Відображення в обліку операцій списання заборгованості

Зміст господарської операції	Дт	Кт
1. Списання дебіторської заборгованості після закінчення терміну позовної давності	431, 432	363, 364
2. Списання кредиторської заборгованості, строк позовної давності якої минув		431, 432
3. Списання депонентської заборгованості після закінчення терміну позовної давності		431, 432

2.4. Облік необоротних активів

Основні засоби бюджетної установи — це матеріальні цінності, які використовуються у діяльності установи протягом періоду, що перевищує один рік, і вартість яких без ПДВ та інших платежів перевищує 2500 грн. за одиницю (комплект) та поступово зменшується у зв'язку з фізичним та моральним зносом.

Основні засоби бюджетних установ класифікують за такими ознаками:

1) за характером участі у процесі відтворення:

— виробничі, тобто задіяні у сфері матеріального виробництва (засоби підсобного сільського господарства, виробничої майстерні тощо);

— невиробничі (засоби освіти, культури, охорони здоров'я тощо);

2) за належністю:

— власні;

— орендовані;

3) за призначенням і характером виконуваних функцій: земельні ділянки, капітальні вкладення на поліпшення земель, будівлі, споруди, передавальні пристрої, машини і обладнання, транспортні засоби, інструменти, виробничий інвентар і приладдя, господарський інвентар, робоча худоба, продуктивна худоба, багаторічні насадження, бібліотечні фонди, музейні цінності, експонати зоопарків, виставок, інші основні засоби.

Необоротні активи відображаються у бухгалтерському обліку та звітності за початковою (історичною) вартістю, тобто за фактичними витратами на їх придбання, спорудження або виготовлення. Іншими словами, початкова вартість — це сума грошових коштів і їх еквівалентів та інших форм компенсації, наданих у момент одержання активу.

Об'єкти (предмети), початкова вартість яких змінювалась внаслідок проведених переоцінок, індексацій тощо, обліковуються за відновлювальною (поточною, індексованою, переоціненою) вартістю.

Основні засоби, отримані безоплатно у встановленому законом порядку, відображаються в обліку за балансовою вартістю. При цьому щодо основних засобів, які були у використанні, обов'язково зазначається сума нарахованого зносу. Основні засоби, отримані безоплатно як гуманітарна допомога, оцінюються за ринковими вільними цінами на аналогічні види. Одночасно визначається і вказується сума їх зносу.

Таким чином, у загальному підсумку можна сказати, що основні засоби бюджетних установ оцінюються, як правило, за первісною купівельною вартістю.

З первинних документів, що застосовуються бюджетними організаціями для обліку основних засобів, найбільш поширені такі;

—"Акт прийняття-передачі основних засобів" складається на кожний окремий об'єкт основних засобів, який надходить шляхом придбання або безоплатної передачі від інших організацій.

—"Акт прийняття-здавання відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів" застосовується для приймання-здавання основних засобів після капітального ремонту, реконструкції чи модернізації.

—"Акт про списання основних засобів" застосовують для оформлення вибуття окремих інвентарних об'єктів, предметів основних засобів у разі повної або часткової їх ліквідації [дод. Д 2].

—"Відомість нарахування зносу на основні засоби" застосовується для обрахування суми зносу основних засобів за повний календарний рік.

Крім перелічених типових форм первинних документів, у практиці облікової роботи бюджетних установ можуть застосовуватися й документи довільної форми, але вони повинні відповідати вимогам, що ставляться до бухгалтерських документів.

Для оприбуткування і синтетичного обліку основних засобів передбачено рахунки 10 "Основні засоби" та 11 "Інші необоротні матеріальні активи". Необхідність застосування двох рахунків для цих цілей зумовлена великою різноманітністю, різним призначенням та вартістю таких засобів.

Оприбуткування основних засобів оформлюють такими бухгалтерськими записами (табл. 2.7).

Таблиця 2.7

Дата добавления: 2015-10-02