Розрахунки заліку взаємної заборгованості

До розрахунків, що здійснюються як залік взаємної за­боргованості платників, належать розрахунки, за якими взаємні зобов'язання боржників і кредиторів погашаються в рівнознач­них сумах, і лише на їхню різницю здійснюється платіж на за­гальних підставах. Такі розрахунки можуть провадитися між дво­ма або кількома платниками всіх форм власності однієї або різ­них галузей господарства. Ті підприємства, котрі мають госпо­дарські зв'язки щодо поставок товарів (виконаних робіт, наданих послуг), можуть здійснювати розрахунки періодично відповідно До сальдо зустрічних вимог.

Підприємства, котрі здійснюють розрахунки як залік взаємної заборгованості, укладають договір, де обумовлюють періодичність звіряння взаємної заборгованості зі складанням відповідно­го акта, строки та платіжні інструменти, із застосуванням яких здійснюватимуться розрахунки. Після звіряння взаємної заборго­ваності та сторона, що має кредитове сальдо взаємозобов'язань, виписує розрахунковий документ (платіжне доручення, вимогу-доручення) або оформляє вексель.

2,2.8. Особливості розрахунків в електронних системах типу «клієнт—банк»

Підприємства для оперативного ведення своїх рахунків у банку можуть застосовувати програмно-технічний комплекс «клієнт—банк». Ця система забезпечує автоматичне ведення поточ­ного стану рахунка клієнта в банку, з урахуванням проведених початкових та зворотних платежів.

Юридичною підставою для розрахунків за допомогою систе­ми «клієнт—банк» є договір між підприємством і банком, в яко­му обумовлюються права, обов'язки та відповідальність сторін. Банк, якщо це передбачено в договорі, може здійснювати періо­дичні перевірки виконання підприємством вимог захисту інфор­мації та зберігання засобів захисту системи «клієнт—банк» і в разі невиконання ним вимог безпеки припиняти його обслугову­вання за цією системою.

Розрахунки через систему «клієнт—банк» здійснюються за допомогою електронних розрахункових документів.

Дата добавления: 2015-10-02