Читайте также: |
|
В суспільстві стрімко зростає розчарування в соціалістичній ідеології, починається критика її засад з боку дисидентів.
У 1959 р. на Львівщині виникла Українська робітничо-селянська спілка на чолі з Л. Лук’яненком, яка вимагала виходу України із складу СРСР згідно з Конституцією (Л. Л. – вирок – страта, через 73 доби замінили 15 роками ув’язнення.
Форми боротьби дисидентів проти радянської системи:
1.Розповсюдження книг, статей, брошур (самвидав). Твори: І. Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?”, М. Мороза «Репортаж із заповідника ім. Берії”.
2. Мирні демонстрації, мітинги (на честь Т. Шевченка, на захист національної мови і культури, на підтримку прав кримських татар, проти введення радянських військ у Чехословаччину, проти арештів дисидентів).
3. Листи – протесту на адресу влади.
4. Вимоги відновити діяльність забороненої греко-католицької та української автокефальної православної церкви.
5. Створення в 1976р. Української Гельсінської спілки. Лідери УГС: М. Руденко - голова, О. Тихий, Л. Лук’яненко, В. Чорновіл, В. Стус, С. Хмара та ін.
23 чоловіки із 37 були позбавлені волі. У неволі загинули В. Стус, О. Тихий, Ю. Литвин.
Репресії проти дисидентів:
1. Арешти і засудження на тривалі строки позбавлення волі.
2. Влаштування в психіатричні заклади особливого типу.
3. Звільнення з роботи, виключення з лав КПРС.
До кінця 80-х рр. дисидентський рух було придушено.
Дата добавления: 2015-10-02; просмотров: 51 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Тема: Україна у період стабілізації радянської системи і загострення її соціально-економічної та політичної кризи | | | Тема: Перебудова в Україні. |