Глобальний маркетинг

Глобальний маркетинг — маркетингова діяльність фірми, яка розглядає світовий ринок як єдине ціле («Весь світ — мій ринок!»). Єдина стратегія компанії для товару (послуги), яка підходить усьому світовому (глобальному) ринку та забезпечує конкурентоспроможність та можливості економії ресурсів,— це сутність останньої стадії розвитку міжнародного маркетингу, тобто глобального маркетингу.Як зазначає Кііган, для маркетологів, які працюють у глобальних компаніях, у психологічному плані не існує «зарубіжних» ринків — це просто ринки в різних часинах світу, на різних стадіях розвитку, з різними характеристиками. Глобальний маркетинг у жодному разі не означає необхідності діяльності в усіх країнах світу. Це лише один із критеріїв глобальності компанії. Глобальний маркетинг має два основні виміри: • регіональна поширеність діяльності; • стандартизація міжнародного маркетингового комплексу. Регіональна поширеність діяльності вимірюється кількістю країн, на ринках яких присутня фірма. А стандартизація міжнародного маркетингового комплексу оцінюється рівнем однаковості (стандартності) маркетингових програм, що застосовуються для впливу на споживачів цільових ринків різних країн. Рівень регіональної поширеності залежить від адекватності ресурсів та можливостей компанії природі загроз, наявних та потенційних можливостей ринку. При цьому ринкова можливість не може ототожнюватися з можливістю фірми. А можливості стандартизації міжнародного маркетингового комплексу визначаються взаємодією глобальних сил на користь стандартизації та локальних сил на користь адаптації.

50. Екологічний маркетинг

Экологический маркетинг – управлінська функціональна діяльність у складі загальної системи менеджменту підприємства, спрямована на визначення, прогнозування та задоволення споживацьких потреб т. чин., щоб не порушувати екологічної рівноваги в довкіллі й не завдавати шкоди здоров'ю людей. У завдання Е. м. входить вивчення попиту на екологічно безпечну продукцію, технології створення нових очисних об'єктів, освоєння ресурсів природних, установлення цін на товари та послуги екол. призначення тощо. Потенціал успішної діяльності фірм, які запроваджують екологічний маркетинг характеризується такими категоріями: неперервність, якість, прибутковість, мотивації. Суть даних категорій така:
неперервність - екологічний маркетинг позитивно впливає на зміни майбутньої діяльності тому, що економічне зростання залежить від майбутнього екологічного законодавства, вичерпності або лімітованості ресурсів та енергії і запровадження ідей сталого розвитку у практичну діяльність; якість - орієнтована на захист навколишнього середовища маркетингова діяльність вимагає від фірм, які впроваджують екологічний маркетинг, випускати більш якісну продукцію, яка повинна бути не нижчої якості, ніж неекологічно чисті варіанти; прибутковість - екологічний маркетинг може також ініціювати зменшення вартості продукції, зменшення витрат на переробку відходів, плати за забруднення навколишнього середовища та зниження відсотків страхування. Крім того, екологічний маркетинг може бути вирішальним чинником для одержання кредитів від банків, державних інституцій комерційних та приватних інвесторів; мотивації - екологічний маркетинг може мати позитивний вплив на мотивацію праці найманих робітників.Робота у компанії, що застосовує технології, які забруднюють навколишнє середовище негативно відображається не тільки на здоров'ї робітників, але й негативно впливає на робочу мораль і в кінцевому результаті на результати діяльності.

27.Види цільового маркетингу та визначення ринкових стратегій. Вибору цільових сегментів передує їх оцінювання, яке здійснюється удвох напрямах. 1. Оцінювання привабливості сегмента. 2. Оцінювання можливостей фірми конкурувати у цьому сегменті. Для оцінювання привабливості сегмента використовують такі критерії: — ринкові фактори (розмір сегмента, темпи його зростання, цінова чутливість, бар’єри входу і виходу із сегмента); — конкурентні фактори (характер конкуренції, можливість появи нових конкурентів, наявність сегментів, які поки що не обслуговуються конкурентами); — політичні, соціальні фактори та проблеми захисту довкілля, які має врахувати фірма, орієнтуючись на задоволення потреб певного сегмента. Оцінка можливостей фірми обслуговувати ринковий сегмент визначається наявністю фінансових ресурсів і конкурентних переваг — у витратах, технологічних ноу-хау, що створюють бар’єр для конкурентів, маркетингових можливостях фірми, кваліфікації управлінського персоналу, адекватної потребам ринку і рірню конкурентної боротьби на ньому. Оцінювання привабливості різних сегментів ринку дає змогу обрати сегмент (сегменти), де фірма буде діяти в подальшому. При цьому можна використовувати чотири варіанти стратегії маркетингу залежно від рівня сегментування ринку. Схематично ці стратегії зображені на малюнку нижче. 1. Стратегія недиференційованого маркетингу передбачає, що фірма виходить на ринок з одним товаром і розробляє єдиний комплекс маркетингу, концентруючи увагу на загальних потребах споживачів, залишаючи поза увагою їх відмінності. 2. Стратегія диференційованого маркетингу передбачає освоєння фірмою кількох ринкових сегментів, для кожного з яких розробляється окремий товар і використовується відповідний комплекс маркетингу. Варто зазначити, що витрати при цьому неминуче зростають. Але в разі вдало підібраних інструменте в маркетингу цілком компенсується зростанням обсягу продажу. Сучасний ринок є ілюстрацією розмаїття диференційованого маркетингу, різновидами якого є: товарна диференціація, сервісна диференціація, диференціація персоналу, диференціація іміджу. У разі застосування стратегії диференційованого маркетингу можуть бути обрані такі варіанти спеціалізації: — товарна спеціалізація — один товар пропонується різним ринковим сегментам; — сегментна спеціалізація — фірма пропонує всі товари одному сегменту; — вибіркова (селективна) спеціалізація — обраним сегментам фірма пропонує різні товари; — повне охоплення ринку —- фірма пропонує різні товари всім групам споживачів. 3. Концентрований маркетинг — фірма зосереджує свою діяльність на одному сегменті ринку (ніші), розробляючи один маркетинговий комплекс. Ця стратегія приваблива для невеликих підприємств і компаній з обмеженими ресурсами. 4. Індивідуалізований маркетинг передбачає розробку окремого комплексу маркетингу для кожного споживача. Такий підхід — явище не нове і цілком виправданий у тих ситуаціях, коли платоспроможність споживача дозволяє створювати унікальні вироби, надавати послуги на індивідуальній основі.

38. Різні підходи в ціноутворенні. Ринкові методи ціноутворення. 1) Деякі фахівці вважають, що рівень попиту може бути єдиним фактором, який варто враховувати при визначенні ціни. Основним фактором при використанні цього методу є не витрати продавця, а купівельне сприйняття. 2) Наступний спосіб подання покупцеві дійсної цінності товару – розбити його вартість на складові. 3) Ще один приклад ціннісного сприйняття покупцем товару – ефект кінцевої користі (або так звані поведінкові методи). Покупця завжди цікавить відсоток прибутку від засобів, вкладених у те або інше придбання. 4) При використанні методу з орієнтацією на попит виробничі витрати розглядаються лише як обмежувальний фактор, реалізація даного товару нижче якого є економічно невигідною. Метод поточної ціни. Цей метод використовуються, в першу чергу, на ринках однорідних товарів, оскільки фірма, що продає однорідні товари на ринку з високим ступенем конкуренції, має обмежені можливості впливу на ціну. У цих умовах головним завданням фірми є контроль за витратами. Метод „запечатаного конверта”, або тендерного ціноутворення. Використовується в тих галузях, де кілька компаній ведуть серйозну конкуренцію за одержання певного контракту. При визначенні тендера виходять насамперед із цін, які можуть призначити конкуренти, і ціна визначається на більш низькому, в порівнянні з ними, рівні.

5) До ринкових методів формування ціни відноситься також метод визначення цін, орієнтований на знаходження рівноваги між витратами виробництва й станом ринку. 7) Керівники фірм, що застосовують метод визначення цін з орієнтацією на конкуренцію. За даного методу ціна не міняється при зміні витрат або рівня попиту тільки тому, що конкуренти теж не міняють свої ціни. Економічні методи визначення цін. Метод питомих показників використовується для визначення й аналізу цін невеликих груп продукції, що характеризується наявністю одного основного параметра, величина якого значною мірою визначає загальний рівень ціни виробу. Метод регресійного аналізу застосовується для визначення залежності зміни ціни від зміни техніко-економічних параметрів, що відносяться до даного товару, а також для побудови й вирівнювання ціннісних співвідношень: Баловий метод. Полягає в тому, що на основі експертних оцінок значимості параметрів виробів для споживачів кожному параметру привласнюється певне число балів, підсумовування яких дає свого роду оцінку техніко-економічного рівня виробу. Метод агрегатний полягає в підсумовуванні цін окремих конструктивних частин виробів, що входять у параметричний ряд, з додаванням вартості оригінальних вузлів, витрат на зборку й нормативного прибутку.

20.Бенчмаринг як нова функція маркетингових досліджень. Завоювати ринок, перевершити конкурентів, створити кращий продукт і отримати більший прибуток хочуть всі. Звичайно, можна вирішувати такі завдання самостійно, але є і інший спосіб - скористатися досвідом успішних компаній. Для цього і існує бенчмаркінг - технологія вивчення і впровадження кращих методів ведення ділових операцій, що допомагає відносно швидко і з меншими витратами вдосконалювати бізнес-процеси, що значно полегшує формулювання завдань комерційно-господарської діяльності підприємства, пошук слабких місць, а також дозволяє ефективно використовувати у своїй діяльності досвід та практичні результати партнерів і конкурентів. Бенчмаркінг показує керівництву фірми, де саме виникли проблеми на підприємстві, визначає найбільш високу характеристику конкурентноздатності і таким чином стає мистецтвом виявлення того, що інші підприємства роблять краще нас. Родоначальниками бенчмаркінга вважають японців, які навчилися ідеально копіювати чужі досягнення. Вони ретельно досліджували європейські і американські товари і послуги, щоб виявити їх сильні і слабкі сторони, а потім випускали щось подібне по більш низькій ціні. При цьому японці успішно переносили технології і ноу-хау з однієї сфери бізнесу в іншу. Звідси і назва бенчмаркінгу за змістом співвідноситься з японським словом "dantotsu", що означає "зусилля, занепокоєння, бажання (лідера) стати ще кращим (лідером). Якщо продовжувати опис типів бенчмаркінгу, то наступним по значимості можна назвати функціональний бенчмаркінг. Його використовують для порівняння ефективності визначених функцій (збуту, закупівель, управління персоналом тощо) по відношенню до компаній в тій же галузі, але не обов'язково прямим конкурентам. При цьому найчастіше вивчають і порівнюють наступні бізнес-процеси: обслуговування клієнтів, інформаційні технології, розвиток і навчання персоналу, управління персоналом, телефонна служба по роботі з клієнтами, оцінка ефективності, набір кадрів, виробництво. Бенчмаркінг проводиться за певною технологією: компанія повинна здійснити ряд послідовних кроків, які приведуть її до бажаного результату. Кількість кроків буває різним, оскільки процес можна розбити на більш дрібні етапи, але базові принципи бенчмаркінгу скрізь однакові. Як правило, бенчмаркінг починають "з себе", з вивчення внутрішнього середовища компанії. Перший крок - виявлення ключових факторів успіху (КФУ). Потрібно зрозуміти, що товар або послуги вашої компанії є найважливішим для споживача. Наступний крок - пошук компанії-еталона, в якій цей процес (гарантійне обслуговування) поставлений найкращим чином. Потім настає відповідальний етап збору інформації. Неважливо, яким шляхом ви її здобудете, головне - з'ясувати в деталях, як організований процес гарантійного обслуговування в цій компанії, і зіставити його зі своїми показниками. Наступний етап - аналіз інформації. Наприклад, виявилося, що час ремонту одного виробу в компанії-еталоні менше, ніж у вас. За рахунок чого утворилася така перевага? Залишилося впровадити корисні рішення у своїй компанії.

1.Сутність маркетингу, його виникнення та розвиток

2.Визначення маркетингу та його сучасні проблеми в Україні

3.Принципи, завдання та функції маркетингу.

4.Товар як категорія маркетингу

5.Ринок та суб’єкти маркетингу

6.Еволюція концепцій маркетингу

7.Концепція виробництва та концепція товару

8.Концепція збуту

9.Класична концепція маркетингу

10.Соціально-етичний маркетинг

11.Види маркетингу в залежності від попиту

12.Види маркетингу в залежності від мети та специфіки реалізації на підприємстві

13.Види маркетингу по ступеню диференціації та способу спілкування з клієнтами

14.Характеристика маркетингового середовища підприємства

15.Основні фактори мікро середовища підприємства

16.Основні фактори макросередовища підприємства

17.Система маркетингової інформації: первинна та вторинна інформація

18.Система маркетингових досліджень

19.SWOT-аналіз як основа маркетингових досліджень

20.Бенчмаринг як нова функція маркетингових досліджень

21.Модель поведінки покупця на споживчому ринку

22.Пошук інформації та прийняття рішення про покупку

23. Особливості ринку підприємств

24.Ринок проміжних продавців та ринок державних установ

25. Критерії та ознаки сегментування ринку

26.Сегментування ринку по групах споживачів та групах продуктів

27. Види цільового маркетингу та визначення ринкових стратегій

28. Позиціонування товару на ринку

29.Визначення товару, його характеристики та основні види класифікації товарів

30.Марка та упакування товару

31.Товарні асортимент та номенклатура

32.Стратегія розробки нових товарів

33. Концепція життєвого циклу товарів

34. Роль ціни в теорії та практиці конкуренції

35. Ціноутворення, орієнтоване на витрати

36. Ціноутворення, орієнтоване на споживачів

37. Стратегії в політиці цін

38.Різні підходи в ціноутворенні

39.Сутність теорії комунікацій

40.Етапи розробки ефективної комунікації

41.Реклама та PR

42.Персональний продаж та стимулювання збуту

43. Завдання розподілу

44. Канали розподілу

45.Поняття стратегії і тактики маркетингу

46.Організаційні структури управління маркетинговою діяльністю

47.Контроль маркетингової діяльності

48.Вибір стратегії фірми

49.Глобальний маркетинг

50.Екологічний маркетинг

Дата добавления: 2015-10-02