Читайте также:
|
|
План.
1. Боротьба за владу.
2. Початок десталінізації.
3. Розширення прав республік.
4. Шістдесятники.
1. 5 березня 1953 р. помер Й. Сталін. Підготовку до захоплення влади почав Л. Берія. На Україну було направлено помічників Берії П. Мешика та Мільштейна, які очолили МВС республіки. Цю змову було викрито. На початку липня 1953 р. Берію заарештували і розстріляли. Новим міністром внутрішніх справ в Україні став Т. Строкач.
2. Після ХХ з’їзду КПРС (лютий 1956р.), на якому з доповіддю «Про культ особи Сталіна та його наслідки» виступив М.Хрущов, почалася своєрідна „відлига”, що торкнулася всіх сфер політичного життя. Вона характеризується десталінізацією.
Десталінізація мала непослідовний і обмежений характер. Ім’я Сталіна все рідше згадувалося на сторінках преси. Пройшло перейменування різних об’єктів. Проводився перегляд справ і реабілітація репресованих у 1937-55 рр. З 1956 по 1963 рр. в Україні було повністю виправдано близько 250 тис. чол., переважно посмертно. Реабілітація відбувалася непослідовно, виправдовувалися деякі діячі партії (Косіор, Постишев, Чубар), які самі мали пряме відношення до беззаконня, а сотні тисяч рядових громадян залишалися „ворогами народу”.
3. Українці частіше стали висуватися на керівні посади в республіці. В 1953 р. першим секретарем ЦК КПУ було призначено О. Кириченка (1953-1957 рр.). Відтоді на цю посаду призначалися тільки українці: М. Підгорний (1957-1963 рр.), П. Шелест (1963-1972 рр.), В. Щербицький (1972-1989 рр.).
Внаслідок реформи управління економікою в 1957 р. під контроль України перейшло 97% заводів республіки. Частка республіканської промисловості зросла з 36% у 1953 р. до 76% у 1956 р.
Активізувалася діяльність України на міжнародній арені. Республіка у 1955 р. була членом 29 міжнародних організацій. Але всі ці заходи здійснювалися під суворим контролем центру.
Велику стурбованість громадськості України викликала звуження сфери функціонування укр. мови. В обласних центрах та м. Києві укр. школи складали лише 28%. У 1958 р. прийнято закон про поглиблення зв’язку школи з життям, Батьки не могли звільнити своїх дітей від вивчення російської та іноземної мови, а від української.
4. Видатним явищем духовного життя стала поява нового покоління інтелігенції – шістдесятників. Це були письменники і поети І. Драч, Л. Костенко, В. Симоненко, В. Стус, художники Горська, П. Заливаха, літературі критики І. Світличний, І. Дзюба, Є. Сверстюк, діячі кінематографу С. Параджанов, Ю. Іллєнко та інші. Ці люди не зреклися своїх поглядів і пішли на конфронтацію з владою. Саме шістдесятники склали ядро дисидентського руху, учасники якого вимагали радикальних змін у суспільстві і національного відродження.
Суперечлива політика М. Хрущова дала змогу його супротивникам перейти у наступ і в жовтні 1964р. усунути його від влади, замінивши на Л.І. Брежнєва.
Дата добавления: 2015-10-02; просмотров: 50 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Тема: Україна в першій половині 50-х рр. | | | Тема: Соціально-економічний розвиток України |