Втрати теплоти через огородження камери

Втрати теплоти через огородження камери за одну секунду, кВт:

(2.46)

де F_ог – площа поверхні огородження, м³;

k – коефіцієнт теплопередачі даного огородження (табл.. Д.24);

t_кам – температура агента сушіння в камері, ⁰С визначають, як середнє значення температур на вході і виході зі штабелю.

(2.47)

⁰С.

t_розр – розрахункова температура зовнішнього повітря для зимових і середньорічних умов (табл.. Д.22). Якщо камери розміщені в середині сушильного цеху, то t_розр беруть 15 … 20 ⁰С. Якщо вони мають контакт із зовнішнім повітрям, то t_розр за кліматологічною таблицею;

С – коефіцієнт збільшення втрат теплоти, С = 1,5 за м’яких режимів сушіння і С = 2 за нормальних, форсованих і високо температурних режимів.

Витрати теплоти обчислюють окремо для зовнішньої бокової стінки (F_бок = L ∙ Н), торцевої стінки, яка виходить у коридор керування (F_торц = В ∙ Н), торцевої стінки, яка виходить до траверсного коридору (F^//_торц = F^/_торц – F_дв), двері (F_дв = b ∙ h), перекриття (F_ст = В ∙ L) і підлоги (F_під = В ∙ L) камери. Це зумовлено тим, що матеріал і товщина огородження різні, а температура зовнішнього середовища не однакова. Втрати теплоти через міжкамерні бокові стіни в розрахунок не беруть. Винятком є обчислення теплових витрат для збірнометалевих камер, які встановлено окремо одна від одної і знаходяться, як правило всередині будівлі сушильного цеху.

В цьому разі втрати теплоти враховують через усі огородження, а температура зовнішнього середовища для всіх огороджень, крім підлоги, беруть однаковою (15 … 20 ⁰С). Для підлоги можна брати зовнішню температуру за середньорічними умовами або ((0 … 4) + (15 … 20)): 2 = 8 … 12 ⁰С. Обчислюють для крайньої в блоці камери. Коефіцієнт теплопередачі підлоги k_під беруть 0,5 k зовнішньої бокової стінки. При проектування сучасних лісосушильних камер коефіцієнт теплопередачі огороджень не повинен перевищувати k ≤ 0,7 Вт/м^{2 0}С, для запобігання конденсації водяної пари на внутрішніх поверхнях огороджень. Товщини зовнішніх стін стаціонарних лісосушильних камер рекомендуються в дві (510 мм.) або в дві з половиною (640 мм.) цеглини, а внутрішні між сусідніми камерами півтори цеглини (380 мм.). Стіни штукатурять лише з середини цементним розчином. Розрахунок поверхні огороджень камери і втрат теплоти зводимо до таблиці 2.6.

Дата добавления: 2015-10-02