Тема: Соціально – економічний розвиток України в другій полов. 1990-х рр. - на поч. XXI ст.

План.

1. Економічна криза.
2. Стан справ в сільському господарстві.
3. Основні тенденції в розвитку економіки на початку 21століття.

1. В момент проголошення незалежності Україна виявилася немічною і деформованою в економічному відношенні: 95% підприємств підпорядковувалися Москві, майже 80% усього виробництва не мало завершеного технологічного циклу, лише 28% становили галузі групи „Б”, науково-технічна відсталість (термінової заміни вимагали 40% машин і устаткування).

Верховна Рада 12-го скликання за час своєї діяльності змінила 4 уряди (з травня 1990 по червень 1994р) – Масола, Фокіна, Кучми, Звягільського. Було розглянуто 7 програм виходу із кризи, але жодна із них реально не була втілена в життя. Те, що сталося з економікою України, не має історичних аналогів: з 1990 по 1994рр. обсяг промислової продукції скоротився на 41%,національний доход – на 54%. У1993р. рівень інфляції становив більше 10 000% і перевищував показники світових війн. Відбулося нечуване для мирного часу падіння рівня життя основної маси населення (близько 64% його опинилося за межею бідності).

2. У 90-ті роки більшість українського керівництва вже розуміла неефективність і безперспективність колгоспної системи. Але реальних кроків по поліпшенню становища на селі зроблено не було.

Під тиском колгоспного лоббі у Верховній Раді час від часу приймалися рішення про великі грошові дотації у сільське господарство. Кожне таке рішення призводило до нового сплеску інфляції. До рядових колгоспників ці гроші не доходили, а осідали в банках і у посередників. Більшість господарств перетворилися у безнадійних боржників. не здатних купувати нові машини, мінеральні добрива, засоби захисту рослин.

Новим явищем у аграрному секторі було виникнення фермерських господарств. Одночасно розповсюдженим явищем було отримання землі керівниками господарств і наближених до них людей. Разом кращими землями вони на вигідних умовах скуповували колгоспну і радгоспну техніку.

3. Першим кроком до стабілізації економіки стало ведення у вересні 1996р. національної валюти – гривні. Але становище економіки залишалося критичним. Відносна стабілізація окремих галузей восени 1998р. змінилася важкою фінансовою кризою коли вартість гривні за один місяць впала на половину.

Лише у 1999р. виявили себе ознаки економічної стабілізації. Близько 70 тис. підприємств змінили форму власності. Реалізовувалися завдання земельної реформи. Майже 6,1 млн. громадян отримали земельні паї, обсяг яких становить більше половини земельних угідь країни присадибних ділянок стали 11 млн. громадян. В Україні утверджено ринковий механізм ціноутворення, здійснено не простий перехід до світових цін, запроваджено ліберальний режим зовнішньої торгівлі. Урядом В. Ющенка (з грудня 1999р.), Л. Кінаха (квітень 2001р.), В. Януковича (листопад 2002р.), вдалося підтримувати тенденцію економічного зростання. Але економісти – експерти попереджають що чинники, які забезпечували економічне зростання у 2000-2001рр. значною мірою вичерпані, тенденції розвитку можуть уповільнитися.

Дата добавления: 2015-10-02