2)

де В – загальна витрата води за зміну на одного працюючого, м;

m – кількість людей, що працюють в найбільш завантажену зміну, беруть з економічної частини;

і – змінність роботи цеху, беруть 2; n – кількість днів роботи цеху за рік.

Дата добавления: 2015-10-02